Литвин готовий до суду у справі Гонгадзе
Четвер, 25 вересня 2003, 15:22
Фонд Карнегі є однією з традиційних площадок для виступів українських політиків у США. Протореною дорогою пішов і спікер Володимир Литвин, який поточний несесійний тиждень присвятив поїздці до Вашингтона.
Розібравшись із Миколою Мельниченком на ґанку Фонду Карнегі, Литвин виступив із промовою, яка мала несподівану як для представника влади назву: "Демократія в Україні на роздоріжжі".
Говорив Литвин приблизно годину. Нудно, поверхах-хапайко, загальні речення.
Ледь не єдиний живий випад: "в Україні партійні відносини у багатьох випадках базуються на засадах феодалізму", а багато партій "нагадують бізнес-клуби і відрізняються за цеховою ознакою".
Тому, на думку спікера, треба цивілізований закон про вибори. Але водночас Литвин проти того, чого хоче опозиція – закріплення норми про вибори на партійній основі у Конституції України.
Ситуація загострилася після того, як почали ставити питання. Стосувалися вони трьох великих тем: розслідування справи Гонгадзе, політичної реформи та підписання договору ЄЕП.
Перше питання стосовно Гонгадзе було таке: чи буде Верховна Рада мати окреме спеціальне засідання, присвячене темі розслідування справи Гонгадзе у зв'язку з останніми заявами спеціальної парламентської комісії й листів Гончарова.
На що Литвин сказав, що ця проблема... дуже чутлива. Коли він приїхав до США у 2001 році, йому поставили питання про його причетність до цієї справи. "Якби я відчував вину за собою, я, мабуть би, сюди не приїхав", - сказав Литвин.
"Я як ніхто зацікавлений, щоб наді мною не висів дамоклів меч, щоб ця справа була вирішена. Але багатьох цікавить не істина, а процес. Я хочу одного , щоб не було судилища, а був суд. У нас же діють за принципом чекістів 1937 року", - сказав Литвин.
"Якби я не хотів створення спеціальної парламентської комісії – комісії не було б. Але я ініціював створення цієї комісії. [...] Я зацікавлений, щоб це питання розглядалося. Але рішення приймає погоджувальна рада, а не спікер. Я чітко йду за регламентом..."
За словами Литвина, генпрокурор письмово інформує Верховну Раду про загальну ситуацію і резонансні справи, у тому числі й вбивство Гонгадзе.
"Святослав Піскун зустрічається із фракціями і будь-хто може поставити питання. [...] Для того, щоб встановити істину, треба проаналізувати всі процеси, які відбувалися в Україні за останні роки. І тоді можна прийти до висновку, до якого я прийшов, кому це було вигідно. У мене складається враження, що намагаються відвести справу від основної лінії, забезпечивши процес, а не результат".
Ситуація загострилася після того, як слово взяла Мирослава Гонгадзе. Вона прямо звинуватила Литвина у причетності до вбивства її чоловіка і попросила прокоментувати його розмову з Кучмою щодо усунення Гонгадзе, про яку відомо з плівок Мельниченка.
Литвин відповів, що це вона, Мирослава, думає, що це його голос на плівці. Він так не думає, і що плівка є сфабрикованою. Він запропонував Мирославі подивитися на проблему із ширшої точки зору, проаналізувати всі процеси, які відбувалися в Україні в той період, а інакше... А інакше він буде вважати, що їй теж більш вигідний процес, а не результат.
Про політичну реформу в Литвина питали, чи не думає він, що вибори президента парламентом придумано для того, щоб не допустити Ющенка до влади.
"Я не маю однозначної відповіді. Відносно Віктора Ющенка – на сьогоднішній день він найбільш рейтинговий політик. [...] Не достатньо було витримки свого часу, щоб створити коаліцію за участю "Нашої України". Тоді багато проблем набагато легше розв'язувалося б. Тому що, якщо брати світоглядні позиції – то тут розходжень немає.... Вибори будуть набагато жорстокішими в плані змагань між кандидатами".
Литвин переконаний, що єдиного кандидата від опозиції не буде, як не буде єдиного кандидата і від тих, хто відносить себе до провладних сил.
У першому турі, який відбудеться, за словами Литвина, у жовтні, буде боротися 8 кандидатів. І ця невизначеність буде гарантією того, що набагато менше буде відчуватися адміністративний ресурс.
Щодо змін до Конституції, то Литвин вважає крайнім строком лютий – березень 2004 року. Оскільки виборча кампанія за посаду президента починається за шість місяців до дати проведення.
Наскільки реально провести зміни до Конституції? За словами Литвина, треба дивитися на запас для ухвалення у першому (226 голосів ) і другому (300 голосів) читаннях. Чи є такий ресурс? "На 226 голосів однозначно є, на 300 голосів однозначно немає".
Питання про ЄЕП Литвин торкнувся дуже обережно. Спікер розповів, що мав розмову з противниками цієї угоди, які імпульсивно запропонували почати процедуру імпічменту президенту.
"Я пропоную не будити лихо, поки воно тихо. Тому що якщо провести референдум із цього питання, то позитивну відповідь дадуть 70-75% виборців. Моя позиція – це позиція парламенту, викладена у відповідній заяві. Парламент виходить із того, що нам потрібні хороші стосунки з Росією. Не просто хороші, а хороші економічні стосунки. Але будь-яка економічна угода мусить відповідати Конституції України і її міжнародним зобов'язанням".
"Ми бачимо в цій угоді зону вільної торгівлі без обмежень, причому на принципах СОТ. Саме під таким кутом зору парламент буде розглядати угоду на предмет ратифікації... У мене була розмова з головами парламентських комітетів, які вже почали готувати застереження до цього документа".
Розібравшись із Миколою Мельниченком на ґанку Фонду Карнегі, Литвин виступив із промовою, яка мала несподівану як для представника влади назву: "Демократія в Україні на роздоріжжі".
Говорив Литвин приблизно годину. Нудно, поверхах-хапайко, загальні речення.
Ледь не єдиний живий випад: "в Україні партійні відносини у багатьох випадках базуються на засадах феодалізму", а багато партій "нагадують бізнес-клуби і відрізняються за цеховою ознакою".
Тому, на думку спікера, треба цивілізований закон про вибори. Але водночас Литвин проти того, чого хоче опозиція – закріплення норми про вибори на партійній основі у Конституції України.
Ситуація загострилася після того, як почали ставити питання. Стосувалися вони трьох великих тем: розслідування справи Гонгадзе, політичної реформи та підписання договору ЄЕП.
Перше питання стосовно Гонгадзе було таке: чи буде Верховна Рада мати окреме спеціальне засідання, присвячене темі розслідування справи Гонгадзе у зв'язку з останніми заявами спеціальної парламентської комісії й листів Гончарова.
На що Литвин сказав, що ця проблема... дуже чутлива. Коли він приїхав до США у 2001 році, йому поставили питання про його причетність до цієї справи. "Якби я відчував вину за собою, я, мабуть би, сюди не приїхав", - сказав Литвин.
"Я як ніхто зацікавлений, щоб наді мною не висів дамоклів меч, щоб ця справа була вирішена. Але багатьох цікавить не істина, а процес. Я хочу одного , щоб не було судилища, а був суд. У нас же діють за принципом чекістів 1937 року", - сказав Литвин.
"Якби я не хотів створення спеціальної парламентської комісії – комісії не було б. Але я ініціював створення цієї комісії. [...] Я зацікавлений, щоб це питання розглядалося. Але рішення приймає погоджувальна рада, а не спікер. Я чітко йду за регламентом..."
За словами Литвина, генпрокурор письмово інформує Верховну Раду про загальну ситуацію і резонансні справи, у тому числі й вбивство Гонгадзе.
"Святослав Піскун зустрічається із фракціями і будь-хто може поставити питання. [...] Для того, щоб встановити істину, треба проаналізувати всі процеси, які відбувалися в Україні за останні роки. І тоді можна прийти до висновку, до якого я прийшов, кому це було вигідно. У мене складається враження, що намагаються відвести справу від основної лінії, забезпечивши процес, а не результат".
Ситуація загострилася після того, як слово взяла Мирослава Гонгадзе. Вона прямо звинуватила Литвина у причетності до вбивства її чоловіка і попросила прокоментувати його розмову з Кучмою щодо усунення Гонгадзе, про яку відомо з плівок Мельниченка.
Литвин відповів, що це вона, Мирослава, думає, що це його голос на плівці. Він так не думає, і що плівка є сфабрикованою. Він запропонував Мирославі подивитися на проблему із ширшої точки зору, проаналізувати всі процеси, які відбувалися в Україні в той період, а інакше... А інакше він буде вважати, що їй теж більш вигідний процес, а не результат.
Про політичну реформу в Литвина питали, чи не думає він, що вибори президента парламентом придумано для того, щоб не допустити Ющенка до влади.
"Я не маю однозначної відповіді. Відносно Віктора Ющенка – на сьогоднішній день він найбільш рейтинговий політик. [...] Не достатньо було витримки свого часу, щоб створити коаліцію за участю "Нашої України". Тоді багато проблем набагато легше розв'язувалося б. Тому що, якщо брати світоглядні позиції – то тут розходжень немає.... Вибори будуть набагато жорстокішими в плані змагань між кандидатами".
Литвин переконаний, що єдиного кандидата від опозиції не буде, як не буде єдиного кандидата і від тих, хто відносить себе до провладних сил.
У першому турі, який відбудеться, за словами Литвина, у жовтні, буде боротися 8 кандидатів. І ця невизначеність буде гарантією того, що набагато менше буде відчуватися адміністративний ресурс.
Щодо змін до Конституції, то Литвин вважає крайнім строком лютий – березень 2004 року. Оскільки виборча кампанія за посаду президента починається за шість місяців до дати проведення.
Наскільки реально провести зміни до Конституції? За словами Литвина, треба дивитися на запас для ухвалення у першому (226 голосів ) і другому (300 голосів) читаннях. Чи є такий ресурс? "На 226 голосів однозначно є, на 300 голосів однозначно немає".
Питання про ЄЕП Литвин торкнувся дуже обережно. Спікер розповів, що мав розмову з противниками цієї угоди, які імпульсивно запропонували почати процедуру імпічменту президенту.
"Я пропоную не будити лихо, поки воно тихо. Тому що якщо провести референдум із цього питання, то позитивну відповідь дадуть 70-75% виборців. Моя позиція – це позиція парламенту, викладена у відповідній заяві. Парламент виходить із того, що нам потрібні хороші стосунки з Росією. Не просто хороші, а хороші економічні стосунки. Але будь-яка економічна угода мусить відповідати Конституції України і її міжнародним зобов'язанням".
"Ми бачимо в цій угоді зону вільної торгівлі без обмежень, причому на принципах СОТ. Саме під таким кутом зору парламент буде розглядати угоду на предмет ратифікації... У мене була розмова з головами парламентських комітетів, які вже почали готувати застереження до цього документа".
