Єдиний економічний простір буде створено через 10 років – російські експерти
Понеділок, 18 серпня 2003, 17:22
Заступник голови комітету Держдуми по економічній політиці і підприємництву Анатолій Аксаков вважає, що єдиний економічний простір Росії, України, Білорусії й Казахстану може бути створений протягом 7-10 років.
"Створення єдиного економічного простору життєво виправдано, з огляду на існуючі в радянський час господарські зв'язки, історичні традиції і внутрішні тяжіння народів цих країн до економічного, культурного й іншого співробітництва", - сказав Аксаков журналістам у понеділок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Він підкреслив, що мова йде про створення "результативного єдиного економічного простору, де, швидше за все, будуть єдина валюта і загальне економічне законодавство".
Однак, на думку депутата, для реалізації цієї ідеї потрібна інша економічна ситуація, насамперед у самій РФ.
"Як тільки країни-сателіти Україна, Білорусія й Казахстан відчують економічну міць Росії, зміцнення її фінансово-промислового потенціалу, вони неминуче почнуть дрейфувати убік зближення з нашою країною", - пояснив він.
Аксаков думає, що створення такого простору буде мати не тільки позитивні, але і негативні для Росії наслідки, і вони будуть виражатися, насамперед, у тім, що РФ продовжить постачання в названі країни своїх досить дешевих ресурсів.
Що стосується позитивних моментів, то не можна не враховувати: розширяться ринки збуту, переміщення капіталів буде відбуватися більш вільно й у виробничий процес будуть утягуватися кадри відносно густо населених України і Білорусії, відзначив депутат.
У той же час, експерти, опитані російською газетою "Ведомости", про перспективи ЄЕП говорять стримано.
За словами російського заступника міністра економічного розвитку Дмитра Сухопарова, документи, підписані в п'ятницю в Астані, містять три етапи інтеграції, терміни й зміст яких визначать самі глави держав.
На даному ж етапі, на думку експертів, головне домовитися про митні тарифи.
Для цього "треба брати питому вагу зовнішньої торгівлі й інші показники країн і порівнювати. У кожної сторони має бути певна кількість голосів [по кожній проблемі]", - вважає керівник міжнародного департаменту РСПП Олександр Орлов. Без цього будь-яке питання може бути заблоковане.
Тоді, як пояснює Сухопаров, при голосуванні усередині ЄЕП кожна країна одержить певний відсоток голосів у залежності від декількох економічних параметрів, а не тільки від величини ВВП. В іншому випадку Росія одержала б домінуюче становище, неприйнятне для трьох інших країн. А на рівні президентів збережеться принцип консенсусу при прийнятті рішень.
Щоб збалансувати різні структури й масштаби економік країн, як пояснив "Ведомостям" російський віце-прем'єр Віктор Христенко, усередині ЄЕП будуть передбачені "компенсаційні механізми, що дозволять збалансувати інтереси кожної зі сторін [при уніфікації тарифів]". Джерело в оточенні Христенко думає, що мова може йти про субсидії для секторів економіки.
У теж час, експерт Центру торговельної політики і права Володимир Іллічов у ролі "компенсаторних механізмів" бачить "надання торговельних поступок постраждалій стороні". На думку ж Олександра Орлова, країни –"учасниці ЄЕП повинні сформувати єдину політику держсубсидування".
Однак, Олександр Орлов узагалі сумнівається, що країнам-учасницям удасться погодити позиції по тарифах. Це можливо, на думку експерта, тільки за наявності політичної волі лідерів "четвірки". Але не раніше, ніж Росія остаточно домовиться з СОТ про ставки митних тарифів, пишуть "Ведомости".
"Створення єдиного економічного простору життєво виправдано, з огляду на існуючі в радянський час господарські зв'язки, історичні традиції і внутрішні тяжіння народів цих країн до економічного, культурного й іншого співробітництва", - сказав Аксаков журналістам у понеділок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Він підкреслив, що мова йде про створення "результативного єдиного економічного простору, де, швидше за все, будуть єдина валюта і загальне економічне законодавство".
Однак, на думку депутата, для реалізації цієї ідеї потрібна інша економічна ситуація, насамперед у самій РФ.
"Як тільки країни-сателіти Україна, Білорусія й Казахстан відчують економічну міць Росії, зміцнення її фінансово-промислового потенціалу, вони неминуче почнуть дрейфувати убік зближення з нашою країною", - пояснив він.
Аксаков думає, що створення такого простору буде мати не тільки позитивні, але і негативні для Росії наслідки, і вони будуть виражатися, насамперед, у тім, що РФ продовжить постачання в названі країни своїх досить дешевих ресурсів.
Що стосується позитивних моментів, то не можна не враховувати: розширяться ринки збуту, переміщення капіталів буде відбуватися більш вільно й у виробничий процес будуть утягуватися кадри відносно густо населених України і Білорусії, відзначив депутат.
У той же час, експерти, опитані російською газетою "Ведомости", про перспективи ЄЕП говорять стримано.
За словами російського заступника міністра економічного розвитку Дмитра Сухопарова, документи, підписані в п'ятницю в Астані, містять три етапи інтеграції, терміни й зміст яких визначать самі глави держав.
На даному ж етапі, на думку експертів, головне домовитися про митні тарифи.
Для цього "треба брати питому вагу зовнішньої торгівлі й інші показники країн і порівнювати. У кожної сторони має бути певна кількість голосів [по кожній проблемі]", - вважає керівник міжнародного департаменту РСПП Олександр Орлов. Без цього будь-яке питання може бути заблоковане.
Тоді, як пояснює Сухопаров, при голосуванні усередині ЄЕП кожна країна одержить певний відсоток голосів у залежності від декількох економічних параметрів, а не тільки від величини ВВП. В іншому випадку Росія одержала б домінуюче становище, неприйнятне для трьох інших країн. А на рівні президентів збережеться принцип консенсусу при прийнятті рішень.
Щоб збалансувати різні структури й масштаби економік країн, як пояснив "Ведомостям" російський віце-прем'єр Віктор Христенко, усередині ЄЕП будуть передбачені "компенсаційні механізми, що дозволять збалансувати інтереси кожної зі сторін [при уніфікації тарифів]". Джерело в оточенні Христенко думає, що мова може йти про субсидії для секторів економіки.
У теж час, експерт Центру торговельної політики і права Володимир Іллічов у ролі "компенсаторних механізмів" бачить "надання торговельних поступок постраждалій стороні". На думку ж Олександра Орлова, країни –"учасниці ЄЕП повинні сформувати єдину політику держсубсидування".
Однак, Олександр Орлов узагалі сумнівається, що країнам-учасницям удасться погодити позиції по тарифах. Це можливо, на думку експерта, тільки за наявності політичної волі лідерів "четвірки". Але не раніше, ніж Росія остаточно домовиться з СОТ про ставки митних тарифів, пишуть "Ведомости".
