На що Зленко витратив зайвих 2 мільйони доларів?
Четвер, 14 серпня 2003, 16:51
Міністерство іноземних справ (МЗС) України не забезпечило ефективне використання коштів держбюджету, направлених у 2002 році на зовнішньополітичну діяльність. Такі висновки зробила за результатами перевірок Рахункова палата країни.
У той же час об'єм фінансування зовнішньополітичної діяльності у минулому році був у 1,5 рази нижчим, ніж середній рівень фінансування витрат держбюджету, а об'єми витрат - на 102 млн. грн. менші, ніж у 2001 році, повідомляє прес-служба Рахункової палати.
Рахункова палата зазначає, що об'єм заявлених МЗСом фінансових ресурсів за окремими бюджетними програмами виявився завищеним. Зокрема, повідомляється, що МЗС у 2002 році створив резерв фінансових ресурсів для відкриття 10 дипломатичних представництв на $5 млн., тоді як фактично на їх відкриття було витрачено $1,6 млн. Кошти розміром $2,3 млн. були перерозподілені для вже існуючих дипзакладів понад запланованих об'ємів.
Внаслідок проведених аудиторами Рахункової палати перевірок виявлено використання коштів "з бюджетними правопорушеннями" на суму більше 6 млн. грн.
Внаслідок недофінансування зовнішньополітичної діяльності, зокрема, витрати на внески до бюджету ООН були зменшені у 2,5 рази (на 64 млн. грн.), витрати на функціонування іноземних дипзакладів - більш, ніж на 12,5% (майже на 43 млн. грн.).
Виділення витрат за бюджетними програмами здійснювалося "надто непропорційно - від 0 до 96"%. Протягом двох років не виділяються кошти на створення інформаційної інфраструктури для забезпечення зовнішньополітичної діяльності, внески України до бюджету ООН профінансовані на 19%.
Результати перевірки "переконливо показали, що незадовільний стан фінансування не дозволив виконати заплановані фінансові зобов'язання перед міжнародними організаціями і бюджетом СНД, вжити планових заходів у плані розширення мережі власності за кордоном, профінансувати зобов'язання уряду по забезпеченню приміщеннями Українського науково-технічного центру і розробки автоматизованої системи консульської служби.
Зазначається також, що мережа власності України за кордоном "розгортається повільно, і значні кошти неефективно витрачаються на оренду майна за кордоном, капітальне будівництво приміщень для дипзакладів затримується, що призводить до зростання витрат державних коштів". Також не розвивається автоматизована система й інформаційна інфраструктура, зазначає Рахункова палата.
У самому ж МЗСі згодні з висновками Рахункової палати. Але у той же час зазначають, що причиною неефективного використання коштів стало, зокрема, різке скорочення фінансування витрат у цій сфері.
У коментарі заступника міністра закордонних справ Івана Кулеби йдеться, що МЗС "розділяє ключові висновки Рахункової про те, що першопричиною "неефективного використання коштів" стало різке скорочення фінансування витрат на зовнішньополітичну діяльність".
У той же час, відмічає Кулеба, "продовжує поглиблюватися дисбаланс між зростаючими вимогами до зовнішньополітичної служби держави і надзвичайно обмеженими об'ємами витрат, які виділяються на зовнішньополітичну діяльність".
Дипломат виражає стурбованість у зв'язку з тим, що "представлення інформації у цій справі створює спотворене уявлення про фінансову діяльність міністерства і покладає головну відповідальність за так зване неефективне використання коштів на МЗС".
"По-перше, у висновках Рахункової палати мова йде не про порушення або
фінансові зловживання, як це представлено у деяких ЗМІ, а саме про недостатнє фінансування зовнішньополітичної діяльності, що іноді примушувало вносити певні корективи в фінансування окремих критичних програм", - йдеться у коментарі.
Крім того, всі дії, пов'язані з використанням бюджетних коштів обов'язково узгоджувалися з Мінфіном і Держказначейством, оскільки "МЗС не має одностороннього права розподіляти і тим більше перераховувати бюджетні кошти понад затверджених програм".
У МЗС завіряють, що рекомендації і висновки Рахункової палати будуть враховані, але разом з тим висловлюють надію на кардинальне поліпшення фінансування відомства, що дозволило б "оздоровити фінансовий клімат зовнішньополітичної діяльності".
Офіційний курс Нацбанку України на 13 серпня - 5,3318 грн./$1.
Інтерфакс-Україна
У той же час об'єм фінансування зовнішньополітичної діяльності у минулому році був у 1,5 рази нижчим, ніж середній рівень фінансування витрат держбюджету, а об'єми витрат - на 102 млн. грн. менші, ніж у 2001 році, повідомляє прес-служба Рахункової палати.
Рахункова палата зазначає, що об'єм заявлених МЗСом фінансових ресурсів за окремими бюджетними програмами виявився завищеним. Зокрема, повідомляється, що МЗС у 2002 році створив резерв фінансових ресурсів для відкриття 10 дипломатичних представництв на $5 млн., тоді як фактично на їх відкриття було витрачено $1,6 млн. Кошти розміром $2,3 млн. були перерозподілені для вже існуючих дипзакладів понад запланованих об'ємів.
Внаслідок проведених аудиторами Рахункової палати перевірок виявлено використання коштів "з бюджетними правопорушеннями" на суму більше 6 млн. грн.
Внаслідок недофінансування зовнішньополітичної діяльності, зокрема, витрати на внески до бюджету ООН були зменшені у 2,5 рази (на 64 млн. грн.), витрати на функціонування іноземних дипзакладів - більш, ніж на 12,5% (майже на 43 млн. грн.).
Виділення витрат за бюджетними програмами здійснювалося "надто непропорційно - від 0 до 96"%. Протягом двох років не виділяються кошти на створення інформаційної інфраструктури для забезпечення зовнішньополітичної діяльності, внески України до бюджету ООН профінансовані на 19%.
Результати перевірки "переконливо показали, що незадовільний стан фінансування не дозволив виконати заплановані фінансові зобов'язання перед міжнародними організаціями і бюджетом СНД, вжити планових заходів у плані розширення мережі власності за кордоном, профінансувати зобов'язання уряду по забезпеченню приміщеннями Українського науково-технічного центру і розробки автоматизованої системи консульської служби.
Зазначається також, що мережа власності України за кордоном "розгортається повільно, і значні кошти неефективно витрачаються на оренду майна за кордоном, капітальне будівництво приміщень для дипзакладів затримується, що призводить до зростання витрат державних коштів". Також не розвивається автоматизована система й інформаційна інфраструктура, зазначає Рахункова палата.
У самому ж МЗСі згодні з висновками Рахункової палати. Але у той же час зазначають, що причиною неефективного використання коштів стало, зокрема, різке скорочення фінансування витрат у цій сфері.
У коментарі заступника міністра закордонних справ Івана Кулеби йдеться, що МЗС "розділяє ключові висновки Рахункової про те, що першопричиною "неефективного використання коштів" стало різке скорочення фінансування витрат на зовнішньополітичну діяльність".
У той же час, відмічає Кулеба, "продовжує поглиблюватися дисбаланс між зростаючими вимогами до зовнішньополітичної служби держави і надзвичайно обмеженими об'ємами витрат, які виділяються на зовнішньополітичну діяльність".
Дипломат виражає стурбованість у зв'язку з тим, що "представлення інформації у цій справі створює спотворене уявлення про фінансову діяльність міністерства і покладає головну відповідальність за так зване неефективне використання коштів на МЗС".
"По-перше, у висновках Рахункової палати мова йде не про порушення або
фінансові зловживання, як це представлено у деяких ЗМІ, а саме про недостатнє фінансування зовнішньополітичної діяльності, що іноді примушувало вносити певні корективи в фінансування окремих критичних програм", - йдеться у коментарі.
Крім того, всі дії, пов'язані з використанням бюджетних коштів обов'язково узгоджувалися з Мінфіном і Держказначейством, оскільки "МЗС не має одностороннього права розподіляти і тим більше перераховувати бюджетні кошти понад затверджених програм".
У МЗС завіряють, що рекомендації і висновки Рахункової палати будуть враховані, але разом з тим висловлюють надію на кардинальне поліпшення фінансування відомства, що дозволило б "оздоровити фінансовий клімат зовнішньополітичної діяльності".
Офіційний курс Нацбанку України на 13 серпня - 5,3318 грн./$1.
Інтерфакс-Україна
