Ослунд закликає США допомогти Україні
Середа, 22 жовтня 2003, 12:59
Відомий економіст, директор програм Росії та Євразії Фонду Карнегі Андерс Ослунд закликає Сполучені Штати здійснити конкретні кроки для допомоги Україні в інтеграції з Заходом.
Про це він пише у своїй статті, опублікованій в журналі "Міжнародні відносини та дипломатія", повідомляє радіо "Свобода".
Коливання від повільних тектонічних зсувів, що відбуваються на колишньому радянському просторі, відчувають краще на американському континенті, ніж у Європі. "Незважаючи на географічну відстань, Сполучені Штати відіграють активнішу роль в Україні, ніж Європейський Союз", - пише Ослунд.
Але, на його думку, після активної політики попередньої адміністрації президента Клінтона протягом перших двох років правління президента Буша був певний політичний вакуум стосовно України.
Під кінець 2002 року адміністрація змінила позицію. Було прийняте рішення ізолювати президента Кучму як такого, що його підозрюють у скоєнні важких злочинів, але підтримувати зв’язок з українським суспільством та економікою.
На думку Ослунда, більше потрібно робити у цьому напрямку для підтримки громадянського суспільства в Україні. Незалежні джерела масової інформації, такі, як газета "Дзеркало Тижня" чи інтернет-видання "Українська Правда", існують, і їх треба підтримувати через приватне недержавне фінансування.
Андерс Ослунд наполягає, що Сполучені Штати повинні фінансувати і підтримувати людський обмін, освіту нової української еліти як в Україні, так і на Заході. А нинішня візова політика зовсім не сприяє цьому – українцям легше отримати візу в Європу, ніж у США, стверджує аналітик.
Найбільше можливостей для інтеграції з Заходом дає зростання української економіки. Тому, вважає Андерс Ослунд, США повинні визнати Україну країною з ринковою економікою, якою вона врешті і є.
Американські сталевиробники чинять цьому спротив, бо близько 40% українського експорту – це метал, і на країни, що не мають ринкового статусу, можна легко накласти антидемпінгові санкції.
Далі, на думку вашингтонського аналітика, американці повинні скасувати поправку Джексона-Веніка, яка обмежує торгівлю з Україною і була спрямована ще на Радянський Союз через його стримування єврейської іміграції.
І найсуттєвіше, на думку Андерса Ослунда, є допомогти Україні якнайшвидше приєднатися до Світової Торговельної Організації. Це важливо, бо йдеться не лише про торгівлю, але і про те, що вступ зорієнтує процес реформ в Україні, підтримає лібералізацію та верховенство права, що допоможе інтегрувати Україну з Заходом.
Андерс Ослунд оптимістично зазначає, що нинішня політична криза представляє нову можливість для Заходу, бо, якщо від поводитиметься достатньо відкрито з Україною, тенденції до ізоляції та регресу перестануть бути привабливими.
Центральним для України, яка залишилася, на думку Ослунда, останньою перехідною країною у тому сенсі, що не відомо, що з нею буде, є питання демократії. Якщо вибори наступного року відбудуться вчасно і демократично, демократичний розвиток буде забезпечено.
І ставки у цій грі, пише Ослунд, є високі: мир та стабільність Євроатлантичної та Євразійської зони залежать від того, чи зможе Україна подолати нинішню кризу.
Про це він пише у своїй статті, опублікованій в журналі "Міжнародні відносини та дипломатія", повідомляє радіо "Свобода".
Коливання від повільних тектонічних зсувів, що відбуваються на колишньому радянському просторі, відчувають краще на американському континенті, ніж у Європі. "Незважаючи на географічну відстань, Сполучені Штати відіграють активнішу роль в Україні, ніж Європейський Союз", - пише Ослунд.
Але, на його думку, після активної політики попередньої адміністрації президента Клінтона протягом перших двох років правління президента Буша був певний політичний вакуум стосовно України.
Під кінець 2002 року адміністрація змінила позицію. Було прийняте рішення ізолювати президента Кучму як такого, що його підозрюють у скоєнні важких злочинів, але підтримувати зв’язок з українським суспільством та економікою.
На думку Ослунда, більше потрібно робити у цьому напрямку для підтримки громадянського суспільства в Україні. Незалежні джерела масової інформації, такі, як газета "Дзеркало Тижня" чи інтернет-видання "Українська Правда", існують, і їх треба підтримувати через приватне недержавне фінансування.
Андерс Ослунд наполягає, що Сполучені Штати повинні фінансувати і підтримувати людський обмін, освіту нової української еліти як в Україні, так і на Заході. А нинішня візова політика зовсім не сприяє цьому – українцям легше отримати візу в Європу, ніж у США, стверджує аналітик.
Найбільше можливостей для інтеграції з Заходом дає зростання української економіки. Тому, вважає Андерс Ослунд, США повинні визнати Україну країною з ринковою економікою, якою вона врешті і є.
Американські сталевиробники чинять цьому спротив, бо близько 40% українського експорту – це метал, і на країни, що не мають ринкового статусу, можна легко накласти антидемпінгові санкції.
Далі, на думку вашингтонського аналітика, американці повинні скасувати поправку Джексона-Веніка, яка обмежує торгівлю з Україною і була спрямована ще на Радянський Союз через його стримування єврейської іміграції.
І найсуттєвіше, на думку Андерса Ослунда, є допомогти Україні якнайшвидше приєднатися до Світової Торговельної Організації. Це важливо, бо йдеться не лише про торгівлю, але і про те, що вступ зорієнтує процес реформ в Україні, підтримає лібералізацію та верховенство права, що допоможе інтегрувати Україну з Заходом.
Андерс Ослунд оптимістично зазначає, що нинішня політична криза представляє нову можливість для Заходу, бо, якщо від поводитиметься достатньо відкрито з Україною, тенденції до ізоляції та регресу перестануть бути привабливими.
Центральним для України, яка залишилася, на думку Ослунда, останньою перехідною країною у тому сенсі, що не відомо, що з нею буде, є питання демократії. Якщо вибори наступного року відбудуться вчасно і демократично, демократичний розвиток буде забезпечено.
І ставки у цій грі, пише Ослунд, є високі: мир та стабільність Євроатлантичної та Євразійської зони залежать від того, чи зможе Україна подолати нинішню кризу.
