Нокаут Медведчуку або день політичної смерті Кучми?
П'ятниця, 11 липня 2003, 14:53
Ще в четвер ввечері опозиція не на жарт готувалася дати останній бій спробам "протягти" президентський законопроект у КС. Депутати групи "Разом" і активні "бійці" від опозиції врахували досвід минулих днів і за правилами безпеки відмовилися від краваток. Саме краватка виявилася тим самим "слабким місцем", за яке в минулий четвер депутати від опозиції тягали по всьому залу есдека Шуфрича.
Мало хто очікував, що відбудеться все настільки швидко й безболісно. Питання вирішилось за кілька хвилин. Литвин зачитав свої пропозиції з голосу, причому, вони звучали приблизно так: "у статті 2-ій додати такий-то абзац, зі статті такої-то забрати ці слова і доповнити його наступною фразою".
Депутатів це не спантеличило і вони дружно – у 400 голосів (!) - проголосували в цілому за пропозицію Литвина. Якщо коротко (текст документа на момент виходу статті не з'явився на офіційному сервері Верховної Ради), то суть зводиться до наступного.
Тепер законопроект по змінах у Конституцію направляється в КС суб'єктом законодавчої ініціативи (президентом або 150 депутатами) після його реєстрації у парламенті. Направити зареєстрований документ у Суд може також голова парламенту.
Депутати стверджують, що дане рішення кількаразово узгоджувалося із суддями Конституційного суду й президентом. За словами Олександра Мороза, над документом працювали до глибокої ночі, за деякими даними – до 3-ї години ранку.
"Нічого просто так не народжується. Ця постанова з'явилася ще в четвер по обіді, але над нею довго працювали юристи", сказав глава фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук. Як виявилося, саме йому належить "ідея", закладена в постанові Литвина. Хоча депутати від опозиції наполягають, що саме вони першими запропонували таке вирішення ситуації.
Востаннє Литвин подзвонив Кучмі, щоб довідатися його думку про проект постанови, після 9 ранку. Інформовані джерела стверджують, що Литвин практично поставив президентові ультиматум – "на голосування бюлетенями я не піду", і запропонував власне, альтернативне рішення.
Не відомо, що саме вплинуло на настрій Кучми, але ті ж знаючі люди стверджують, що він якщо не обурився, то принаймні не висловився категорично проти постанови Литвина.
Узгодження документа з Кучмою напередодні голосування носило вже радше символічний характер. Литвин, звичайно ж, вранці повідомив лідерам фракцій більшості про розмову з Кучмою і його реакцію, але на рішучість пропрезидентських бійців вплинуло не це.
Один з депутатів від більшості стверджує, що ці, здавалося б назавжди поневолені Банковою народні обранці, таки насмілилися підняти голову. І проголосувати так, як їм здалося правильно.
Нагадаємо, що ще в четвер більшість уперто заявляла про свою готовність будь-яким способом відправити в КС президентський законопроект. За даними опозиції, у більшості вже був готовий план голосування бюлетенями, навіть зібрані підписи депутатів за одержання бюлетенів.
Так що змінилося за ніч?
Як оптимістично відповів на це питання постпред Кучми в парламенті Олександр Задорожній "змінилося саме життя", але не став розшифровувати свої слова. До речі, сам він проголосував "за" постанову Литвина. "Усі питання до глави парламенту", сказав він. Однак один із його соратників по парламенту вважає, що депутати не стільки сказали "так" постанові Литвина, скільки сказали "геть!" Віктору Медведчуку...
Парламентарій стверджує, що на зустрічах більшовиків на Банковій активну участь брав тільки глава президентської адміністрації. Кучма ж при цьому або мовчав або підтакував. У багатьох депутатів, що й без того не горіли почуттями стосовно Медведчука, давно назріло питання: "Ти хто такий?". А ніхто.
І нібито, за версією усе того ж інформованого парламентарія, більшість вирішила показати Медведчуку велику дулю. А останньою краплею, що вплинула на їхнє рішення, стала чергова заява Кучми, що він ні на який третій термін не збирається. Навіщо тоді Кучмі город городити з усіма цими ексклюзивними затвердженнями його законопроекту? Після деяких міркувань більшовики зметикували, що все це треба тільки Медведчуку.
А вже за кількістю ворогів він давно й впевнено тримає в Україні перше місце. Тому, з однієї сторони депутати вирішили не дерти руки у грі Медведчука, а з іншого боку, остаточно усвідомили, що Кучма – політичний труп. Що тепер можна особливо не звертати уваги на окрики з Банкової.
На користь "антимедведчуківської" версії говорять результати голосування.
Одноголосно "за" проголосували комуністи, СПУ, аграрії, НДП, Регіони України, "Європейський вибір", ППУ-Ту, "Демократичні ініціативи",
"Народовладдя", "Народний вибір". В інших фракціях, за винятком есдеків, не голосували одиниці. І тільки з 37 есдеків 31 не голосував. "За" висловилися 6 осіб, у тому числі Кравчук, Заєць, Прошкуратова, Заплатинський, Нечипорук і Франчук.
Лідер фракції Кравчук результати голосування пояснив так: "Не зорієнтувалися". А Нестор Шуфрич заявив, що фракція "не підтримує юридично неграмотних законопроектів" і продовжує відстоювати ідею проходження президентського законопроекту. Читай "законопроекту Медведчука".
Але це пояснення, повторимося, виклав провладний депутат. Опозиціонери не особливо вірять у перспективи "прозріння" більшості. І ще менше вірять у те, що Кучма добровільно відмовився від влади.
Навіщо людині, що збирається у відставку, вносити такі зміни в Конституцію, які пропонує Кучма? Якщо людина справді йде, навіщо залишати за президентом важелі впливу на силовиків? Навіщо йому зберігати призначуваних губернаторів? Хіба що для свого спадкоємця?
Такі питання ставлять близькі до опозиції функціонери. Деякі з них стверджують, що в довірчих бесідах члени уряду (до речі, представники донецького клану) пошепки повідомляють, що у влади може бути тільки один єдиний кандидат. І ім'я йому – Леонід Данилович Кучма.
Ця тема останнім часом одержала свій розвиток у есдеківських ЗМІ. Газета "День" у четвер на своїй передовиці написала наступне: "Ще півтора роки тому здавалося, що альтернативи високорейтинговому Віктору Ющенку бути не може. Усе працювало на нього, навіть слабкі спроби дискредитувати лідера "Нашої України" лягали йому, як кажуть, "у масть". Провладні політики могли і дотепер можуть назвати тільки одну альтернативу Ющенку — Леоніда Кучму. Саме чинний глава держави, незважаючи на всі застереження, здатний і сьогодні об'єднати навколо себе так звані провладні сили, направити їхню енергію в потрібному напрямку".
Цю абсурдну на перший погляд пропозицію можна пояснити двояко. По-перше, це може бути одна з опцій технологів Медведчука, що про всяк випадок готує ґрунт для Кучми – а раптом передумає?
А може це пояснюється простою розгубленістю провладного істеблішменту. Їм зараз не позаздриш, такі люди люблять визначеність. Вони повинні знати, за кого треба організовувати голосування. "Скажіть, хто повинен перемогти, і я вам організую голосування народу" – гасло адміністративного ресурсу.
Оскільки єдиної яскравої кандидатури, що влаштувала би більшість політичних сил або на яку недвозначно вказав би Кучма, не існує, їм складно уявити в головному кріслі країни когось іншого, крім Кучми.
Мало хто очікував, що відбудеться все настільки швидко й безболісно. Питання вирішилось за кілька хвилин. Литвин зачитав свої пропозиції з голосу, причому, вони звучали приблизно так: "у статті 2-ій додати такий-то абзац, зі статті такої-то забрати ці слова і доповнити його наступною фразою".
Депутатів це не спантеличило і вони дружно – у 400 голосів (!) - проголосували в цілому за пропозицію Литвина. Якщо коротко (текст документа на момент виходу статті не з'явився на офіційному сервері Верховної Ради), то суть зводиться до наступного.
Тепер законопроект по змінах у Конституцію направляється в КС суб'єктом законодавчої ініціативи (президентом або 150 депутатами) після його реєстрації у парламенті. Направити зареєстрований документ у Суд може також голова парламенту.
Депутати стверджують, що дане рішення кількаразово узгоджувалося із суддями Конституційного суду й президентом. За словами Олександра Мороза, над документом працювали до глибокої ночі, за деякими даними – до 3-ї години ранку.
"Нічого просто так не народжується. Ця постанова з'явилася ще в четвер по обіді, але над нею довго працювали юристи", сказав глава фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук. Як виявилося, саме йому належить "ідея", закладена в постанові Литвина. Хоча депутати від опозиції наполягають, що саме вони першими запропонували таке вирішення ситуації.
Востаннє Литвин подзвонив Кучмі, щоб довідатися його думку про проект постанови, після 9 ранку. Інформовані джерела стверджують, що Литвин практично поставив президентові ультиматум – "на голосування бюлетенями я не піду", і запропонував власне, альтернативне рішення.
Не відомо, що саме вплинуло на настрій Кучми, але ті ж знаючі люди стверджують, що він якщо не обурився, то принаймні не висловився категорично проти постанови Литвина.
Узгодження документа з Кучмою напередодні голосування носило вже радше символічний характер. Литвин, звичайно ж, вранці повідомив лідерам фракцій більшості про розмову з Кучмою і його реакцію, але на рішучість пропрезидентських бійців вплинуло не це.
Один з депутатів від більшості стверджує, що ці, здавалося б назавжди поневолені Банковою народні обранці, таки насмілилися підняти голову. І проголосувати так, як їм здалося правильно.
Нагадаємо, що ще в четвер більшість уперто заявляла про свою готовність будь-яким способом відправити в КС президентський законопроект. За даними опозиції, у більшості вже був готовий план голосування бюлетенями, навіть зібрані підписи депутатів за одержання бюлетенів.
Так що змінилося за ніч?
Як оптимістично відповів на це питання постпред Кучми в парламенті Олександр Задорожній "змінилося саме життя", але не став розшифровувати свої слова. До речі, сам він проголосував "за" постанову Литвина. "Усі питання до глави парламенту", сказав він. Однак один із його соратників по парламенту вважає, що депутати не стільки сказали "так" постанові Литвина, скільки сказали "геть!" Віктору Медведчуку...
Парламентарій стверджує, що на зустрічах більшовиків на Банковій активну участь брав тільки глава президентської адміністрації. Кучма ж при цьому або мовчав або підтакував. У багатьох депутатів, що й без того не горіли почуттями стосовно Медведчука, давно назріло питання: "Ти хто такий?". А ніхто.
І нібито, за версією усе того ж інформованого парламентарія, більшість вирішила показати Медведчуку велику дулю. А останньою краплею, що вплинула на їхнє рішення, стала чергова заява Кучми, що він ні на який третій термін не збирається. Навіщо тоді Кучмі город городити з усіма цими ексклюзивними затвердженнями його законопроекту? Після деяких міркувань більшовики зметикували, що все це треба тільки Медведчуку.
А вже за кількістю ворогів він давно й впевнено тримає в Україні перше місце. Тому, з однієї сторони депутати вирішили не дерти руки у грі Медведчука, а з іншого боку, остаточно усвідомили, що Кучма – політичний труп. Що тепер можна особливо не звертати уваги на окрики з Банкової.
На користь "антимедведчуківської" версії говорять результати голосування.
Одноголосно "за" проголосували комуністи, СПУ, аграрії, НДП, Регіони України, "Європейський вибір", ППУ-Ту, "Демократичні ініціативи",
"Народовладдя", "Народний вибір". В інших фракціях, за винятком есдеків, не голосували одиниці. І тільки з 37 есдеків 31 не голосував. "За" висловилися 6 осіб, у тому числі Кравчук, Заєць, Прошкуратова, Заплатинський, Нечипорук і Франчук.
Лідер фракції Кравчук результати голосування пояснив так: "Не зорієнтувалися". А Нестор Шуфрич заявив, що фракція "не підтримує юридично неграмотних законопроектів" і продовжує відстоювати ідею проходження президентського законопроекту. Читай "законопроекту Медведчука".
Але це пояснення, повторимося, виклав провладний депутат. Опозиціонери не особливо вірять у перспективи "прозріння" більшості. І ще менше вірять у те, що Кучма добровільно відмовився від влади.
Навіщо людині, що збирається у відставку, вносити такі зміни в Конституцію, які пропонує Кучма? Якщо людина справді йде, навіщо залишати за президентом важелі впливу на силовиків? Навіщо йому зберігати призначуваних губернаторів? Хіба що для свого спадкоємця?
Такі питання ставлять близькі до опозиції функціонери. Деякі з них стверджують, що в довірчих бесідах члени уряду (до речі, представники донецького клану) пошепки повідомляють, що у влади може бути тільки один єдиний кандидат. І ім'я йому – Леонід Данилович Кучма.
Ця тема останнім часом одержала свій розвиток у есдеківських ЗМІ. Газета "День" у четвер на своїй передовиці написала наступне: "Ще півтора роки тому здавалося, що альтернативи високорейтинговому Віктору Ющенку бути не може. Усе працювало на нього, навіть слабкі спроби дискредитувати лідера "Нашої України" лягали йому, як кажуть, "у масть". Провладні політики могли і дотепер можуть назвати тільки одну альтернативу Ющенку — Леоніда Кучму. Саме чинний глава держави, незважаючи на всі застереження, здатний і сьогодні об'єднати навколо себе так звані провладні сили, направити їхню енергію в потрібному напрямку".
Цю абсурдну на перший погляд пропозицію можна пояснити двояко. По-перше, це може бути одна з опцій технологів Медведчука, що про всяк випадок готує ґрунт для Кучми – а раптом передумає?
А може це пояснюється простою розгубленістю провладного істеблішменту. Їм зараз не позаздриш, такі люди люблять визначеність. Вони повинні знати, за кого треба організовувати голосування. "Скажіть, хто повинен перемогти, і я вам організую голосування народу" – гасло адміністративного ресурсу.
Оскільки єдиної яскравої кандидатури, що влаштувала би більшість політичних сил або на яку недвозначно вказав би Кучма, не існує, їм складно уявити в головному кріслі країни когось іншого, крім Кучми.
