ЄЕП як засіб для Росії повернути назад своїх "васалів"
П'ятниця, 19 вересня 2003, 11:17
Під планами економічної інтеграції в Єдиному економічному просторі "Москва приховує бажання ще сильніше прив’язати до себе своїх колишніх васалів".
Таку думку висловлює автор статті про ЄЕП в австрійській газеті "Die Presse". "Зробити це тим легше, що їхні товари неконкурентоспроможні на світових ринках, політична нестабільність відлякує інвестиції, а після подій в Іраку інтерес Вашингтона до них падає, як і обсяг американської фінансової допомоги", - пояснює він.
Автор також вважає, що після кількох невдалих спроб проект Путіна має нарешті вдатися. Він перераховує усі етапи створення економічного союзу: координація економічної політики, гармонізація законодавства, митний союз, зона вільної торгівлі і, нарешті, спільна валюта.
Більшість із цих положень суперечать конституції України, і саме ця держава в особі її парламенту та уряду виступала проти підписання такої угоди, наголошує австрійський щоденник. Він далі наводить аргументи противників союзу, які вважають, що вступ України до нього закрив би їй двері до Світової організації торгівлі та ЄС.
Говорячи про ЄС, автор нагадує про візит комісара з питань розширення Ґюнтера Фергойґена до Києва та Ялти. На його думку, візит мав однозначно засвідчити, що із планами митного союзу на сході Україна може забути про мрію коли-небудь вступити до ЄС.
"Але дзвони, що били на сполох у Києві, заглушив президент Леонід Кучма. Для того, щоб здійснити задуманий проект, кремлівський шеф Володимир Путін ще минулої осені зробив Кучму головою СНД", - пояснює "Die Presse".
Також швейцарський щоденник "Neue Zürіcher Zeitung" наголошує, що дебати в Україні навколо нового союзу з Росією породжені невизначеністю української пострадянської тотожності.
"Немає іншої східноєвропейської країни, яка б так інтенсивно шукала свою тотожність, як Україна. Балтійські держави обрали Європу без усяких "але", Білорусь чітко шукає зближення з Росією, бідність Молдови виключає можливість дискусій, а кавказькі держави притулилися до Росії радше з потреби, ніж зі власної волі.
І лише Україна лавірує між Росією з її енергоносіями та Європейським Союзом, чиї структурні кризи у цій зубожілій країні не помічають", - пише "Neue Zürіcher Zeitung".
Опозиційні політики в Україні наголошують, що новий союз з Росією є зрадою національних інтересів, але "правляча кліка", як її називає швейцарський журналіст, більше зацікавлена продовженням своїх владних повноважень, ніж цими попередженнями.
З іншого боку автор публікації у газеті "Neue Zürіcher Zeitung" говорить, що з нового економічного союзу не обов’язково має постати новий Радянський Союз.
Цього не сталося у випадку СНД і навіть у випадку Білорусі, але неможливість продати свої товари на Заході не лишає колишнім радянським республікам багато вибору, повідомляє радіо "Свобода".
Таку думку висловлює автор статті про ЄЕП в австрійській газеті "Die Presse". "Зробити це тим легше, що їхні товари неконкурентоспроможні на світових ринках, політична нестабільність відлякує інвестиції, а після подій в Іраку інтерес Вашингтона до них падає, як і обсяг американської фінансової допомоги", - пояснює він.
Автор також вважає, що після кількох невдалих спроб проект Путіна має нарешті вдатися. Він перераховує усі етапи створення економічного союзу: координація економічної політики, гармонізація законодавства, митний союз, зона вільної торгівлі і, нарешті, спільна валюта.
Більшість із цих положень суперечать конституції України, і саме ця держава в особі її парламенту та уряду виступала проти підписання такої угоди, наголошує австрійський щоденник. Він далі наводить аргументи противників союзу, які вважають, що вступ України до нього закрив би їй двері до Світової організації торгівлі та ЄС.
Говорячи про ЄС, автор нагадує про візит комісара з питань розширення Ґюнтера Фергойґена до Києва та Ялти. На його думку, візит мав однозначно засвідчити, що із планами митного союзу на сході Україна може забути про мрію коли-небудь вступити до ЄС.
"Але дзвони, що били на сполох у Києві, заглушив президент Леонід Кучма. Для того, щоб здійснити задуманий проект, кремлівський шеф Володимир Путін ще минулої осені зробив Кучму головою СНД", - пояснює "Die Presse".
Також швейцарський щоденник "Neue Zürіcher Zeitung" наголошує, що дебати в Україні навколо нового союзу з Росією породжені невизначеністю української пострадянської тотожності.
"Немає іншої східноєвропейської країни, яка б так інтенсивно шукала свою тотожність, як Україна. Балтійські держави обрали Європу без усяких "але", Білорусь чітко шукає зближення з Росією, бідність Молдови виключає можливість дискусій, а кавказькі держави притулилися до Росії радше з потреби, ніж зі власної волі.
І лише Україна лавірує між Росією з її енергоносіями та Європейським Союзом, чиї структурні кризи у цій зубожілій країні не помічають", - пише "Neue Zürіcher Zeitung".
Опозиційні політики в Україні наголошують, що новий союз з Росією є зрадою національних інтересів, але "правляча кліка", як її називає швейцарський журналіст, більше зацікавлена продовженням своїх владних повноважень, ніж цими попередженнями.
З іншого боку автор публікації у газеті "Neue Zürіcher Zeitung" говорить, що з нового економічного союзу не обов’язково має постати новий Радянський Союз.
Цього не сталося у випадку СНД і навіть у випадку Білорусі, але неможливість продати свої товари на Заході не лишає колишнім радянським республікам багато вибору, повідомляє радіо "Свобода".
