Де беруть гроші українські олігархи?
Вівторок, 5 серпня 2003, 18:03
"Українська правда" публікує переклад польського часопису Wprost щодо найбагатших українських бізнесменів.
8. Ринат Ахметов, Україна. 1,9 мільярдів доларів
Офіційно є тільки президентом футбольного клубу "Шахтар" Донецьк, неофіційно – головним у так званому Донецькому промисловому клані. Володіє понад 90% акцій у фірмі System Capital Management, якій належить 25% акцій Керченського металургійного комбінату, близько 46% акцій Єнакіївського металургійного комбінату "Данко", 48,11% акцій металургійного комбінату "Азовсталь". А також 24% акцій Харцизького трубного заводу, акціонерне товариство Leman Commodites у Швейцарії, 50% Донгорбанку, першого приватного банку в Україні.
У 2002 році Ахметов отримав контроль над "Нафтогазом Україна" й Ощадбанком.
Тринадцять фірм, які належать до його фінансової групи (енергетичний сектор, виробництво машин та продуктів харчування), є у числі ста найбільших українських підприємств.
Ахметов сильно впливає на політику. Віктор Янукович, його давнішній соратник, з губернатора Донецької області став прем'єр-міністром України. Його партнер в інтересах – Віталій Гайдук – став віце-прем'єром з паливно-енергетичного комплексу. Донецький клан контролює як мінімум дві фракції у парламенті.
12. Віктор Пінчук, Україна. 1,5 мільярдів доларів
43-річний Пінчук починав свою кар'єру у бізнесі з контактів з Павлом Лазаренком та Юлією Тимошенко, але розійшовся з ними, і, ставши зятем президента України Леоніда Кучми, отримав "у придане" Дніпропетровську область. Контролює Новомосковський трубний завод, завод з виробництва труб Nico Tube у Нікополі, Могилівський металургійний завод, Нікопольський та Нижньодніпровський трубні заводи, україно-американську фірму Байп, банк "Кредит-Дніпро", шість цукрових заводів, телеканали ICTV, СТБ, Новий канал, газету "Факти".
Ці групи входять у промислову корпорацію "Інтерпайп" (річний доход 700 мільйонів доларів), президентом якої є Віктор Пінчук. У травні 2003 року "Інтерпайп" купив 25% акцій Нікопольського феросплавного заводу (який має 49% європейського ринку і 49% ринку країн СНД), збільшивши кількість своїх акцій до 51%. Це дало йому можливість контролювати 25-відсоткову державну частку у підприємстві. Останнім часом Пінчук докладає зусиль, щоб його інтереси були широко представлені на європейському ринку.
13. Ігор Коломойський, Україна, 1,5 мільярдів доларів
Головна фігура фінансової групи "Приват". У березні 1992 року разом з Геннадієм Боголюбовим підпорядкував собі "Приватбанк" – початок імперії. "Приватбанк" тоді мав тісні зв'язки з губернатором Дніпропетровської області Павлом Лазаренком, який потім став прем'єром України і допоміг Коломойському розкрутити бізнес. "Приват" є значним (якщо не найбільш значущим) гравцем на ринку палива, виробництва металів та хімічному ринку. Група Коломойського контролює "Приватбанк", "Приватінвест", "Москомприватбанк", має 30% акцій "Укрнафти", 60% "Хмельницкнафтопродукт", 70,15% акцій "Житомирнафтопродукт", 50% "Українських радіосистем", 85,49% Брагінського елеватора, 39,5% акцій Бузького молокозаводу та 69,13% акцій Могилевського хлібоприймального підприємства. До цього ряду входять ще вісім офшорних фірм, зареєстрованих на Кіпрі та Вірджинських островах.
24. Олександр Ярославський, Україна, 850 мільйонів доларів
Зять Олександра Масленського, колишнього губернатора Харківської області, що вже помер. Великим бізнесом зайнявся декілька років тому, коли разом з колегами купив "УкрСиббанк", який перетворився на динамічну фінансово-промислову групу.
Наразі контролює 25% акцій банку "Надра", близько 10% акцій латвійського "Мультибанку", Українську металургійну компанію, більше 50% акцій Дніпропетровського металургійного комбінату, 47,7% акцій "Черкаського азоту", 31% Пахомівського, 38% Новоіванівського, 38% Куп'янського цукрових заводів, "Крименергобуд", "Харковметропроект", Ковельський завод залізобетонних конструкцій, Нововолинський завод будівельних матеріалів. Ярославський та його партнер у бізнесі Ернест Галієв є депутатами українського парламенту.
36. Сергій Тарута, Україна, 700 мільйонів
Співвласник Індустріального Союзу Донбасу (другий власник Олег Мкртчян). Контролює Металургійний комбінат імені Куйбишева, Алчевський металургійний комбінат, Дніпровський трубний завод, "Енергомашсталь", агрофірми "Ольга" і "Заря", Діанівська птахофабрика, "Бахмутський аграрний союз", ряд донецьких шахт, Слов’янський завод важкого машинобудування, "Укрнафтбуд", а також футбольний клуб "Металург".
50. Віктор Медведчук, Україна, 400 мільйонів
49-річний голова адміністрації президента України Леоніда Кучми, який має значний вплив, однак позиції Медведчука в українському бізнесі падають.
Наразі зі своїм головним партнером Григорієм Суркісом (президентом клубу "Динамо" Київ) контролює три підприємства, зареєстровані в офшорних зонах на Кіпрі та в Белізі, Український кредитний банк, Перший інвестиційний банк, банк "Біг-енергія", страхова компанія "Скайд-Вест", клуб "Динамо" Київ, 10 енергетичних підприємств (такі як Тернопільобленерго, Одесаобленерго, Севастопільобленерго), телеканали "1+1", "Інтер", "Тет", державний канал УТ-1, і газету "Киевскіе ведомості".
Оригінал статті читайте тут:
Wschod biznesu
8. Ринат Ахметов, Україна. 1,9 мільярдів доларів
Офіційно є тільки президентом футбольного клубу "Шахтар" Донецьк, неофіційно – головним у так званому Донецькому промисловому клані. Володіє понад 90% акцій у фірмі System Capital Management, якій належить 25% акцій Керченського металургійного комбінату, близько 46% акцій Єнакіївського металургійного комбінату "Данко", 48,11% акцій металургійного комбінату "Азовсталь". А також 24% акцій Харцизького трубного заводу, акціонерне товариство Leman Commodites у Швейцарії, 50% Донгорбанку, першого приватного банку в Україні.
У 2002 році Ахметов отримав контроль над "Нафтогазом Україна" й Ощадбанком.
Тринадцять фірм, які належать до його фінансової групи (енергетичний сектор, виробництво машин та продуктів харчування), є у числі ста найбільших українських підприємств.
Ахметов сильно впливає на політику. Віктор Янукович, його давнішній соратник, з губернатора Донецької області став прем'єр-міністром України. Його партнер в інтересах – Віталій Гайдук – став віце-прем'єром з паливно-енергетичного комплексу. Донецький клан контролює як мінімум дві фракції у парламенті.
12. Віктор Пінчук, Україна. 1,5 мільярдів доларів
43-річний Пінчук починав свою кар'єру у бізнесі з контактів з Павлом Лазаренком та Юлією Тимошенко, але розійшовся з ними, і, ставши зятем президента України Леоніда Кучми, отримав "у придане" Дніпропетровську область. Контролює Новомосковський трубний завод, завод з виробництва труб Nico Tube у Нікополі, Могилівський металургійний завод, Нікопольський та Нижньодніпровський трубні заводи, україно-американську фірму Байп, банк "Кредит-Дніпро", шість цукрових заводів, телеканали ICTV, СТБ, Новий канал, газету "Факти".
Ці групи входять у промислову корпорацію "Інтерпайп" (річний доход 700 мільйонів доларів), президентом якої є Віктор Пінчук. У травні 2003 року "Інтерпайп" купив 25% акцій Нікопольського феросплавного заводу (який має 49% європейського ринку і 49% ринку країн СНД), збільшивши кількість своїх акцій до 51%. Це дало йому можливість контролювати 25-відсоткову державну частку у підприємстві. Останнім часом Пінчук докладає зусиль, щоб його інтереси були широко представлені на європейському ринку.
13. Ігор Коломойський, Україна, 1,5 мільярдів доларів
Головна фігура фінансової групи "Приват". У березні 1992 року разом з Геннадієм Боголюбовим підпорядкував собі "Приватбанк" – початок імперії. "Приватбанк" тоді мав тісні зв'язки з губернатором Дніпропетровської області Павлом Лазаренком, який потім став прем'єром України і допоміг Коломойському розкрутити бізнес. "Приват" є значним (якщо не найбільш значущим) гравцем на ринку палива, виробництва металів та хімічному ринку. Група Коломойського контролює "Приватбанк", "Приватінвест", "Москомприватбанк", має 30% акцій "Укрнафти", 60% "Хмельницкнафтопродукт", 70,15% акцій "Житомирнафтопродукт", 50% "Українських радіосистем", 85,49% Брагінського елеватора, 39,5% акцій Бузького молокозаводу та 69,13% акцій Могилевського хлібоприймального підприємства. До цього ряду входять ще вісім офшорних фірм, зареєстрованих на Кіпрі та Вірджинських островах.
24. Олександр Ярославський, Україна, 850 мільйонів доларів
Зять Олександра Масленського, колишнього губернатора Харківської області, що вже помер. Великим бізнесом зайнявся декілька років тому, коли разом з колегами купив "УкрСиббанк", який перетворився на динамічну фінансово-промислову групу.
Наразі контролює 25% акцій банку "Надра", близько 10% акцій латвійського "Мультибанку", Українську металургійну компанію, більше 50% акцій Дніпропетровського металургійного комбінату, 47,7% акцій "Черкаського азоту", 31% Пахомівського, 38% Новоіванівського, 38% Куп'янського цукрових заводів, "Крименергобуд", "Харковметропроект", Ковельський завод залізобетонних конструкцій, Нововолинський завод будівельних матеріалів. Ярославський та його партнер у бізнесі Ернест Галієв є депутатами українського парламенту.
36. Сергій Тарута, Україна, 700 мільйонів
Співвласник Індустріального Союзу Донбасу (другий власник Олег Мкртчян). Контролює Металургійний комбінат імені Куйбишева, Алчевський металургійний комбінат, Дніпровський трубний завод, "Енергомашсталь", агрофірми "Ольга" і "Заря", Діанівська птахофабрика, "Бахмутський аграрний союз", ряд донецьких шахт, Слов’янський завод важкого машинобудування, "Укрнафтбуд", а також футбольний клуб "Металург".
50. Віктор Медведчук, Україна, 400 мільйонів
49-річний голова адміністрації президента України Леоніда Кучми, який має значний вплив, однак позиції Медведчука в українському бізнесі падають.
Наразі зі своїм головним партнером Григорієм Суркісом (президентом клубу "Динамо" Київ) контролює три підприємства, зареєстровані в офшорних зонах на Кіпрі та в Белізі, Український кредитний банк, Перший інвестиційний банк, банк "Біг-енергія", страхова компанія "Скайд-Вест", клуб "Динамо" Київ, 10 енергетичних підприємств (такі як Тернопільобленерго, Одесаобленерго, Севастопільобленерго), телеканали "1+1", "Інтер", "Тет", державний канал УТ-1, і газету "Киевскіе ведомості".
Оригінал статті читайте тут:
Wschod biznesu
