Листи Гончарова – операція спецслужб з відмивання Кучми від справи Гонгадзе?
Понеділок, 18 серпня 2003, 10:57
В Інституту Масової Інформації "є чимало підстав вважати, що, можливо, за документами Гончарова приховується складна операція спецслужб".
Як зазначає віце-президент Інституту масової інформації Сергій Таран, перед тим, як оприлюднити документи Гончарова, "ІМІ провело власне дослідження їх достовірності". За результатами розслідування працівники ІМІ зробили висновок, що "чимало фактів і подій, описаних у документах, можуть відповідати дійсності".
"Однак, одна з можливих версій, яка може дати підстави засумніватися у вагомості документів Гончарова, і на на яку, зокрема, прямо натякає пан Мельниченко в своєму інтерв'ю, це те, що і листи Гончарова, і речові докази, які, можливо, з'являться внаслідок їх перевірки, - це може виявитись частиною масштабного інсценування спецслужб, метою якого є применшення ролі президента у справі журналіста Гонгадзе", - вважають в ІМІ.
Пояснюючи свою думку, Таран нагадує, що Ігор Гончаров "був звичайним працівником міліції, який, як і його колеги, отримували накази безпосередньо від свого начальства". "Так само – безпосередньо від свого начальства – отримували накази і ті, хто виконував замовні вбивства, в тому числі викрадення журналіста Гонгадзе. Ці безпосередні виконавці злочинів не знали і не могли знати безпосередніх замовників злочинів", - наголошує він.
"Неможливо уявити собі ситуацію, щоби полковник міліції, віддаючи злочинний наказ, казав підлеглим, що це замовлення від міністра, впливового олігарха чи президента. Отож, Гончаров, справді, вказує на людей, причетних до злочинів, але це люди, яких він особисто знав або безпосередньо спілкувався. Про більше він знати на 100% не міг", - переконаний Сергій Таран.
Проте разом з тим "важко уявити, щоби високі міліцейські чини особисто були зацікавлені у викраденні та вбивстві Гонгадзе", - вважають в ІМІ.
"Ці "перевертні" могли діяти або заради грошей, або заради забезпечення собі "даху", але однозначно не в політичних цілях, і навряд чи їм особисто була якась користь від викрадення незалежного журналіста. Тому, якщо версія про причетність працівників міліції до справи Гонгадзе підтвердиться, то, очевидно, за цією справою треба шукати високих політиків, зацікавлених у придушенні опозиційної думки в Україні", - зазначає віце-президент ІМІ.
Що ж до висловлювання юриста Інституту Масової Інформації марії Самбур, про те що в листах Гончарова "ніде не зазначено, що організатором вбивства Гонгадзе виступав президент Кучма", то "необхідно зазначити, що Марія Самбур сприймає ситуацію виключно як юрист-практик, який чітко дотримується слідчих процедур". "Згідно цих процедур, перед тим, як вказати на замовника злочину, потрібно визначити його виконавців. Зважаючи на те, що виконавця злочину ще не встановлено, про замовника злочину говорити рано", - нагадують в ІМІ.
"Документи Гончарова, згадані прізвища, ранг посад персонажів листів та стосунки між найвищими посадовцями, які явно виходять за межі закону, - вказують на причетність до справи Гонгадзе високих посадових осіб держави", - вважає Таран.
Проте "стверджувати однозначно, що документи Гончарова свідчать про те, що президент чи його оточення не були причетні до вбивства Гонгадзе, або вбивство журналіста сталося без їх відома, теж категорично не можна".
"Навіть якщо документи Гончарова є суцільне інсценування, то суспільство має знати, що таке інсценування замислене, і що хтось когось таким чином намагається відмити від злочинів", - вважають в Інституті Масової Інформації.
Як зазначає віце-президент Інституту масової інформації Сергій Таран, перед тим, як оприлюднити документи Гончарова, "ІМІ провело власне дослідження їх достовірності". За результатами розслідування працівники ІМІ зробили висновок, що "чимало фактів і подій, описаних у документах, можуть відповідати дійсності".
"Однак, одна з можливих версій, яка може дати підстави засумніватися у вагомості документів Гончарова, і на на яку, зокрема, прямо натякає пан Мельниченко в своєму інтерв'ю, це те, що і листи Гончарова, і речові докази, які, можливо, з'являться внаслідок їх перевірки, - це може виявитись частиною масштабного інсценування спецслужб, метою якого є применшення ролі президента у справі журналіста Гонгадзе", - вважають в ІМІ.
Пояснюючи свою думку, Таран нагадує, що Ігор Гончаров "був звичайним працівником міліції, який, як і його колеги, отримували накази безпосередньо від свого начальства". "Так само – безпосередньо від свого начальства – отримували накази і ті, хто виконував замовні вбивства, в тому числі викрадення журналіста Гонгадзе. Ці безпосередні виконавці злочинів не знали і не могли знати безпосередніх замовників злочинів", - наголошує він.
"Неможливо уявити собі ситуацію, щоби полковник міліції, віддаючи злочинний наказ, казав підлеглим, що це замовлення від міністра, впливового олігарха чи президента. Отож, Гончаров, справді, вказує на людей, причетних до злочинів, але це люди, яких він особисто знав або безпосередньо спілкувався. Про більше він знати на 100% не міг", - переконаний Сергій Таран.
Проте разом з тим "важко уявити, щоби високі міліцейські чини особисто були зацікавлені у викраденні та вбивстві Гонгадзе", - вважають в ІМІ.
"Ці "перевертні" могли діяти або заради грошей, або заради забезпечення собі "даху", але однозначно не в політичних цілях, і навряд чи їм особисто була якась користь від викрадення незалежного журналіста. Тому, якщо версія про причетність працівників міліції до справи Гонгадзе підтвердиться, то, очевидно, за цією справою треба шукати високих політиків, зацікавлених у придушенні опозиційної думки в Україні", - зазначає віце-президент ІМІ.
Що ж до висловлювання юриста Інституту Масової Інформації марії Самбур, про те що в листах Гончарова "ніде не зазначено, що організатором вбивства Гонгадзе виступав президент Кучма", то "необхідно зазначити, що Марія Самбур сприймає ситуацію виключно як юрист-практик, який чітко дотримується слідчих процедур". "Згідно цих процедур, перед тим, як вказати на замовника злочину, потрібно визначити його виконавців. Зважаючи на те, що виконавця злочину ще не встановлено, про замовника злочину говорити рано", - нагадують в ІМІ.
"Документи Гончарова, згадані прізвища, ранг посад персонажів листів та стосунки між найвищими посадовцями, які явно виходять за межі закону, - вказують на причетність до справи Гонгадзе високих посадових осіб держави", - вважає Таран.
Проте "стверджувати однозначно, що документи Гончарова свідчать про те, що президент чи його оточення не були причетні до вбивства Гонгадзе, або вбивство журналіста сталося без їх відома, теж категорично не можна".
"Навіть якщо документи Гончарова є суцільне інсценування, то суспільство має знати, що таке інсценування замислене, і що хтось когось таким чином намагається відмити від злочинів", - вважають в Інституті Масової Інформації.
