МЗС НОТОЮ ПОПЕРЕДИВ РОСІЮ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТУЗЛУ
Понеділок, 20 жовтня 2003, 17:45
Міністерство закордонних справ України попереджає, що відповідальність за негативні наслідки потенційного конфлікту, пов'язаного з будівництвом Росією дамби до острова Коса Тузла в Керченській протоці, цілком покладається виключно на російську сторону.
Про це сказано в ноті українського МЗС російському зовнішньополітичному відомству, повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" у понеділок прес-секретар українського МЗС Маркіян Лубківський.
МЗС також у черговий раз закликає РФ надати офіційні роз'яснення у відношенні кінцевої точки будівництва дамби.
Як відзначається в документі, Україна виражає глибоку стурбованість проханням російського МЗС терміново надати йому "копії документів, включаючи картографічні, на підставі яких українська сторона робить свої припущення про приналежність їй коси (острова) Тузла".
У МЗС підкреслюють, що для української сторони "є принципово неприйнятною необхідність підтвердження того, що є безумовним фактом і не може підлягати яким-небудь сумнівам; а саме - що острів Коса Тузла є невід'ємною частиною території України".
"Разом з тим, беручи до уваги небезпеку і вибухонебезпечність ситуації, що склалася в Керченській протоці внаслідок однобічних дій російської сторони, Міністерство закордонних справ нагадує про абсолютно очевидні факти.
Лінія україно-російського кордону в Керченській протоці встановлена ще в радянські часи, відповідно до діючого на той час законодавства СРСР, УРСР і РСФСР, і згідно тими ж процедурами, що застосовувалися при визначенні всієї лінії кордону між колишніми УРСР і РСФСР на суші.
Ця лінія кордону нанесена на всіх географічних і топографічних картах, що видавалися в СРСР після її фіксації, і які є в архівах Російської Федерації", - підкреслюється в документі.
Як відзначають у МЗС, населений пункт Середня Коса, що розташований на острові Коса Тузла і перебуває в підпорядкуванні Кіровської районної ради Керчі, значиться у всіх довідниках адміністративно-територіального розподілу УРСР, зокрема, у довіднику, виданому в 1969 році і в наступні роки, що також повинні бути в російських архівах.
В українському зовнішньополітичному відомстві нагадують, що ще до розпаду СРСР, 19 листопада 1990 року, УРСР і РСФСР підписали договір, стаття 6 якого містить, що "високі договірні сторони визнають і поважають територіальну цілісність Української Радянської Соціалістичної Республіки і Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки в нині існуючих у межах СРСР кордонах".
Після припинення існування СРСР держкордон між Україною і РФ, у тому числі й у Керченській протоці, був підтверджений в Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією від 31 травня 1997 року.
Стаття 2 цього договору припускає, що "високі договірні сторони, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, поважають територіальну цілісність один одного і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів".
Нарешті, підкреслюють у МЗС, "відповідним чином україно-російський державний кордон був підтверджений в Угоді про створення СНД від 8 грудня 1991 року (ст.5) і Статуті СНД від 27 березня 1992 року (ст.3)".
Українська сторона виходить з того, що заява, зроблена 25 грудня 1998 року главою МЗС РФ у ході ратифікації Державною думою Росії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, "відображає факт завершеності врегулювання територіального питання між Україною і Російською Федерацією".
"Як відомо, Росія визнала територіальну цілісність України і її кордони в Договорі від 1990 року. І знову підтвердила це в Угоді про створення СНД у грудні 1991 року, а також у Статуті СНД", - говориться в документі.
"Ці Договори ратифіковані Думою і набрали сили.
Колишні адміністративні кордони між радянськими республіками стали в нових реаліях міждержавними кордонами. Цей факт визнається усім світовим співтовариством. А Україна як незалежна і суверенна держава визнана ООН, іншими міжнародними організаціями, переважною більшістю держав світу.
Повторюю: це реалії із сьогоднішнього дня, з якими ми з вами не те що не можемо, а ми повинні рахуватися, тому що Росія є постійним членом Ради Безпеки ООН. Росія - держава, що несе особливу відповідальність за безпеку і стабільність у світі.
Давайте називати речі своїми іменами. Висувати сьогодні територіальні претензії до України значить не тільки серйозно підривати відносини з нею, надовго посварити наші народи, але і піти врозріз з Гельсінським Заключним актом, іншими міжнародними зобов'язаннями Росії, загострити обстановку в Європі".
Як відзначають в українському МЗС, "у зв'язку з вищевикладеним який-небудь сумнів російської сторони в легітимності згаданих документів і дійсності зобов'язань Російської Федерації не може сприйматися в Україні інакше, як намір висунути територіальні претензії до України".
"Ігнорування кількаразових звертань Міністерства закордонних справ України і явне небажання російської сторони припинити будівництво дамби в Керченській протоці вже створили напруженість в україно-російських відносинах і загрожують виникненням прикордонного конфлікту.
Міністерство закордонних справ України попереджає, що українська сторона, відповідно до міжнародного права, вживе всіх необхідних заходів для недопущення будь-яких зазіхань на свої державні кордони і територіальну цілісність.
Відповідальність за негативні наслідки потенційного конфлікту буде лягати виключно на російську сторону", - говориться в документі.
"Українська сторона в черговий раз закликає російську сторону негайно надати офіційні роз'яснення у відношенні кінцевої мети будівництва дамби, координат точки завершення її зведення, а також запевнення у відношенні того, що будівництво дамби не буде перетинати лінію україно-російського державного кордону і, таким чином, не буде переноситися на територію України", - говориться в ноті на адресу російського МЗС.
Про це сказано в ноті українського МЗС російському зовнішньополітичному відомству, повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" у понеділок прес-секретар українського МЗС Маркіян Лубківський.
МЗС також у черговий раз закликає РФ надати офіційні роз'яснення у відношенні кінцевої точки будівництва дамби.
Як відзначається в документі, Україна виражає глибоку стурбованість проханням російського МЗС терміново надати йому "копії документів, включаючи картографічні, на підставі яких українська сторона робить свої припущення про приналежність їй коси (острова) Тузла".
У МЗС підкреслюють, що для української сторони "є принципово неприйнятною необхідність підтвердження того, що є безумовним фактом і не може підлягати яким-небудь сумнівам; а саме - що острів Коса Тузла є невід'ємною частиною території України".
"Разом з тим, беручи до уваги небезпеку і вибухонебезпечність ситуації, що склалася в Керченській протоці внаслідок однобічних дій російської сторони, Міністерство закордонних справ нагадує про абсолютно очевидні факти.
Лінія україно-російського кордону в Керченській протоці встановлена ще в радянські часи, відповідно до діючого на той час законодавства СРСР, УРСР і РСФСР, і згідно тими ж процедурами, що застосовувалися при визначенні всієї лінії кордону між колишніми УРСР і РСФСР на суші.
Ця лінія кордону нанесена на всіх географічних і топографічних картах, що видавалися в СРСР після її фіксації, і які є в архівах Російської Федерації", - підкреслюється в документі.
Як відзначають у МЗС, населений пункт Середня Коса, що розташований на острові Коса Тузла і перебуває в підпорядкуванні Кіровської районної ради Керчі, значиться у всіх довідниках адміністративно-територіального розподілу УРСР, зокрема, у довіднику, виданому в 1969 році і в наступні роки, що також повинні бути в російських архівах.
В українському зовнішньополітичному відомстві нагадують, що ще до розпаду СРСР, 19 листопада 1990 року, УРСР і РСФСР підписали договір, стаття 6 якого містить, що "високі договірні сторони визнають і поважають територіальну цілісність Української Радянської Соціалістичної Республіки і Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки в нині існуючих у межах СРСР кордонах".
Після припинення існування СРСР держкордон між Україною і РФ, у тому числі й у Керченській протоці, був підтверджений в Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією від 31 травня 1997 року.
Стаття 2 цього договору припускає, що "високі договірні сторони, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, поважають територіальну цілісність один одного і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів".
Нарешті, підкреслюють у МЗС, "відповідним чином україно-російський державний кордон був підтверджений в Угоді про створення СНД від 8 грудня 1991 року (ст.5) і Статуті СНД від 27 березня 1992 року (ст.3)".
Українська сторона виходить з того, що заява, зроблена 25 грудня 1998 року главою МЗС РФ у ході ратифікації Державною думою Росії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, "відображає факт завершеності врегулювання територіального питання між Україною і Російською Федерацією".
"Як відомо, Росія визнала територіальну цілісність України і її кордони в Договорі від 1990 року. І знову підтвердила це в Угоді про створення СНД у грудні 1991 року, а також у Статуті СНД", - говориться в документі.
"Ці Договори ратифіковані Думою і набрали сили.
Колишні адміністративні кордони між радянськими республіками стали в нових реаліях міждержавними кордонами. Цей факт визнається усім світовим співтовариством. А Україна як незалежна і суверенна держава визнана ООН, іншими міжнародними організаціями, переважною більшістю держав світу.
Повторюю: це реалії із сьогоднішнього дня, з якими ми з вами не те що не можемо, а ми повинні рахуватися, тому що Росія є постійним членом Ради Безпеки ООН. Росія - держава, що несе особливу відповідальність за безпеку і стабільність у світі.
Давайте називати речі своїми іменами. Висувати сьогодні територіальні претензії до України значить не тільки серйозно підривати відносини з нею, надовго посварити наші народи, але і піти врозріз з Гельсінським Заключним актом, іншими міжнародними зобов'язаннями Росії, загострити обстановку в Європі".
Як відзначають в українському МЗС, "у зв'язку з вищевикладеним який-небудь сумнів російської сторони в легітимності згаданих документів і дійсності зобов'язань Російської Федерації не може сприйматися в Україні інакше, як намір висунути територіальні претензії до України".
"Ігнорування кількаразових звертань Міністерства закордонних справ України і явне небажання російської сторони припинити будівництво дамби в Керченській протоці вже створили напруженість в україно-російських відносинах і загрожують виникненням прикордонного конфлікту.
Міністерство закордонних справ України попереджає, що українська сторона, відповідно до міжнародного права, вживе всіх необхідних заходів для недопущення будь-яких зазіхань на свої державні кордони і територіальну цілісність.
Відповідальність за негативні наслідки потенційного конфлікту буде лягати виключно на російську сторону", - говориться в документі.
"Українська сторона в черговий раз закликає російську сторону негайно надати офіційні роз'яснення у відношенні кінцевої мети будівництва дамби, координат точки завершення її зведення, а також запевнення у відношенні того, що будівництво дамби не буде перетинати лінію україно-російського державного кордону і, таким чином, не буде переноситися на територію України", - говориться в ноті на адресу російського МЗС.
