Експерти із США: Скільки б Кучма не допомогав Бушу, це нічого не змінює
Середа, 30 липня 2003, 16:40
Офіційна влада США не закриватиме очі на проблеми з демократією в Україні в обмін на підтримку операції в Іраку.
Про це сказав у інтерв'ю радіо "Свобода" провідний політичний аналітик американського дослідницького інституту "RAND Corporation" Стівен Леребі.
"Мені видається, що США не применшили свого занепокоєння проблемами щодо демократії та захисту прав людини в Україні. Якщо ви прочитаєте прощальний виступ посла Карлоса Паскуаля, ви побачите в ньому значний акцент на необхідності поважати права людини, дотримуватися верховенства права та підтримувати незалежні ЗМІ".
Водночас він погодився, що відносини США із Україною покращилися після її рішення спрямувати солдатів до Іраку. "Я також погоджуюсь, що Кучма використав цю можливість, щоб здобути прихильне ставлення з боку США. Він сприйняв це, як можливість вийти з міжнародної ізоляції. І це у деякій мірі сталося".
Експерт Національного фонду демократії Надя Дюк також не вважає, що можна говорити про фундаментальну зміну політичного курсу США щодо України, оскільки важливі проблеми у двосторонніх відносинах і досі не вирішені:
"Міжнародні відносини не залишаються на місці. Можна було передбачити, що будуть нові події, які трохи змінять політику Америки стосовно України... Є специфічне ставлення до влади в Україні, але загалом Америка все ще має дуже позитивне ставлення до українського народу".
"Проте всі ці справи: справа Гонгадзе, "Кольчуг" і нереєстрація в Україні американських політичних інститутів NDI та IRI – Національного демократичного і Міжнародного республіканського – надалі лишаються як болючі проблеми у відносинах. Я думаю, що тут в Америці ніхто про це не забув", - додала вона.
Разом з тим американські експерти погоджуються, що український військовий контингент в Іраку потрібен Вашингтону перш за все для створення вигляду про міжнародну підтримку стабілізаційних сил в Іраку.
"Американцям, можливо, й не треба 1800 українців в Іраку, але їм потрібна ширше залучення союзників та інших держав світу. Це викликане, з одного боку, складністю довго утримувати 150 тисяч американських військових в Іраку. Однак, що ще більш важливо, США потребують союзників в Іраку для того, щоб стабілізаційна сила там здобула більшу міжнародну легітимність", - зазначив експерт "RAND Corporation" Стівен Леребі.
"Адміністрація США опинилися у глухому куті, і вона рада будь-якій допомозі, а тому звертається до всіх, до кого може, за підтримкою, у тому числі до України", - додав він.
Леребі також не виключає, що президент Кучма, який погодився надати таку підтримку, сподівається на індульгенцію від Білого дому:
"Я не був би здивованим, якби він розраховував на це, однак я не думаю, що він це отримає. США буде продовжувати здійснювати тиск на Україну. У випадку Росії нам набагато складніше вплинути на те, що відбувається у Чечні. Разом з тим у нас набагато більше важелів впливу, щоб покращити ситуацію у сферах захисту прав людини, забезпечення незалежності ЗМІ і таке інше в Україні".
У такий спосіб експерти прокоментували нещодавню статтю у Washington Post "США змінюють ставлення до України".
Про це сказав у інтерв'ю радіо "Свобода" провідний політичний аналітик американського дослідницького інституту "RAND Corporation" Стівен Леребі.
"Мені видається, що США не применшили свого занепокоєння проблемами щодо демократії та захисту прав людини в Україні. Якщо ви прочитаєте прощальний виступ посла Карлоса Паскуаля, ви побачите в ньому значний акцент на необхідності поважати права людини, дотримуватися верховенства права та підтримувати незалежні ЗМІ".
Водночас він погодився, що відносини США із Україною покращилися після її рішення спрямувати солдатів до Іраку. "Я також погоджуюсь, що Кучма використав цю можливість, щоб здобути прихильне ставлення з боку США. Він сприйняв це, як можливість вийти з міжнародної ізоляції. І це у деякій мірі сталося".
Експерт Національного фонду демократії Надя Дюк також не вважає, що можна говорити про фундаментальну зміну політичного курсу США щодо України, оскільки важливі проблеми у двосторонніх відносинах і досі не вирішені:
"Міжнародні відносини не залишаються на місці. Можна було передбачити, що будуть нові події, які трохи змінять політику Америки стосовно України... Є специфічне ставлення до влади в Україні, але загалом Америка все ще має дуже позитивне ставлення до українського народу".
"Проте всі ці справи: справа Гонгадзе, "Кольчуг" і нереєстрація в Україні американських політичних інститутів NDI та IRI – Національного демократичного і Міжнародного республіканського – надалі лишаються як болючі проблеми у відносинах. Я думаю, що тут в Америці ніхто про це не забув", - додала вона.
Разом з тим американські експерти погоджуються, що український військовий контингент в Іраку потрібен Вашингтону перш за все для створення вигляду про міжнародну підтримку стабілізаційних сил в Іраку.
"Американцям, можливо, й не треба 1800 українців в Іраку, але їм потрібна ширше залучення союзників та інших держав світу. Це викликане, з одного боку, складністю довго утримувати 150 тисяч американських військових в Іраку. Однак, що ще більш важливо, США потребують союзників в Іраку для того, щоб стабілізаційна сила там здобула більшу міжнародну легітимність", - зазначив експерт "RAND Corporation" Стівен Леребі.
"Адміністрація США опинилися у глухому куті, і вона рада будь-якій допомозі, а тому звертається до всіх, до кого може, за підтримкою, у тому числі до України", - додав він.
Леребі також не виключає, що президент Кучма, який погодився надати таку підтримку, сподівається на індульгенцію від Білого дому:
"Я не був би здивованим, якби він розраховував на це, однак я не думаю, що він це отримає. США буде продовжувати здійснювати тиск на Україну. У випадку Росії нам набагато складніше вплинути на те, що відбувається у Чечні. Разом з тим у нас набагато більше важелів впливу, щоб покращити ситуацію у сферах захисту прав людини, забезпечення незалежності ЗМІ і таке інше в Україні".
У такий спосіб експерти прокоментували нещодавню статтю у Washington Post "США змінюють ставлення до України".
