Олександр Турчинов: КПУ, СПУ і БЮТ проговорюють варіант висунення єдиного кандидата тільки від "трійки"

У передвиборчих розкладах-2004 з'явився новий варіант. Блок Тимошенко, так і не просунувшись у переговорах із "Нашою Україною", тепер заявляє про можливість висунення єдиного кандидата разом з комуністами та соціалістами.

Цікаво, що варіант створення такого "популістського блоку" на базі "трійки" ще кілька місяців тому прогнозував німецький політолог Александер Рар. "Я думаю, що буде розкол у русі об'єднаної опозиції. Дивлячись на амбіції Мороза, Симоненка і Тимошенко, я думаю, що вони спробують йти окремим блоком", - сказав тоді Рар "Українській правді".

Зараз про нову можливу формулу об'єднання (КПУ + СПУ + БЮТ) розповів у розлогому інтерв'ю "Українській правді" один із лідерів Блоку Тимошенко Олександр Турчинов.

Перше ж питання стосувалося досить дивної літньої поїздки лідерів блоку до Парижу.


- Олександре Валентиновичу, з якою метою ви та Тимошенко нещодавно їздили до Парижу?

- Ми перебували там на запрошення сенату Франції, зустрічалися з керівництвом МЗС, провідними сенаторами, а також членами національних зборів Франції та керівником Центрального Банку. Загалом, з багатьма цікавими державними діячами та політиками, але в Україні, окрім Жака Ширака, інших прізвищ практично ніхто не знає.

- Що, грошей на вибори просили?

- Ні, ми ні в кого нічого не просимо. Просто провідні країни ЄС не можуть стояти осторонь процесів у Східній Європі. Вони зацікавлені, щоб в Україні відбулися демократичні вибори, і до влади прийшли команди, які не балачками, а реальними справами забезпечать вхід України до Європи.

- Чи після цієї поїздки до Франції більше шансів, що Тимошенко буде балотуватися на виборах президента окремо? І яка ваша думка щодо заяви Анатолія Матвієнка-члена блоку Тимошенко? Він сказав, що буде підтримувати на виборах Ющенка.

- Ми не обговорювали у Франції, хто буде балотуватися. Вони хотіли з'ясувати наші програмні позиції.

Що стосується Анатолія Сергійовича [Матвієнка], то він доросла самостійна людина, він має своє бачення, він його постійно демонструє. Я так розумію, щоб привернути до себе увагу як до керівника політичної партії. Він має право на свою позицію.

- Чи будуть зроблені оргвисновки після заяви Матвієнка?

- Якщо ви почитаєте його заяву, то він схиляється до того, щоб підтримувати Ющенка, і буде переконувати наш блок у цьому ж. Хто ж може заборонити Анатолію Сергійовичу нас переконувати?

- І ви піддаєтеся цьому переконанню?

- Нас не треба переконувати – ми переконані. У нас є один критерій – перспектива розвитку держави, майбутнє громадян. Це критерій, через який ми будемо пропускати будь-які рішення, пов'язані з наступними виборами.

- До чого схиляється блок – Тимошенко буде балотуватися окремо чи підтримувати Ющенка?

- Серйозні переговори будуть проведені у вересні-жовтні. Наш блок схиляється до того, що, безумовно, від опозиції бажано висунути одну кандидатуру.

- Що ж вам заважає Тимошенко підтримати Ющенка?

- У нас є коаліція, яка випробувана часом – "Повстань, Україно!" – куди крім БЮТ входять соціалісти і комуністи. На останніх наших нарадах ми проговорили позицію щодо координації наших дій, зокрема, і у висуванні єдиного кандидата.

Тобто, на відміну від "четвірки", яка була віртуальна, то у "трійці" постійні консультації проводяться.

По-друге, ми повторюємо, що відкриті до консультацій з "Нашою Україною". Поки вона проводить консультації так: "Ну, ви все розумієте і без пояснень…" Вони натякають: "Все вже вирішено, і треба просто приєднуватися". Я думаю, що не все ще вирішено.

Для нас не принципово змінити прізвище "Кучма" на "Ющенко", "Тимошенко" чи "Мороз". Для нас принципово змінити політичну ситуацію в державі, подолати тотальну криміналізацію суспільства й тінізацію економіки, повернути до демократичного шляху розвитку. Для нас це принципово. І тому ми повинні говорити не про прізвище, а про програму.

І, безумовно, ми не можемо заперечувати, що наше бачення може реалізувати на посаді Ющенко чи Мороз. Чи Тимошенко.

Тобто тут багато питань, які треба обговорити. Але це треба робити публічно і в першу чергу щиро.

- Ви зараз говорити про Ющенка?

- Я говорю взагалі.

- Давайте тоді з іншого боку подивимося. На ваш погляд, скільки буде кандидатів від опозиції у бюлетені в жовтні наступного року?

- Є три варіанти. Перший – один кандидат від чотирьох сил. Другий варіант – висувається один кандидат від "Нашої України", і один – від "Повстань, Україно!" І третій варіант – висуваються всі чотири лідери.

Я би поставив, що вірогідність цих варіантів однакова. Тобто вірогідність близько 30%.

- Почекайте, а варіант, про який говорили всю весну: балотується Ющенко за підтримки Мороза і Тимошенко, і окремо балотується Симоненко? Ви його не враховуєте?

- Є така версія. Теоретично вона також можлива. Але ми б не хотіли, щоб такий шлях перекреслив позицію, яку ми дуже важко напрацьовували в рамках "Повстань, Україно!".

Це – не просто заклик до громадян. "Повстань, Україно!" – це в першу чергу спроба об'єднати східну і західну Україну. Ця коаліція – це спроба показати, що є в нас титульна нація, яка може переступити через ідеологічні перепони, щоб захистити демократію, незалежність, свободу… І саме тому нам би дуже не хотілося перекреслити цю наробку, перевірену часом.

- Але коли створювалася "Повстань, Україно!", ви заявляли, що взагалі не збираєтеся говорити про президентські вибори? І зараз раптом виявляється, що це якась передкоаліція перед виборами.

- Час вносить свої корективи. Але ми не виключаємо і працюємо на те, щоб від "Повстань, Україно!" і від "Нашої України" ми висунули єдиного кандидата.

- Як ви це можете уявити, коли Симоненко вже який тиждень у інтерв'ю каже, що комуністи братимуть участь у виборах самостійно? І уявити одну коаліцію на виборах Ющенка і Симоненка дуже складно навіть політичним фантазерам?

- При бажанні все це можна зробити. Є бажання побудувати єдину країну, єдину націю.

Комуністи – це дуже прагматичні політики. Для них просто участь у виборах не є самоціль. Їм треба якісь результати, які б дали можливість зберегтися як демократичній політичній силі. Вони сьогодні стали на шлях єврокомунізму, адаптованого до цивілізованих країн.

Для них важливо отримати якийсь результат. А він може бути, коли політичні сили домовляються.

Держави, які постраждали під час Другої світової війни, мали в своїй історії певний період, коли всі політичні сили підписували домовленість. Ті ж антифашистські сили в Італії – і комуністи, і ліберали, і християнські демократи укладали угоду щодо розбудови держави.

Мені здається, що Україна дуже близька до Італії чи Франції після війни: коли були зрадницькі режими, які поставили ці країни перед катастрофою. І тоді було єднання різновекторних політичних сил, які об'єднувалися в тому, що вони є антифашистськими і за побудову держави демократичним шляхом.

Після перемоги демократичного кандидата на президентських виборах в Україні перед усім суспільством буде стояти дуже серйозна задача. Не стільки відродження економіки, скільки моральних підвалин суспільства. Відродження судової влади, силових структур, які повинні захищати закон і громадян, а не кримінальні клани, відродження школи… Практично всіх державницьких інституцій. Тобто це дуже серйозний період, який потребує консолідації усіх демократичних сил.

- Коли в часі були ці зустрічі, коли почав обговорюватися в форматі "трійки" єдиний кандидат на президентських виборах?

- Ще немає спільної позиції щодо одного кандидата від "Повстань, Україно!" Але є думка, що коли не вдасться домовитися всім демократичним опозиційним силам про висунення одного кандидата, то не виключається такий варіант.

- А які головні перешкоди, щоб висунути одного кандидата?

- Треба згода всіх учасників.

- Ну, що заважає "Батьківщині", щоб долучитися до цього процесу?

- "Батьківщина" є в цьому процесі.

- Добре, що треба від Ющенка: йому треба прийти особисто до Тимошенко і сказати: "будь моїм партнером в цій політичній боротьбі"?

- Я вже казав: коли звертаються із закликом до об'єднання через ЗМІ чи з трибуни якихось зборів – це є виключно PR, який не має на меті досягнення задекларованої мети. Такі речі, як єднання, побудова коаліції, потребують системної роботи: на рівні лідерів, керівників штабів. Коли сідають, беруть чистий аркуш паперу і розписують все: програмні речі, завдання, механізми, ресурси, перспективи.

Інше питання, що потенційні наші партнери маневрують. Це можна пояснити. Єднання радикальної опозиції та "Нашої України" призведе до того, що "Наша Україна" отримає той же тиск, який маємо ми.

Є інший шлях у поміркованої опозиції. Наприклад, домовленість з тими кланами, які можуть відпочкуватися від Кучми, враховуючи його безперспективність.

- Наприклад, які клани?

- Ну, у випадку зняття Януковича восени це може стати донецький клан. Крім того, дуже серйозні інтереси Пінчука на Заході, в тому числі у США, де він буває частіше, ніж в Україні. Я думаю, саме він проводить лінію щодо обміну гарантій для Кучми на союз з Ющенком.

Для нас зрозуміло, чого з нами не сідають за стіл переговорів і не просто поговорити взагалі на політичні теми, а щоб створити реальну коаліцію.

Ми відкриті і спокійно займаємося тим, чим і два роки тому. Ми розбудовуємо нашу політичну систему. Ми, наскільки є можливість, боремося з режимом Кучми. І маємо конкретні результати. Бо перший ворог для Кучми і його оточення був і залишається саме наш блок.

- Особисто ви який варіант запропонували б для Тимошенко під час президентських виборів?

- Я завжди говорю: не треба метушитися. По-друге, не треба напрошуватися у якийсь блок. Треба чесно працювати на благо нашої держави. І тоді Господь сам вирішить нашу долю. Я як людина віруюча переконаний, що Господь сам з'ясує, хто щирий і дійсно готовий виводити країну на шлях порятунку.


ЦЕ КАНДИДАТИ В ПРЕЗИДЕНТИ ПОВИННІ ВМОВЛЯТИ ТИМОШЕНКО СТАТИ ПРЕМ'ЄРОМ

- Кажуть, головна причина недомовленості між Ющенком і Тимошенко в тому, що вона просить посаду прем'єра, а він каже, що це не предмет торгу і, крім того, що немає можливості затвердити її кандидатуру цим парламентом?

- Щодо посад – не в них справа. Я мав розмову з Віктором Андрійовичем і казав: "Зрозуміло, що важко сказати прізвище, бо всі інші претенденти з друзів перетворюються на ворогів". Але в будь-якій коаліції повинні бути незмінні правила, критерії, визнані всіма учасниками. Які не можуть змінюватися лідером.

Щоб були зрозумілі принципи формування уряду. За якими критеріями повинна формуватися нова владна вертикаль? За кількістю депутатів у фракціях? Чи за розмірами рейтингу політиків, які позбудуться амбіцій і підуть у команду єдиного кандидата. Чи хто більше наговорить компліментів, чи хто більше дасть грошей? Ми не маємо відповіді на ці питання.

Коли об’єктивні та прозорі правила будуть прийняті, не буде виникати питань, чому за підсумками виборів пропонується саме та людина на конкретну посаду. Крім того, повинні бути програмні підстави для формування уряду. Ми повинні розуміти: якщо завтра ми перемагаємо на виборах, то що ми робимо? Залишаємо систему якою вона є, тільки змінимо Кучму на якогось Крючму? Чи змінюємо систему до якоїсь межі? Чи ідемо на радикальні політичні, економічні, соціальні реформи?

- Але як щодо того, що нового прем'єра має затвердити парламент?

- Треба подивитися на наш парламент. Як тільки буде обрано нового президента, хто б ним не став, навіть Симоненко, буде нова більшість.

На сьогодні 80% пропрезидентської більшості складають конформісти, які мають свій бізнес і готові підлаштуватися під будь-яку систему. Вони ніколи не мали симпатій до того ж Кучми. Спілкуючись з ними, отримаєш на його адресу стільки епітетів, скільки і від опозиції не почуєш. Вони стануть під будь-який прапор.

Вплив і авторитет нового президента буде на 10 рівнів вище, ніж вплив і авторитет Кучми.

Тому оберуть будь-якого прем'єра, якого запропонує новообраний президент. При цьому з великим задоволенням, і будуть розповідати, що це саме те, чого вони чекали довгі роки підпільної боротьби проти Кучми.

При цьому якщо б ми будували схему коаліційного уряду, маючи єдиного президента від четвірки, то фактично нам не вистачає 26-30 голосів. А бажаючих буде як мінімум 200. Тож буде ще конкурс, кому буде дозволено входити у нову демократичну більшість. І в цьому перевага єдиного кандидата від четвірки.

- Ви, сидячи поруч, відчуваєте, у Тимошенко є бажання бути прем'єр-міністром в разі перемоги єдиного кандидата від опозиції?

- Я б сказав, що Юлія Володимирівна здатна обіймати будь-яку посаду в країні. З її працездатністю, рішучістю за нею повинні ходити і переконувати претенденти в президенти: "Погодься, будь ласка!"

- За вашим прогнозом, з яким результатом закінчаться президентські вибори?

- До виборів залишилося більше року. За цей час в країні можуть відбутися глобальні зміни, в тому числі щодо рейтингу. Якщо ставиться питання "Якби вибори відбулися сьогодні, за кого б голосували?", то перше місце у Ющенка і теоретично він має шанси.

Хоча тут важко сказати, як буде грати Кучма зі своєю командою: в яку схему, в яку кандидатуру? Окрім того, треба враховувати, що "Повстань, Україно!" за соціологічними опитуваннями має потенціал вищий, ніж "Наша Україна". Але цей потенціал теж не можна просто сумувати: скласти рейтинги Тимошенко, Мороза і Симоненка і отримати 40-45%. Він також потребує адаптації до того, як пройде виборча кампанія. Тому реальні прогнози можна давати за місяць до дня голосування.

- Але чому акція "Повстань, Україно" не домоглася мети, яка ставилася – зняття Кучми?

- Завжди є програма-максимум і програма-мінімум. Так, "Повстань, Україно" не домоглася програми-максимум, і ми не змогли, як планували, відправити його у відставку до кінця року.

З іншого боку, акція "Повстань, Україно" увійшла в історію і виконала свою програму-мінімум: переломити ситуацію в країні та не дати режиму стабілізуватися. Ви пам'ятаєте ситуацію минулого року, коли вважалося, що Кучма – це назавжди. Він або піде на третій термін, або продовжить повноваження. І саме акція "Повстань, Україно" зламала хребет цьому режиму. І завдяки їй у світі Кучму почали вважати персоною нон-грата. Завдяки нашій акції, Україну не буде перетворено у Туркменістан.

- На вашу думку, чому програма-максимум була не виконана?

- Наші люди ще не відчули себе нацією. Можна говорити, що в Україні є велика сукупність громадян, але вони ще не відчувають себе єдиною нацією. Бо дозволяють, щоб ними керувала така людина, як Кучма. Суспільство не сприйняло наших закликів до негайної зміни Кучми. І тут нічого не зробиш. Ми не отримали широкої підтримки.

Але висновки повинні зробити не тільки політики, але і громадяни. Ніхто не покращить їх умови життя, поки вони самі не здатні боротися за свої права. І я переконаний, що і крок на цьому шляху був зроблений. І страх люди почали долати. Це теж було одним з головних завдань, яке виконала акція "Повстань, Україно!"

Подивимося, як будуть проходити осінні акції…

- Які осінні акції?

- Я не виключаю, що восени коаліція "Повстань, Україно" проведе масові акції протидії владі. І це буде показово, наскільки наші організаційні здібності і політичний вплив збільшилися.


НАСТУПНИКОМ КУЧМИ МОЖЕ СТАТИ КРЕАТУРА США

- Якщо поглянути в ближчу перспективу: ви вже казали під час інтерв'ю, що політична реформа не відбудеться?

- Не відбудеться реформа за сценарієм Кучми. Опозиція дуже жорстко повела себе в парламенті. І в більшості не знайшлося активістів, готових груддю захищати цього президента і його бажання продовжити свої повноваження. Для Кучми стало зрозуміло, що його варіант не пройде.

Тому він або відкличе свій проект, або він залишиться, але Кучма вже втратив інтерес до свого першого варіанту конституційної реформи.

Конституційна реформа може зацікавити таких, як Медведчук. Який має великі амбіції, але не може їх реалізувати. Медведчук розуміє, що він спалив свій рейтинг і не має можливості боротися за посаду президента. І єдиний варіант для самозбереження – класична парламентська республіка з мажоритарними акцентами, де можна докупити голоси, створити фракцію, яка не дозволить позбавити його і Суркіса незаконно привласнених ресурсів.

Для нас немає питань в необхідності посилення парламенту. Головне для нас – це баланс між законодавчою і виконавчою владою. Є ключовий рубікон, через який конституційна реформа або пройде, або буде заблокована. Це перехід на пропорційні вибори як до парламенту, так і до місцевих рад.

Ми не будемо обговорювати жодні конституційні зміни без голосування за нормальну пропорційну систему виборів. Саме на цьому може бути заблоковано конституційну реформу, і тоді до неї можна буде повернутися після обрання нового президента, коли коаліція, яка його підтримає, поставить йому це вимогою.

- Інше питання – ви думаєте, Янукович протримається на посаді прем'єра до виборів президента?

- Це залежить від того, яка буде домовленість між Кучмою і США. Від економічної ситуації. Але не можна виключати, що Янукович стане черговим жертовним баранчиком на шляху самозбереження Кучми.

- Що ви маєте на увазі під домовленістю Кучми і США?

- Я не можу виключати, що під тиском зовнішніх чинників Кучма буде підтримувати, як свого наступника, креатуру США. І це загрожує уряду Януковича більше, ніж зростання цін на хліб чи на комунальні послуги.

- А хто це – креатура США?

- А хто його знає?…

- Прізвище Ющенка ви не називаєте?

- А може в них виникне інше прізвище? Складна країна, велика країна. Я не можу виключати, будь-яку домовленість. Може, і Пінчук переконає США поставити на Тігіпка Сергія.


ЯКЩО ЛИТВИНА ЗНІМАТИМУТЬ, МИ ЙОГО ЗАХИЩАТИМЕМО

- За оцінками багатьох експертів, Володимир Литвин – найкращим політгравець минулого сезону. Що з ним сталося за цей рік?

- Литвин просто тверезо оцінює ситуацію і не хоче ставити на програшний варіант. Далі 2004 року Кучма не протягне.

Сказати, що Литвин не координує свої дії з президентом – це буде неправда. Він чітко ув'язує свої дії. Інше питання, що він почав нав'язувати свою точку зору виходу із штучних криз, в які політтехнологи з Банкової намагалися заводити парламент. Він почав грати на протиріччях, які є в парламенті та на Банковій. Як професійний адміністратор і фахівець кулуарних баталій він робить це достатньо професійно.

- Він влаштовує БЮТ як спікер?

- Він достатньо швидко освоїв цю посаду, але поки не зрозумів одну просту річ – не можна перетворювати парламент в цех штампування законодавчого ширпотребу. Він як людина, яка виховувалася в старій системі, взяв критерієм діяльності парламенту кількість прийнятих законопроектів. Це згубна позиція. Не може парламент приймати за тиждень 200 законів. Їх прочитати неможливо.

Для чого йому це потрібно? Коли іде такий конвеєр законопроектів, то людина, яка його координує, може легко проводити те, що їй потрібно. Він може протягнути будь-який законопроект. І він це робить. Кількісна форма діяльності парламенту – для нього це як інструмент свого впливу і особистого лобізму.

- Про які закони ідеться?

- Про різні. І політичні, і економічні. Я кілька разів пропонував Литвину зупинити цей брудний потік. Ну, Литвин пообіцяв, що з вересня почне нове життя і буде сприяти поверненню парламенту до цивілізованих форм, коли кожен законопроект обговорюється і зразу голосується.

Не можна зміни до бюджету розглядати за скороченою процедурою. 5 хвилин – і прийняли. Це нонсенс. Не можна за домовленістю між Литвиним і Азаровим сім разів голосуватися один і той же законопроект. Коли законопроект не прийнятий Верховною Радою, він повинен по новій включатися до порядку денного. А так – іде вал порушень, які дають можливість зловживати як одній частині парламенту, так і іншій. Тому крім політичних нюансів, кулуарних нюансів – де Литвин заробив "п'ятірку", його головна відповідальність за якість прийнятих законів заслуговує на погану відмітку.

- Якщо восени постане питання заміни цього спікера, який не впорався із завданням Банкової у політичній реформі, то як ви будете діяти щодо Литвина?

- Литвин може розраховувати на те, що опозиція буде протидіяти Банковій у будь-яких спробах посилити свою позицію. І як тільки Банкова захоче знімати Литвина, ми будемо робити жорсткі кроки "проти". Саме це розуміє Литвин, коли більш впевнено розмовляє з Банковою.

- З іншого боку, член фракції БЮТ Григорій Омельченко вимагає притягнення Литвина до відповідальності за організацію вбивства Георгія Гонгадзе. Як ваша фракція знайде компроміс між цими позиціями – з одного боку, корисний спікер, і з іншого – такі підозри?

- Я не ідеалізую особистість Литвина. Я хочу сказати, що поки цей президент при владі, ніяких об'єктивних розслідувань резонансних злочинів не буде. До цього питання ми повернемося після перемоги на президентських виборах. Тоді постане питання і щодо нової більшості, і щодо нового спікера. Тоді будемо підіймати ці проблеми. Але відповідальність №1 повинна бути за Леонідом Даниловичем Кучмою, а потім уже його підлеглих.


МИ НЕ "СТРІЛЯЛИ" ЛАЗАРЕНКУ В СПИНУ

- Питання стосовно нового фактору політичної осені – справа Лазаренка. Як ви думаєте, яким чином цей судовий процес відіб'ється на позиціях опозиції? Тимошенко там фігурує як свідок…

- Як свідки там фігурують усі керівники держави. Лазаренко був прем'єром і мав контакти з усією елітою. Я вважаю, що перенесення початку справи Лазаренка пов'язано з тиском США на Кучму. Опозицію ця справа не цікавить. Ми сподіваємося, що в США правосуддя є об'єктивним. І тільки після розгляду там питань можна буде говорити про причетність Лазаренка до епізодів, які інкримінує йому Генеральна прокуратура.

- За вашим прогнозом, Лазаренко повернеться до України чи продовжить життя на тому континенті?

- Я думаю, це буде залежати від результатів судової справи. Якщо він буде виправданий, а в Україні буде створений демократичний режим, то, я думаю, у нього не буде застережень щодо повернення.

- Але це називають дуже небажаним для всіх українських політиків, як опозиції, так і влади…

- Не для всіх.

- Ну вам то його приїзд не треба.

- Чому?

- Розсталися ж ви не друзями.

- Не друзями розставалися, але в спину теж не стріляли. В опозиції відношення до Павла Івановича індиферентне. Його вплив на політичну ситуацію завершився з виборами 1998 року. Все. Він не може впливати.

Це міфологеми, які роздувала офіційна пропаганда, що він може на щось впливати, у нього є таємні зв'язки з опозицією. У Павла Івановича, наскільки мені відомо, тільки одна проблема – виграти суд в США. І є люди у владних колах, які скористалися з того, що він був арештований. Причому це стосується людей першого кола оточення Кучми, які як мародери розтягнули його майно. Воно потрапило не до бюджету України, а до їх приватних кишень.

- А вам чи Тимошенко буде цікаво з ним зустрітися?

- Без проблем. Хоча ми з ним дуже важко розставалися, це був серйозний конфлікт, який виник ще до того, як він виїхав з України. Але, у всякому разі, нас не хвилює така зустріч. До речі, він мене з якимось святом привітав листівкою. Я був здивований цим жестом.

У нас з ним були політичні протиріччя, була конкурентна ситуація в тому партійному середовищі. Ми боролися, щоб очолити партію, він не хотів її здавати і виключив нас. Але ми ніколи не стріляли йому в спину. І ми не маємо таких збочень, як бити лежачого.

- До себе в партію запросите?

- Він відвоював у нас "Громаду", він залишається її керівником. Я не виключаю, що він може мати бажання через якийсь час повернутися до політичної діяльності.

- Останнє питання стосується ще одного колишнього – колишнього російського олігарха Бориса Березовського. Наскільки відомо, Тимошенко підтримує з ним контакт, зустрічалася з ним…

- Я думаю, що це плітки щодо зустрічі Тимошенко з ним. Це черговий міф. Березовський мав бажання впливати на українську політику, коли був виконавчим секретарем СНД. Але після того, як він потрапив в опалу до нового російського президента, він проблемами України не переймається. Та і він нікому не цікавий, оскільки, як мені відомо, він "прижимістий" дядя. І розкрутити його на спонсорство тієї чи іншої політичної команди – невдячна справа.

- Ви намагалися його розкрутити?

- Ми ніколи не витрачаємо час на безперспективні справи.