Навколо Тузли: Російських шовіністів покарали голубині фекалії, а чиновників – газети
Понеділок, 27 жовтня 2003, 18:40
Чи то за вихідні російська преса добре подумала про все, що відбувається, чи то існують ще якісь загадкові причини, але в публікаціях "сусідських" ЗМІ за понеділок Україна вже вимальовується не такою нервовою і безпричинно неврівноваженою, як раніше.
Більше того, у перший день тижня відбулася майже сенсаційна подія – незважаючи на всі заяви російських чиновників, що дамбу будують виключно з екологічних міркувань, джерела в уряді РФ визнали, що це далеко не так. Правда, анонімно.
"В уряді РФ говорять, що для Росії важливо одержати можливість спокійно користуватися надрами Азовського моря - та частина, що може відійти до Росії, містить, за оцінками геологів, 50 млн. тонн нафти і близько 150-200 млрд. куб. м газу. Ще одна тема - судноплавство. Єдиний глибоководний фарватер у Керченській протоці прилягає до кримського берега, і Росія не хоче платити Україні за прохід своїх судів" – пише "Газета", посилаючись на свої джерела.
У статті "Російський і український прем'єри обдурили один одного" видання пише про переговори Януковича і Касьянова в п'ятницю. Після яких, тим не менше, "Москва продовжує будувати дамбу, а Київ - її охороняти".
"Насправді роботи зі спорудження дамби не зупинені й досі. Вона перестала рости в довжину, зупинившись у 102 метрах від лінії адміністративного кордону Росії й України часів СРСР. Однак зараз дамбу щосили зміцнюють і нарощують у ширину. При цьому до роботи приступили активісти - місцеві козаки і більше 300 студентів різних вузів Краснодарського краю. А для моральної підтримки активістів з Москви на Тамань прибула група депутатів Держдуми", - пише видання.
"У свою чергу, після повернення до Києва Янукович забув про всі дані обіцянки і заявив, що не буде розформовувати прикордонну заставу на острові", - відзначає "Газета". Видання виправдує українського прем'єра тим, що діяти йому доводилося не зі своєї ініціативи.
Газета "Время новостей" теж висловлюється не на користь офіційних виправдань Росії.
"Кажуть, Росія платить Україні за цей морський КПП 140 -180 млн дол. на рік. Тут волею-неволею візьмешся будувати дамбу, щоб на рівних контролювати протоку - шкурка вичинки варта".
Голубиний послід як знаряддя помсти українців
На відміну від української преси, якій через конфлікт навколо Тузли не до жартів, росіяни, навпаки, все зводять до якоїсь буфонади. "Время новостей" подає цікавий і не позбавлений гумору репортаж з російського боку дамби.
Спочатку автору зустрілася торговка, яка скаржилася, що українські митники оббирають таких, як вона. "А от на російському боці служиві куди людяніші, винагороду не вимагають, і вона сама дає їм "на водичку". На російський бік торговка везе все - аж до порожніх скляних банок, які в селах охоче купують, а назад - ви не повірите - сало. Сало на Україну!", - дивується газета.
Козаки, яких журналісти зустріли на посту, теж ремствували на нелегку долю. "І новий радник президента генерал Трошев, хоч і намагається, поки нічого для козаків не зробив. От і змушені вони заробляти в різних охоронних фірмах. От як сьогодні", - пише "Время новостей".
При цьому в газети склалося враження, що їх ніби-то поставили для виду – "напоказ прибулим журналістам, представникам місцевої влади та зальотним депутатам".
Із самого краю дамби журналісти побачили два українських великих понтони: "На палубі багато людей, вони махають руками і кепками. Незрозуміло - чи то грозять москалям, чи то вітають. Скоріше все-таки перше, оскільки на острові з'явилися довгострокові вогневі точки - ДОТи, люди там збройні".
Видання відзначає також, що глибина біля дамби "зовсім не 30 см, як написали майже всі газети, а значно більше - у середньому метр двадцять, а місцями - більше двох".
Місцеві жителі пояснили журналістам, навіщо Росії потрібна дамба: без неї нібито щорічно змивало до трьох метрів берега.
"Коли ж я став з'ясовувати, звідки сили на будівництво, то виявилося, що люди і техніка зігнані з усього Краснодарського краю. Таке було в історії регіону тільки раз - коли Кубань вийшла з берегів і рівень води піднявся на 8-10 метрів. Тоді, щоправда, гроші давав центр... Та й хто починає таке масштабне будівництво наприкінці вересня?", - пише журналіст "Времени новостей".
Газета розповідає також цікаву історію про те, як злякані голуби, привезені російською делегацією на чолі з Рогозіним з метою задобрити українців, забруднили депутатські машини.
"З рук мітингуючих полетіли в небо привезені голуби. Делікатні птахи, що довго терпіли в автобусах, на перших же секундах польоту стали енергійно гадити. Деякі з них, особливо втомлені, злітати в небо не захотіли і приземлялися відразу на депутатські машини і просто на землю, яку відстоюють мітингуючі. А ті з птахів, хто все-таки злетів, спочатку взяли курс на Росію, а не на Україну", - пише видання.
А в іншій своїй статті "Время новостей" навіть подає інтерв'ю з Геннадієм Удовенком, колишнім головою українського МЗС, який пояснює росіянам, що політика їхньої держави "порушує не тільки міжнародні і двосторонні домовленості, але і власні рішення".
Удовенко також заявляє про необхідність звернутися до ООН і ОБСЄ. А ще згадує, що в України п'ять гарантів територіальної цілісності – США, сама Росія, Великобританія, Франція і Китай.
"Але взагалі я упевнений, що наш президент Кучма не допустить перетворення України на губернію. Кучма мені якось сказав: "Не для того мене обрали президентом України, щоб я став російським васалом". І сьогодні він повинен відстоювати незалежність. Він гарант конституції, а конституція проголошує непорушність кордонів", - сподівається Удовенко.
У той же час урядова "Российская газета" пише, що "історія з Тузлой змусила українців задуматися про ротацію їхньої політичної еліти".
А ще газета розповідає романтичну історію про мешканку Тузли, наречений якої живе в російській Тамані. "Якщо Кучма переправу налагодить, я до кавалера часто їздити буду", - говорить закохана. І мріє, щоб на Тузлу знов почали ходити не військові, а цивільні катери - "кожен день, як раніше".
Ось звідки, напевно, почерпнув російський журналіст ICTV Дмитро Кисельов свою ідею про "тузлинський" мюзікл – що розповідає про любов російського екскаваторника і прекрасну українську острів'янку.
"Независимая газета" також подає репортаж з російських прикордонних околиць.
"Старожили згадують, що колись, до війни, по цій косі ганяли на пасовищі стада. І паслися вони на тому острові Тузла, де зараз майорить український прапор". Видання також наводить обурені слова прораба: "Ми б давно вже ходили по тому острову. Тепер нехай Касьянов не розраховує, що за нього хто-небудь проголосує на Кубані".
"У короткий термін на косу було зібрано з всього краю і навіть з сусіднього Ставрополля близько 130 великовантажних машин і 20 екскаваторів, катків, автогрейдерів. Понад п'ятсот чоловік працюють цілодобово в дві зміни по 12 годин без вихідних. Тільки зарплата всіх цих людей, за неофіційним даними джерел "НГ", повинна в сукупності бути близько 300 млн. руб", - говориться в статті.
У той же час самі працівники про зарплату "стараються особливо не поширюватися".
"Мені здається, що обіцяного нам не заплатять, - сказав водій "КамАЗа" Володя. - Говорили, що за рейс з далекого кар'єру будуть платити по 400 рублів, тепер же зупинилися на 300. Видали аванс, велика частина якого пішла на ремонт та на життя".
Один з будівельників дамби зважився назвати косу "дорогою в нікуди". На його думку, не можна такі важливі питання вирішувати в авральному порядку, він не розуміє, як можна було без повідомлення українській стороні прокладати дамбу до спірного острова Тузла. Його похрестили "дисидентом". Такі думки тут непопулярні, повідомляє газета.
Журналісти "НГ" також розмовляли з кубанськими козаками на прикордонному пункті. І особливої політичної ідейності у них в очах також не помітили. "Ми в політику не ліземо, - сказав отаман куреня "Східний" Олександр Тохчуков. - Велено, ось і стоїмо, як і українські прикордонники".
Експерти майже одностайні
У іншому матеріалі "Независимая газета" публікує опитування експертів з проблеми Тузли. Директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков і депутат Держдуми Володимир Рижков вважають, що поведінка Росії – всього лише бажання визначитися з кордоном.
"Оскільки ця країна - супербратська, багато речей, як і у внутрішній політиці, можна було залишити невизначеними. Однак цю невизначеність все-таки треба колись вирішувати", - говорить Марков.
"Якщо і є нова тенденція, то це тенденція прагнення до визначеності. Росія хоче досягнути ясності в цьому питанні", - підхоплює Рижков.
У той же час директор фонду "Центр політичних технологій" Ігор Бунін бачить коріння конфлікту у виборах, які мають відбутися і в Росії, і в Україні.
"У передвиборчих умовах всі політичні сили на Україні вимушені підключитися до певної кампанії, направленої на захист української ідентичності. З моєї точки зору, ми трошки прогавили цей процес. Україна перетворюється в реальну державу, зі своїми кордонами, зі своєю ідентичністю, зі своїми цінностями. І в такій ситуації поблажливе ставлення до України треба змінювати", - говорить він.
А ось радник мера Москви Костянтин Затулін схилений до більш різкої оцінки України.
"Мова сили, як відомо, останній довід короля. Всі ці роки українська держава відверто живе за наш рахунок. Без будь-яких узгоджень з російською стороною стягує проливні збори при проходженні кораблів з Новоросійська в Азов, тобто з одного російського порту в інший. Наші ідеї про спільне використання вод Азовського моря і Керченської протоки Україна не розглядає, пропонуючи спочатку встановити і делімітувати кордон.
Тому і виникла нинішня конфліктна ситуація з косою Тузла. Київська адміністрація живе в світі фобій і страхів. Звідси і нервова реакція на те, що трапилося: "Всі помремо - але Тузлу не віддамо", - говорить Затулін.
Таким чином, і Затулін також визнав той факт, що будівництво греблі почалося аж ніяк не з екологічних міркувань.
Більше того, у перший день тижня відбулася майже сенсаційна подія – незважаючи на всі заяви російських чиновників, що дамбу будують виключно з екологічних міркувань, джерела в уряді РФ визнали, що це далеко не так. Правда, анонімно.
"В уряді РФ говорять, що для Росії важливо одержати можливість спокійно користуватися надрами Азовського моря - та частина, що може відійти до Росії, містить, за оцінками геологів, 50 млн. тонн нафти і близько 150-200 млрд. куб. м газу. Ще одна тема - судноплавство. Єдиний глибоководний фарватер у Керченській протоці прилягає до кримського берега, і Росія не хоче платити Україні за прохід своїх судів" – пише "Газета", посилаючись на свої джерела.
У статті "Російський і український прем'єри обдурили один одного" видання пише про переговори Януковича і Касьянова в п'ятницю. Після яких, тим не менше, "Москва продовжує будувати дамбу, а Київ - її охороняти".
"Насправді роботи зі спорудження дамби не зупинені й досі. Вона перестала рости в довжину, зупинившись у 102 метрах від лінії адміністративного кордону Росії й України часів СРСР. Однак зараз дамбу щосили зміцнюють і нарощують у ширину. При цьому до роботи приступили активісти - місцеві козаки і більше 300 студентів різних вузів Краснодарського краю. А для моральної підтримки активістів з Москви на Тамань прибула група депутатів Держдуми", - пише видання.
"У свою чергу, після повернення до Києва Янукович забув про всі дані обіцянки і заявив, що не буде розформовувати прикордонну заставу на острові", - відзначає "Газета". Видання виправдує українського прем'єра тим, що діяти йому доводилося не зі своєї ініціативи.
Газета "Время новостей" теж висловлюється не на користь офіційних виправдань Росії.
"Кажуть, Росія платить Україні за цей морський КПП 140 -180 млн дол. на рік. Тут волею-неволею візьмешся будувати дамбу, щоб на рівних контролювати протоку - шкурка вичинки варта".
Голубиний послід як знаряддя помсти українців
На відміну від української преси, якій через конфлікт навколо Тузли не до жартів, росіяни, навпаки, все зводять до якоїсь буфонади. "Время новостей" подає цікавий і не позбавлений гумору репортаж з російського боку дамби.
Спочатку автору зустрілася торговка, яка скаржилася, що українські митники оббирають таких, як вона. "А от на російському боці служиві куди людяніші, винагороду не вимагають, і вона сама дає їм "на водичку". На російський бік торговка везе все - аж до порожніх скляних банок, які в селах охоче купують, а назад - ви не повірите - сало. Сало на Україну!", - дивується газета.
Козаки, яких журналісти зустріли на посту, теж ремствували на нелегку долю. "І новий радник президента генерал Трошев, хоч і намагається, поки нічого для козаків не зробив. От і змушені вони заробляти в різних охоронних фірмах. От як сьогодні", - пише "Время новостей".
При цьому в газети склалося враження, що їх ніби-то поставили для виду – "напоказ прибулим журналістам, представникам місцевої влади та зальотним депутатам".
Із самого краю дамби журналісти побачили два українських великих понтони: "На палубі багато людей, вони махають руками і кепками. Незрозуміло - чи то грозять москалям, чи то вітають. Скоріше все-таки перше, оскільки на острові з'явилися довгострокові вогневі точки - ДОТи, люди там збройні".
Видання відзначає також, що глибина біля дамби "зовсім не 30 см, як написали майже всі газети, а значно більше - у середньому метр двадцять, а місцями - більше двох".
Місцеві жителі пояснили журналістам, навіщо Росії потрібна дамба: без неї нібито щорічно змивало до трьох метрів берега.
"Коли ж я став з'ясовувати, звідки сили на будівництво, то виявилося, що люди і техніка зігнані з усього Краснодарського краю. Таке було в історії регіону тільки раз - коли Кубань вийшла з берегів і рівень води піднявся на 8-10 метрів. Тоді, щоправда, гроші давав центр... Та й хто починає таке масштабне будівництво наприкінці вересня?", - пише журналіст "Времени новостей".
Газета розповідає також цікаву історію про те, як злякані голуби, привезені російською делегацією на чолі з Рогозіним з метою задобрити українців, забруднили депутатські машини.
"З рук мітингуючих полетіли в небо привезені голуби. Делікатні птахи, що довго терпіли в автобусах, на перших же секундах польоту стали енергійно гадити. Деякі з них, особливо втомлені, злітати в небо не захотіли і приземлялися відразу на депутатські машини і просто на землю, яку відстоюють мітингуючі. А ті з птахів, хто все-таки злетів, спочатку взяли курс на Росію, а не на Україну", - пише видання.
А в іншій своїй статті "Время новостей" навіть подає інтерв'ю з Геннадієм Удовенком, колишнім головою українського МЗС, який пояснює росіянам, що політика їхньої держави "порушує не тільки міжнародні і двосторонні домовленості, але і власні рішення".
Удовенко також заявляє про необхідність звернутися до ООН і ОБСЄ. А ще згадує, що в України п'ять гарантів територіальної цілісності – США, сама Росія, Великобританія, Франція і Китай.
"Але взагалі я упевнений, що наш президент Кучма не допустить перетворення України на губернію. Кучма мені якось сказав: "Не для того мене обрали президентом України, щоб я став російським васалом". І сьогодні він повинен відстоювати незалежність. Він гарант конституції, а конституція проголошує непорушність кордонів", - сподівається Удовенко.
У той же час урядова "Российская газета" пише, що "історія з Тузлой змусила українців задуматися про ротацію їхньої політичної еліти".
А ще газета розповідає романтичну історію про мешканку Тузли, наречений якої живе в російській Тамані. "Якщо Кучма переправу налагодить, я до кавалера часто їздити буду", - говорить закохана. І мріє, щоб на Тузлу знов почали ходити не військові, а цивільні катери - "кожен день, як раніше".
Ось звідки, напевно, почерпнув російський журналіст ICTV Дмитро Кисельов свою ідею про "тузлинський" мюзікл – що розповідає про любов російського екскаваторника і прекрасну українську острів'янку.
"Независимая газета" також подає репортаж з російських прикордонних околиць.
"Старожили згадують, що колись, до війни, по цій косі ганяли на пасовищі стада. І паслися вони на тому острові Тузла, де зараз майорить український прапор". Видання також наводить обурені слова прораба: "Ми б давно вже ходили по тому острову. Тепер нехай Касьянов не розраховує, що за нього хто-небудь проголосує на Кубані".
"У короткий термін на косу було зібрано з всього краю і навіть з сусіднього Ставрополля близько 130 великовантажних машин і 20 екскаваторів, катків, автогрейдерів. Понад п'ятсот чоловік працюють цілодобово в дві зміни по 12 годин без вихідних. Тільки зарплата всіх цих людей, за неофіційним даними джерел "НГ", повинна в сукупності бути близько 300 млн. руб", - говориться в статті.
У той же час самі працівники про зарплату "стараються особливо не поширюватися".
"Мені здається, що обіцяного нам не заплатять, - сказав водій "КамАЗа" Володя. - Говорили, що за рейс з далекого кар'єру будуть платити по 400 рублів, тепер же зупинилися на 300. Видали аванс, велика частина якого пішла на ремонт та на життя".
Один з будівельників дамби зважився назвати косу "дорогою в нікуди". На його думку, не можна такі важливі питання вирішувати в авральному порядку, він не розуміє, як можна було без повідомлення українській стороні прокладати дамбу до спірного острова Тузла. Його похрестили "дисидентом". Такі думки тут непопулярні, повідомляє газета.
Журналісти "НГ" також розмовляли з кубанськими козаками на прикордонному пункті. І особливої політичної ідейності у них в очах також не помітили. "Ми в політику не ліземо, - сказав отаман куреня "Східний" Олександр Тохчуков. - Велено, ось і стоїмо, як і українські прикордонники".
Експерти майже одностайні
У іншому матеріалі "Независимая газета" публікує опитування експертів з проблеми Тузли. Директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков і депутат Держдуми Володимир Рижков вважають, що поведінка Росії – всього лише бажання визначитися з кордоном.
"Оскільки ця країна - супербратська, багато речей, як і у внутрішній політиці, можна було залишити невизначеними. Однак цю невизначеність все-таки треба колись вирішувати", - говорить Марков.
"Якщо і є нова тенденція, то це тенденція прагнення до визначеності. Росія хоче досягнути ясності в цьому питанні", - підхоплює Рижков.
У той же час директор фонду "Центр політичних технологій" Ігор Бунін бачить коріння конфлікту у виборах, які мають відбутися і в Росії, і в Україні.
"У передвиборчих умовах всі політичні сили на Україні вимушені підключитися до певної кампанії, направленої на захист української ідентичності. З моєї точки зору, ми трошки прогавили цей процес. Україна перетворюється в реальну державу, зі своїми кордонами, зі своєю ідентичністю, зі своїми цінностями. І в такій ситуації поблажливе ставлення до України треба змінювати", - говорить він.
А ось радник мера Москви Костянтин Затулін схилений до більш різкої оцінки України.
"Мова сили, як відомо, останній довід короля. Всі ці роки українська держава відверто живе за наш рахунок. Без будь-яких узгоджень з російською стороною стягує проливні збори при проходженні кораблів з Новоросійська в Азов, тобто з одного російського порту в інший. Наші ідеї про спільне використання вод Азовського моря і Керченської протоки Україна не розглядає, пропонуючи спочатку встановити і делімітувати кордон.
Тому і виникла нинішня конфліктна ситуація з косою Тузла. Київська адміністрація живе в світі фобій і страхів. Звідси і нервова реакція на те, що трапилося: "Всі помремо - але Тузлу не віддамо", - говорить Затулін.
Таким чином, і Затулін також визнав той факт, що будівництво греблі почалося аж ніяк не з екологічних міркувань.
