Петро Симоненко: Медведчук сказав, що має повноваження від президента на переговори з опозицією
Четвер, 4 вересня 2003, 16:19
Гість студії "Громадського радіо" – лідер комуністів Петро Симоненко.
Дмитро Крикун: Почався новий політичний сезон. Почався він з оголошення про те, що ліві партії (соціалісти й комуністи ) розробили спільно з адміністрацією президента новий, вже третій, варіант законопроекту про зміни до Конституції. У студії "Громадського Радіо" лідер Комуністичної партії Петро Симоненко. Добрий вечір!
Петро Симоненко: Добрій вечір!
Дмитро Крикун: Пане Петре, чому ви пішли на домовленість із Медведчуком?
Петро Симоненко: По–перше, ніякої домовленості з Медведчуком не було, і тим більше ми не пішли на цю домовленість. Мова йде про те, що ми з вами були свідками, як напружено завершувалася робота Третьої сесії у місяці липні, коли пропрезидентська більшість блокувала можливість направлення проекту, який підготувала та зробила група народних депутатів на підставі законопроекту 1999 року, який розробили комуністи, і блокувався процес направлення цього проекту на розгляд Конституційного Суду.
Але все ж таки ми вистояли і прийняли рішення, що кожен з проектів: і президентський, і групи народних депутатів - мають право бути направлені, бо - це ініціатива законодавча суб’єктів цього процесу.
Дмитро Крикун: Опозиція змусила більшість ухвалити таке рішення?
Петро Симоненко: Так дійсно! Але потім, коли Верховна Рада пішла у відпустку, Ви пам'ятаєте несподівану заяву президента який оголосив що він приймає рішення відкликати цей законопроект. І було зрозуміло, Конституційний Суд знаходиться під контролем.
По суті, Президент виступив з ініціативою заблокувати процес змін до Конституції. І ось в цих умовах, коли поступила пропозиція ще раз подивитися, чи можливо узгодити деякі питання, які мають відношення до проекту закону Президента і групи народних депутатів, ми й пішли на політичний процес діалогу.
Але ми виходили з того, що треба відстоювати інтереси, які ми заклали у два законопроекти: і 1999 року, і групи депутатів. Я глибоко переконаний, що якраз наша перемога, комуністів і соціалістів, полягає в тому, що ми змінили напрямок від конституційної реформи до реформи політичної системи.
Дмитро Крикун: Якщо йти за вашою логікою, то це просто влада зрозуміла, що вона не зможе в такий спосіб довести свою силу?
Петро Симоненко: Може, й так. А можна й подумати про те, що сьогодні наступає новий етап політичної жорсткої боротьби, в тому числі й за участю кланів. Розпочинається президентська кампанія, президентські перегони. І розуміючи, що в цих умовах одна сила політична може змінити іншу, і виходячи з того, що інтереси у них одні й ті самі – захистити капітал.
Мається на увазі те, що вони нечесним, неправильним шляхом отримали: і ті, хто був при владі, а зараз відсторонені, і ті, хто зараз при владі. Ось кожна з цих сил і шукала можливий варіант захисту власних інтересів, і якраз їх позиція не торкалася і не зачіпляла інтереси більшості народу, які вже стомилися від цієї влади.
Чому я й наголосив, що ми добилися того, що від конституційної реформи, як пропонував Президент, не змінюючи основи, ладу, ми запропонували і добилися того, що внесені якраз зміни, які дають можливість говорити, що ми рухаємось в напрямку до зміни політичної системи.
Дмитро Крикун: Віктор Медведчук коли висунув таку ініціативу сказав, що він представляє адміністрацію Президента, Леоніда Кучму чи СДПУ(О)?
Петро Симоненко: Наскільки я пам’ятаю, він запропонував провести переговори, і надавши нам інформацію, що він має повноваження від Президента обговорити питання можливих змін й досягнути якогось спільного проекту з представниками політичної опозиції.
Дмитро Крикун: Чому саме вас із так званої "опозиційної четвірки"? Чому Симоненко і чому Мороз?
Петро Симоненко: Тому що ми були ініціаторами цих змін. Нагадую, в 1999 році, коли ще ніхто з можновладців і не вів розмову про зміни до Конституції, а використовувалась якраз після виборів Президента.
Вони не думали, що зміни сьогодні потрібні. І ми запропонували зміни, напрямок їх відомий, а коли завершується їх чергова каденція, мається на увазі президентська, коли вони побачили, що оцінка народу однозначно негативна, народ втомився від цих так званих реформ, він вже використовує активні протестні дії, і ці дії дають певний результат, то зрозуміло, що в боротьбі за те, щоб залишитися при владі, чи залишити те, чим вони сьогодні незаконно користуються – вони і пішли на це.
Наша ж позиція (незалежно від того, хто далі буде при владі) – створити умови, коли Основний Закон держави – Конституція – якраз і захищає інтереси народу. Коли цей закон дає право людям обирати програму розвитку держави, а не піддаватися на вплив. Коли обманюють просто людей. Подивіться: перший президент і другий обдурили народ України. Говорили про одні програми – реалізували інші. Казали про добробут народу й розвиток держави, а мали на увазі власний добробут і використовували владу у власних інтересах.
Дмитро Крикун: А коли ваші партнери по опозиції ("Наша Україна" і блок Юлії Тимошенко) дізналися про сутність переговорів? З вашої прес-конференції спільно з Морозом?
Петро Симоненко: Ні. Коли надійшла пропозиція провести політичні консультації, ми зібралися втрьох: Комуністи, Соціалісти і БЮТ. Це було 4 серпня. І ми проінформували одне одного про те, що надійшла пропозиція провести переговори. І ми домовились, що переговори треба проводити, бо сьогодні не пасивною позицією спостерігачів бути учасником так званого процесу, а бути безпосередньо активним учасником, щоб мати можливість відстоювати.
Юлія Тимошенко погодилася з нашою позицією, тому ми й розпочали активно переговорний процес. Ще раз наголошую: багато хто нам дає оцінки, а не знає змісту того, що ми змогли досягти.
Дмитро Крикун: Пане Петре, що ви особисто запропонували на цих переговорах?
Петро Симоненко: В остаточну редакцію, яку маємо на сьогодні, і на підтримку якої ми зараз збираємо підписи, щоб направити в Конституційний Суд, мені вдалося особисто добитися того, що в Конституцію, в основне, була включена норма засади нової системи виборів на пропорційній основі.
Дмитро Крикун: Отже ви є прибічник цієї жорсткої пропорційної системи?
Петро Симоненко: Так, дійсно. Так, як і нам вдалося включити до статті 81 норму, за якою додатково позбавляється права народного депутата народний депутат, який не увійшов у фракцію після виборів, який покинув фракцію, чи з якихось причин діє проти рішень фракції, і він позбавляється мандату народного депутату за рішенням вищих органів партії, які включали його до списку.
Дмитро Крикун: Це отой модний "імперативний мандат "?
Петро Симоненко: Я вибачаюсь, але ці розмови навколо імперативного мандата починаються з того. Що начебто чиїсь права ущемляються. А якщо Гавриш проти того, що повинен виконувати зобов’язання перед своїми виборцями, то він же ж за власним бажанням іде в список тієї чи іншої партії. Він заявляє, що підтримує програму дій партії, яку підтримують виборці, і партія отримує певну кількість мандатів.
А потім він порушує це. Так як тоді повинна діяти партія? Сьогодні знову звертатися до так званої "демократії", що начебто це імперативний мандат дає йому право робити, що заманеться. Я за те, що якщо ми відповідальні перед народом - повинні нести відповідальність до кінця. Не згоден із політикою – виходь, йди та обирай іншу партію.
Дмитро Крикун: Хто запропонував обирати Президента депутатам?
Петро Симоненко: Наша позиція – рухатися від президентської до парламентсько – президентської, до парламентської і до Республіки Рад. Наша позиція відома, про неї ми говоримо давно.
В цьому випадку під час консультацій виникла й пропозиція. Якщо ми рухаємося в напрямку парламентської республіки, то давайте тоді сьогодні не обманювати людей, і надавши їм право за новим виборчим законом довірити партії власну долю, під конкретну програму розвитку держави, ми надамо можливість партії, чи коаліції партії, які мають якісь споріднені програми мати й виконавчу гілку влади, яка буде зобов’язана допомагати виконувати цю програму. Президента повинен обирати парламент.
Дмитро Крикун: Чи є там такий же чіткий план імпічменту Президента?
Петро Симоненко: Так, дійсно. Така норма є. Вона передбачає (це "у тілі" діючої Конституції ) три четвертих складу...
Дмитро Крикун: Складний шлях...
Петро Симоненко: Складний. Ось чому я й учора чи позавчора на погоджувальній раді знову наполягав на тому, щоб наш проект закону Комуністів щодо процедури імпічменту Президента був включений до 4-ої сесії і розглянутий, щоб ми починали вже до Нового Року.
Щоб ми починали рухатись на шляху реформ політичної системи: закон новий про вибори на пропорційній основі, закон про процедури імпічменту. Ми повинні повернутися до закону про Кабінет Міністрів, повинні розглянути закон про тимчасові слідчі комісії і вимагаємо від Президента його підписати, бо він розглянутий.
Дмитро Крикун: А що ви думаєте з приводу повноважень Президента, або краще давайте послухаємо Миколу Оніщука, правника, він один з лідерів фракції "Трудова Україна"-ПППУ, він в понеділок розповідав про повноваження Президента, які він бачить за новим проектом.
Микола Онищук: За змістом законопроекту ми маємо одну якусь до певної міри перехідну модель. Незважаючи на те, що Президент обирається парламентом, по – перше, за текстом Конституції у чотирьох порядках він має право на розпуск парламенту. І не можна сказати, що Президент, який має 4 підстави до розпуску, він є слабким. Це дуже суттєва обставина, яка говорить про його можливості. По – друге, Президент залишається суб’єктом призначення частини Конституційного Суду , призначення генерального прокурора , суб’єктом подання міністра оборони та іноземних справ, а також служби безпеки. Тобто не можна сказати, що це номінальна фігура.
Дмитро Крикун: Пане Петре, а яка ваша думка: сильний Президент за новим проектом, чи слабкий?
Петро Симоненко: Микола Васильович чітко сказав, які повноваження залишаються за Президентом. Це так. В даному проекту воно знайшло відображення. Але треба розуміти, що й ми, комуністи, враховуємо, в яких умовах буде прийматися та чи інша зміна до Конституції. Чи знайдемо ми тих, хто готовий поступово рухатися до поставленої мети – сьогодні посилити відповідальність влади перед власним народом. Не дати можливість знову заховатися за загальні ознаки демократії у державі, але практично діяти як диктатура.
Дмитро Крикун: А якби прізвище людини, яка зараз є Президентом, було не Кучма? Чи такі б були прагнення комуністів змінити політичну систему?
Петро Симоненко: Ми виходимо з оцінки діяльності конкретної людини і конкретної політичної сили. Для мене головне, як людина діє. Якщо вона щиро намагається зробити щось на користь України і її незалежності, на покращення добробуту нашого народу, то ми готові розглядати тоді, яким шляхом рухається Україна, чи це окремі помилки, чи це система. Відносно Кучми і його режиму – це система політична. Ось чому ми й наполягаємо на зміни політичної системи влади.
Дмитро Крикун: Чи не пов’язане таке ваше бажання змінити політичну систему, що за нової системи комуністи як дуже структурована парламентська партія здобуває більше реальної влади?
Петро Симоненко: Дійсно, ми і сьогодні маємо більше 20% підтримки наших виборців. І ми переконані, що маємо повне право сьогодні на забезпечення виконання нашої програми через діяльність виконавчої гілки влади.
Тоді після виборів я пропонував: ось в 10 –11 областях ми тоді перемогли. Давайте, щоб губернатори цих областей були рекомендовані нами. Тоді в цих областях ми будемо виконувати програму і відповідати на довіру цього народу. Не погоджуються з тим. Коли ми говоримо, що треба змінити систему влади, то якраз і наша участь у виборчому процесі. Підтримка певної частини виборців дасть нам можливість взяти участь у формуванні коаліції політичних партій, а потім уряду від цих партій. І буде позитив.
Дмитро Крикун: А таке бажання зменшити вплив Президента, або змінити спосіб його брання не пов’язаний з тим, що ваші особисті рейтинги як кандидата у Президенти значно знижуються?
Петро Симоненко: По – перше, я відповідним чином реагую на ці зниження чи зростання рейтингів, ми з вами розуміємо, який процес відбувається залежно від того, хто платить кому гроші.
Я не хочу образити представників особливо соціологічної науки, із пошаною до них ставлюсь, хто об’єктивно відслідковує процеси, намагається допомогти суспільству правильно обрати орієнтири. А те, що ми зараз екранах телебачення, коли все робиться на замовлення, то ставлюсь спокійно. Але виходячи з того, про що ви говорите. Сьогодні, дійсно, і таким чином намагаються с формувати негативне ставлення до комуністів.
Дмитро Крикун: Литвин сказав сьогодні, що "Чим більше у того чи іншого кандидата шансів на обрання Президентом, тим менше в нього прагнення зробити політреформу, і навпаки".
Петро Симоненко: Я не буду коментувати його слова, але кажу, що ми, Комуністи, думаємо про майбутнє. Не можна проводити реформи політичної системи, коли нас намагаються звинуватити. Я хочу, щоб до влади повернувся народ, який би мав вплив на кожне рішення влади. Якщо влада бере відповідальність на 5 років, то за цей час влада повинна змінити життя. Тому я наполягаю, щоб зараз розглядали підвалини майбутніх змін на позитив.
Дмитро Крикун: Сьогодні була нарада Володимира Литвина. Лідери фракцій зібралися визначити подальшу долю конституційної реформи й цього третього проекту змін до Конституції. Чим вона закінчилась?
Петро Симоненко: Ну, були проінформовані про зібрання підписів і направлення цього проекту у Конституційний Суд. Це вимога Конституції нині недіючої. Перш ніж розглядати зміни за змістом, ми повинні отримати згоду Конституційного Суду.
Дмитро Крикун: Маємо слухача, говоріть. Будь ласка.
Слухач: У мене до вас питання стосовно ваших відносин та попередніх узгоджень з адміністрацією Президента, особливо з Медведчуком. Ви це заперечували. Літні події довели, що ці попередні узгодження між вами були. У пресі йде розмова, що Комуністи профінансовані. І і мене питання: чи це правда? Третє питання: зустріч із Волошиним й узгодження вашої поведінки в цьому питанні. Ви декларуєте у своїй програмі відсутність Президента. Але чому всі інші партії, які замовчували цей пункт у своїх програмах зараз вважають, що вони мають право забрати це право в народу?
Петро Симоненко: Відповідаю. У травні жодного узгодження з Медведчуком не було й не могло бути. Ми активно розробляли проект законів від імені народних депутатів. Я був у складі цієї групи. Повинен сказати, що прийшлося багато працювати й подолати тиск представників " Нашої України ", які вже тоді, у травні, не хотіли , щоб був підготовлений робочий варіант цього проекту.
Відповідь на друге питання. Шановна пані, це черговий міф для того, щоб дискредитувати Компартію. Цей міф дуже поширений, і напевно у деякої частини слухачів він має якусь основу. Але всі ці міфи запускаються певними політичними структурами, а також фінансуються, щоб ви не приймали активної участі в житті, а лише плакали, що ви погано живете.
Третє. Я дійсно зустрічався з Волошиним у Кремлі, і цього факту не приховував. Мета – дізнатися прогноз розвитку ситуації на Україні. Ми обговорювали, як себе поводитиме Росія.
Волошин сказав, що вони будуть захищати інтереси російських громадян, навіть перекриють кордон. Я хотів би у вас запитатись: куди ми будемо експортувати нашу продукцію? Це ми обговорювали з послами з Великобританії та з Німеччини. І я відстоював точку зору, що сьогодні не треба називати нас сусідами ЄС. Якусь принизливу норму прийняли ті, хто говорить , що ми немов би європейська держава. А я прагну того, щоб Росія та інші країни не знущалися з нас. Саме в цьому полягає суть моєї діяльності.
Слухач: Які у вас розходження з паном Ющенком стосовно висунення єдиного кандидата на президентських виборах? І мене цікавлять не тільки ідеологічні розходження, що Ющенко представляє буржуазію, адже буржуазію представляє і Росія, за яку ви агітуєте. Чи тоді не все одно, чи прийдуть російські буржуа завтра, і ми будемо працювати на них, чи ми будемо мати надію, що українські буржуа та олігархи будуть відстоювати українські інтереси, а не так, як ви: повертатися туди, куди дме вітер, тобто в Москву?
Петро Симоненко: Я хотів би, щоб ви спитали і в наших олігархів, де їхні гроші знаходяться. Їхні гроші знаходяться за кордоном, в шорних зонах і європейських банках. Тож є вони патріотами, якщо гроші, які витягнуті з України, працюють на економіки інших держав. Ось вам відповідь. А що стосується російських буржуа, то я , навпаки, хочу захистити економічний базис незалежності України. Я ставлю запитання разом із вами: чому сьогодні енергетична незалежність під загрозою України? Всі нафтопереробні заводи України де знаходяться? У кого в руках?
Дмитро Крикун: А як ви ставитесь до реверсу "Одеса – Броди"?
Петро Симоненко: Я якраз і наполягаю, що сьогодні пусту трубу, яка скоро згниє, треба заповнити. Якщо цьому буде сприяти реверс, і економіка буде поповнюватись ( за цей реверс будуть платити за транспортування нафти ).
Я за реверс. Бо до Гданська він усе одно не дійде, це просто була політична авантюра за участю безпосередньо Кучми. Ми завжди були проти цього, ми хотіли зберегти гроші для народу України. Тому розходження відносно єдиного кандидата принципові.
Я не хочу вас образити, але замисліться: якщо вже навчилися 47 млн. чи більше в бюджеті України заховати й не нести за це відповідальність – це вже питання до вас із нами. Я хочу запитати: а що у нас з вами змінилося, коли голосують за підтримку ініціативи Кучми і відправляють наших хлопців, немов гарматне м’ясо, в Ірак?
Американці своїх забирають, щоб ті лишилися живими, а наші туди кидають, а потім кажуть, що туди вони їдуть заробляти гроші. Виходить, їдуть як найманці. За що ж ми тоді голосуємо? Ми ж незалежна держава.
Дмитро Крикун: Добре, ви маєте претензії до команди, до ідеології Ющенка, а от до нього як політика, як особистість?
Петро Симоненко: А тут одне від одного практично неможливо відірвати, бо він своєю практичною діяльністю реалізує ті програми, які йому чи рекомендують, чи нав’язують, але всі ті, хто ввійшов до політичного блоку.
Дмитро Крикун: Останні кілька днів опозиційні лідери намагаються домовитись..
Петро Симоненко: Я не приховую, дійсно, ми і вчора проводили політичні консультації, і сьогодні з 9 – 11 ранку.
Дмитро Крикун: До чого ви домовилися, опозиціонери?
Петро Симоненко: В даному випадку, що мене дивує. Наша зустріч почалася з деякого незадоволення з боку представників з блоку Ющенка відносно того, що зміни підготовлені до Конституції, і починається зміна політичної системи. Довго сперечалися, але потім я поставив питання руба: добре ви не підтримуєте зміни, ви незадоволені цим. А яку ви програму змін бачите? Тихо провести президентські вибори, а потім розберемося? А яка гарантія, що після того народ України буде жити краще? Хто сьогодні буде відповідати за майбутнє?
Дмитро Крикун: Отже, "Наша Україна" змін не хоче?
Петро Симоненко: Ну вона так і заявила. Вони погодились, що треба вносити на розгляд Конституційного Суду проект, але дайте слово, що не будете наполягати на тому, що вибори можливі і парламентом України, і обмежити повноваження Президента з 2004 року, якщо цей закон про зміни буде прийнятий. "Наша Україна" немов і готова піти на поступки. Але якщо не вносити зміни до Конституції до 2004 року, то тоді нові політичні реалії можуть призвести до того, що їх уже ніхто не буде вносити.
Слухач: Моє питання. Уявімо, що ви перемогли на президентських виборах. Партія отримала владу. Скажіть, от що ви будете робити: закриєте всі банки, не будете дозволяти євреям вступати до вузів, піонерські краватки повісимо. Як ми будемо жити?
Петро Симоненко: Не хочу вас образити, але я інтернаціоналіст, національність значення не має, лише б людина хорошою була. Але зверніть увагу на те, що в гуманітарній сфері дуже багато представників єврейської національності. Невже його вже так притискали?
Я поділяю ваше хвилювання стосовно теперішньої ситуації, але цьому питанню треба присвятити окрему передачу. Якби ми мали можливість виконати волю народу. Ми у своїй програмі запропонували, яким чином можна об’єднати державні інтереси з інтересами недержавного сектору.
Майже китайський варіант, тому що китайці використовували також наш досвід: це НЕП, і проблема початку реформування нашої системи, починаючи з 80–х років. Відносно конкретних дій. Головне не позакривати банки, а перевірити, як вони працюють на власну економіку. Чи спекулюють капіталом, чи сприяють розвитку виробничого потенціалу України.
Дмитро Крикун: Пане Петре, якщо проходить варіант змін до Конституції, який зараз обговорюється, і Президента буде обирати Верховна Рада, чи є можливість, що опозиціонери всередині Верховної Ради можуть якось узгодити свої позиції і висунути єдиного кандидата.
Петро Симоненко: Це якраз реальна можливість, бо тоді ми разом будемо розглядати весь пакет. Я б запропонував так, як ми робили, коли починали акцію "Повстань, Україно!" Ми домовилися: є політична програма нашої діяльності, є соціально – економічні питання, які вимагають наші громадяни , наприклад, заборгованість заробітної платні. Ми взяли на себе зобов'язання проконтролювати ціни й тарифи. Починати треба з цієї програми, тому що відразу знайдемо можливість визначити: хто за яку ділянку буде відповідати.
Слухач: Я не отримала відповіді на своє четверте запитання. І ще ви говорили про олігархів, які знаходяться на Україні, й відмовились від слів про фінансування вашої зовнішньої партії. І питання: хто фінансує вашу партію. І останнє питання. Ви говорили, що влада хоче змін, щоб лишитися при владі, тобто клани. Ви хочете, щоб влада належала народу і контролювалася ним. І в результаті ви змикаєтеся на одних й тих самих змінах. То хто кого надурить?
Петро Симоненко: Відносно узурпації влади депутатами по відношенню до виборів Президента. Ми не маємо тут на увазі узурпації влади. Детально: ми пропонуємо нову систему виборів, ми партія, і будемо пропонувати конкретні програми, ви обираєте одну з них, і протягом 5 років надаєте можливість її реалізувати
. Не сподобається – ви зневіритесь, і зміниться навіть Президент, тому що він обирається на той же період, що й парламент. Тому в цієї групи повинен бути ї Кабінет Міністрів, який буде виконувати програму. А зараз закони приймають, а Кабмін їх не виконує. Порушується принцип розподілу влади від імені народу, бо він є єдиним джерелом влади згідно з Конституцією.
Тому й хочемо поєднати, що влада не тільки від імені народу, але й для народу. А так обидва Президенти безпартійні, багато всього наобіцяли, і ніхто нічого не виконує, але завжди говорять про проблеми України. Треба завжди питати себе, що я зробив для того, щоб влада не була корумпованою.
Дмитро Крикун: Прошу відповісти на питання: хто фінансує Компартію?
Петро Симоненко: Будь ласка, почитайте газету "Комуніст" .Ми багато разів дякуємо тим, хто нам допомагає. Там сотні прізвищ. А якщо ще й досі сумніваєтесь, то замисліться над тим, що Компартія – кістка в горлі теперішнього режиму. І якби ми негласно фінансувалися, то ми би вже давно закрилися.
Дмитро Крикун: До питань зовнішньої політики. Осінь. Самміт 18 – го вересня в Ялті, будуть підписувати угоду щодо єдиного економічного простору. Яка позиція комуністів у цьому питанні?
Петро Симоненко: Коли ми визначаємо власну позицію відносно принципових дуже питань зовнішньоекономічних стосунків, ми виходимо, в першу чергу, з національних інтересів. В чому сьогодні інтерес України? Він полягає в тому, щоб у нас не було безробіття, щоб не зупинялося виробництво, щоб не знищувалися основні фонди, а у нас зношені 80% фондів, а грошей ніде нема. Заміни не має.
Виходячи з цього ми і ставимо запитання. В Європу нас не пускають, а якщо пускають, то дають тільки сировину. Лише Росія, Білорусія, Казахстан, Молдова – це той простір, де можна реалізувати власну продукцію, і тоді в нас будуть робочі місця.
Дмитро Крикун: А чи будуть нам дешеві енергоносії?
Петро Симоненко: Це ми повинні якраз обговорювати. Якщо сьогодні світова ціна коштує більше доларів, ті ж 1000 кубічних метрів газу, а якщо ми будемо мати 40 чи 50 російського? З Норвегії нам нову трубу ніхто не прокладе. Нового джерела немає. Чи візьмемо 5 електростанцій: у нас – уранова руда, а ТВЕЛи виробляється в Росії. Тоді ми купляємо у Франції, і я питаю: ми у Франції будемо вивозити відходи? Так нас туди ніхто не пустить. Я за те, щоб ми діяли в тому напрямку, де ми важливі. І стосовно газотранспортного консорціуму. Висловлюючи підтримку загальній ідеї, яка знімає політичні спекуляції, бо об’єднує. В першу чергу треба дати відповідь, чи Україна залишається на жорсткій позиції що газотранспортний комплекс України – це національне надбання. Чи підемо за моделлю, що в Росії 95 % газ – приватна власність. І тоді ці " ділки " тіньової економіки, які змушують підписувати цей проект і говорити: " у нас зношені труби, станції, нас треба інвестувати ". А щоб банки закордонні інвестували – треба приватизувати, і потім знеціниться наш комплекс. Я цього не хочу, а тому хочу дати відповідь, як будуть захищатися наші інтереси.
Дмитро Крикун: Тобто, якщо це буде якась міждержавна спільна компанія, то це нормально?
Петро Симоненко: Нормально, і захищаючи власність України, щоб вона потім не перейшла у власність закордонних компаній.
Дмитро Крикун: Нові дні – у нас 2 нових призначення: Константин Грищенко – міністр закордонних справ, і новий секретар ради систем безпеки та оборони пан Радченко. Як ви думаєте, чому саме ці люди?
Петро Симоненко: Володимира Івановича Радченка я знаю як досвідченого професіонала, який відстоював національні інтереси, останнім часом змінилися його можливості, але до нього відношусь як до професіонала.
Відносно останніх призначень: ми повинні їх розглядати в контексті до змін у Конституції. Тут є ми свідками того, що сьогодні якраз компенсують кадровим потенціалам і змінами певного оточення Президента – майбутні зміни до Конституції. І якщо сьогодні не вдасться внести зміни, то готуючись до виборів на підставі діючої Конституції без внесених змін вони сьогодні будуть мати. Думаю, що призначення голови служби безпеки якраз для цього й робиться. Це всі інформаційні потоки, впливи...
Дмитро Крикун: Ви знаєте про пана Землянського щось?
Петро Симоненко: Ні, оголосили, що він тільки виконуючий обов’язки, і це не призначення, а загальна норма. І якраз сьогодні використовується модель кадрових змін: міліція, голови держадміністрації, силові структури. Тому недарма кажу, що капітал буде об’єднуватися, він сьогодні готує захист своїх інтересів через обрання свого представника Президентом. Тому потрібні зміни до політичної системи.
Дмитро Крикун: Що ви думає те про Костянтина Грищенка і про Зленка, який вже пішов?
Петро Симоненко: З Грищенком я особисто не знайомий, не маю права давати висновки. Але турбує те, що призначення прийшло після того, як він пробував у США. Відносно Анатолія Васильовича – це моя особиста думка - професіонал, але не все йому дозволялося робити у зв’язку з тим, що загальна політика , порушуючи Конституцію, формувалася на засадах зовнішньої і внутрішньої політики, проект закону якої і я вніс у народ від Верховної Ради, а на засадах власних інтересів, але мова йде про те, що порушуються певні норми.
Слухач: Як ви дивитесь на теорію революції більшовиків царської Росії, як ви самі ставитесь до революції?
Петро Симоненко: Революція – це якісні зміни, і ніхто мене не звинуватить, що я буду використовувати науково – технічну революцію. Треба не лякати людей розумінням і понятійним апаратом " революція ", а дати відповідь: якщо вона сприятиме змінам на краще, то це зміни, які ви сьогодні маєте.
Дмитро Крикун: Сьогодні Леонід Кучма презентував свою книжку російською мовою в Москві. Чи не пишете ви і щоб написали?
Петро Симоненко: Відносно того, що ми публічно висловлюємо свою позицію, як кожний з політиків, я висловлюю її на сторінках своїх газет і публічно на телеканалах та радіо. Є кілька збірочок, в яких об’єднані матеріали. Одна, я вважаю, дуже корисна – відповіді на актуальні запитання, як раніше: 100 запитань – 100 відповідей. Ось для того, щоб людина могла коротко прочитати нашу позицію, таку одну збірочку я теж видав.
Дмитро Крикун: Почався новий політичний сезон. Почався він з оголошення про те, що ліві партії (соціалісти й комуністи ) розробили спільно з адміністрацією президента новий, вже третій, варіант законопроекту про зміни до Конституції. У студії "Громадського Радіо" лідер Комуністичної партії Петро Симоненко. Добрий вечір!
Петро Симоненко: Добрій вечір!
Дмитро Крикун: Пане Петре, чому ви пішли на домовленість із Медведчуком?
Петро Симоненко: По–перше, ніякої домовленості з Медведчуком не було, і тим більше ми не пішли на цю домовленість. Мова йде про те, що ми з вами були свідками, як напружено завершувалася робота Третьої сесії у місяці липні, коли пропрезидентська більшість блокувала можливість направлення проекту, який підготувала та зробила група народних депутатів на підставі законопроекту 1999 року, який розробили комуністи, і блокувався процес направлення цього проекту на розгляд Конституційного Суду.
Але все ж таки ми вистояли і прийняли рішення, що кожен з проектів: і президентський, і групи народних депутатів - мають право бути направлені, бо - це ініціатива законодавча суб’єктів цього процесу.
Дмитро Крикун: Опозиція змусила більшість ухвалити таке рішення?
Петро Симоненко: Так дійсно! Але потім, коли Верховна Рада пішла у відпустку, Ви пам'ятаєте несподівану заяву президента який оголосив що він приймає рішення відкликати цей законопроект. І було зрозуміло, Конституційний Суд знаходиться під контролем.
По суті, Президент виступив з ініціативою заблокувати процес змін до Конституції. І ось в цих умовах, коли поступила пропозиція ще раз подивитися, чи можливо узгодити деякі питання, які мають відношення до проекту закону Президента і групи народних депутатів, ми й пішли на політичний процес діалогу.
Але ми виходили з того, що треба відстоювати інтереси, які ми заклали у два законопроекти: і 1999 року, і групи депутатів. Я глибоко переконаний, що якраз наша перемога, комуністів і соціалістів, полягає в тому, що ми змінили напрямок від конституційної реформи до реформи політичної системи.
Дмитро Крикун: Якщо йти за вашою логікою, то це просто влада зрозуміла, що вона не зможе в такий спосіб довести свою силу?
Петро Симоненко: Може, й так. А можна й подумати про те, що сьогодні наступає новий етап політичної жорсткої боротьби, в тому числі й за участю кланів. Розпочинається президентська кампанія, президентські перегони. І розуміючи, що в цих умовах одна сила політична може змінити іншу, і виходячи з того, що інтереси у них одні й ті самі – захистити капітал.
Мається на увазі те, що вони нечесним, неправильним шляхом отримали: і ті, хто був при владі, а зараз відсторонені, і ті, хто зараз при владі. Ось кожна з цих сил і шукала можливий варіант захисту власних інтересів, і якраз їх позиція не торкалася і не зачіпляла інтереси більшості народу, які вже стомилися від цієї влади.
Чому я й наголосив, що ми добилися того, що від конституційної реформи, як пропонував Президент, не змінюючи основи, ладу, ми запропонували і добилися того, що внесені якраз зміни, які дають можливість говорити, що ми рухаємось в напрямку до зміни політичної системи.
Дмитро Крикун: Віктор Медведчук коли висунув таку ініціативу сказав, що він представляє адміністрацію Президента, Леоніда Кучму чи СДПУ(О)?
Петро Симоненко: Наскільки я пам’ятаю, він запропонував провести переговори, і надавши нам інформацію, що він має повноваження від Президента обговорити питання можливих змін й досягнути якогось спільного проекту з представниками політичної опозиції.
Дмитро Крикун: Чому саме вас із так званої "опозиційної четвірки"? Чому Симоненко і чому Мороз?
Петро Симоненко: Тому що ми були ініціаторами цих змін. Нагадую, в 1999 році, коли ще ніхто з можновладців і не вів розмову про зміни до Конституції, а використовувалась якраз після виборів Президента.
Вони не думали, що зміни сьогодні потрібні. І ми запропонували зміни, напрямок їх відомий, а коли завершується їх чергова каденція, мається на увазі президентська, коли вони побачили, що оцінка народу однозначно негативна, народ втомився від цих так званих реформ, він вже використовує активні протестні дії, і ці дії дають певний результат, то зрозуміло, що в боротьбі за те, щоб залишитися при владі, чи залишити те, чим вони сьогодні незаконно користуються – вони і пішли на це.
Наша ж позиція (незалежно від того, хто далі буде при владі) – створити умови, коли Основний Закон держави – Конституція – якраз і захищає інтереси народу. Коли цей закон дає право людям обирати програму розвитку держави, а не піддаватися на вплив. Коли обманюють просто людей. Подивіться: перший президент і другий обдурили народ України. Говорили про одні програми – реалізували інші. Казали про добробут народу й розвиток держави, а мали на увазі власний добробут і використовували владу у власних інтересах.
Дмитро Крикун: А коли ваші партнери по опозиції ("Наша Україна" і блок Юлії Тимошенко) дізналися про сутність переговорів? З вашої прес-конференції спільно з Морозом?
Петро Симоненко: Ні. Коли надійшла пропозиція провести політичні консультації, ми зібралися втрьох: Комуністи, Соціалісти і БЮТ. Це було 4 серпня. І ми проінформували одне одного про те, що надійшла пропозиція провести переговори. І ми домовились, що переговори треба проводити, бо сьогодні не пасивною позицією спостерігачів бути учасником так званого процесу, а бути безпосередньо активним учасником, щоб мати можливість відстоювати.
Юлія Тимошенко погодилася з нашою позицією, тому ми й розпочали активно переговорний процес. Ще раз наголошую: багато хто нам дає оцінки, а не знає змісту того, що ми змогли досягти.
Дмитро Крикун: Пане Петре, що ви особисто запропонували на цих переговорах?
Петро Симоненко: В остаточну редакцію, яку маємо на сьогодні, і на підтримку якої ми зараз збираємо підписи, щоб направити в Конституційний Суд, мені вдалося особисто добитися того, що в Конституцію, в основне, була включена норма засади нової системи виборів на пропорційній основі.
Дмитро Крикун: Отже ви є прибічник цієї жорсткої пропорційної системи?
Петро Симоненко: Так, дійсно. Так, як і нам вдалося включити до статті 81 норму, за якою додатково позбавляється права народного депутата народний депутат, який не увійшов у фракцію після виборів, який покинув фракцію, чи з якихось причин діє проти рішень фракції, і він позбавляється мандату народного депутату за рішенням вищих органів партії, які включали його до списку.
Дмитро Крикун: Це отой модний "імперативний мандат "?
Петро Симоненко: Я вибачаюсь, але ці розмови навколо імперативного мандата починаються з того. Що начебто чиїсь права ущемляються. А якщо Гавриш проти того, що повинен виконувати зобов’язання перед своїми виборцями, то він же ж за власним бажанням іде в список тієї чи іншої партії. Він заявляє, що підтримує програму дій партії, яку підтримують виборці, і партія отримує певну кількість мандатів.
А потім він порушує це. Так як тоді повинна діяти партія? Сьогодні знову звертатися до так званої "демократії", що начебто це імперативний мандат дає йому право робити, що заманеться. Я за те, що якщо ми відповідальні перед народом - повинні нести відповідальність до кінця. Не згоден із політикою – виходь, йди та обирай іншу партію.
Дмитро Крикун: Хто запропонував обирати Президента депутатам?
Петро Симоненко: Наша позиція – рухатися від президентської до парламентсько – президентської, до парламентської і до Республіки Рад. Наша позиція відома, про неї ми говоримо давно.
В цьому випадку під час консультацій виникла й пропозиція. Якщо ми рухаємося в напрямку парламентської республіки, то давайте тоді сьогодні не обманювати людей, і надавши їм право за новим виборчим законом довірити партії власну долю, під конкретну програму розвитку держави, ми надамо можливість партії, чи коаліції партії, які мають якісь споріднені програми мати й виконавчу гілку влади, яка буде зобов’язана допомагати виконувати цю програму. Президента повинен обирати парламент.
Дмитро Крикун: Чи є там такий же чіткий план імпічменту Президента?
Петро Симоненко: Так, дійсно. Така норма є. Вона передбачає (це "у тілі" діючої Конституції ) три четвертих складу...
Дмитро Крикун: Складний шлях...
Петро Симоненко: Складний. Ось чому я й учора чи позавчора на погоджувальній раді знову наполягав на тому, щоб наш проект закону Комуністів щодо процедури імпічменту Президента був включений до 4-ої сесії і розглянутий, щоб ми починали вже до Нового Року.
Щоб ми починали рухатись на шляху реформ політичної системи: закон новий про вибори на пропорційній основі, закон про процедури імпічменту. Ми повинні повернутися до закону про Кабінет Міністрів, повинні розглянути закон про тимчасові слідчі комісії і вимагаємо від Президента його підписати, бо він розглянутий.
Дмитро Крикун: А що ви думаєте з приводу повноважень Президента, або краще давайте послухаємо Миколу Оніщука, правника, він один з лідерів фракції "Трудова Україна"-ПППУ, він в понеділок розповідав про повноваження Президента, які він бачить за новим проектом.
Микола Онищук: За змістом законопроекту ми маємо одну якусь до певної міри перехідну модель. Незважаючи на те, що Президент обирається парламентом, по – перше, за текстом Конституції у чотирьох порядках він має право на розпуск парламенту. І не можна сказати, що Президент, який має 4 підстави до розпуску, він є слабким. Це дуже суттєва обставина, яка говорить про його можливості. По – друге, Президент залишається суб’єктом призначення частини Конституційного Суду , призначення генерального прокурора , суб’єктом подання міністра оборони та іноземних справ, а також служби безпеки. Тобто не можна сказати, що це номінальна фігура.
Дмитро Крикун: Пане Петре, а яка ваша думка: сильний Президент за новим проектом, чи слабкий?
Петро Симоненко: Микола Васильович чітко сказав, які повноваження залишаються за Президентом. Це так. В даному проекту воно знайшло відображення. Але треба розуміти, що й ми, комуністи, враховуємо, в яких умовах буде прийматися та чи інша зміна до Конституції. Чи знайдемо ми тих, хто готовий поступово рухатися до поставленої мети – сьогодні посилити відповідальність влади перед власним народом. Не дати можливість знову заховатися за загальні ознаки демократії у державі, але практично діяти як диктатура.
Дмитро Крикун: А якби прізвище людини, яка зараз є Президентом, було не Кучма? Чи такі б були прагнення комуністів змінити політичну систему?
Петро Симоненко: Ми виходимо з оцінки діяльності конкретної людини і конкретної політичної сили. Для мене головне, як людина діє. Якщо вона щиро намагається зробити щось на користь України і її незалежності, на покращення добробуту нашого народу, то ми готові розглядати тоді, яким шляхом рухається Україна, чи це окремі помилки, чи це система. Відносно Кучми і його режиму – це система політична. Ось чому ми й наполягаємо на зміни політичної системи влади.
Дмитро Крикун: Чи не пов’язане таке ваше бажання змінити політичну систему, що за нової системи комуністи як дуже структурована парламентська партія здобуває більше реальної влади?
Петро Симоненко: Дійсно, ми і сьогодні маємо більше 20% підтримки наших виборців. І ми переконані, що маємо повне право сьогодні на забезпечення виконання нашої програми через діяльність виконавчої гілки влади.
Тоді після виборів я пропонував: ось в 10 –11 областях ми тоді перемогли. Давайте, щоб губернатори цих областей були рекомендовані нами. Тоді в цих областях ми будемо виконувати програму і відповідати на довіру цього народу. Не погоджуються з тим. Коли ми говоримо, що треба змінити систему влади, то якраз і наша участь у виборчому процесі. Підтримка певної частини виборців дасть нам можливість взяти участь у формуванні коаліції політичних партій, а потім уряду від цих партій. І буде позитив.
Дмитро Крикун: А таке бажання зменшити вплив Президента, або змінити спосіб його брання не пов’язаний з тим, що ваші особисті рейтинги як кандидата у Президенти значно знижуються?
Петро Симоненко: По – перше, я відповідним чином реагую на ці зниження чи зростання рейтингів, ми з вами розуміємо, який процес відбувається залежно від того, хто платить кому гроші.
Я не хочу образити представників особливо соціологічної науки, із пошаною до них ставлюсь, хто об’єктивно відслідковує процеси, намагається допомогти суспільству правильно обрати орієнтири. А те, що ми зараз екранах телебачення, коли все робиться на замовлення, то ставлюсь спокійно. Але виходячи з того, про що ви говорите. Сьогодні, дійсно, і таким чином намагаються с формувати негативне ставлення до комуністів.
Дмитро Крикун: Литвин сказав сьогодні, що "Чим більше у того чи іншого кандидата шансів на обрання Президентом, тим менше в нього прагнення зробити політреформу, і навпаки".
Петро Симоненко: Я не буду коментувати його слова, але кажу, що ми, Комуністи, думаємо про майбутнє. Не можна проводити реформи політичної системи, коли нас намагаються звинуватити. Я хочу, щоб до влади повернувся народ, який би мав вплив на кожне рішення влади. Якщо влада бере відповідальність на 5 років, то за цей час влада повинна змінити життя. Тому я наполягаю, щоб зараз розглядали підвалини майбутніх змін на позитив.
Дмитро Крикун: Сьогодні була нарада Володимира Литвина. Лідери фракцій зібралися визначити подальшу долю конституційної реформи й цього третього проекту змін до Конституції. Чим вона закінчилась?
Петро Симоненко: Ну, були проінформовані про зібрання підписів і направлення цього проекту у Конституційний Суд. Це вимога Конституції нині недіючої. Перш ніж розглядати зміни за змістом, ми повинні отримати згоду Конституційного Суду.
Дмитро Крикун: Маємо слухача, говоріть. Будь ласка.
Слухач: У мене до вас питання стосовно ваших відносин та попередніх узгоджень з адміністрацією Президента, особливо з Медведчуком. Ви це заперечували. Літні події довели, що ці попередні узгодження між вами були. У пресі йде розмова, що Комуністи профінансовані. І і мене питання: чи це правда? Третє питання: зустріч із Волошиним й узгодження вашої поведінки в цьому питанні. Ви декларуєте у своїй програмі відсутність Президента. Але чому всі інші партії, які замовчували цей пункт у своїх програмах зараз вважають, що вони мають право забрати це право в народу?
Петро Симоненко: Відповідаю. У травні жодного узгодження з Медведчуком не було й не могло бути. Ми активно розробляли проект законів від імені народних депутатів. Я був у складі цієї групи. Повинен сказати, що прийшлося багато працювати й подолати тиск представників " Нашої України ", які вже тоді, у травні, не хотіли , щоб був підготовлений робочий варіант цього проекту.
Відповідь на друге питання. Шановна пані, це черговий міф для того, щоб дискредитувати Компартію. Цей міф дуже поширений, і напевно у деякої частини слухачів він має якусь основу. Але всі ці міфи запускаються певними політичними структурами, а також фінансуються, щоб ви не приймали активної участі в житті, а лише плакали, що ви погано живете.
Третє. Я дійсно зустрічався з Волошиним у Кремлі, і цього факту не приховував. Мета – дізнатися прогноз розвитку ситуації на Україні. Ми обговорювали, як себе поводитиме Росія.
Волошин сказав, що вони будуть захищати інтереси російських громадян, навіть перекриють кордон. Я хотів би у вас запитатись: куди ми будемо експортувати нашу продукцію? Це ми обговорювали з послами з Великобританії та з Німеччини. І я відстоював точку зору, що сьогодні не треба називати нас сусідами ЄС. Якусь принизливу норму прийняли ті, хто говорить , що ми немов би європейська держава. А я прагну того, щоб Росія та інші країни не знущалися з нас. Саме в цьому полягає суть моєї діяльності.
Слухач: Які у вас розходження з паном Ющенком стосовно висунення єдиного кандидата на президентських виборах? І мене цікавлять не тільки ідеологічні розходження, що Ющенко представляє буржуазію, адже буржуазію представляє і Росія, за яку ви агітуєте. Чи тоді не все одно, чи прийдуть російські буржуа завтра, і ми будемо працювати на них, чи ми будемо мати надію, що українські буржуа та олігархи будуть відстоювати українські інтереси, а не так, як ви: повертатися туди, куди дме вітер, тобто в Москву?
Петро Симоненко: Я хотів би, щоб ви спитали і в наших олігархів, де їхні гроші знаходяться. Їхні гроші знаходяться за кордоном, в шорних зонах і європейських банках. Тож є вони патріотами, якщо гроші, які витягнуті з України, працюють на економіки інших держав. Ось вам відповідь. А що стосується російських буржуа, то я , навпаки, хочу захистити економічний базис незалежності України. Я ставлю запитання разом із вами: чому сьогодні енергетична незалежність під загрозою України? Всі нафтопереробні заводи України де знаходяться? У кого в руках?
Дмитро Крикун: А як ви ставитесь до реверсу "Одеса – Броди"?
Петро Симоненко: Я якраз і наполягаю, що сьогодні пусту трубу, яка скоро згниє, треба заповнити. Якщо цьому буде сприяти реверс, і економіка буде поповнюватись ( за цей реверс будуть платити за транспортування нафти ).
Я за реверс. Бо до Гданська він усе одно не дійде, це просто була політична авантюра за участю безпосередньо Кучми. Ми завжди були проти цього, ми хотіли зберегти гроші для народу України. Тому розходження відносно єдиного кандидата принципові.
Я не хочу вас образити, але замисліться: якщо вже навчилися 47 млн. чи більше в бюджеті України заховати й не нести за це відповідальність – це вже питання до вас із нами. Я хочу запитати: а що у нас з вами змінилося, коли голосують за підтримку ініціативи Кучми і відправляють наших хлопців, немов гарматне м’ясо, в Ірак?
Американці своїх забирають, щоб ті лишилися живими, а наші туди кидають, а потім кажуть, що туди вони їдуть заробляти гроші. Виходить, їдуть як найманці. За що ж ми тоді голосуємо? Ми ж незалежна держава.
Дмитро Крикун: Добре, ви маєте претензії до команди, до ідеології Ющенка, а от до нього як політика, як особистість?
Петро Симоненко: А тут одне від одного практично неможливо відірвати, бо він своєю практичною діяльністю реалізує ті програми, які йому чи рекомендують, чи нав’язують, але всі ті, хто ввійшов до політичного блоку.
Дмитро Крикун: Останні кілька днів опозиційні лідери намагаються домовитись..
Петро Симоненко: Я не приховую, дійсно, ми і вчора проводили політичні консультації, і сьогодні з 9 – 11 ранку.
Дмитро Крикун: До чого ви домовилися, опозиціонери?
Петро Симоненко: В даному випадку, що мене дивує. Наша зустріч почалася з деякого незадоволення з боку представників з блоку Ющенка відносно того, що зміни підготовлені до Конституції, і починається зміна політичної системи. Довго сперечалися, але потім я поставив питання руба: добре ви не підтримуєте зміни, ви незадоволені цим. А яку ви програму змін бачите? Тихо провести президентські вибори, а потім розберемося? А яка гарантія, що після того народ України буде жити краще? Хто сьогодні буде відповідати за майбутнє?
Дмитро Крикун: Отже, "Наша Україна" змін не хоче?
Петро Симоненко: Ну вона так і заявила. Вони погодились, що треба вносити на розгляд Конституційного Суду проект, але дайте слово, що не будете наполягати на тому, що вибори можливі і парламентом України, і обмежити повноваження Президента з 2004 року, якщо цей закон про зміни буде прийнятий. "Наша Україна" немов і готова піти на поступки. Але якщо не вносити зміни до Конституції до 2004 року, то тоді нові політичні реалії можуть призвести до того, що їх уже ніхто не буде вносити.
Слухач: Моє питання. Уявімо, що ви перемогли на президентських виборах. Партія отримала владу. Скажіть, от що ви будете робити: закриєте всі банки, не будете дозволяти євреям вступати до вузів, піонерські краватки повісимо. Як ми будемо жити?
Петро Симоненко: Не хочу вас образити, але я інтернаціоналіст, національність значення не має, лише б людина хорошою була. Але зверніть увагу на те, що в гуманітарній сфері дуже багато представників єврейської національності. Невже його вже так притискали?
Я поділяю ваше хвилювання стосовно теперішньої ситуації, але цьому питанню треба присвятити окрему передачу. Якби ми мали можливість виконати волю народу. Ми у своїй програмі запропонували, яким чином можна об’єднати державні інтереси з інтересами недержавного сектору.
Майже китайський варіант, тому що китайці використовували також наш досвід: це НЕП, і проблема початку реформування нашої системи, починаючи з 80–х років. Відносно конкретних дій. Головне не позакривати банки, а перевірити, як вони працюють на власну економіку. Чи спекулюють капіталом, чи сприяють розвитку виробничого потенціалу України.
Дмитро Крикун: Пане Петре, якщо проходить варіант змін до Конституції, який зараз обговорюється, і Президента буде обирати Верховна Рада, чи є можливість, що опозиціонери всередині Верховної Ради можуть якось узгодити свої позиції і висунути єдиного кандидата.
Петро Симоненко: Це якраз реальна можливість, бо тоді ми разом будемо розглядати весь пакет. Я б запропонував так, як ми робили, коли починали акцію "Повстань, Україно!" Ми домовилися: є політична програма нашої діяльності, є соціально – економічні питання, які вимагають наші громадяни , наприклад, заборгованість заробітної платні. Ми взяли на себе зобов'язання проконтролювати ціни й тарифи. Починати треба з цієї програми, тому що відразу знайдемо можливість визначити: хто за яку ділянку буде відповідати.
Слухач: Я не отримала відповіді на своє четверте запитання. І ще ви говорили про олігархів, які знаходяться на Україні, й відмовились від слів про фінансування вашої зовнішньої партії. І питання: хто фінансує вашу партію. І останнє питання. Ви говорили, що влада хоче змін, щоб лишитися при владі, тобто клани. Ви хочете, щоб влада належала народу і контролювалася ним. І в результаті ви змикаєтеся на одних й тих самих змінах. То хто кого надурить?
Петро Симоненко: Відносно узурпації влади депутатами по відношенню до виборів Президента. Ми не маємо тут на увазі узурпації влади. Детально: ми пропонуємо нову систему виборів, ми партія, і будемо пропонувати конкретні програми, ви обираєте одну з них, і протягом 5 років надаєте можливість її реалізувати
. Не сподобається – ви зневіритесь, і зміниться навіть Президент, тому що він обирається на той же період, що й парламент. Тому в цієї групи повинен бути ї Кабінет Міністрів, який буде виконувати програму. А зараз закони приймають, а Кабмін їх не виконує. Порушується принцип розподілу влади від імені народу, бо він є єдиним джерелом влади згідно з Конституцією.
Тому й хочемо поєднати, що влада не тільки від імені народу, але й для народу. А так обидва Президенти безпартійні, багато всього наобіцяли, і ніхто нічого не виконує, але завжди говорять про проблеми України. Треба завжди питати себе, що я зробив для того, щоб влада не була корумпованою.
Дмитро Крикун: Прошу відповісти на питання: хто фінансує Компартію?
Петро Симоненко: Будь ласка, почитайте газету "Комуніст" .Ми багато разів дякуємо тим, хто нам допомагає. Там сотні прізвищ. А якщо ще й досі сумніваєтесь, то замисліться над тим, що Компартія – кістка в горлі теперішнього режиму. І якби ми негласно фінансувалися, то ми би вже давно закрилися.
Дмитро Крикун: До питань зовнішньої політики. Осінь. Самміт 18 – го вересня в Ялті, будуть підписувати угоду щодо єдиного економічного простору. Яка позиція комуністів у цьому питанні?
Петро Симоненко: Коли ми визначаємо власну позицію відносно принципових дуже питань зовнішньоекономічних стосунків, ми виходимо, в першу чергу, з національних інтересів. В чому сьогодні інтерес України? Він полягає в тому, щоб у нас не було безробіття, щоб не зупинялося виробництво, щоб не знищувалися основні фонди, а у нас зношені 80% фондів, а грошей ніде нема. Заміни не має.
Виходячи з цього ми і ставимо запитання. В Європу нас не пускають, а якщо пускають, то дають тільки сировину. Лише Росія, Білорусія, Казахстан, Молдова – це той простір, де можна реалізувати власну продукцію, і тоді в нас будуть робочі місця.
Дмитро Крикун: А чи будуть нам дешеві енергоносії?
Петро Симоненко: Це ми повинні якраз обговорювати. Якщо сьогодні світова ціна коштує більше доларів, ті ж 1000 кубічних метрів газу, а якщо ми будемо мати 40 чи 50 російського? З Норвегії нам нову трубу ніхто не прокладе. Нового джерела немає. Чи візьмемо 5 електростанцій: у нас – уранова руда, а ТВЕЛи виробляється в Росії. Тоді ми купляємо у Франції, і я питаю: ми у Франції будемо вивозити відходи? Так нас туди ніхто не пустить. Я за те, щоб ми діяли в тому напрямку, де ми важливі. І стосовно газотранспортного консорціуму. Висловлюючи підтримку загальній ідеї, яка знімає політичні спекуляції, бо об’єднує. В першу чергу треба дати відповідь, чи Україна залишається на жорсткій позиції що газотранспортний комплекс України – це національне надбання. Чи підемо за моделлю, що в Росії 95 % газ – приватна власність. І тоді ці " ділки " тіньової економіки, які змушують підписувати цей проект і говорити: " у нас зношені труби, станції, нас треба інвестувати ". А щоб банки закордонні інвестували – треба приватизувати, і потім знеціниться наш комплекс. Я цього не хочу, а тому хочу дати відповідь, як будуть захищатися наші інтереси.
Дмитро Крикун: Тобто, якщо це буде якась міждержавна спільна компанія, то це нормально?
Петро Симоненко: Нормально, і захищаючи власність України, щоб вона потім не перейшла у власність закордонних компаній.
Дмитро Крикун: Нові дні – у нас 2 нових призначення: Константин Грищенко – міністр закордонних справ, і новий секретар ради систем безпеки та оборони пан Радченко. Як ви думаєте, чому саме ці люди?
Петро Симоненко: Володимира Івановича Радченка я знаю як досвідченого професіонала, який відстоював національні інтереси, останнім часом змінилися його можливості, але до нього відношусь як до професіонала.
Відносно останніх призначень: ми повинні їх розглядати в контексті до змін у Конституції. Тут є ми свідками того, що сьогодні якраз компенсують кадровим потенціалам і змінами певного оточення Президента – майбутні зміни до Конституції. І якщо сьогодні не вдасться внести зміни, то готуючись до виборів на підставі діючої Конституції без внесених змін вони сьогодні будуть мати. Думаю, що призначення голови служби безпеки якраз для цього й робиться. Це всі інформаційні потоки, впливи...
Дмитро Крикун: Ви знаєте про пана Землянського щось?
Петро Симоненко: Ні, оголосили, що він тільки виконуючий обов’язки, і це не призначення, а загальна норма. І якраз сьогодні використовується модель кадрових змін: міліція, голови держадміністрації, силові структури. Тому недарма кажу, що капітал буде об’єднуватися, він сьогодні готує захист своїх інтересів через обрання свого представника Президентом. Тому потрібні зміни до політичної системи.
Дмитро Крикун: Що ви думає те про Костянтина Грищенка і про Зленка, який вже пішов?
Петро Симоненко: З Грищенком я особисто не знайомий, не маю права давати висновки. Але турбує те, що призначення прийшло після того, як він пробував у США. Відносно Анатолія Васильовича – це моя особиста думка - професіонал, але не все йому дозволялося робити у зв’язку з тим, що загальна політика , порушуючи Конституцію, формувалася на засадах зовнішньої і внутрішньої політики, проект закону якої і я вніс у народ від Верховної Ради, а на засадах власних інтересів, але мова йде про те, що порушуються певні норми.
Слухач: Як ви дивитесь на теорію революції більшовиків царської Росії, як ви самі ставитесь до революції?
Петро Симоненко: Революція – це якісні зміни, і ніхто мене не звинуватить, що я буду використовувати науково – технічну революцію. Треба не лякати людей розумінням і понятійним апаратом " революція ", а дати відповідь: якщо вона сприятиме змінам на краще, то це зміни, які ви сьогодні маєте.
Дмитро Крикун: Сьогодні Леонід Кучма презентував свою книжку російською мовою в Москві. Чи не пишете ви і щоб написали?
Петро Симоненко: Відносно того, що ми публічно висловлюємо свою позицію, як кожний з політиків, я висловлюю її на сторінках своїх газет і публічно на телеканалах та радіо. Є кілька збірочок, в яких об’єднані матеріали. Одна, я вважаю, дуже корисна – відповіді на актуальні запитання, як раніше: 100 запитань – 100 відповідей. Ось для того, щоб людина могла коротко прочитати нашу позицію, таку одну збірочку я теж видав.
