Продовження, але не закінчення історії про хлопця, який полюбляв співати "Michelle"
П'ятниця, 12 вересня 2003, 15:41
Увечері 10 вересня громадяни міста N дізналися про виключення Олександра Зінченка із ошатних і рівненьких рядів ніким у світі не визнаної як соціал-демократичної СДПУ(О).
Але у місті N не шкодують за тим, що вийшло так, як тут і передбачали ще у червні. Попри заяви керівництва цієї організації, все відбулося в найкращих традиціях незабутньої КПРС: новина була озвучена саме тоді, коли на батьківщині іншого помітного члена так званих "есдеків" Ігоря Плужнікова помпезно зібралася чи не вся верхівка з приводу його дня народження. Подейкують, що подія сколихнула провінційне життя глитайським розмахом.
У місті N, де, нагадую, мешкає чимало людей, які знають Олександра Зінченка давно, і були так само давно здивовані його партійним вибором, нарешті впізнали його. Вийшовши з керівних органів, він не просився назад і був принциповим до кінця. І от цей кінець настав.
Жалкувати, вважають у місті N, особливо немає за чим. Події свідчать про те, що в структурі, що відверто претендує на роль новітньої "розуму, честі й совісті", справжньою демократією й не пахне. Лише централізм. Мабуть, що й протримається така партія значно менше, ніж КПРС. Причому, їй нагадають не тільки "підшефний" футбол, якого, здається, в країні "У" скоро зовсім не буде.
Хто ж там тепер залишився, крім тих, кому це конче потрібно?
А Олександр Олексійович вже давно є цілком самостійною політичною фігурою, "вільнодумство" (а скоріше – здоровий глузд) якої лише псувало скорботне благополуччя рядів. Були б думки, а геніальні люди знайдуться. Його заслуги в країні "У" добре відомі, на відміну від досягнень більшості його колишніх партійних колег, за винятком, мабуть, Леоніда Макаровича.
То ж, гадаємо, Олександру негайно слід, підтягнувши струни студентської червоної гітари, заспівати тихенько невмирущу "Michelle" і так само тихенько проститися з ілюзією соціал-демократії. Досвід буває гірким, а солодкою – тільки омана.
Та й його можна зрозуміти - іноді хочеться стати птахом і злетіти високо-високо хоча б для того, щоб ніхто не гадив на голову...
Володимир Килинич, Інститут політичного моделювання, місто N
Але у місті N не шкодують за тим, що вийшло так, як тут і передбачали ще у червні. Попри заяви керівництва цієї організації, все відбулося в найкращих традиціях незабутньої КПРС: новина була озвучена саме тоді, коли на батьківщині іншого помітного члена так званих "есдеків" Ігоря Плужнікова помпезно зібралася чи не вся верхівка з приводу його дня народження. Подейкують, що подія сколихнула провінційне життя глитайським розмахом.
У місті N, де, нагадую, мешкає чимало людей, які знають Олександра Зінченка давно, і були так само давно здивовані його партійним вибором, нарешті впізнали його. Вийшовши з керівних органів, він не просився назад і був принциповим до кінця. І от цей кінець настав.
Жалкувати, вважають у місті N, особливо немає за чим. Події свідчать про те, що в структурі, що відверто претендує на роль новітньої "розуму, честі й совісті", справжньою демократією й не пахне. Лише централізм. Мабуть, що й протримається така партія значно менше, ніж КПРС. Причому, їй нагадають не тільки "підшефний" футбол, якого, здається, в країні "У" скоро зовсім не буде.
Хто ж там тепер залишився, крім тих, кому це конче потрібно?
А Олександр Олексійович вже давно є цілком самостійною політичною фігурою, "вільнодумство" (а скоріше – здоровий глузд) якої лише псувало скорботне благополуччя рядів. Були б думки, а геніальні люди знайдуться. Його заслуги в країні "У" добре відомі, на відміну від досягнень більшості його колишніх партійних колег, за винятком, мабуть, Леоніда Макаровича.
То ж, гадаємо, Олександру негайно слід, підтягнувши струни студентської червоної гітари, заспівати тихенько невмирущу "Michelle" і так само тихенько проститися з ілюзією соціал-демократії. Досвід буває гірким, а солодкою – тільки омана.
Та й його можна зрозуміти - іноді хочеться стати птахом і злетіти високо-високо хоча б для того, щоб ніхто не гадив на голову...
Володимир Килинич, Інститут політичного моделювання, місто N
