Медведчук підводить риску під кар`єрою Піскуна?
Понеділок, 20 жовтня 2003, 12:33
Кінець минулого робочого тижня прокурор Медведчука Ольга Колінько присвятила знищенню Святослава Піскуна, поки що прокурора Кучми.
Хоч робота Колінько – їздити по регіонах і слухати до півночі скарги людей, зрозуміло, що це прикриття її справжньої місії. Вона – зброя глави АП, приставлена до Піскуна. Але тільки Кучма вирішує, чи захоче він позбутися генпрокурора, який чорною невдячністю відповів Медведчуку за затвердження на високу посаду і який не може впоратися з дорученнями самого гаранта. Доля Піскуна – питання найближчого часу.
Колінько випустили на арену у п'ятницю після обіду. Викид компромату проти Піскуна на своїй прес-конференції вона готувала заздалегідь. Це видно з того, що сеанс викриття почався після запитання, яке поставила кореспондентка ДІНАУ. Держагентство новин зараз прямо контролюється Медведчуком. До цього запитання протягом прес-конференції назва "Одеський портовий холодильник" не лунала. Відтак журналістка старанно прочитала підготоване і цим дала старт "Піскунгейту".
Компромат вийшов смачний. Колінько фактично заявила, що родичі Піскуна займаються бізнесом, а він виступає їх "дахом". Тобто коли його близьким для комерційної діяльності треба – порушує кримінальні справи. А коли на них скаржаться з вимогою притягнути до відповідальності – прокуратури ігнорують запити, бо вони стосуються їх найбільшого начальника.
Перший родич – донька Піскуна Тетяна Іващенко. Другий – Юрій Триндюк, який, за словами Колінько, є родичем дружини Піскуна – чоловіком її сестри.
Колінько заявила, що Іващенко й Триндюк входять до наглядової ради підприємств "Одеський портовий холодильник" і "Чернівецький хлібокомбінат". При чому, якщо на першому підприємстві наглядова рада складається з трьох осіб, то на другому – взагалі з цих двох членів родини Піскуна.
"Родичі генпрокурора займаються бізнесом – звернення громадян з цього "Портового холодильника" не розглядаються. Кримінальні справи затягуються, не знаходять свого завершення", - заявила Колінько.
Стосовно Чернівецького підприємства Колінько розповіла: "Безпідставно порушено кримінальну справу щодо керівництва підприємства, яке відмовилося добровільно передавати акції [родичам Піскуна]. Результат – кримінальна справа, а родичі мають і акції, мають і спостережну раду".
Крім того, Колінько натякнула, що Піскун не звільнює на вимогу Кучми прокурора Одещини Михайла Косюту, бо у генпрокурора особливі інтереси у цій області – вона розповіла, крім "Одеського морського холодильника", про будинок для "керівництва Генпрокуратури", який "незаконно будують на території санаторію імені Чкалова".
Все це вже дещо серйозніше, ніж просто критика Колінько за бездіяльність Піскуна у таких абстрактних речах, як "догляд за законністю в державі". Хоча також не можна вважати вердиктом Верховного суду слова Колінько про незаконну поведінку Піскуна.
Прес-служба Піскуна, попри закінчення робочого дня, відреагувала на наїзд Колінько – але вийшло дуже оригінально. Бо, по суті, нічого спростовано не було.
Це треба цитувати: виправдовуючись, Генпрокуратура каже, що дочка Піскуна "повнолітня [їй 20 років – УП], має свою родину і самостійна у своїх діях". Але хіба цей факт якось забороняє Піскуну вивести свою дочку з-під дії Кримінального кодексу?
А Триндюк, у версії прес-служби Генпрокуратури, взагалі "не є родичем Піскуна". Дійсно, складно назвати "родичем" у прямому розумінні слова чоловіка сестри власної дружини.
Так само, наприклад, дружина Юрія Туманова, брата Людмили Кучми, не є родичкою Леоніда Кучми. Але це аж ніяк не робить цих людей чужими. Навпаки, це перше коло оточення, яке є головними претендентами на "пільги", що їх надає статус наближеного до можновладця.
Далі, Генпрокуратура повідомила, що дочка Піскуна "дійсно має аж одну акцію Чернівецького хлібокомбінату, яку придбала у вільному продажу як сувенір". Але насправді Колінько нічого не казала про те, що Тетяна Іващенко є акціонером цього підприємства. Вона сказала, що "Триндюк і Іващенко мають акції "Одеського портового холодильника".
Ще у Генпрокуратурі заявили, що голова наглядової ради "Одеського портового холодильника", виявляється, "не є ні родичем генпрокурора, ні родичем когось з його родини". Але і про це ніхто не говорив! Це навіть в інтернеті можна виявити, ввівши назву підприємства на пошуковому сайті: наглядову раду "холодильника" очолює такий собі Юрій Маслов. І Колінько теж говорила лише про те, що люди Піскуна входять до складу наглядової ради.
Тобто у Генпрокуратури що не спростування – то промах. Після яких уже не віриш словам прес-служби Піскуна, що його дочка не є навіть членом наглядової ради "холодильника".
До речі, ці факти Колінько відкривають, нарешті, завісу таємниць щодо сфери бізнес-інтересів Піскуна. А також пояснюють, звідки у нього можуть бути годинники "Вашерон Константин" вартістю під 10 тисяч доларів.
Коли стали відомі прізвища родичів Піскуна, завдяки інтернет-сайту ЦВК ми можемо дізнатися, цей самий "Триндюк Юрій Григорович, 1968 року народження" є засновником ТОВ "Заграва Експо", головою спостережної ради ЗАТ "Білогірський комбінат хлібопродуктів". Він невдало балотувався на виборах-2002 у 189 окрузі Хмельницької області.
"Заграва-Експо" є досить великим постачальником борошна для випікання хліба в західних областях України. Ця фірма володіє контрольним пакетом акцій ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат".
"Заграва Експо" свого часу мала проблеми з Антимонопольним комітетом: було виявлено, що "Івано-Франківський хлібокомбінат" при формуванні цін на хліб закладав у собівартість хліба витрати на придбання пшеничного борошна 1 гатунку, яке йому поставляло "Заграва Експо" за ціною значно вищою, ніж ринкова.
Івано-Франківське відділення Антимонопольного комітету запропонувало ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" самостійно знизити ціни на основні види хліба за рахунок придбання борошна за більш низькими цінами, що і було зроблено. Це змусило і ТОВ "Заграва-Експо" знизити ціну на борошно.
Інше підприємство під патронатом Піскуна – "Одеський портовий холодильник" – пов’язане з діяльністю стратегічного центру Одещини – морським портом. "Холодильник" здійснює перевалку, збереження й експедирування в Одеському порту м'ясо-, птахо- та рибопродуктів, цитрусових, бананів, рису, цукру тощо.
Але прикриття Піскуном підприємницької діяльності своїх родичів було лише епізодом із наїзду Колінько. Ще вона вказала на те, що Піскун ігнорує власні обов’язки. Так, одного разу він не прийшов на свій день прийому громадян, у результаті 50 осіб прочекали його під кабінетом.
Але найбільше дісталося Піскуну за те, що його дії спричинили захоплення 26 донеччанами приймальні адміністрації президента. Це люди, які намагалися оскаржити в Генпрокуратурі дії місцевих силовиків. Безрезультатно пройшовши всі інстанції у себе в області, вони збиралися шукати правди в Піскуна. Колінько зачитала листа одного з учасників:
"Ночуя на стульях и столах в приемной Генеральной прокуратуры 12 суток, мы каждый день просили приема Пискуном, но он не спешил. Нам отключили воду, свет, закрыли туалет в Генеральной прокуратуре. Людей, выходивших поесть, обратно не пускали. Некоторым из граждан неоднократно вызывали "скорую помощь". Только после 12 суток мы были наконец приняты генеральным прокурором в холле Генеральной прокуратуры. Для рассмотрения вопросов генпрокурору понадобилось на каждое дело по 2 минуты. Вот так проходил на самом деле прием 20 граждан Донецкой области. Через месяц нами были получены ответы о прекращении переписки с нами Генеральной прокуратурой и об окончании проверки".
У Генпрокуратурі не знайшли нічого кращого, як спростувати і цю заяву Колінько – усі ці люди "були прийняті та вислухані".
Хто кращий?
Тема протистояння Піскуна й Колінько – це один із прикладів, як воюють між собою два плоди різних гілок дерева кучмізму. Колінько й Піскун гідні один одного.
Зараз, відчуваючи невідворотні проблеми, Піскун шукає підтримки у фракцій парламенту. Минулого тижня журналісти могли бачити, як протягом 2-ох годин Піскун старанно "брав на олівець" усі скарги "Нашої України", а потім ще хвилин 20 пошепки спілкувався з Ющенком.
Ситуація для Кучми неоднозначна. Він може звільнити Піскуна, але немає гарантій, що у Верховній Раді знайдуться 226 голосів за призначення нового генпрокурора. Піскун, спілкуючись із фракціями, чимдалі зменшує таку ймовірність.
Якщо депутати не затвердять наступника Піскуна (яким може стати Колінько), то буде призначений виконувач обов’язків. Але цей варіант Кучмі не підходить – оскільки неповноцінний генпрокурор не може порушувати кримінальні справи проти депутатів. А Кучма не може позбавити себе такої цінної репресивної зброї напередодні виборів.
З іншого боку, Піскун не може впоратися з завданням Кучми посадити Тимошенко. Уже вдруге його подання повертають з парламенту. Ось яку історію розповіли джерела "Української правди": Піскун спробував утретє внести питання про зняття з Тимошенко імунітету. Він навіть спробував зібрати підписи лідерів фракцій більшості, що вони зобов'язуються проголосувати "за". Але коли про це дізнався Медведчук, він дав наказ саботувати ідею Піскуна. Бо голові АП Тимошенко треба бути не у тюрмі, а на президентських виборах – як конкуренту Ющенка.
Майбутнє Тимошенко – це один із нечисленних моментів, де точки зору Кучми і Медведчука не збігаються. І зняття Піскуна – один із нечисленних моментів, де Тимошенко і Медведчук грають спільно.
Медведчуку не потрібний Піскун, оскільки той не зрозумів своєї місії – бути інструментом глави АП у розправі з "Нашою Україною". У тому, що Порошенко досі не став Лазаренко-2, Медведчук бачить змову генпрокурора і частини опозиції.
В опозиції також ситуація парадоксальна – Піскун є прокурором Кучми, але на його місце прийде прокурор Медведчука. Саме те, чого не вистачає СДПУ(О) для повного комплекту карманних силовиків. Тому антикучмістам краще миритися з поганим генпрокурором, аби не було ще гірше.
Загалом Піскун красиво підіграв несприятливим обставинам і загнав себе у кут. Не вирішивши питання Тимошенко, він може схилити Кучму на бік кадрової перестановки, якої вимагає Медведчук. Оскільки гаранту доведеться обирати – що краще: генпрокурор, не здатний посадити депутата чи хоча б зруйнувати бізнес опозиції, чи в.о. генпрокурора, який депутатів саджати не має повноважень, але може хоч майстерно виконати друге завдання.
На цю роль Кучмі навіть не треба шукати людини – її підкаже Медведчук, пославшись на безкомпромісну позицію однієї жінки у викритті "Одеського холодильника" і Чернівецького хлібокомбінату.
Насправді, у Піскуна є вихід. Це звучить фантастично, але завдяки цьому кроку Піскуна точно не звільнять – бо надто буде схоже на помсту.
Отже, поки Кучма перебуватиме у Латинській Америці, генпрокуророві слід скористатися різницею у часі і зранку-раненько зібрати прес-конференцію, де повідомити: "Сьогодні я порушив кримінальну справу проти президента Кучми за організацію вбивства Георгія Гонгадзе".
Хоч робота Колінько – їздити по регіонах і слухати до півночі скарги людей, зрозуміло, що це прикриття її справжньої місії. Вона – зброя глави АП, приставлена до Піскуна. Але тільки Кучма вирішує, чи захоче він позбутися генпрокурора, який чорною невдячністю відповів Медведчуку за затвердження на високу посаду і який не може впоратися з дорученнями самого гаранта. Доля Піскуна – питання найближчого часу.
Колінько випустили на арену у п'ятницю після обіду. Викид компромату проти Піскуна на своїй прес-конференції вона готувала заздалегідь. Це видно з того, що сеанс викриття почався після запитання, яке поставила кореспондентка ДІНАУ. Держагентство новин зараз прямо контролюється Медведчуком. До цього запитання протягом прес-конференції назва "Одеський портовий холодильник" не лунала. Відтак журналістка старанно прочитала підготоване і цим дала старт "Піскунгейту".
Компромат вийшов смачний. Колінько фактично заявила, що родичі Піскуна займаються бізнесом, а він виступає їх "дахом". Тобто коли його близьким для комерційної діяльності треба – порушує кримінальні справи. А коли на них скаржаться з вимогою притягнути до відповідальності – прокуратури ігнорують запити, бо вони стосуються їх найбільшого начальника.
Перший родич – донька Піскуна Тетяна Іващенко. Другий – Юрій Триндюк, який, за словами Колінько, є родичем дружини Піскуна – чоловіком її сестри.
Колінько заявила, що Іващенко й Триндюк входять до наглядової ради підприємств "Одеський портовий холодильник" і "Чернівецький хлібокомбінат". При чому, якщо на першому підприємстві наглядова рада складається з трьох осіб, то на другому – взагалі з цих двох членів родини Піскуна.
"Родичі генпрокурора займаються бізнесом – звернення громадян з цього "Портового холодильника" не розглядаються. Кримінальні справи затягуються, не знаходять свого завершення", - заявила Колінько.
Стосовно Чернівецького підприємства Колінько розповіла: "Безпідставно порушено кримінальну справу щодо керівництва підприємства, яке відмовилося добровільно передавати акції [родичам Піскуна]. Результат – кримінальна справа, а родичі мають і акції, мають і спостережну раду".
Крім того, Колінько натякнула, що Піскун не звільнює на вимогу Кучми прокурора Одещини Михайла Косюту, бо у генпрокурора особливі інтереси у цій області – вона розповіла, крім "Одеського морського холодильника", про будинок для "керівництва Генпрокуратури", який "незаконно будують на території санаторію імені Чкалова".
Все це вже дещо серйозніше, ніж просто критика Колінько за бездіяльність Піскуна у таких абстрактних речах, як "догляд за законністю в державі". Хоча також не можна вважати вердиктом Верховного суду слова Колінько про незаконну поведінку Піскуна.
Прес-служба Піскуна, попри закінчення робочого дня, відреагувала на наїзд Колінько – але вийшло дуже оригінально. Бо, по суті, нічого спростовано не було.
Це треба цитувати: виправдовуючись, Генпрокуратура каже, що дочка Піскуна "повнолітня [їй 20 років – УП], має свою родину і самостійна у своїх діях". Але хіба цей факт якось забороняє Піскуну вивести свою дочку з-під дії Кримінального кодексу?
А Триндюк, у версії прес-служби Генпрокуратури, взагалі "не є родичем Піскуна". Дійсно, складно назвати "родичем" у прямому розумінні слова чоловіка сестри власної дружини.
Так само, наприклад, дружина Юрія Туманова, брата Людмили Кучми, не є родичкою Леоніда Кучми. Але це аж ніяк не робить цих людей чужими. Навпаки, це перше коло оточення, яке є головними претендентами на "пільги", що їх надає статус наближеного до можновладця.
Далі, Генпрокуратура повідомила, що дочка Піскуна "дійсно має аж одну акцію Чернівецького хлібокомбінату, яку придбала у вільному продажу як сувенір". Але насправді Колінько нічого не казала про те, що Тетяна Іващенко є акціонером цього підприємства. Вона сказала, що "Триндюк і Іващенко мають акції "Одеського портового холодильника".
Ще у Генпрокуратурі заявили, що голова наглядової ради "Одеського портового холодильника", виявляється, "не є ні родичем генпрокурора, ні родичем когось з його родини". Але і про це ніхто не говорив! Це навіть в інтернеті можна виявити, ввівши назву підприємства на пошуковому сайті: наглядову раду "холодильника" очолює такий собі Юрій Маслов. І Колінько теж говорила лише про те, що люди Піскуна входять до складу наглядової ради.
Тобто у Генпрокуратури що не спростування – то промах. Після яких уже не віриш словам прес-служби Піскуна, що його дочка не є навіть членом наглядової ради "холодильника".
До речі, ці факти Колінько відкривають, нарешті, завісу таємниць щодо сфери бізнес-інтересів Піскуна. А також пояснюють, звідки у нього можуть бути годинники "Вашерон Константин" вартістю під 10 тисяч доларів.
Коли стали відомі прізвища родичів Піскуна, завдяки інтернет-сайту ЦВК ми можемо дізнатися, цей самий "Триндюк Юрій Григорович, 1968 року народження" є засновником ТОВ "Заграва Експо", головою спостережної ради ЗАТ "Білогірський комбінат хлібопродуктів". Він невдало балотувався на виборах-2002 у 189 окрузі Хмельницької області.
"Заграва-Експо" є досить великим постачальником борошна для випікання хліба в західних областях України. Ця фірма володіє контрольним пакетом акцій ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат".
"Заграва Експо" свого часу мала проблеми з Антимонопольним комітетом: було виявлено, що "Івано-Франківський хлібокомбінат" при формуванні цін на хліб закладав у собівартість хліба витрати на придбання пшеничного борошна 1 гатунку, яке йому поставляло "Заграва Експо" за ціною значно вищою, ніж ринкова.
Івано-Франківське відділення Антимонопольного комітету запропонувало ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" самостійно знизити ціни на основні види хліба за рахунок придбання борошна за більш низькими цінами, що і було зроблено. Це змусило і ТОВ "Заграва-Експо" знизити ціну на борошно.
Інше підприємство під патронатом Піскуна – "Одеський портовий холодильник" – пов’язане з діяльністю стратегічного центру Одещини – морським портом. "Холодильник" здійснює перевалку, збереження й експедирування в Одеському порту м'ясо-, птахо- та рибопродуктів, цитрусових, бананів, рису, цукру тощо.
Але прикриття Піскуном підприємницької діяльності своїх родичів було лише епізодом із наїзду Колінько. Ще вона вказала на те, що Піскун ігнорує власні обов’язки. Так, одного разу він не прийшов на свій день прийому громадян, у результаті 50 осіб прочекали його під кабінетом.
Але найбільше дісталося Піскуну за те, що його дії спричинили захоплення 26 донеччанами приймальні адміністрації президента. Це люди, які намагалися оскаржити в Генпрокуратурі дії місцевих силовиків. Безрезультатно пройшовши всі інстанції у себе в області, вони збиралися шукати правди в Піскуна. Колінько зачитала листа одного з учасників:
"Ночуя на стульях и столах в приемной Генеральной прокуратуры 12 суток, мы каждый день просили приема Пискуном, но он не спешил. Нам отключили воду, свет, закрыли туалет в Генеральной прокуратуре. Людей, выходивших поесть, обратно не пускали. Некоторым из граждан неоднократно вызывали "скорую помощь". Только после 12 суток мы были наконец приняты генеральным прокурором в холле Генеральной прокуратуры. Для рассмотрения вопросов генпрокурору понадобилось на каждое дело по 2 минуты. Вот так проходил на самом деле прием 20 граждан Донецкой области. Через месяц нами были получены ответы о прекращении переписки с нами Генеральной прокуратурой и об окончании проверки".
У Генпрокуратурі не знайшли нічого кращого, як спростувати і цю заяву Колінько – усі ці люди "були прийняті та вислухані".
Хто кращий?
Тема протистояння Піскуна й Колінько – це один із прикладів, як воюють між собою два плоди різних гілок дерева кучмізму. Колінько й Піскун гідні один одного.
Зараз, відчуваючи невідворотні проблеми, Піскун шукає підтримки у фракцій парламенту. Минулого тижня журналісти могли бачити, як протягом 2-ох годин Піскун старанно "брав на олівець" усі скарги "Нашої України", а потім ще хвилин 20 пошепки спілкувався з Ющенком.
Ситуація для Кучми неоднозначна. Він може звільнити Піскуна, але немає гарантій, що у Верховній Раді знайдуться 226 голосів за призначення нового генпрокурора. Піскун, спілкуючись із фракціями, чимдалі зменшує таку ймовірність.
Якщо депутати не затвердять наступника Піскуна (яким може стати Колінько), то буде призначений виконувач обов’язків. Але цей варіант Кучмі не підходить – оскільки неповноцінний генпрокурор не може порушувати кримінальні справи проти депутатів. А Кучма не може позбавити себе такої цінної репресивної зброї напередодні виборів.
З іншого боку, Піскун не може впоратися з завданням Кучми посадити Тимошенко. Уже вдруге його подання повертають з парламенту. Ось яку історію розповіли джерела "Української правди": Піскун спробував утретє внести питання про зняття з Тимошенко імунітету. Він навіть спробував зібрати підписи лідерів фракцій більшості, що вони зобов'язуються проголосувати "за". Але коли про це дізнався Медведчук, він дав наказ саботувати ідею Піскуна. Бо голові АП Тимошенко треба бути не у тюрмі, а на президентських виборах – як конкуренту Ющенка.
Майбутнє Тимошенко – це один із нечисленних моментів, де точки зору Кучми і Медведчука не збігаються. І зняття Піскуна – один із нечисленних моментів, де Тимошенко і Медведчук грають спільно.
Медведчуку не потрібний Піскун, оскільки той не зрозумів своєї місії – бути інструментом глави АП у розправі з "Нашою Україною". У тому, що Порошенко досі не став Лазаренко-2, Медведчук бачить змову генпрокурора і частини опозиції.
В опозиції також ситуація парадоксальна – Піскун є прокурором Кучми, але на його місце прийде прокурор Медведчука. Саме те, чого не вистачає СДПУ(О) для повного комплекту карманних силовиків. Тому антикучмістам краще миритися з поганим генпрокурором, аби не було ще гірше.
Загалом Піскун красиво підіграв несприятливим обставинам і загнав себе у кут. Не вирішивши питання Тимошенко, він може схилити Кучму на бік кадрової перестановки, якої вимагає Медведчук. Оскільки гаранту доведеться обирати – що краще: генпрокурор, не здатний посадити депутата чи хоча б зруйнувати бізнес опозиції, чи в.о. генпрокурора, який депутатів саджати не має повноважень, але може хоч майстерно виконати друге завдання.
На цю роль Кучмі навіть не треба шукати людини – її підкаже Медведчук, пославшись на безкомпромісну позицію однієї жінки у викритті "Одеського холодильника" і Чернівецького хлібокомбінату.
Насправді, у Піскуна є вихід. Це звучить фантастично, але завдяки цьому кроку Піскуна точно не звільнять – бо надто буде схоже на помсту.
Отже, поки Кучма перебуватиме у Латинській Америці, генпрокуророві слід скористатися різницею у часі і зранку-раненько зібрати прес-конференцію, де повідомити: "Сьогодні я порушив кримінальну справу проти президента Кучми за організацію вбивства Георгія Гонгадзе".
