"Ляльководом" олігархів до наступних виборів залишатиметься Кучма
Вівторок, 22 липня 2003, 17:34
Президент Кучма виступає у ролі "ляльковода", який збалансовує впливи різних бізнес-груп, бізнес-середовищ і намагається бавитися з ними.
Таку думку висловив в прямому ефірі радіо "Свобода" політолог, керівник Центру дослідження суспільних процесів "Експерт" Кость Бондаренко. Він вважає, що Кучма "зіштовхує лобами представників різних бізнесових середовищ і на цьому витворює власну якусь гру, власну стабільність".
Бондаренко також зазначив, що "до економічної кризи можна було говорити про вплив певних бізнесово-політичних груп на президента". "Після політичної кризи президент вийшов максимально посилений, попри всі намагання опозиції вплинути на президента, і тепер можна говорити про залежність різних бізнес-груп від президента".
"Після 2000-2001 року президент активно вводить в українську політичну гру представників російського капіталу, російських олігархів, так скажемо, чи є якісь транскорпорації, які так само беруть участь у різноманітних політичних процесах, - зауважив Бондаренко.
Проте разом з тим, на його думку "до наступних президентських виборів, якщо вони відбудуться, в Україні будуть відігравати роль ті фігури, які є на політичній арені, на політичній шахівниці, і головним "ляльководом" буде Кучма".
Відповідаючи на питання, чи є реальна можливість в опозиції в бізнес-груповому плані підважити політичну рівновагу в Україні Бондаренко зазначив, що "такої сили в опозиції" немає з двох причин.
"По-перше, тому що опозиція ділиться на кілька частин. Перша частина опозиції – це та опозиція, яка бавиться за тими правилами, які написав для неї президент. Друга частина опозиції хоче прийти на зміну нинішнім олігархам і просто бавитися за тими ж правилами, за якими зараз бавляться ті ж і Медведчук, і Пінчук, і інші.
І третя група – це ідеалісти, які є в певній меншості, які хочуть якихось певних, конкретних змін, але які не мають важелів, щоб ці зміни якимсь чином впровадити", - вважає Бондаренко.
Другою причиною політолог назвав відсутність "в опозиції якихось конкретних, конструктивних кроків чи якихось конкретних, конструктивних програм, які б вони послідовно і цілеспрямовано втілювали".
Також на думку іншого учасника розмови, доктора історичних наук, професора Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, опозиція не повинна заганяти президента Кучму у глухий кут методом цькування за нелегальну діяльність.
"У політиці треба дивитися на кінцевий результат. Наша головна мета, щоб вибори 2004 року відбулися вчасно, і щоб вони були максимально прозорими. За цих умов можливий навіть певний компроміс з Кучмою в тому сенсі, що його не можна заганяти в глухий кут.
Якщо опозиція постійно буде говорити, що "на наступний день після виборів віддамо його під суд", то яка буде позиція? Людини загнаної в глухий кут? Ясно, що він буде вживати всі важелі для того, щоб цього не сталося, в тому числі, можливі і незаконні засоби також. Для того, щоб максимально нейтралізувати можливий адміністративний ресурс, я вважаю, що можна піти на певні компроміси", - зазначив політолог.
Відповідаючи на питання, кого буде підтримувати Росія на президентських виборах 2004 року, Гарань відзначив, "що російський бізнес опиняється в політичному плані перед досить непростим вибором. Ми знаємо, хто зараз вважається основним кандидатом і хто має найвищі рейтинги. І якщо у цій ситуації Росія почне відверто працювати проти Ющенка, а Ющенко раптом перемагає. В якій ситуації опиняється російський політикум?"
На думку політолога, "найлогічніше, найраціональніше" для Росії – "покласти яйця в різні кошики. І, до речі, про це говорять і російські аналітики. Тобто є кола, які чітко співпрацюють з СДПУ(о), але є й ці аналітики й представники певного бізнесового середовища, які кажуть: "А давайте покладемо яйця в різні кошики".
Гарань також додав, що "в економічному плані українські олігархи програють російським олігархам по своїй силі. І тому створення якогось спільного економічного простору може призвести до того, що вони будуть поглинуті, знову опиняться під диктатом Москви, російських олігархів".
На думку Костя Бондаренка, "українська бізнес-еліта, в основному, лежить головою до Заходу, а ногами, все-таки, – в Росії".
Таку думку висловив в прямому ефірі радіо "Свобода" політолог, керівник Центру дослідження суспільних процесів "Експерт" Кость Бондаренко. Він вважає, що Кучма "зіштовхує лобами представників різних бізнесових середовищ і на цьому витворює власну якусь гру, власну стабільність".
Бондаренко також зазначив, що "до економічної кризи можна було говорити про вплив певних бізнесово-політичних груп на президента". "Після політичної кризи президент вийшов максимально посилений, попри всі намагання опозиції вплинути на президента, і тепер можна говорити про залежність різних бізнес-груп від президента".
"Після 2000-2001 року президент активно вводить в українську політичну гру представників російського капіталу, російських олігархів, так скажемо, чи є якісь транскорпорації, які так само беруть участь у різноманітних політичних процесах, - зауважив Бондаренко.
Проте разом з тим, на його думку "до наступних президентських виборів, якщо вони відбудуться, в Україні будуть відігравати роль ті фігури, які є на політичній арені, на політичній шахівниці, і головним "ляльководом" буде Кучма".
Відповідаючи на питання, чи є реальна можливість в опозиції в бізнес-груповому плані підважити політичну рівновагу в Україні Бондаренко зазначив, що "такої сили в опозиції" немає з двох причин.
"По-перше, тому що опозиція ділиться на кілька частин. Перша частина опозиції – це та опозиція, яка бавиться за тими правилами, які написав для неї президент. Друга частина опозиції хоче прийти на зміну нинішнім олігархам і просто бавитися за тими ж правилами, за якими зараз бавляться ті ж і Медведчук, і Пінчук, і інші.
І третя група – це ідеалісти, які є в певній меншості, які хочуть якихось певних, конкретних змін, але які не мають важелів, щоб ці зміни якимсь чином впровадити", - вважає Бондаренко.
Другою причиною політолог назвав відсутність "в опозиції якихось конкретних, конструктивних кроків чи якихось конкретних, конструктивних програм, які б вони послідовно і цілеспрямовано втілювали".
Також на думку іншого учасника розмови, доктора історичних наук, професора Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, опозиція не повинна заганяти президента Кучму у глухий кут методом цькування за нелегальну діяльність.
"У політиці треба дивитися на кінцевий результат. Наша головна мета, щоб вибори 2004 року відбулися вчасно, і щоб вони були максимально прозорими. За цих умов можливий навіть певний компроміс з Кучмою в тому сенсі, що його не можна заганяти в глухий кут.
Якщо опозиція постійно буде говорити, що "на наступний день після виборів віддамо його під суд", то яка буде позиція? Людини загнаної в глухий кут? Ясно, що він буде вживати всі важелі для того, щоб цього не сталося, в тому числі, можливі і незаконні засоби також. Для того, щоб максимально нейтралізувати можливий адміністративний ресурс, я вважаю, що можна піти на певні компроміси", - зазначив політолог.
Відповідаючи на питання, кого буде підтримувати Росія на президентських виборах 2004 року, Гарань відзначив, "що російський бізнес опиняється в політичному плані перед досить непростим вибором. Ми знаємо, хто зараз вважається основним кандидатом і хто має найвищі рейтинги. І якщо у цій ситуації Росія почне відверто працювати проти Ющенка, а Ющенко раптом перемагає. В якій ситуації опиняється російський політикум?"
На думку політолога, "найлогічніше, найраціональніше" для Росії – "покласти яйця в різні кошики. І, до речі, про це говорять і російські аналітики. Тобто є кола, які чітко співпрацюють з СДПУ(о), але є й ці аналітики й представники певного бізнесового середовища, які кажуть: "А давайте покладемо яйця в різні кошики".
Гарань також додав, що "в економічному плані українські олігархи програють російським олігархам по своїй силі. І тому створення якогось спільного економічного простору може призвести до того, що вони будуть поглинуті, знову опиняться під диктатом Москви, російських олігархів".
На думку Костя Бондаренка, "українська бізнес-еліта, в основному, лежить головою до Заходу, а ногами, все-таки, – в Росії".
