Головатий попереджає, що в Україні можуть встановити принципи Гітлера, Сталіна і Берії
Вівторок, 2 вересня 2003, 17:24
Народний депутат, член фракції БЮТ Сергій Головатий вважає, що проект нового кримінально-процесуального кодексу України, який найближчим часом повинен прийняти парламент, є "черговою пасткою" і "несумісний з принципом Верховенства Права".
"З прийняттям цього проекту в тій редакції, в якій його було подано авторами проекту, Сталін і Гітлер перевернуться в домовині, заздрячи "досягненням українських демократів", - зазначив Головатий у коментарі, поширеному у вівторок.
"Якщо ухвалити запропонований проект кримінально-процесуального кодексу, який побудований на "філософії" Вишинського, Берії та Сталіна, в існуючий редакції, Україна, як країна-член Ради Європи і тут стане піонером відновлення правової бази, властивої коричневому фашизму та червоному сталінізму", - додав він.
При цьому "прийняття нового КПК видається за виконання зобов'язань України перед Радою Європи відповідно до Висновку № 190", застерігає народний депутат.
Згідно з Висновком, Україна добровільно взяла на себе зобов`язання реформувати інститут прокуратури відповідно до європейських стандартів, і позбавити прокуратуру функції загального нагляду.
Сергій Головатий зауважує, що у проекті КПК збережені недоліки нинішнього КПК. Наприклад, зберігається положення про те, що "незручного" адвоката можна усунути від захисту шляхом порушення проти нього кримінальної справи, тощо.
Також більшість положень проекту КПК погіршує статус адвоката, який "вимивається" з процесу разом із затриманим, заарештованим, обвинуваченим та засудженим. Обсяг їхніх прав також значно зменшується.
"Через проект КПК здійснюється спроба запровадити в українському законодавстві положення, існування та реалізація яких є недопустимою у правовій державі і несумісною з принципом Верховенства Права (стаття 8 Конституції України)", - застерігає Головатий.
Наприклад, запровадження "слідчого судді", який буде займатися виключно питаннями "нагляду" за досудовим слідством. Закріплення положення про те, що слідчий та особа, яка здійснює дізнання, представляє собою сторону обвинувачення (ст. 6).
Також скасовується публічність судового розгляду кримінальних справ, наприклад за мотивом "з метою забезпечення нерозголошення даних дізнання і досудового слідства" (ст. 22 ч. 3 проекту).
"Недопустиме розширення повноважень прокурорів з одночасною невизначеністю меж таких повноважень аж до занесення в КПК положення про те, що постанови прокурора є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами.
Це ставить прокурора вище від суду, оскільки навіть судові рішення не стають обов'язковими для негайного виконання, тому що законом надається строк для їх оскарження (ст. 31 п.4)", - застерігає Сергій Головатий.
Окрім цього відповідно до статті 76 проекту КПК, забороняється допитувати осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про методи цієї діяльності та обставини одержання доказів у конкретних кримінальних справах. Дозволяється допуск співробітників правоохоронних органів у якості "понятих" .
Затримання допускається не тільки за підозрою у скоєнні злочину, а й за підозрою у скоєнні будь-якого "суспільно небезпечного діяння", яке не є чітко визначеною юридичною категорією, що відкриває безмежні можливості свавільним діям прокуратури (ст. 118).
Ще одним моментом дозволяється зберігати у таємниці факт затримання або арешту особи. У будь-якого затриманого відсутнє право негайно постати перед судом, який повинен перевірити законність його затримання відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються так звані "зустрічі" оперативників з підозрюваним без присутності адвоката (ч. 3 ст. 122 проекту).
Окрім цього, згідно з новим проектом КПК, обвинувачений, підозрюваний, і навіть свідок або потерпілий може бути примусово поміщений до медичного закладу для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи строком до двох місяців, причому рішення про таке поміщення до медичного закладу не може бути оскаржене.
Як записано у статті 154 проекту, при вирішенні питання щодо поміщення до медичного закладу заслуховується тільки думка прокурора. Заслуховування чи присутність при вирішенні цього питання самої особи, яку поміщують до медичного закладу, не передбачено, чим створюється безпрецедентний необмежений механізм тиску на свідків та потерпілих.
Також у статті 157 частині 2 проекту встановлюється правило, що при провадженні у кримінальних справах "не потребують доказів обставини щодо яких є офіційні відомості".
1 вересня 2003 року Головатий вніс поправки до проекту КПК та передав їх до робочої групи, яку очолює перший заступник спікера Васильєв. Член фракції БЮТ також вимагає негайно передати проект КПК на експертизу до Ради Європи.
"З прийняттям цього проекту в тій редакції, в якій його було подано авторами проекту, Сталін і Гітлер перевернуться в домовині, заздрячи "досягненням українських демократів", - зазначив Головатий у коментарі, поширеному у вівторок.
"Якщо ухвалити запропонований проект кримінально-процесуального кодексу, який побудований на "філософії" Вишинського, Берії та Сталіна, в існуючий редакції, Україна, як країна-член Ради Європи і тут стане піонером відновлення правової бази, властивої коричневому фашизму та червоному сталінізму", - додав він.
При цьому "прийняття нового КПК видається за виконання зобов'язань України перед Радою Європи відповідно до Висновку № 190", застерігає народний депутат.
Згідно з Висновком, Україна добровільно взяла на себе зобов`язання реформувати інститут прокуратури відповідно до європейських стандартів, і позбавити прокуратуру функції загального нагляду.
Сергій Головатий зауважує, що у проекті КПК збережені недоліки нинішнього КПК. Наприклад, зберігається положення про те, що "незручного" адвоката можна усунути від захисту шляхом порушення проти нього кримінальної справи, тощо.
Також більшість положень проекту КПК погіршує статус адвоката, який "вимивається" з процесу разом із затриманим, заарештованим, обвинуваченим та засудженим. Обсяг їхніх прав також значно зменшується.
"Через проект КПК здійснюється спроба запровадити в українському законодавстві положення, існування та реалізація яких є недопустимою у правовій державі і несумісною з принципом Верховенства Права (стаття 8 Конституції України)", - застерігає Головатий.
Наприклад, запровадження "слідчого судді", який буде займатися виключно питаннями "нагляду" за досудовим слідством. Закріплення положення про те, що слідчий та особа, яка здійснює дізнання, представляє собою сторону обвинувачення (ст. 6).
Також скасовується публічність судового розгляду кримінальних справ, наприклад за мотивом "з метою забезпечення нерозголошення даних дізнання і досудового слідства" (ст. 22 ч. 3 проекту).
"Недопустиме розширення повноважень прокурорів з одночасною невизначеністю меж таких повноважень аж до занесення в КПК положення про те, що постанови прокурора є обов'язковими для виконання усіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами.
Це ставить прокурора вище від суду, оскільки навіть судові рішення не стають обов'язковими для негайного виконання, тому що законом надається строк для їх оскарження (ст. 31 п.4)", - застерігає Сергій Головатий.
Окрім цього відповідно до статті 76 проекту КПК, забороняється допитувати осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, про методи цієї діяльності та обставини одержання доказів у конкретних кримінальних справах. Дозволяється допуск співробітників правоохоронних органів у якості "понятих" .
Затримання допускається не тільки за підозрою у скоєнні злочину, а й за підозрою у скоєнні будь-якого "суспільно небезпечного діяння", яке не є чітко визначеною юридичною категорією, що відкриває безмежні можливості свавільним діям прокуратури (ст. 118).
Ще одним моментом дозволяється зберігати у таємниці факт затримання або арешту особи. У будь-якого затриманого відсутнє право негайно постати перед судом, який повинен перевірити законність його затримання відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.
У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються так звані "зустрічі" оперативників з підозрюваним без присутності адвоката (ч. 3 ст. 122 проекту).
Окрім цього, згідно з новим проектом КПК, обвинувачений, підозрюваний, і навіть свідок або потерпілий може бути примусово поміщений до медичного закладу для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи строком до двох місяців, причому рішення про таке поміщення до медичного закладу не може бути оскаржене.
Як записано у статті 154 проекту, при вирішенні питання щодо поміщення до медичного закладу заслуховується тільки думка прокурора. Заслуховування чи присутність при вирішенні цього питання самої особи, яку поміщують до медичного закладу, не передбачено, чим створюється безпрецедентний необмежений механізм тиску на свідків та потерпілих.
Також у статті 157 частині 2 проекту встановлюється правило, що при провадженні у кримінальних справах "не потребують доказів обставини щодо яких є офіційні відомості".
1 вересня 2003 року Головатий вніс поправки до проекту КПК та передав їх до робочої групи, яку очолює перший заступник спікера Васильєв. Член фракції БЮТ також вимагає негайно передати проект КПК на експертизу до Ради Європи.
