Віктор Небоженко: "Пропозиція Януковича зняти губернаторів - це дуже сильний хід. Може, останній в його кар'єрі"
Середа, 6 серпня 2003, 12:35
Початок інтерв'ю читайте тут:
Віктор Небоженко: "Не думаю, що Кучма так спокійненько звільниться від Медведчука"
У другій частині розмови з політологом читайте про те, чому найбільш вдала політтехнологія сезону належить донецьким, і які олігархи залишаться на плаву після президентських виборів. Небоженко поки не знає, на якого кандидата він буде працювати на виборах, але інтригуючи підморгнувши, сказав: "Від кого надійдуть пропозиції".
- Віктор Сергійович, Медведчук рік пропрацював главою АП. Чи виграла від цього партійна структура СДПУ(О)?
- Звичайно, виграла. При голові адміністрації Медведчуку бізнес, який працював під есдеками, губернатори і мери й інші чиновники, почували себе під дахом. Типове радянське "кришування". І якщо Медведчук піде, то буде важко все це утримувати.
Для Медведчука дуже важливо залишитися. Хоч би для того, щоб не дати опозиції злісно потерти руки, мовляв він упав, і зберегти потужний адміністративний бізнес у регіонах. Тому що, якщо тільки главою адміністрації стає людина з "Трудової України" або з Донецьку, то вмить вся ця маса акуратненько переходить до переможця.
І тоді есдекам буде дуже важко просуватися у 2006 році. А проблема 2006 року лежить у 2004 році. Ті, хто не будуть брати участь у виборах 2004 року, потім втрачають рівно 3% на майбутніх виборах. Якщо морозівська СПУ не буде брати участь на виборах, тоді вона просто не пройде у парламент.
Повертаючись до Медведчука... Звичайно, для нього дуже важливий кожний місяць перебування на посаді. Якщо він протягне до 2004 року і ще буде одним з тих, хто очолить оборону при наступі націонал-демократів на чолі з Ющенком, то думаю, що він не тільки розширить свою імперію й укріпить себе у медіа, але й закріпить свої політичні структури соціал-демократів.
Те, що почнеться у 2004 році, має сакральне значення для наших олігархів. Адже 10 років вони крали все, що могли. Вони молоді, їм від 35 до 55 років, вони дійшли від 100 мільйонів до 1 мільярда. Але на просте питання, де ти взяв ці гроші, вони не зможуть відповісти. І все ще можлива ренаціоналізація грошей, перехід до інших олігархів. Той, хто прийде до влади у 2004 році, протримається там не менше 5 років. А ось вже 15 років - це достатній термін для будь-якого соціуму, який погоджується з результатами революції.
Тому вже через 5 років сьогоднішнім олігархам, які втримаються, ніхто не поставить питання: "Де ти взяв ці мільйони?"
- Пане Небоженко, якби ви були головним редактором американського журналу Forbеs, відомого різноманітними рейтингами, кого б ви назвали у числі 10 найбільш вдалих політиків року?
- (Думає) ... Десять осіб?! Так багато?!
- Давайте п'ять.
- ...(Думає) Янукович. Я думаю, він залишиться на плаву до і після президентських виборів. Не обов'язково прем'єр-міністром. Він вже відчув, що таке влада загальнонаціонального характеру, він побачив широкий простір. Такі речі не забуваються, і у Донецьк йому вже ніколи не захочеться їхати. Тим більше, там дуже суворо й ревниво дивляться на його просування.
Я думаю, Пінчук залишиться у перспективі на довгі роки. Він не підпадає під олігарха у всіх параметрах. Він розуміється у великому бізнесі: це і західне використання праці, де сьогоднішній український завод пов'язаний із заводами на іншому кінці світу, і знання мов, і колосальні статки. Він нікуди вже не зникне. І навіть 14 листопада 2004 року він залишиться на плаву.
Литвин буде час від часу спливати, навіть якщо для нього все закінчиться катастрофою. Це людина удачлива...
- З опозиції хто-небудь?
- З опозиції... Порошенко залишиться зі своїми заводами, надовго і при будь-якій владі. Переможе Ющенко - у нього буде більше проблем, не переможе - йому буде простіше. Ось такий парадокс. Я ні на що не натякаю. Але ця людина спізнилася бути олігархом, і він потрапив у нову хвилю міжолігархічних війн. Він потрапляє у групу більш сучасних олігархів, які вміють працювати із Заходом, з ринковими стосунками, які знають іноземні мови.
З "Трудової України" Тігіпко, Єдин... Бакай ще також може. Бачите, людина зайнялася зараз малопримітною і важкою роботою - порахувати кількість риби в українських озерах. Адже не кожний візьметься зі своїм досвідом за таку роботу...
Але він трохи поспішив. Тому що, чим раніше ти зараз вилазиш вперед, тим сильнішою є потреба приймати рішення: ти з Ющенком або проти. Тому я б на його місці ще з півроку посидів, і тихенько фінансував і ту, й іншу сторону.
Ну, хто ще? В есдеків Медведчук. З Суркісом складніше. Але якщо він зациклиться тільки на "Динамо" Київ, то це буде безсмертна фігура, він буде сто років! Адже для України "Динамо" - це національна гордість.
З донецьких...
- Ахметов?
- Розумієте, ми не знаємо, що таке Ахметов. Можливо, це метафора. Так, є така людина, так, вона у тіні, так, вона у Донецьку. Але у світі так не буває. Коли польська газета оцінює його статки у 1,5 мільярди, і при цьому жодного відношення до політики (інтерв'ю було взяте до публікації останнього рейтингу Wprost, де капітал Ахметова оцінили у 1,9 мільярдів доларів - УП)... Все, що я знаю про стосунки політики й економіки, і про історію інших країн, говорить про те, що це неможливо.
- Вікторе Сергійовичу, яка політтехнологія минулого року вас, як політтехнолога, здивувала? Можливо, якийсь політичний хід?
- Це досить "свіжий" хід Януковича. З точки зору великої політики, у Януковича немає можливості впливати на регіони. Але він пішов оригінальним, для донецьких, шляхом: він публічно назвав прізвища. І тим самим переніс відповідальність на президента. А це вже безглузда ситуація. Він вийшов за зону своєї компетенції.
Інша справа, що він не з'ясував стосунки у самому Кабміні. І тут справа не у скороченнях, а у тому, що слід знайти людей, які б зняли проблему. Все одно вся відповідальність ляже на Януковича. Якщо далі це буде тривати, і буханка хліба буде коштувати 3 гривні, після цього не потрібно буде жодних політтехнологій, жодні московські іміджмейкери жодним донецьким не допоможуть.
А ось те, що він офіційно запропонував президенту [зняти губернаторів], він поставив Кучму у дуже незручну ситуацію: "Ви розумієте, ці люди винні". Кучмі слід було запитати, звідки ви це знаєте. "Так ми вирішили". Кучма сказав би "Ні". І з цієї хвилини на все, що відбувалося б у цих регіонах, Янукович говорив би: "Ось бачите, я ж хотів зробити, а мені не дали".
І отримав би політичний капітал "дистанційованого від президента", що дуже важливо на майбутніх президентських виборах. Адже основна біда всіх кандидатів на президентських перегонах - це близькість до сьогоднішнього президента.
Ось цей другий результат набагато важливіший ніж зняті губернатори. Всі б говорили: "Бачите, він хоче, а Кучма не дає йому цього зробити". А потім ціла зграя іміджмейкерів сказала б: "Він розривався, але що він міг зробити, коли адміністрація президента, на чолі зі страшним Медведчуком, з Кучмою, не розуміючим Януковича, не давали йому можливість побудувати світле життя?"
Кучма тут відчув небезпеку. Але сама ідея публічного звернення поза зоною своєї компетенції - це дуже сильний хід. У нас в Україні цього ще ніхто не робив. Це сильний технологічний хід. Можливо, останній у його кар'єрі, але він такий.
Штучний політхід - це, звичайно, зимова дискредитація листівок проти Ющенка й Тимошенко. Дослідження показали, що рейтинг Тимошенко вмить зріс, а рейтинг Ющенка впав. Вмить був перерозподілений політичний електоральний капітал на Заході України, де свідома публіка уважно стежить за своїми улюбленцями і пам'ятає все, що з ними було 3-4 роки тому, і тільки після цього ухвалює рішення за кого голосувати.
- Вікторе Сергійовичу, на кого ви будете працювати на президентських виборах?
- Я ще не знаю.
- А від кого надходили пропозиції?
- Пропозиції надходять тоді, коли ви показуєте вихід з ситуації. І тоді питають: "А скільки це буде коштувати?" "А скільки коштують ваші послуги?" Під час президентської кампанії слід показати, як людина може перемогти, або як вона може заробити процентів 10%.
У нас же буде як? Лідери, серединка, і багато-багато маленьких. Але ці "маленькі" також дуже важливі. Тому що тим, хто зможе потрапити у другий тур, може не вистачити саме цих 2-3%. Того, хто отримує 2-3%, можна розкрутити до 5%. А 5% - це небагато, але зате він потім приходить до переможця, і говорить: "За мною 5% електорату. Я - готовий міністр". Ця група буде битися за свої проценти не менш запекло, ніж велика.
Найскладніше тим, хто "по серединці", хто може набрати від 8% до 12-13%. Адже, після 13% ти вже можеш випадково потрапити у другий тур. Й основна робота буде вестися таким чином, щоб був якийсь лідер, другий комуніст, і третім був Ющенко.
Віктор Небоженко: "Не думаю, що Кучма так спокійненько звільниться від Медведчука"
У другій частині розмови з політологом читайте про те, чому найбільш вдала політтехнологія сезону належить донецьким, і які олігархи залишаться на плаву після президентських виборів. Небоженко поки не знає, на якого кандидата він буде працювати на виборах, але інтригуючи підморгнувши, сказав: "Від кого надійдуть пропозиції".
- Віктор Сергійович, Медведчук рік пропрацював главою АП. Чи виграла від цього партійна структура СДПУ(О)?
- Звичайно, виграла. При голові адміністрації Медведчуку бізнес, який працював під есдеками, губернатори і мери й інші чиновники, почували себе під дахом. Типове радянське "кришування". І якщо Медведчук піде, то буде важко все це утримувати.
Для Медведчука дуже важливо залишитися. Хоч би для того, щоб не дати опозиції злісно потерти руки, мовляв він упав, і зберегти потужний адміністративний бізнес у регіонах. Тому що, якщо тільки главою адміністрації стає людина з "Трудової України" або з Донецьку, то вмить вся ця маса акуратненько переходить до переможця.
І тоді есдекам буде дуже важко просуватися у 2006 році. А проблема 2006 року лежить у 2004 році. Ті, хто не будуть брати участь у виборах 2004 року, потім втрачають рівно 3% на майбутніх виборах. Якщо морозівська СПУ не буде брати участь на виборах, тоді вона просто не пройде у парламент.
Повертаючись до Медведчука... Звичайно, для нього дуже важливий кожний місяць перебування на посаді. Якщо він протягне до 2004 року і ще буде одним з тих, хто очолить оборону при наступі націонал-демократів на чолі з Ющенком, то думаю, що він не тільки розширить свою імперію й укріпить себе у медіа, але й закріпить свої політичні структури соціал-демократів.
Те, що почнеться у 2004 році, має сакральне значення для наших олігархів. Адже 10 років вони крали все, що могли. Вони молоді, їм від 35 до 55 років, вони дійшли від 100 мільйонів до 1 мільярда. Але на просте питання, де ти взяв ці гроші, вони не зможуть відповісти. І все ще можлива ренаціоналізація грошей, перехід до інших олігархів. Той, хто прийде до влади у 2004 році, протримається там не менше 5 років. А ось вже 15 років - це достатній термін для будь-якого соціуму, який погоджується з результатами революції.
Тому вже через 5 років сьогоднішнім олігархам, які втримаються, ніхто не поставить питання: "Де ти взяв ці мільйони?"
- Пане Небоженко, якби ви були головним редактором американського журналу Forbеs, відомого різноманітними рейтингами, кого б ви назвали у числі 10 найбільш вдалих політиків року?
- (Думає) ... Десять осіб?! Так багато?!
- Давайте п'ять.
- ...(Думає) Янукович. Я думаю, він залишиться на плаву до і після президентських виборів. Не обов'язково прем'єр-міністром. Він вже відчув, що таке влада загальнонаціонального характеру, він побачив широкий простір. Такі речі не забуваються, і у Донецьк йому вже ніколи не захочеться їхати. Тим більше, там дуже суворо й ревниво дивляться на його просування.
 |
Литвин буде час від часу спливати, навіть якщо для нього все закінчиться катастрофою. Це людина удачлива...
- З опозиції хто-небудь?
- З опозиції... Порошенко залишиться зі своїми заводами, надовго і при будь-якій владі. Переможе Ющенко - у нього буде більше проблем, не переможе - йому буде простіше. Ось такий парадокс. Я ні на що не натякаю. Але ця людина спізнилася бути олігархом, і він потрапив у нову хвилю міжолігархічних війн. Він потрапляє у групу більш сучасних олігархів, які вміють працювати із Заходом, з ринковими стосунками, які знають іноземні мови.
З "Трудової України" Тігіпко, Єдин... Бакай ще також може. Бачите, людина зайнялася зараз малопримітною і важкою роботою - порахувати кількість риби в українських озерах. Адже не кожний візьметься зі своїм досвідом за таку роботу...
Але він трохи поспішив. Тому що, чим раніше ти зараз вилазиш вперед, тим сильнішою є потреба приймати рішення: ти з Ющенком або проти. Тому я б на його місці ще з півроку посидів, і тихенько фінансував і ту, й іншу сторону.
Ну, хто ще? В есдеків Медведчук. З Суркісом складніше. Але якщо він зациклиться тільки на "Динамо" Київ, то це буде безсмертна фігура, він буде сто років! Адже для України "Динамо" - це національна гордість.
З донецьких...
- Ахметов?
- Розумієте, ми не знаємо, що таке Ахметов. Можливо, це метафора. Так, є така людина, так, вона у тіні, так, вона у Донецьку. Але у світі так не буває. Коли польська газета оцінює його статки у 1,5 мільярди, і при цьому жодного відношення до політики (інтерв'ю було взяте до публікації останнього рейтингу Wprost, де капітал Ахметова оцінили у 1,9 мільярдів доларів - УП)... Все, що я знаю про стосунки політики й економіки, і про історію інших країн, говорить про те, що це неможливо.
- Вікторе Сергійовичу, яка політтехнологія минулого року вас, як політтехнолога, здивувала? Можливо, якийсь політичний хід?
- Це досить "свіжий" хід Януковича. З точки зору великої політики, у Януковича немає можливості впливати на регіони. Але він пішов оригінальним, для донецьких, шляхом: він публічно назвав прізвища. І тим самим переніс відповідальність на президента. А це вже безглузда ситуація. Він вийшов за зону своєї компетенції.
 |
А ось те, що він офіційно запропонував президенту [зняти губернаторів], він поставив Кучму у дуже незручну ситуацію: "Ви розумієте, ці люди винні". Кучмі слід було запитати, звідки ви це знаєте. "Так ми вирішили". Кучма сказав би "Ні". І з цієї хвилини на все, що відбувалося б у цих регіонах, Янукович говорив би: "Ось бачите, я ж хотів зробити, а мені не дали".
І отримав би політичний капітал "дистанційованого від президента", що дуже важливо на майбутніх президентських виборах. Адже основна біда всіх кандидатів на президентських перегонах - це близькість до сьогоднішнього президента.
Ось цей другий результат набагато важливіший ніж зняті губернатори. Всі б говорили: "Бачите, він хоче, а Кучма не дає йому цього зробити". А потім ціла зграя іміджмейкерів сказала б: "Він розривався, але що він міг зробити, коли адміністрація президента, на чолі зі страшним Медведчуком, з Кучмою, не розуміючим Януковича, не давали йому можливість побудувати світле життя?"
Кучма тут відчув небезпеку. Але сама ідея публічного звернення поза зоною своєї компетенції - це дуже сильний хід. У нас в Україні цього ще ніхто не робив. Це сильний технологічний хід. Можливо, останній у його кар'єрі, але він такий.
Штучний політхід - це, звичайно, зимова дискредитація листівок проти Ющенка й Тимошенко. Дослідження показали, що рейтинг Тимошенко вмить зріс, а рейтинг Ющенка впав. Вмить був перерозподілений політичний електоральний капітал на Заході України, де свідома публіка уважно стежить за своїми улюбленцями і пам'ятає все, що з ними було 3-4 роки тому, і тільки після цього ухвалює рішення за кого голосувати.
- Вікторе Сергійовичу, на кого ви будете працювати на президентських виборах?
- Я ще не знаю.
- А від кого надходили пропозиції?
- Пропозиції надходять тоді, коли ви показуєте вихід з ситуації. І тоді питають: "А скільки це буде коштувати?" "А скільки коштують ваші послуги?" Під час президентської кампанії слід показати, як людина може перемогти, або як вона може заробити процентів 10%.
У нас же буде як? Лідери, серединка, і багато-багато маленьких. Але ці "маленькі" також дуже важливі. Тому що тим, хто зможе потрапити у другий тур, може не вистачити саме цих 2-3%. Того, хто отримує 2-3%, можна розкрутити до 5%. А 5% - це небагато, але зате він потім приходить до переможця, і говорить: "За мною 5% електорату. Я - готовий міністр". Ця група буде битися за свої проценти не менш запекло, ніж велика.
Найскладніше тим, хто "по серединці", хто може набрати від 8% до 12-13%. Адже, після 13% ти вже можеш випадково потрапити у другий тур. Й основна робота буде вестися таким чином, щоб був якийсь лідер, другий комуніст, і третім був Ющенко.
