Юрій Луценко: Я відчуваю ризик руйнування єдності опозиції
Понеділок, 18 серпня 2003, 11:55
Соціалістична партія України вступає у непростий період життя. СПУ повинна визначитися, як їй брати участь у виборах президента. Проблема, чи, навпаки, щастя Соцпартії у тому, що, на відміну від інших опозицій, верхівка СПУ не є однорідною. Різні групи схиляються до протилежних рішень. Кожен переконаний у своїй правоті.
У Соцпартії є дві чітко означені думки щодо виборів-2004. Якщо спрощено, то ідея Юрія Луценка полягає у підтримці єдиного кандидата Ющенка в обмін на пакет пропозицій від СПУ.
Ідея Йосипа Вінського, який є другою особою в партії, – у висуненні єдиного кандидата, але від коаліції КПУ+СПУ+БЮТ. При цьому мається на увазі, але не говориться у голос, що єдиним має стати Мороз.
Чітка позиція самого Сан Санича є неоголошеною не тільки публічно, але й у вузькому колі. Деякі провідні члени СПУ вважають, що, можливо, він сам не визначився із цього питання.
Рішення СПУ підтримати Ющенка буде не тільки додатковим пунктом у його коаліції. Такий крок Мороза може стати одним із кодів у можливій перемозі Ющенка в 2004.
По-перше, Ющенко тоді дійсно стає єдиним кандидатом опозиції – не тільки різних партій, але й різних ідеологій. Він переходить у інший формат – по-справжньому об'єднувача прагнень народу мати іншу владу.
Маючи в коаліції ліву партію, Ющенко також може перекинути місток до раніше недоступного йому електорату – на сході України або пенсіонерів із портретом Леніна (не Сталіна!) в кутку.
СПУ дає додатковий електорат Ющенку у центральній Україні. І він там є значним. На парламентських виборах соціалісти посіли перше місце у Полтавській області (СПУ – 22%, "Наша Україна" – 20%), були другими у:
Вінницькій ("Наша Україна" – 29%, СПУ – 21%),
Житомирській ("Наша Україна" - 22%, СПУ 11%),
Черкаській ("Наша Україна" – 27%, СПУ – 19%),
Кіровоградській областях (КПУ – 22%, СПУ – 15%, "Наша Україна" – 10%).
Крім того, рішення СПУ підтримати Ющенка ламає гру Юлії Тимошенко. За умови альянсу Ющенко-Мороз лідерка БЮТ виглядатиме дуже дивно, якщо піде на вибори самостійно чи вирішить підтримати когось іншого. Як відомо, "проблема Тимошенко" залишається для штабу Ющенка однією із найнебезпечніших на час виборів-2004.
З іншого боку, консервативна частина СПУ виступає за партнерство з комуністами. Хитрість бажання пристати до КПУ – це поглинання частини ортодоксальних лівих. Соціалісти упевнені, що під впливом часу електорат КПУ буде дробитися, втрачати радикалізм, а відтак – тяжіти до СПУ.
Крім того, прихильники президентської коаліції КПУ+СПУ+БЮТ упевнені, що саме лідер соціалістів може стати компромісною фігурою у трикутнику Симоненко-Мороз-Тимошенко. А, виступивши від трійки на виборах-2004 і навіть програвши їх, Мороз дає великі шанси СПУ на наступних парламентських виборах.
І ще один, "тіньовий" аргумент бажаючих або самостійної участі Мороза, або підтримки кандидата від "трійки" – це можливість "освоїти" передвиборчий бюджет. Зрозуміло, якщо Мороз буде у коаліції Ющенка, то всі гроші проходитимуть повз СПУ. Якщо буде кандидат від трійки, то тут між КПУ, СПУ і БЮТ будуть поділені сектори передвиборчої роботи. Під це виділятимуться гроші, і, не виключено, що до каси прийдуть внески від ворогів Ющенка. Які розумітимуть: чим більше голосів набере кандидат від "Повстань, Україно", тим менше отримає лідер "Нашої України".
Отже, у кожної з груп всередині СПУ є аргументи на користь своїх сценаріїв участі у виборах-2004. В цьому матеріалі "Українська правда" подає інтерв'ю з Юрієм Луценком, в наступній статті ви можете ознайомитися з протилежними думками Йосипа Вінського.
- Пане Юрію, який ваш прогноз щодо участі СПУ в президентських виборах? Не є великим секретом, що в партії існує дві течії: одна з них – підтримка Ющенка на президентських виборах, друга – "непідтримка" Ющенка, а натомість чи самостійна участь у виборах Олександра Мороза, чи підтримка ним іншого кандидата, але не Ющенка. Першу лінію представляєте ви, другу – Йосип Вінський. Яка лінія переможе, на ваш погляд?
- Я б не формулював так, що я прихильник автоматичної підтримки президентських амбіцій лідера "Нашої України". Я думаю, що відповідь на це дасть розвиток питання по зміні системи влади. Після того, як стане остаточно відома доля політреформи, можна буде говорити про форму участі СПУ у виборах.
Відповідь на це питання буде зрозуміла у жовтні-листопаді 2003. Власне, часу для подальшого затягування рішення далі вже не буде.
- Чи я правильно розумію, що умова підтримки Ющенка Морозом – це голосування "Нашої України" за політреформу?
- Соцпартія заявляла, що ми готові до максимальних компромісів щодо єдиного кандидата від опозиції – в разі реалізації спільної мети опозиційного об'єднання. Чотири лідери опозиції лише двічі підписували спільні заяви. Якщо їх називати скорочено, то перша заява – це резолюція мітингу 16 вересня 2002 "Кучму – геть!". Другий спільний документ – це заява лідерів четвірки "Парламентсько-президентській республіці – так!". Якщо буде реалізовано ці дві мети, легше говорити про висунення єдиного кандидата.
- Але, з точки зору здорового песимізму, наскільки вірогідна реалізація політреформи і висунення єдиного кандидата – від трійки чи четвірки?
- На жаль, можу сказати, що в мене уже нездоровий песимізм. За тижні канікул я відчув лавинне наростання бажання у лідерів опозиції щодо окремої участі на виборах президента. Чи це є їх особистими прагненнями, чи це підігрівається нашими опонентами?… Зараз відчуваю ризик руйнування єдності опозиції.
З іншого боку, я радий, що закінчується півторарічний період очікування справжньої політичної кампанії. Зараз, з вересня почнеться активна фаза для політиків.
Єдина проблема, що ця фаза означатиме прийняття історичного рішення для всіх опозиційних сил. Я зберігаю сподівання – не скажу упевненість – що опозиційні сили підтвердять свою відповідальність перед волею виборців, які хочуть змінити і персонально сьогоднішню владу, і систему влади.
- Чи дійсно є настільки серйозна імовірність висунення кандидата в президенти від "Повстань, Україно!" без "Нашої України", про що говорив у інтерв'ю УП Олександр Турчинов?
- Я особисто не бачу такої можливості, але інші політичні лідери нашої партії таку можливість бачать.
- Ви маєте на увазі Мороза чи Вінського?
- І того, і другого. І третіх… Говорять, що теоретично такий компроміс є можливим. Хоча я впевнений, що КПУ давно має єдиного кандидата в президенти. Це – перший секретар ЦК КПУ. Спитайте Хмару чи Лук'яненка — чи вони підтримають цей варіант? А компроміс навколо Мороза влаштує Гуренка чи Грача? Отже, схоже, що ми маємо справу з новою Канівською четвіркою. З наперед відомим фіналом.
- Але що краще для СПУ з огляду на перспективу партії в 2006 – самостійна участь у виборах чи підтримка Ющенка?
- Для СПУ краще зміна системи влади, зміна чинного президента і всіх його соратників. Потім – знаходження переможного опозиційного кандидата в президенти і участь у владі з цим президентом. Принаймні у регіонах, які традиційно підтримують соціалістів.
Так, СПУ уже виросла із просто опозиційної партії. Ми готові взяти на себе певну відповідальність за розвиток справ у країні.
Зараз, до речі, активно нав'язується думка, що неучасть в президентських перегонах лідера тієї чи іншої партії — загроза для результатів майбутніх парламентських виборів. Звідки ця теза? Із ЗМІ Медведчука? То спитайте його, чому він на днях дав команду своїм медіа та регіональним структурам помиритися з Януковичем?
Я думаю, що відповідальна, об'єднавча позиція під час президентських перегонів, і подальша коаліційна участь у владі — не менша, а можливо, і більша запорука перемоги СПУ на наступних парламентських виборах.
Хоча для СПУ немає питання ціни підтримки того чи іншого кандидата. На першому плані я б поставив імовірність перемоги опозиційного представника на виборах. Потім, на другому плані, безумовно, стоять корпоративні інтереси партії.
- За вашим прогнозом, наскільки імовірною є перемога Ющенка без підтримки трьох чи двох опозиційних сил?
- Віктор Ющенко, з одного боку, має право гордитися: незважаючи на всі дії його особисто та соратників, рейтинг "месії" серйозно не впав. З іншого боку, вони мають задуматися, чому він не росте – попри явні дурощі, які робить влада.
Ющенку час задуматися про серйозні домовленості з іншими опозиційними силами. Я хочу підкреслити: Соцпартія готова до компромісів, але не готова до автоматичного підпорядкування чужим політичним рішенням. Ми не є другорядною партією, щоб бути вимушеними до якихось дій. СПУ занадто багато зробила для становлення опозиції в нашій країні, щоб бути вимушеною підтримувати чиєсь рішення. І мова, ще раз наголошую, — не про портфелі.
Сьогодні вся опозиція має сісти за стіл і поговорити, чи можемо ми виробити єдиний план політичних, економічних і соціальних змін після перемоги опозиційного кандидата. Друге питання: в якому форматі можлива така програма? Четвірки? Чудово. Трійки? Непогано.
Третє питання: хто може бути виграшним кандидатом під цю програму. І четверте: що кожен із суб'єктів може принести для перемоги цього кандидата.
- Якщо забігти на півроку вперед: якщо ваша ідея про підтримку Ющенка трійкою не буде сприйнята СПУ, або якщо Мороз вирішить балотуватися окремо – чи можливий розкол у Соцпартії?
- Я вважаю, що розколів в СПУ ніколи не було. Розкол – це коли виходять 20-30% партії. З СПУ ніколи не виходило більше 50-100 осіб. З Вітренко пішла невелика група людей і один чи два секретарі обкомів, з Іваном Чижем пішли 2-3 депутати і жодного секретаря обкому. Це були просто виходи окремих людей, під впливом амбіцій.
СПУ ніколи не розколювалася і ніколи, сподіваюся, не розколеться. У нас як у нормальній демократичній організації є різні точки зору, є праве і ліве крило. Так, я належу до більш правого крила, я бачу СПУ більше орієнтованою на європейських соціал-демократів. Інші люди бачать її у прив'язці до радянської моделі лівих сил.
- Чи не є ця ортодоксальна частина більш потужною, оскільки нещодавно вона ініціювала виключення вас із керівництва партії?
- Схематично, я сказав би, що в СПУ обидва крила мають приблизно однакові сили, приблизно по 30%, а ще 30% контролює Олександр Олександрович [Мороз]. Отже, він є третейським суддею у цій ситуації.
- Станом на сьогодні СПУ зробила кроки в напрямку самостійної участі у виборах?
- Ні. Мушу з оптимізмом констатувати, що цього не було. Була спроба кілька місяців тому заявити про початок самостійної президентської кампанії. І, тим не менше, СПУ ухвалила мудре рішення. Вона заявила, що є суб'єктом президентських виборів, а щодо конкретних кандидатур визначиться, коли настане час. При цьому акцентувала, що рішення прийматиметься з урахуванням спроб зміни системи влади й позиції союзників у цьому питанні.
Між іншім, не зовсім розумію гонку висувань, яка останнім часом мусується в ЗМІ. Ясно, що влітку писати нема про що, але ще серпень 2003 року. Не варто поспішати з козами на торг.
- Всі ці розмови про президентські вибори можуть втратити сенс, якщо відбудеться політична реформа, і посада президента буде вже нецікавою. Як ви вважаєте, політреформа відбудеться чи ні? Враховуючи, що в цьому питанні співпали інтереси СДПУ(О) з комуністами і соціалістами.
- Якщо голоси кучмістів чи від здравої свідомості, чи під тиском Банкової будуть віддані за зміну Конституції у варіанті опозиції – то ми будемо тільки раді.
Але маловірогідно, що Медведчук чи Янукович підтримають законопроект Мороза, Симоненка та інших. Медведчук чи Янукович обов'язково захочуть впровадити в цей проект варіант непрозорих дій – щоб політсили, які вони представляють, у майбутньому мали шанс для захоплення влади у парламенті та Кабінеті міністрів. Вони чудово пам'ятають результат останніх виборів.
Вони чудово знають, що народ не делегує їм необхідної кількості депутатів, а відповідно, фіг-вам, а не будинок уряду.
Отже, прозорий і демократичний варіант парламентсько-президентської республіки, запропонований опозицією, навряд чи їх влаштує. Але якщо влаштує, ми будемо раді підтримці, від кого б вона не надходила.
- Але загалом схоже, що ви скептично оцінюєте можливість проведення політреформи за сценарієм опозиції?
- Чесно кажучи, я можу повірити, що пройде варіант на рівні 226 голосів, але поки що не бачу підстав для оптимізму для знаходження 300 голосів – за нормальний проект. За ненормальний не хочу навіть думати. Я зроблю все, щоб ненормальний не отримав навіть 226 голосів під час першого голосування у Верховній Раді.
Про передвиборчу ситуацію в СПУ читайте також інтерв'ю представника іншої точки зору в Соцпартії Йосипа Вінського "Кандидат від "Повстань, Україно" 100-відсотково переможе Ющенка".
У Соцпартії є дві чітко означені думки щодо виборів-2004. Якщо спрощено, то ідея Юрія Луценка полягає у підтримці єдиного кандидата Ющенка в обмін на пакет пропозицій від СПУ.
Ідея Йосипа Вінського, який є другою особою в партії, – у висуненні єдиного кандидата, але від коаліції КПУ+СПУ+БЮТ. При цьому мається на увазі, але не говориться у голос, що єдиним має стати Мороз.
Чітка позиція самого Сан Санича є неоголошеною не тільки публічно, але й у вузькому колі. Деякі провідні члени СПУ вважають, що, можливо, він сам не визначився із цього питання.
Рішення СПУ підтримати Ющенка буде не тільки додатковим пунктом у його коаліції. Такий крок Мороза може стати одним із кодів у можливій перемозі Ющенка в 2004.
По-перше, Ющенко тоді дійсно стає єдиним кандидатом опозиції – не тільки різних партій, але й різних ідеологій. Він переходить у інший формат – по-справжньому об'єднувача прагнень народу мати іншу владу.
Маючи в коаліції ліву партію, Ющенко також може перекинути місток до раніше недоступного йому електорату – на сході України або пенсіонерів із портретом Леніна (не Сталіна!) в кутку.
СПУ дає додатковий електорат Ющенку у центральній Україні. І він там є значним. На парламентських виборах соціалісти посіли перше місце у Полтавській області (СПУ – 22%, "Наша Україна" – 20%), були другими у:
Вінницькій ("Наша Україна" – 29%, СПУ – 21%),
Житомирській ("Наша Україна" - 22%, СПУ 11%),
Черкаській ("Наша Україна" – 27%, СПУ – 19%),
Кіровоградській областях (КПУ – 22%, СПУ – 15%, "Наша Україна" – 10%).
Крім того, рішення СПУ підтримати Ющенка ламає гру Юлії Тимошенко. За умови альянсу Ющенко-Мороз лідерка БЮТ виглядатиме дуже дивно, якщо піде на вибори самостійно чи вирішить підтримати когось іншого. Як відомо, "проблема Тимошенко" залишається для штабу Ющенка однією із найнебезпечніших на час виборів-2004.
З іншого боку, консервативна частина СПУ виступає за партнерство з комуністами. Хитрість бажання пристати до КПУ – це поглинання частини ортодоксальних лівих. Соціалісти упевнені, що під впливом часу електорат КПУ буде дробитися, втрачати радикалізм, а відтак – тяжіти до СПУ.
Крім того, прихильники президентської коаліції КПУ+СПУ+БЮТ упевнені, що саме лідер соціалістів може стати компромісною фігурою у трикутнику Симоненко-Мороз-Тимошенко. А, виступивши від трійки на виборах-2004 і навіть програвши їх, Мороз дає великі шанси СПУ на наступних парламентських виборах.
І ще один, "тіньовий" аргумент бажаючих або самостійної участі Мороза, або підтримки кандидата від "трійки" – це можливість "освоїти" передвиборчий бюджет. Зрозуміло, якщо Мороз буде у коаліції Ющенка, то всі гроші проходитимуть повз СПУ. Якщо буде кандидат від трійки, то тут між КПУ, СПУ і БЮТ будуть поділені сектори передвиборчої роботи. Під це виділятимуться гроші, і, не виключено, що до каси прийдуть внески від ворогів Ющенка. Які розумітимуть: чим більше голосів набере кандидат від "Повстань, Україно", тим менше отримає лідер "Нашої України".
Отже, у кожної з груп всередині СПУ є аргументи на користь своїх сценаріїв участі у виборах-2004. В цьому матеріалі "Українська правда" подає інтерв'ю з Юрієм Луценком, в наступній статті ви можете ознайомитися з протилежними думками Йосипа Вінського.
- Пане Юрію, який ваш прогноз щодо участі СПУ в президентських виборах? Не є великим секретом, що в партії існує дві течії: одна з них – підтримка Ющенка на президентських виборах, друга – "непідтримка" Ющенка, а натомість чи самостійна участь у виборах Олександра Мороза, чи підтримка ним іншого кандидата, але не Ющенка. Першу лінію представляєте ви, другу – Йосип Вінський. Яка лінія переможе, на ваш погляд?
- Я б не формулював так, що я прихильник автоматичної підтримки президентських амбіцій лідера "Нашої України". Я думаю, що відповідь на це дасть розвиток питання по зміні системи влади. Після того, як стане остаточно відома доля політреформи, можна буде говорити про форму участі СПУ у виборах.
Відповідь на це питання буде зрозуміла у жовтні-листопаді 2003. Власне, часу для подальшого затягування рішення далі вже не буде.
- Чи я правильно розумію, що умова підтримки Ющенка Морозом – це голосування "Нашої України" за політреформу?
- Соцпартія заявляла, що ми готові до максимальних компромісів щодо єдиного кандидата від опозиції – в разі реалізації спільної мети опозиційного об'єднання. Чотири лідери опозиції лише двічі підписували спільні заяви. Якщо їх називати скорочено, то перша заява – це резолюція мітингу 16 вересня 2002 "Кучму – геть!". Другий спільний документ – це заява лідерів четвірки "Парламентсько-президентській республіці – так!". Якщо буде реалізовано ці дві мети, легше говорити про висунення єдиного кандидата.
- Але, з точки зору здорового песимізму, наскільки вірогідна реалізація політреформи і висунення єдиного кандидата – від трійки чи четвірки?
- На жаль, можу сказати, що в мене уже нездоровий песимізм. За тижні канікул я відчув лавинне наростання бажання у лідерів опозиції щодо окремої участі на виборах президента. Чи це є їх особистими прагненнями, чи це підігрівається нашими опонентами?… Зараз відчуваю ризик руйнування єдності опозиції.
З іншого боку, я радий, що закінчується півторарічний період очікування справжньої політичної кампанії. Зараз, з вересня почнеться активна фаза для політиків.
Єдина проблема, що ця фаза означатиме прийняття історичного рішення для всіх опозиційних сил. Я зберігаю сподівання – не скажу упевненість – що опозиційні сили підтвердять свою відповідальність перед волею виборців, які хочуть змінити і персонально сьогоднішню владу, і систему влади.
- Чи дійсно є настільки серйозна імовірність висунення кандидата в президенти від "Повстань, Україно!" без "Нашої України", про що говорив у інтерв'ю УП Олександр Турчинов?
- Я особисто не бачу такої можливості, але інші політичні лідери нашої партії таку можливість бачать.
- Ви маєте на увазі Мороза чи Вінського?
- І того, і другого. І третіх… Говорять, що теоретично такий компроміс є можливим. Хоча я впевнений, що КПУ давно має єдиного кандидата в президенти. Це – перший секретар ЦК КПУ. Спитайте Хмару чи Лук'яненка — чи вони підтримають цей варіант? А компроміс навколо Мороза влаштує Гуренка чи Грача? Отже, схоже, що ми маємо справу з новою Канівською четвіркою. З наперед відомим фіналом.
- Але що краще для СПУ з огляду на перспективу партії в 2006 – самостійна участь у виборах чи підтримка Ющенка?
- Для СПУ краще зміна системи влади, зміна чинного президента і всіх його соратників. Потім – знаходження переможного опозиційного кандидата в президенти і участь у владі з цим президентом. Принаймні у регіонах, які традиційно підтримують соціалістів.
Так, СПУ уже виросла із просто опозиційної партії. Ми готові взяти на себе певну відповідальність за розвиток справ у країні.
Зараз, до речі, активно нав'язується думка, що неучасть в президентських перегонах лідера тієї чи іншої партії — загроза для результатів майбутніх парламентських виборів. Звідки ця теза? Із ЗМІ Медведчука? То спитайте його, чому він на днях дав команду своїм медіа та регіональним структурам помиритися з Януковичем?
Я думаю, що відповідальна, об'єднавча позиція під час президентських перегонів, і подальша коаліційна участь у владі — не менша, а можливо, і більша запорука перемоги СПУ на наступних парламентських виборах.
Хоча для СПУ немає питання ціни підтримки того чи іншого кандидата. На першому плані я б поставив імовірність перемоги опозиційного представника на виборах. Потім, на другому плані, безумовно, стоять корпоративні інтереси партії.
- За вашим прогнозом, наскільки імовірною є перемога Ющенка без підтримки трьох чи двох опозиційних сил?
- Віктор Ющенко, з одного боку, має право гордитися: незважаючи на всі дії його особисто та соратників, рейтинг "месії" серйозно не впав. З іншого боку, вони мають задуматися, чому він не росте – попри явні дурощі, які робить влада.
Ющенку час задуматися про серйозні домовленості з іншими опозиційними силами. Я хочу підкреслити: Соцпартія готова до компромісів, але не готова до автоматичного підпорядкування чужим політичним рішенням. Ми не є другорядною партією, щоб бути вимушеними до якихось дій. СПУ занадто багато зробила для становлення опозиції в нашій країні, щоб бути вимушеною підтримувати чиєсь рішення. І мова, ще раз наголошую, — не про портфелі.
Сьогодні вся опозиція має сісти за стіл і поговорити, чи можемо ми виробити єдиний план політичних, економічних і соціальних змін після перемоги опозиційного кандидата. Друге питання: в якому форматі можлива така програма? Четвірки? Чудово. Трійки? Непогано.
Третє питання: хто може бути виграшним кандидатом під цю програму. І четверте: що кожен із суб'єктів може принести для перемоги цього кандидата.
- Якщо забігти на півроку вперед: якщо ваша ідея про підтримку Ющенка трійкою не буде сприйнята СПУ, або якщо Мороз вирішить балотуватися окремо – чи можливий розкол у Соцпартії?
- Я вважаю, що розколів в СПУ ніколи не було. Розкол – це коли виходять 20-30% партії. З СПУ ніколи не виходило більше 50-100 осіб. З Вітренко пішла невелика група людей і один чи два секретарі обкомів, з Іваном Чижем пішли 2-3 депутати і жодного секретаря обкому. Це були просто виходи окремих людей, під впливом амбіцій.
СПУ ніколи не розколювалася і ніколи, сподіваюся, не розколеться. У нас як у нормальній демократичній організації є різні точки зору, є праве і ліве крило. Так, я належу до більш правого крила, я бачу СПУ більше орієнтованою на європейських соціал-демократів. Інші люди бачать її у прив'язці до радянської моделі лівих сил.
- Чи не є ця ортодоксальна частина більш потужною, оскільки нещодавно вона ініціювала виключення вас із керівництва партії?
- Схематично, я сказав би, що в СПУ обидва крила мають приблизно однакові сили, приблизно по 30%, а ще 30% контролює Олександр Олександрович [Мороз]. Отже, він є третейським суддею у цій ситуації.
- Станом на сьогодні СПУ зробила кроки в напрямку самостійної участі у виборах?
- Ні. Мушу з оптимізмом констатувати, що цього не було. Була спроба кілька місяців тому заявити про початок самостійної президентської кампанії. І, тим не менше, СПУ ухвалила мудре рішення. Вона заявила, що є суб'єктом президентських виборів, а щодо конкретних кандидатур визначиться, коли настане час. При цьому акцентувала, що рішення прийматиметься з урахуванням спроб зміни системи влади й позиції союзників у цьому питанні.
Між іншім, не зовсім розумію гонку висувань, яка останнім часом мусується в ЗМІ. Ясно, що влітку писати нема про що, але ще серпень 2003 року. Не варто поспішати з козами на торг.
- Всі ці розмови про президентські вибори можуть втратити сенс, якщо відбудеться політична реформа, і посада президента буде вже нецікавою. Як ви вважаєте, політреформа відбудеться чи ні? Враховуючи, що в цьому питанні співпали інтереси СДПУ(О) з комуністами і соціалістами.
- Якщо голоси кучмістів чи від здравої свідомості, чи під тиском Банкової будуть віддані за зміну Конституції у варіанті опозиції – то ми будемо тільки раді.
Але маловірогідно, що Медведчук чи Янукович підтримають законопроект Мороза, Симоненка та інших. Медведчук чи Янукович обов'язково захочуть впровадити в цей проект варіант непрозорих дій – щоб політсили, які вони представляють, у майбутньому мали шанс для захоплення влади у парламенті та Кабінеті міністрів. Вони чудово пам'ятають результат останніх виборів.
Вони чудово знають, що народ не делегує їм необхідної кількості депутатів, а відповідно, фіг-вам, а не будинок уряду.
Отже, прозорий і демократичний варіант парламентсько-президентської республіки, запропонований опозицією, навряд чи їх влаштує. Але якщо влаштує, ми будемо раді підтримці, від кого б вона не надходила.
- Але загалом схоже, що ви скептично оцінюєте можливість проведення політреформи за сценарієм опозиції?
- Чесно кажучи, я можу повірити, що пройде варіант на рівні 226 голосів, але поки що не бачу підстав для оптимізму для знаходження 300 голосів – за нормальний проект. За ненормальний не хочу навіть думати. Я зроблю все, щоб ненормальний не отримав навіть 226 голосів під час першого голосування у Верховній Раді.
Про передвиборчу ситуацію в СПУ читайте також інтерв'ю представника іншої точки зору в Соцпартії Йосипа Вінського "Кандидат від "Повстань, Україно" 100-відсотково переможе Ющенка".
