Епоха Дагаєва
Четвер, 31 липня 2003, 13:53
Закупляти автомобілі, костюми та ручки з блокнотами для Кучми знову буде міліціонер. У вівторок президент призначив генерал-майора Олега Ігнатова виконуючим обов'язки керівника Державного управління справами.
Ігнатов був заступником Дагаєва з початку створення даної структури. До цього він був підлеглим Дагаєва у ДАІ.
Ігнатов – випускник Київського автомобільно-дорожнього інституту, тривалий час працював у дорожньо-патрульній службі міліції та ДАІ, поки у 1995 році не став начальником відділу з керівництва підрозділами дорожньо-патрульної служби ДАІ.
У 1997 році Ігнатов стає начальником відділу з розшуку викрадених автомобілів, проте пропрацювавши там тільки місяць, він знову повертається у патрульну службу ДАІ. Через рік йому доручають Головне управління військового та матеріально-технічного забезпечення всього міністерства внутрішніх справ, тобто забезпечення міліціонерів "бобіками", бронежилетами, кийками та зброєю.
З 2000 року Ігнатов переходить разом з Дагаєвим у ДУС.
З дня смерті першого керівника майном президента минає дев'ять днів. Про мерців говорять або добре, або нічого. Очевидно, що Юрію Дагаєву вдалося створити Кучмі надійний матеріальний тил. Але чому у телеграмі родичам кучмівського завгоспа називали "мудрим політичним діячем"? Спробуємо розібратися...
Маленький бізнес Кучми
Щоб вповні уявити собі значення постаті Дагаєва, спочатку варто розповісти, чим же він керував. Отже, Державне управління справами (ДУС) створено відповідно до указу президента від 23 лютого 2000 року.
У "Дзеркалі тижня" Юлія Мостова, характеризуючи силу впливу колишнього голови адміністрації президента, а нині спікера Володимира Литвина на президента, зазначила:
"Леонід Кучма дав можливість Володимиру Михайловичу пролобіювати створення монстроподібної організації, яку очолив, підтримуваний тоді й міністром внутрішніх справ, Юрій Дагаєв.
З поправкою на український масштаб, вітчизняний Бородін створив державу в державі. Користуватися продуктом життєдіяльності цього утворення простим смертним годі й мріяти. А хто є не простим, нерідко Володимир Михайлович вирішує особисто" ("Дзеркало тижня", грудень, 2001).
Згідно з указом Кучми, ДУС було створено "з метою скорочення апарату, що здійснює матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, зменшення управлінських витрат на утримання нерухомого майна, транспорту та іншого майна, що забезпечує діяльність президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, інших державних органів, та на виконання завдань, що випливають з адміністративної реформи".
Тим же указом, першим і керівником призначався Дагаєв. Кабмін повинен був передбачити фінансування органу за рахунок коштів, що виділяються відповідним державним органам, які передають ДУС "майно згідно з цим указом".
Через місяць після заснування Держуправління справами наступним президентським указом від 21.03.2000 було затверджене положення, де основними джерелами фінансування управління були визначені цільові кошти Держбюджету, а також прибутки від власної господарчої діяльності і частина прибутків від діяльності підприємств і організацій, підлеглих ДУС.
Втім тут є одна суперечність - держоргану, яким є ДУС, забороняється здійснювати господарську діяльність, і тим більше отримувати від такої діяльності прибуток.
17 грудня 2002 Кучма підписав новий указ, яким затвердив нове положення про державне управління справами. За словами лідера БЮТ Юлії Тимошенко, яка оприлюднила текст указу, бюджет-2003 для Державного управління справами передбачив фінансування у розмірі 306 мільйонів гривень. Для порівняння: фінансування Мінтрансу складає 270 мільйонів, Міністерства промислової політики - 176 мільйонів, Мінкультури - 276 мільйонів.
Згідно з ним, ДУС "ухвалює рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ й організацій, заснованих на державному майні, затверджує їх статути, укладає і розриває контракти з керівниками підприємств".
Окрім цього ДУС затверджує "фінансово-економічні показники" діяльності нею ж створених підприємств, слідкує за бухгалтерським обліком та контролює, щоб фінанси цих підприємств потрапили у належне місце.
Навіщо депутатам лікеро-горілчаний завод та санітарно-епідеміологічна станція?
У травні 2000 року у парламенті була ухвалена постанова "Про питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України".
Згідно з нею, в управління ДУС передавалися такі об'єкти: ремонтно-будівельне управління, 50% автопідприємства та дитсадок у місті Ялта, підсобне господарство "Ялтинське" у Сімферополі та комплекс житлових будинків в Алупці. У столиці державі передавалися підсобне господарство "Чайка" (вул. Гарматна, 38), їдальня по вулиці Банковій, 11 та друкарня за тією ж адресою.
Був переданий також ряд житлових будинків у Києві по вулицях Шовковична, Тимошенка, Панаса Мирного, Воровського, Панельній, Луначарського, Ревуцького, Вишняківській. У провулку Виноградному та будинки у комплексі "Царське село", що на бульварі Лесі України.
Окрім цього у цієї організації були передані адміністративні будинки на вулицях Інститутська та Банкова, а також дитячі садки № 143 (бул. Л.Українки, 24) і № 628 (вул. Луначарського, 7-а). У відомство Дагаєва також був переданий столичний готель "Національний", що на вулиці Липській, 5. Плюс автобаза у провулку Несторівському, 11.
Для інформації. На балансі Верховної Ради залишалися готель "Московський" (нині "Україна"), санаторний комплекс "Дюльбер" (Ялта, Кореїз-І, Алупкінське шосе,19), санаторії "Морський прибій" та "Нижня Ореанда" та бази відпочинку у Конча-Заспі (27 км Обухівського шосе) і Пущі-Водиці (Димерське шосе).
Варто відзначити, що укази про питання управління держмайном, що забезпечує діяльності працівників Кабміну та адміністрації президента ніде не проходили і їх зміст є невідомий широкому загалу.
Взагалі, за інформацією газети "Грані+", "розпорядженнями Кабінету міністрів України різного часу в управління ДУС були передані десять(!) санаторіїв: "Південний" (Ялта, смт. Форос), "Чорноморський" (Ялта, сіло Відрадне), "Дніпро" (Ялта, смт. Гаспра-2), "Кришталевий палац" (Трускавець), "Збруч" (Тернопільська область, смт. Гусятин), "Конча-Заспа" (селище Конча-Заспа під Києвом), "Зорі України", "Україна" (Росія, Єсентуки), санаторій імені Семашка (Росія, Кисловодськ), "Псоу" (Грузія, Абхазія, смт. Цандріпш)".
Окрім цього - "санаторний комплекс "Форос". А також резиденція у селі Гута Івано-Франківської області – так званий "пансіонат "Синьогора".
У володінні ДУС - Дібровський конезавод, державне мисливське господарство "Білозерське", київська рибоводно-меліоративна станція, сім ставків (з них п'ять зарибнених), басейни, "дім рибалки". В Івано-Франківській області ДУСі належить "цілісний майновий комплекс Межерицького та Сивульського лісництв". Державне управління справами володіє Житомирським лікеро-горілчаним заводом та Чудновський спиртзавод.
А також ресторан "Антей" в аеропорту "Бориспіль" та причал №4 у Київському річковому порту. Національний палац "Україна" туди ж.
Медичну допомогу державним чиновникам надають у клінічній лікарні "Феофанія" під Києвом, поліклініки №1 (вул.Верхня, 5) і №2 (вул.Банкова, 10, відомий Будинок з Химерами), станція швидкої медичної допомоги, держпідприємство "Аптека". Плюс власна санітарно-епідеміологічна станція в Києві з філією в Криму.
"Штаб" ДУС знаходиться у військовій частині у центрі Києва, на бульварі Лесі Українки, 25. Зокрема, "два навчальних корпуси, будинок штабу і управління, курсантський клуб, будівля гарнізонних прокуратури та суду, на загал 22000 квадратних метрів приміщень з автономною підстанцією", - пишуть "Грані+".
Єгерь, міліціонер, завгосп...
Автором цієї унікальної структури був Юрій Дагаєв: генерал-полковник міліції, заслужений юрист України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився у серпні 1950 року, у селі Мурафа Краснокутського району Харківської області. У 1978 році закінчив Харківський юридичний інститут за спеціальністю "Правознавство".
З 17 років Дагаєв працює єгерем. Спочатку Українського товариства мисливців і рибалок Харківської облради, а після повернення з армії Харківського спорткомбінату "Динамо".
У 22 роки Дагаєв переходить на роботу до внутрішніх сил, де прослужить до 2000 року, і пройде шлях від міліціонеру відділу позавідомчої охорони при Жовтневому райвідділі внутрішніх справ Харкова до заступника міністра внутрішніх сил.
На початку 90-х років Дагаєв переїжджає з Харкова до Києва. З 1994 чотири роки працює начальником Управління Державтоінспекції МВС України. Тобто головним даїшником в державі.
За інформацією "України кримінальної", звільнення Дагаєва з МВС супроводжувалося скандалом. У часи правління службою ДАІ генералом Дагаєвим, в країні розплодилися спецталони, які давали право на безперешкодний проїзд - для оперативних потреб міліції, які особливою популярністю користувалися у родичів міліцейських начальників. Талони можна було також купити, тому врешті-решт вони просто знецінилися.
Після цієї історії Дагаєва підвищили. У лютому 2000 року він був призначений заступником глави керівника справами АП, через місяць очолив ДУСю.
"Кому належала ідея переводу генерал-лейтенанта Дагаєва на господарську роботу у цивільне відомство напевно невідомо. За однією версією, зіграла роль близькість тогочасного міністра Юрія Кравченка до глави адміністрації Володимира Литвина. За іншою - протекція ще одного харків'янина - президента "Укрсиббанку" Олександра Ярославського. Треті джерела назвали Дагаєва креатурою Волкова", - пише УК.
У лютому минулого року до УП потрапив лист Бориса Мостового, директора американо-української компанії "УКМА", та одного із засновників американо-української компанії "Інтероптика Лтд" (Обидві фірми зареєстровані у Києві) до Едуарда Фере, начальника секретаріату МВС України.
Автор листа повідомляв, що з моменту знайомства з відомством Фере, ним було витрачено $1,200,000 на потреби МВС. Зокрема, Мостовий повідомляє, що з моменту приходу до влади Дагаєва купив йому квартиру на Подолі, яку обставив меблями на суму $38,000. А також спонсорував купівлю "Мерседесу" за $55,000 для "ад'ютанта" Дагаєва "Гріші". І навіть купив будинок для тодішнього міністра МВС Кравченка, який перейшов у власність керівника ДУС, вартістю 120,000$.
Мостовий зізнався, що оплачував закордонні відрядження Дагаєва, зокрема у Францію, Німеччину та США. Та ще й одягав завгоспа Кучми у магазині "Vogue" на $7,400.
Метою такого листа до Фере була угода підприємця з Дагаєвим на постачання та реалізацію дорожніх знаків та вогнегасників виробництва США на суму 65 тисяч доларів. Однак, обіцянки щодо реалізації, за словами Мостового, з боку Дагаєва так і не були виконані.
Пізніше автор листа підтвердив, що дійсно надіслав даний лист генералу Фере і все викладене у ньому - правда. Проте, як стверджував Борис Георгійович, гроші він віддав представникам МВС України "в долг", і абсолютно безкорисливо.
P.S. Втім, такі "гріхи" в Україні не вважаються чимось незвичайним. Посмертно Юрію Дагаєву присвоєно звання Почесного працівника МВС.
Про це під час поховання повідомив міністр внутрішніх справ Смірнов. Відзнаку міністр вручив внуку Дагаєва. Володимир Литвин, який, як подейкують, був дуже близький з Дагаєвим, у прощальній мові назвав його своїм "старшим братом".
"Його життя є прикладом самовідданого служіння обраній справі на благо нашої незалежної держави. Де б він не працював, які б посади не займав, завжди залишався чуйною, доброю людиною, вірним товаришем і другом, професіоналом у рішенні загальнодержавних задач. Світла пам'ять про нього назавжди залишиться у наших серцях".
Президент України Леонід Кучма
Ігнатов був заступником Дагаєва з початку створення даної структури. До цього він був підлеглим Дагаєва у ДАІ.
Ігнатов – випускник Київського автомобільно-дорожнього інституту, тривалий час працював у дорожньо-патрульній службі міліції та ДАІ, поки у 1995 році не став начальником відділу з керівництва підрозділами дорожньо-патрульної служби ДАІ.
У 1997 році Ігнатов стає начальником відділу з розшуку викрадених автомобілів, проте пропрацювавши там тільки місяць, він знову повертається у патрульну службу ДАІ. Через рік йому доручають Головне управління військового та матеріально-технічного забезпечення всього міністерства внутрішніх справ, тобто забезпечення міліціонерів "бобіками", бронежилетами, кийками та зброєю.
З 2000 року Ігнатов переходить разом з Дагаєвим у ДУС.
З дня смерті першого керівника майном президента минає дев'ять днів. Про мерців говорять або добре, або нічого. Очевидно, що Юрію Дагаєву вдалося створити Кучмі надійний матеріальний тил. Але чому у телеграмі родичам кучмівського завгоспа називали "мудрим політичним діячем"? Спробуємо розібратися...
Маленький бізнес Кучми
Щоб вповні уявити собі значення постаті Дагаєва, спочатку варто розповісти, чим же він керував. Отже, Державне управління справами (ДУС) створено відповідно до указу президента від 23 лютого 2000 року.
У "Дзеркалі тижня" Юлія Мостова, характеризуючи силу впливу колишнього голови адміністрації президента, а нині спікера Володимира Литвина на президента, зазначила:
"Леонід Кучма дав можливість Володимиру Михайловичу пролобіювати створення монстроподібної організації, яку очолив, підтримуваний тоді й міністром внутрішніх справ, Юрій Дагаєв.
З поправкою на український масштаб, вітчизняний Бородін створив державу в державі. Користуватися продуктом життєдіяльності цього утворення простим смертним годі й мріяти. А хто є не простим, нерідко Володимир Михайлович вирішує особисто" ("Дзеркало тижня", грудень, 2001).
Згідно з указом Кучми, ДУС було створено "з метою скорочення апарату, що здійснює матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, зменшення управлінських витрат на утримання нерухомого майна, транспорту та іншого майна, що забезпечує діяльність президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, інших державних органів, та на виконання завдань, що випливають з адміністративної реформи".
Тим же указом, першим і керівником призначався Дагаєв. Кабмін повинен був передбачити фінансування органу за рахунок коштів, що виділяються відповідним державним органам, які передають ДУС "майно згідно з цим указом".
Через місяць після заснування Держуправління справами наступним президентським указом від 21.03.2000 було затверджене положення, де основними джерелами фінансування управління були визначені цільові кошти Держбюджету, а також прибутки від власної господарчої діяльності і частина прибутків від діяльності підприємств і організацій, підлеглих ДУС.
Втім тут є одна суперечність - держоргану, яким є ДУС, забороняється здійснювати господарську діяльність, і тим більше отримувати від такої діяльності прибуток.
17 грудня 2002 Кучма підписав новий указ, яким затвердив нове положення про державне управління справами. За словами лідера БЮТ Юлії Тимошенко, яка оприлюднила текст указу, бюджет-2003 для Державного управління справами передбачив фінансування у розмірі 306 мільйонів гривень. Для порівняння: фінансування Мінтрансу складає 270 мільйонів, Міністерства промислової політики - 176 мільйонів, Мінкультури - 276 мільйонів.
Згідно з ним, ДУС "ухвалює рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ й організацій, заснованих на державному майні, затверджує їх статути, укладає і розриває контракти з керівниками підприємств".
Окрім цього ДУС затверджує "фінансово-економічні показники" діяльності нею ж створених підприємств, слідкує за бухгалтерським обліком та контролює, щоб фінанси цих підприємств потрапили у належне місце.
Навіщо депутатам лікеро-горілчаний завод та санітарно-епідеміологічна станція?
У травні 2000 року у парламенті була ухвалена постанова "Про питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України".
Згідно з нею, в управління ДУС передавалися такі об'єкти: ремонтно-будівельне управління, 50% автопідприємства та дитсадок у місті Ялта, підсобне господарство "Ялтинське" у Сімферополі та комплекс житлових будинків в Алупці. У столиці державі передавалися підсобне господарство "Чайка" (вул. Гарматна, 38), їдальня по вулиці Банковій, 11 та друкарня за тією ж адресою.
Був переданий також ряд житлових будинків у Києві по вулицях Шовковична, Тимошенка, Панаса Мирного, Воровського, Панельній, Луначарського, Ревуцького, Вишняківській. У провулку Виноградному та будинки у комплексі "Царське село", що на бульварі Лесі України.
Окрім цього у цієї організації були передані адміністративні будинки на вулицях Інститутська та Банкова, а також дитячі садки № 143 (бул. Л.Українки, 24) і № 628 (вул. Луначарського, 7-а). У відомство Дагаєва також був переданий столичний готель "Національний", що на вулиці Липській, 5. Плюс автобаза у провулку Несторівському, 11.
Для інформації. На балансі Верховної Ради залишалися готель "Московський" (нині "Україна"), санаторний комплекс "Дюльбер" (Ялта, Кореїз-І, Алупкінське шосе,19), санаторії "Морський прибій" та "Нижня Ореанда" та бази відпочинку у Конча-Заспі (27 км Обухівського шосе) і Пущі-Водиці (Димерське шосе).
Варто відзначити, що укази про питання управління держмайном, що забезпечує діяльності працівників Кабміну та адміністрації президента ніде не проходили і їх зміст є невідомий широкому загалу.
Взагалі, за інформацією газети "Грані+", "розпорядженнями Кабінету міністрів України різного часу в управління ДУС були передані десять(!) санаторіїв: "Південний" (Ялта, смт. Форос), "Чорноморський" (Ялта, сіло Відрадне), "Дніпро" (Ялта, смт. Гаспра-2), "Кришталевий палац" (Трускавець), "Збруч" (Тернопільська область, смт. Гусятин), "Конча-Заспа" (селище Конча-Заспа під Києвом), "Зорі України", "Україна" (Росія, Єсентуки), санаторій імені Семашка (Росія, Кисловодськ), "Псоу" (Грузія, Абхазія, смт. Цандріпш)".
Окрім цього - "санаторний комплекс "Форос". А також резиденція у селі Гута Івано-Франківської області – так званий "пансіонат "Синьогора".
У володінні ДУС - Дібровський конезавод, державне мисливське господарство "Білозерське", київська рибоводно-меліоративна станція, сім ставків (з них п'ять зарибнених), басейни, "дім рибалки". В Івано-Франківській області ДУСі належить "цілісний майновий комплекс Межерицького та Сивульського лісництв". Державне управління справами володіє Житомирським лікеро-горілчаним заводом та Чудновський спиртзавод.
А також ресторан "Антей" в аеропорту "Бориспіль" та причал №4 у Київському річковому порту. Національний палац "Україна" туди ж.
Медичну допомогу державним чиновникам надають у клінічній лікарні "Феофанія" під Києвом, поліклініки №1 (вул.Верхня, 5) і №2 (вул.Банкова, 10, відомий Будинок з Химерами), станція швидкої медичної допомоги, держпідприємство "Аптека". Плюс власна санітарно-епідеміологічна станція в Києві з філією в Криму.
"Штаб" ДУС знаходиться у військовій частині у центрі Києва, на бульварі Лесі Українки, 25. Зокрема, "два навчальних корпуси, будинок штабу і управління, курсантський клуб, будівля гарнізонних прокуратури та суду, на загал 22000 квадратних метрів приміщень з автономною підстанцією", - пишуть "Грані+".
Єгерь, міліціонер, завгосп...
Автором цієї унікальної структури був Юрій Дагаєв: генерал-полковник міліції, заслужений юрист України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився у серпні 1950 року, у селі Мурафа Краснокутського району Харківської області. У 1978 році закінчив Харківський юридичний інститут за спеціальністю "Правознавство".
З 17 років Дагаєв працює єгерем. Спочатку Українського товариства мисливців і рибалок Харківської облради, а після повернення з армії Харківського спорткомбінату "Динамо".
У 22 роки Дагаєв переходить на роботу до внутрішніх сил, де прослужить до 2000 року, і пройде шлях від міліціонеру відділу позавідомчої охорони при Жовтневому райвідділі внутрішніх справ Харкова до заступника міністра внутрішніх сил.
На початку 90-х років Дагаєв переїжджає з Харкова до Києва. З 1994 чотири роки працює начальником Управління Державтоінспекції МВС України. Тобто головним даїшником в державі.
За інформацією "України кримінальної", звільнення Дагаєва з МВС супроводжувалося скандалом. У часи правління службою ДАІ генералом Дагаєвим, в країні розплодилися спецталони, які давали право на безперешкодний проїзд - для оперативних потреб міліції, які особливою популярністю користувалися у родичів міліцейських начальників. Талони можна було також купити, тому врешті-решт вони просто знецінилися.
Після цієї історії Дагаєва підвищили. У лютому 2000 року він був призначений заступником глави керівника справами АП, через місяць очолив ДУСю.
"Кому належала ідея переводу генерал-лейтенанта Дагаєва на господарську роботу у цивільне відомство напевно невідомо. За однією версією, зіграла роль близькість тогочасного міністра Юрія Кравченка до глави адміністрації Володимира Литвина. За іншою - протекція ще одного харків'янина - президента "Укрсиббанку" Олександра Ярославського. Треті джерела назвали Дагаєва креатурою Волкова", - пише УК.
У лютому минулого року до УП потрапив лист Бориса Мостового, директора американо-української компанії "УКМА", та одного із засновників американо-української компанії "Інтероптика Лтд" (Обидві фірми зареєстровані у Києві) до Едуарда Фере, начальника секретаріату МВС України.
Автор листа повідомляв, що з моменту знайомства з відомством Фере, ним було витрачено $1,200,000 на потреби МВС. Зокрема, Мостовий повідомляє, що з моменту приходу до влади Дагаєва купив йому квартиру на Подолі, яку обставив меблями на суму $38,000. А також спонсорував купівлю "Мерседесу" за $55,000 для "ад'ютанта" Дагаєва "Гріші". І навіть купив будинок для тодішнього міністра МВС Кравченка, який перейшов у власність керівника ДУС, вартістю 120,000$.
Мостовий зізнався, що оплачував закордонні відрядження Дагаєва, зокрема у Францію, Німеччину та США. Та ще й одягав завгоспа Кучми у магазині "Vogue" на $7,400.
Метою такого листа до Фере була угода підприємця з Дагаєвим на постачання та реалізацію дорожніх знаків та вогнегасників виробництва США на суму 65 тисяч доларів. Однак, обіцянки щодо реалізації, за словами Мостового, з боку Дагаєва так і не були виконані.
Пізніше автор листа підтвердив, що дійсно надіслав даний лист генералу Фере і все викладене у ньому - правда. Проте, як стверджував Борис Георгійович, гроші він віддав представникам МВС України "в долг", і абсолютно безкорисливо.
P.S. Втім, такі "гріхи" в Україні не вважаються чимось незвичайним. Посмертно Юрію Дагаєву присвоєно звання Почесного працівника МВС.
Про це під час поховання повідомив міністр внутрішніх справ Смірнов. Відзнаку міністр вручив внуку Дагаєва. Володимир Литвин, який, як подейкують, був дуже близький з Дагаєвим, у прощальній мові назвав його своїм "старшим братом".
"Його життя є прикладом самовідданого служіння обраній справі на благо нашої незалежної держави. Де б він не працював, які б посади не займав, завжди залишався чуйною, доброю людиною, вірним товаришем і другом, професіоналом у рішенні загальнодержавних задач. Світла пам'ять про нього назавжди залишиться у наших серцях".
Президент України Леонід Кучма
