Томенко вирахував: президента в парламенті обирають естонці та країни, які пережили фашизм
Середа, 10 вересня 2003, 15:37
"Відмовляючись від обрання президента народом, влада в Україні пішла б проти загальноєвропейських тенденцій", - заявив директор Інституту політики, голова Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко у розісланому в середу прес-релізі.
Томенко зауважив, що в Україні "обрання президента парламентом є цілковито нелогічним з точки зору європейської практики". Народний депутат зазначив, що під час обговорення пропозицій конституційних змін щодо обрання президента парламентом деякі прихильники такої ідеї мотивують необхідність цього нововведення європейським досвідом.
Коментуючи ці пропозиції, Томенко зазначив, що "відмовляючись від обрання президента народом, влада в Україні пішла б проти загальноєвропейських тенденцій, зокрема й проти тенденції розширення поля застосування прямих виборів".
"Для України оптимальним є максимально широке застосування норм прямої демократії, якими є прямі вибори, та такий політичний лад, що передбачає сильні як виконавчу, так і законодавчу владу, обидві обрані народом, за нормами прямої демократії". – вважає директор Інституту політики.
Обгрунтовуючи свою точку зору, Томенко відзначив, що нині до Європейського союзу як до ключової спільноти, що об‘єднує європейські держави, мають пряме відношення 27 країн: 15 держав-членів ЄС, 10 держав, що стануть членами ЄС у травні 2004 р., та дві держави, що стануть членами ЄС у 2007 р.
З цих 27 держав 7 є конституційними монархіями, і в них главу держави не обирають узагалі. З 20 держав, у яких існує виборність глави держави, у 12 президента обирають на прямих виборах: Австрії, Болгарії, Фінляндії, Франції, Кіпрі, Ірландії, Литві, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччині, Словенії.
"Таким чином, - вважає Томенко, - пряме обрання президента відбувається не лише у президентських та парламентсько-президентських, а навіть у низці суто парламентських республік, у яких уряд є цілковито автономним від президента. Це такі парламентські республіки, як Австрія, Фінляндія, Ірландія, Португалія, Словаччина, Словенія. Прямі вибори президента дедалі більше застосовуються для обрання глав держав у Європі. Так, нещодавно було запроваджено прямі вибори президентів у Словаччині й Фінляндії".
Президента обирає парламент у 8 державах: Латвії, Естонії, Греції, Чехії, Угорщині, Мальті, а також Німеччині й Італії, - зазначає Томенко і додає, що "у цій групі з 8 держав представлені два типи країн: перший тип представляють малі за територією та населенням країни, другий тип представляють Німеччина й Італія, які мали досвід приходу до влади тоталітарних режимів через прямі вибори.
"Конституційний лад Німеччини й Італії формувався на хвилі боротьби з трагічним минулим, тому їхньому населенню не було свого часу довірено прямо обирати главу держави. Крім того, задля послаблення, як тоді вважали, потенційно небезпечної центральної влади, у післявоєнних Німеччині й Італії було створено впливові верхні палати парламентів з представників регіонів", - зазначив Томенко і наголосив, що Україна не належить ані до першого, ані до другого типу держав.
Томенко зауважив, що в Україні "обрання президента парламентом є цілковито нелогічним з точки зору європейської практики". Народний депутат зазначив, що під час обговорення пропозицій конституційних змін щодо обрання президента парламентом деякі прихильники такої ідеї мотивують необхідність цього нововведення європейським досвідом.
Коментуючи ці пропозиції, Томенко зазначив, що "відмовляючись від обрання президента народом, влада в Україні пішла б проти загальноєвропейських тенденцій, зокрема й проти тенденції розширення поля застосування прямих виборів".
"Для України оптимальним є максимально широке застосування норм прямої демократії, якими є прямі вибори, та такий політичний лад, що передбачає сильні як виконавчу, так і законодавчу владу, обидві обрані народом, за нормами прямої демократії". – вважає директор Інституту політики.
Обгрунтовуючи свою точку зору, Томенко відзначив, що нині до Європейського союзу як до ключової спільноти, що об‘єднує європейські держави, мають пряме відношення 27 країн: 15 держав-членів ЄС, 10 держав, що стануть членами ЄС у травні 2004 р., та дві держави, що стануть членами ЄС у 2007 р.
З цих 27 держав 7 є конституційними монархіями, і в них главу держави не обирають узагалі. З 20 держав, у яких існує виборність глави держави, у 12 президента обирають на прямих виборах: Австрії, Болгарії, Фінляндії, Франції, Кіпрі, Ірландії, Литві, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччині, Словенії.
"Таким чином, - вважає Томенко, - пряме обрання президента відбувається не лише у президентських та парламентсько-президентських, а навіть у низці суто парламентських республік, у яких уряд є цілковито автономним від президента. Це такі парламентські республіки, як Австрія, Фінляндія, Ірландія, Португалія, Словаччина, Словенія. Прямі вибори президента дедалі більше застосовуються для обрання глав держав у Європі. Так, нещодавно було запроваджено прямі вибори президентів у Словаччині й Фінляндії".
Президента обирає парламент у 8 державах: Латвії, Естонії, Греції, Чехії, Угорщині, Мальті, а також Німеччині й Італії, - зазначає Томенко і додає, що "у цій групі з 8 держав представлені два типи країн: перший тип представляють малі за територією та населенням країни, другий тип представляють Німеччина й Італія, які мали досвід приходу до влади тоталітарних режимів через прямі вибори.
"Конституційний лад Німеччини й Італії формувався на хвилі боротьби з трагічним минулим, тому їхньому населенню не було свого часу довірено прямо обирати главу держави. Крім того, задля послаблення, як тоді вважали, потенційно небезпечної центральної влади, у післявоєнних Німеччині й Італії було створено впливові верхні палати парламентів з представників регіонів", - зазначив Томенко і наголосив, що Україна не належить ані до першого, ані до другого типу держав.
