АЗАРОВ СХВАЛИВ УМОВИ створення єдиного простору України, Росії, Білорусії та Казахстану
П'ятниця, 15 серпня 2003, 16:52
Глави делегацій України, Білорусії, Казахстану і Росії в Групі високого рівня ухвалили проект угоди про створення єдиного економічного простору і концепції створення ЄЕП.
Проект угоди затверджений на сьомому засіданні Групи високого рівня в Астані у п'ятницю. Про це повідомили в службі першого віце-прем'єра Миколи Азарова, який очолює українську делегацію.
Комплекс заходів щодо формування ЄЕП буде допрацьовуватися.
Сторони погодили визначення ЄЕП як "єдиний економічний простір, що поєднує митні території держав-учасників, де функціонують механізми регулювання економік, що базуються на єдиних принципах, забезпечується вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, здійснюється єдина зовнішньоторговельна і погоджена внутрішня економічна політика - у тій мірі, у якій це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримки макроекономічної стабільності в умовах взаємної лібералізації ринків".
Відповідно до проекту концепції, єдиний економічний простір формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої і різношвидкісної інтеграції. Терміни переходу до вищих рівнів інтеграції визначаються кожною державою самостійно.
Правовою підставою формування і діяльності єдиного економічного простору є національні законодавства держав-учасників, міжнародні угоди і рішення інституціональних органів ЄЕП, що будуть створюватися.
Сторони також відзначили, що формування і діяльність єдиного економічного простору буде проходити з урахуванням норм і правил Світової організації торгівлі, приєднатися до якої планує кожна з чотирьох держав.
При цьому саме об'єднання ЄЕП буде відкрито для приєднання інших країн.
Першим етапом інтеграції в рамках ЄЕП визначено створення зони вільної торгівлі без винятків і обмежень. Це передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових й інших спеціальних захисних заходів, дотримання єдиних правил конкуренції і різних форм державної підтримки. Таку позицію принципово відстоювала українська делегація.
Угода про формування ЄЕП, яку президенти Білорусії, Казахстану, Росії й України розглянуть на саміті в Ялті у вересні нинішнього року, стане "правовим стартом" процесу формування ЄЕП.
Сторони відзначили спільне розуміння того, що базова угода набере сили після ратифікації на національному рівні кожної зі сторін.
Таким чином, Група високого рівня завершила роботу з головними документами, що будуть визначати зміст і стратегію формування єдиного економічного простору.
Експерти продовжать роботу з формування комплексу заходів - "дорожньої карти" створення ЄЕП.
Група високого рівня, скоріше за все, звернеться до президентів чотирьох країн із проханням продовжити її мандат на період реалізації комплексу заходів щодо формування ЄЕП і аналізу практичних економічних наслідків цього процесу.
Керівників делегацій прийняв президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.
Казахстанську сторону на переговорах очолював віце-прем'єр Сауат Мінбаєв, російську - заступник голови уряду Віктор Христенко, білоруську - заступник прем'єр-міністра - міністр економіки Андрій Кобяков, українську - перший віце-прем'єр Микола Азаров.
Інтерфакс-Україна
Проект угоди затверджений на сьомому засіданні Групи високого рівня в Астані у п'ятницю. Про це повідомили в службі першого віце-прем'єра Миколи Азарова, який очолює українську делегацію.
Комплекс заходів щодо формування ЄЕП буде допрацьовуватися.
Сторони погодили визначення ЄЕП як "єдиний економічний простір, що поєднує митні території держав-учасників, де функціонують механізми регулювання економік, що базуються на єдиних принципах, забезпечується вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, здійснюється єдина зовнішньоторговельна і погоджена внутрішня економічна політика - у тій мірі, у якій це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримки макроекономічної стабільності в умовах взаємної лібералізації ринків".
Відповідно до проекту концепції, єдиний економічний простір формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої і різношвидкісної інтеграції. Терміни переходу до вищих рівнів інтеграції визначаються кожною державою самостійно.
Правовою підставою формування і діяльності єдиного економічного простору є національні законодавства держав-учасників, міжнародні угоди і рішення інституціональних органів ЄЕП, що будуть створюватися.
Сторони також відзначили, що формування і діяльність єдиного економічного простору буде проходити з урахуванням норм і правил Світової організації торгівлі, приєднатися до якої планує кожна з чотирьох держав.
При цьому саме об'єднання ЄЕП буде відкрито для приєднання інших країн.
Першим етапом інтеграції в рамках ЄЕП визначено створення зони вільної торгівлі без винятків і обмежень. Це передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових й інших спеціальних захисних заходів, дотримання єдиних правил конкуренції і різних форм державної підтримки. Таку позицію принципово відстоювала українська делегація.
Угода про формування ЄЕП, яку президенти Білорусії, Казахстану, Росії й України розглянуть на саміті в Ялті у вересні нинішнього року, стане "правовим стартом" процесу формування ЄЕП.
Сторони відзначили спільне розуміння того, що базова угода набере сили після ратифікації на національному рівні кожної зі сторін.
Таким чином, Група високого рівня завершила роботу з головними документами, що будуть визначати зміст і стратегію формування єдиного економічного простору.
Експерти продовжать роботу з формування комплексу заходів - "дорожньої карти" створення ЄЕП.
Група високого рівня, скоріше за все, звернеться до президентів чотирьох країн із проханням продовжити її мандат на період реалізації комплексу заходів щодо формування ЄЕП і аналізу практичних економічних наслідків цього процесу.
Керівників делегацій прийняв президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.
Казахстанську сторону на переговорах очолював віце-прем'єр Сауат Мінбаєв, російську - заступник голови уряду Віктор Христенко, білоруську - заступник прем'єр-міністра - міністр економіки Андрій Кобяков, українську - перший віце-прем'єр Микола Азаров.
Інтерфакс-Україна
