Кучма зізнався, що не хоче "зводити рахунки" за Голодомор-33
Четвер, 25 вересня 2003, 11:56
Президент України Леонід Кучма закликав учасників 58-ї сесії Генеральної асамблеї ООН підтримати ініціативу України віддати данину поваги з боку Організації Об'єднаних Націй пам'яті загиблих під час голодомору 1932-1933 років.
"У цьому році виповнюється 70 років із того часу, коли тоталітарним режимом був організований штучний голод в Україні. Наслідком його стала загибель від 7 до 10 мільйонів наших співгромадян", - сказав він, виступаючи в середу у Нью-Йорку у ході загальних дебатів 58-ї сесії Генеральної асамблеї, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі глави української держави.
"На жаль, тоді, у 1933 році світ не відгукнувся на нашу трагедію. Міжнародне співтовариство повірило цинічній пропаганді Радянської держави, яка продавала хліб за кордон, у той час як в Україні кожну хвилину від голоду помирало 17 чоловік", - відзначив президент.
"Ми не хочемо зводити рахунки з минулим. Ми хочемо лише, щоб наша трагедія стала відомою якомога більшій кількості людей, і щоб ці знання допомагали нам уникнути подібних катастроф у майбутньому", - підкреслив Кучма.
У ХХ столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 роки, 1932-1933 р. м., 1946-1947 роки, однак другий був наймасовішим і найжорстокішим. За даними істориків, у ті трагічні роки Україна не дорахувалася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч осіб щодень, по тисячі - на годину, по 17 - щохвилини.
Кучма також висловив надію на більш рішучі кроки ООН і країн-членів із реалізації Чорнобильської стратегії Організації по підтримці зусиль України по перетворенню території катастрофи на Чорнобильській АЕС в екологічно безпечну зону.
"Україна поділяє стурбованість, висловлену у доповіді генерального секретаря щодо імплементації Декларації тисячоліття, із приводу недостатньої уваги світової співдружності до вирішення найгостріших проблем глобального розвитку: бідності, пандемії Сніду, забруднення навколишнього середовища і так далі", - сказав Кучма.
У цьому контексті він нагадав, що Україна зробила реальний внесок "у безпечний світ 21-го століття, відмовившись від одного з найпотужніших на планеті ядерних арсеналів і закривши Чорнобильську атомну електростанцію".
"Взявши на себе вантаж роботи по перетворенню території катастрофи на екологічно безпечну зону, ми розраховували на розуміння й підтримку всієї світової спільноти. І сьогодні, вітаючи діяльність Організації й країн-членів по реалізації Чорнобильської стратегії ООН, хочу у той же час висловити надію на більш рішучі кроки щодо підтримки наших зусиль", - підкреслив Кучма.
Він також зазначив, що ефективна протидія новітнім світовим загрозам вимагає невідкладних дій по реформуванню ООН, насамперед - її Ради безпеки.
Український президент переконаний, що подальше гаяння часу "із проведенням назрілих реформ може призвести до серйозної кризи довіри до ООН". "Цього не можна допустити. Немає, і не може бути альтернативи ООН як єдиній організації глобального масштабу", - підкреслив Кучма.
У свою чергу від імені ООН заступник генерального секретаря ООН, спеціальний представник генсека організації у Ліберії Жак-Поль Кляйн запропонував Кучмі розглянути можливість направлення батальйону піхоти і вертолітного загону Збройних сил України у Ліберію для виконання миротворчої місії під егідою Ради Безпеки ООН.
Кучма зазначив, що Україна розгляне таку можливість "згідно з чинним законодавством з урахуванням всіх процедур, необхідних для ухвалення такого рішення".
РБ ООН 19 вересня 2003 року ухвалила резолюцію про направлення миротворчого контингенту у Ліберію. Миротворчий контингент у Ліберії є одним з найпотужніших і складається з 15 тис. чоловік.
"У цьому році виповнюється 70 років із того часу, коли тоталітарним режимом був організований штучний голод в Україні. Наслідком його стала загибель від 7 до 10 мільйонів наших співгромадян", - сказав він, виступаючи в середу у Нью-Йорку у ході загальних дебатів 58-ї сесії Генеральної асамблеї, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі глави української держави.
"На жаль, тоді, у 1933 році світ не відгукнувся на нашу трагедію. Міжнародне співтовариство повірило цинічній пропаганді Радянської держави, яка продавала хліб за кордон, у той час як в Україні кожну хвилину від голоду помирало 17 чоловік", - відзначив президент.
"Ми не хочемо зводити рахунки з минулим. Ми хочемо лише, щоб наша трагедія стала відомою якомога більшій кількості людей, і щоб ці знання допомагали нам уникнути подібних катастроф у майбутньому", - підкреслив Кучма.
У ХХ столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 роки, 1932-1933 р. м., 1946-1947 роки, однак другий був наймасовішим і найжорстокішим. За даними істориків, у ті трагічні роки Україна не дорахувалася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч осіб щодень, по тисячі - на годину, по 17 - щохвилини.
Кучма також висловив надію на більш рішучі кроки ООН і країн-членів із реалізації Чорнобильської стратегії Організації по підтримці зусиль України по перетворенню території катастрофи на Чорнобильській АЕС в екологічно безпечну зону.
"Україна поділяє стурбованість, висловлену у доповіді генерального секретаря щодо імплементації Декларації тисячоліття, із приводу недостатньої уваги світової співдружності до вирішення найгостріших проблем глобального розвитку: бідності, пандемії Сніду, забруднення навколишнього середовища і так далі", - сказав Кучма.
У цьому контексті він нагадав, що Україна зробила реальний внесок "у безпечний світ 21-го століття, відмовившись від одного з найпотужніших на планеті ядерних арсеналів і закривши Чорнобильську атомну електростанцію".
"Взявши на себе вантаж роботи по перетворенню території катастрофи на екологічно безпечну зону, ми розраховували на розуміння й підтримку всієї світової спільноти. І сьогодні, вітаючи діяльність Організації й країн-членів по реалізації Чорнобильської стратегії ООН, хочу у той же час висловити надію на більш рішучі кроки щодо підтримки наших зусиль", - підкреслив Кучма.
Він також зазначив, що ефективна протидія новітнім світовим загрозам вимагає невідкладних дій по реформуванню ООН, насамперед - її Ради безпеки.
Український президент переконаний, що подальше гаяння часу "із проведенням назрілих реформ може призвести до серйозної кризи довіри до ООН". "Цього не можна допустити. Немає, і не може бути альтернативи ООН як єдиній організації глобального масштабу", - підкреслив Кучма.
У свою чергу від імені ООН заступник генерального секретаря ООН, спеціальний представник генсека організації у Ліберії Жак-Поль Кляйн запропонував Кучмі розглянути можливість направлення батальйону піхоти і вертолітного загону Збройних сил України у Ліберію для виконання миротворчої місії під егідою Ради Безпеки ООН.
Кучма зазначив, що Україна розгляне таку можливість "згідно з чинним законодавством з урахуванням всіх процедур, необхідних для ухвалення такого рішення".
РБ ООН 19 вересня 2003 року ухвалила резолюцію про направлення миротворчого контингенту у Ліберію. Миротворчий контингент у Ліберії є одним з найпотужніших і складається з 15 тис. чоловік.
