Радянські тіні, українські привиди
Середа, 27 серпня 2003, 00:00
Карапчів, Україна. Моя машина застрягла у багнюці на так званій дорозі. У 1920-і роки тут було шосе, але тепер воно перетворилося на путівець, а недавно звалився міст, і відтоді водіям доводиться форсувати болото, яке нагадує сипучі піски.
Таке особливе досягнення Радянського Союзу: він 70 років гнобив і доводив до вбогості власних громадян і продовжує робити це сьогодні, вже після своєї смерті.
Біди невеликого села Карапчів для мене особливо хворобливе свідчення всього, що йшло і досі йде не так у покійному СРСР - в іншому всесвіті воно було б моєю домівкою. Сім'я мого батька (вірмени-емігранти) жила тут, коли це була Румунія. У 1944 році радянські війська окуповували цю територію, а мій батько почав довгу й непросту подорож до Орегону.
Суперечливі почуття переповнюють моє серце, коли я стою тут перед будинком Кристофов (насправді це був будинок Кшиштофовичів: приїхавши у США, батько скоротив прізвище). Я не можу не захоплюватися його минулою пишністю, але зараз він став благеньким і спотвореним комуністичним поєднанням лущеної фарби, осілих дахів і здичавілих та закинутих садів.
У 1908 році, коли будинок побудували, у ньому був водопровід, але труби прибрали. Тепер тут знаходиться сільрада, у будинку живуть декілька сімей, але туалету немає ані у приміщенні, ані у дворі, люди просто ходять до найближчого лісу.
В іншому сімейному будинку тепер сільська школа, і використовувати його таким чином набагато краще, ніж тримати там мене. Я впевнений, що комуністи зробили нам послугу, виселивши звідси і примусивши добратися аж до Америки. Старий режим, за якого декілька багатих сімей, на зразок моєї, експлуатували безліч селян, не мав підтримки і, чесно кажучи, був сильним аргументом на користь комунізму. Але радянські комуністи знищили ініціативу і плюралізм й отруїли ґрунт для майбутнього. В Україні депресія після розпаду СРСР тривала 10 років, протягом яких ВВП неухильно скорочувався, що привело до загального економічного спаду на 59%.
Грузія пережила ще більший спад - на 78%. Для порівняння: Велика депресія у США привела до падіння обсягу виробництва на 27%. Ми на Заході раділи, коли Радянський Союз захитався й звалився. Але ми пішли вперед, а територія колишнього СРСР залишилася у запустінні, і звичайні люди пам'ятають не про свободу, а про смерті від Сніду, туберкульозу й алкоголізму. Після революції, якій ми аплодували, тривалість життя на Україні скоротилася.
Зараз Україною править бандит Леонід Кучма, чиї противники стають жертвами загадкових автокатастроф. Чотири відомих журналісти загинули за невідомих обставин, серед них Георгій Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло було знайдене після того, як президент Кучма сказав: "Викиньте його. Віддайте його чеченцям". Ці слова опинилися на таємно записаній касеті.
(Кучма стверджує, що записи підроблені. Вашингтон, розгніваний продажем Іраку радіолокаційної системи вартістю 100 млн. доларів, виправдано жорстокий з ним, оскільки Україна потребує кращого лідера.)
Тут, в Карапчівому, робота настільки примарна, що найняти людину можна за долар у день. Головний сільський підприємець Анатолій Мар'янчук, на лісопильному підприємстві якого працює 12 чоловік, скаржиться, що уряд душить бізнес податками й законами, які більше нагадують свавілля.
Депресія, що пішла за розпадом СРСР, закінчилася всюди, і Росія переживає бум, добившись у цьому році зростання, яке перевищує 6%. Зростання на Україні становить майже 5%, і в обох країнах воно більше, ніж у США і Західній Європі.
У Карапчівому будівельний бум виразився у появі невеликих молільних будинків - данина релігійним свободам. Я зняв ліжко у селянина, який, як і багато інших, працював на будівництві за кордоном, і це дало йому можливість жити у міцному будинку, де у надвірному туалеті є світло і туалетний папір.
Увагу привертає навіть дорога, на якій я застряг. Над багнюкою будують новий міст, і одної погожої днини Карапчів, можливо, досягне рівня 1930-х років і піде далі.
Автор - колумніст розділу "Думки/Редакційного коментарі" газети The New York Times
Переклад Inopressa.Ru
Оригінал статті читайте тут:
Soviet Shadows, Ukraine Ghosts
Таке особливе досягнення Радянського Союзу: він 70 років гнобив і доводив до вбогості власних громадян і продовжує робити це сьогодні, вже після своєї смерті.
Біди невеликого села Карапчів для мене особливо хворобливе свідчення всього, що йшло і досі йде не так у покійному СРСР - в іншому всесвіті воно було б моєю домівкою. Сім'я мого батька (вірмени-емігранти) жила тут, коли це була Румунія. У 1944 році радянські війська окуповували цю територію, а мій батько почав довгу й непросту подорож до Орегону.
Суперечливі почуття переповнюють моє серце, коли я стою тут перед будинком Кристофов (насправді це був будинок Кшиштофовичів: приїхавши у США, батько скоротив прізвище). Я не можу не захоплюватися його минулою пишністю, але зараз він став благеньким і спотвореним комуністичним поєднанням лущеної фарби, осілих дахів і здичавілих та закинутих садів.
У 1908 році, коли будинок побудували, у ньому був водопровід, але труби прибрали. Тепер тут знаходиться сільрада, у будинку живуть декілька сімей, але туалету немає ані у приміщенні, ані у дворі, люди просто ходять до найближчого лісу.
В іншому сімейному будинку тепер сільська школа, і використовувати його таким чином набагато краще, ніж тримати там мене. Я впевнений, що комуністи зробили нам послугу, виселивши звідси і примусивши добратися аж до Америки. Старий режим, за якого декілька багатих сімей, на зразок моєї, експлуатували безліч селян, не мав підтримки і, чесно кажучи, був сильним аргументом на користь комунізму. Але радянські комуністи знищили ініціативу і плюралізм й отруїли ґрунт для майбутнього. В Україні депресія після розпаду СРСР тривала 10 років, протягом яких ВВП неухильно скорочувався, що привело до загального економічного спаду на 59%.
Грузія пережила ще більший спад - на 78%. Для порівняння: Велика депресія у США привела до падіння обсягу виробництва на 27%. Ми на Заході раділи, коли Радянський Союз захитався й звалився. Але ми пішли вперед, а територія колишнього СРСР залишилася у запустінні, і звичайні люди пам'ятають не про свободу, а про смерті від Сніду, туберкульозу й алкоголізму. Після революції, якій ми аплодували, тривалість життя на Україні скоротилася.
Зараз Україною править бандит Леонід Кучма, чиї противники стають жертвами загадкових автокатастроф. Чотири відомих журналісти загинули за невідомих обставин, серед них Георгій Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло було знайдене після того, як президент Кучма сказав: "Викиньте його. Віддайте його чеченцям". Ці слова опинилися на таємно записаній касеті.
(Кучма стверджує, що записи підроблені. Вашингтон, розгніваний продажем Іраку радіолокаційної системи вартістю 100 млн. доларів, виправдано жорстокий з ним, оскільки Україна потребує кращого лідера.)
Тут, в Карапчівому, робота настільки примарна, що найняти людину можна за долар у день. Головний сільський підприємець Анатолій Мар'янчук, на лісопильному підприємстві якого працює 12 чоловік, скаржиться, що уряд душить бізнес податками й законами, які більше нагадують свавілля.
Депресія, що пішла за розпадом СРСР, закінчилася всюди, і Росія переживає бум, добившись у цьому році зростання, яке перевищує 6%. Зростання на Україні становить майже 5%, і в обох країнах воно більше, ніж у США і Західній Європі.
У Карапчівому будівельний бум виразився у появі невеликих молільних будинків - данина релігійним свободам. Я зняв ліжко у селянина, який, як і багато інших, працював на будівництві за кордоном, і це дало йому можливість жити у міцному будинку, де у надвірному туалеті є світло і туалетний папір.
Увагу привертає навіть дорога, на якій я застряг. Над багнюкою будують новий міст, і одної погожої днини Карапчів, можливо, досягне рівня 1930-х років і піде далі.
Автор - колумніст розділу "Думки/Редакційного коментарі" газети The New York Times
Переклад Inopressa.Ru
Оригінал статті читайте тут:
Soviet Shadows, Ukraine Ghosts
