Газотранспортний консорціум зайшов у глухий кут - КоммерсантЪ
П'ятниця, 11 липня 2003, 14:50
Переговори наглядової ради засновників міжнародного газотранспортного консорціуму, що пройшли у середу в Києві, зайшли у глухий кут.
І досі не погоджено найголовніше питання - як керувати газотранспортною системою (ГТС) України, повідомляє російська ділова газета "КоммерсантЪ".
Українська сторона не поширювала ніяких офіційних повідомлень про засідання наглядової ради і його результати. У прес-службах зацікавлених відомств за станом на ранок п'ятниці будь-яка інформація для преси з цього приводу також була відсутня.
Згідно з даними "КоммерсантЪ", у переговорах брали участь віце-прем'єр уряду Росії Віктор Христенко, заступники голови правління АТ "Газпром" Юрій Комаров і Олександр Рязанов, а також представники французької компанії Gaz de France.
За даними агентства "Інтерфакс-Україна", зустріч проходила в НАК "Нафтогаз України". Україну на ній, крім керівництва НАК, представляв віце-прем'єр Віталій Гайдук.
Як пише "Коммерсантъ", Україна ще на початку червня запропонувала Росії й Німеччині дві моделі співробітництва.
Відповідно до першого учасники консорціуму купують російський газ на кордоні України й Росії за фіксованою ціною, а потім учасники консорціуму будуть продавати доставлений газ на українському західному кордоні Румунії, Угорщини, Болгарії та Польщі. Отриманий від продажу прибуток спочатку повинен цілком інвестуватися в розвиток української газотранспортної системи.
У відповідності з другою моделлю, повідомляє російська газета, Україна згодна віддати ГТС у концесію, а кожний з учасників консорціуму повинен внести перший інвестиційний внесок у розмірі $500 млн.
"КоммерсантЪ" у статті наводить слова прес-секретаря голови правління "Газпрому" Сергія Куприянова про те, що Христенко прибув до Києва з метою обговорити послідовність інвестицій у проект, однак ніяких конкретних рішень не було прийнято і з цього питання.
У середині червня прем'єр Росії Михайло Касьянов заявив, що до кінця серпня Росія й Україна завершать підготовку всієї документації по міжнародному газотранспортному консорціуму, що дозволить підключитися до роботи з цього проекту третім країнам.
І досі не погоджено найголовніше питання - як керувати газотранспортною системою (ГТС) України, повідомляє російська ділова газета "КоммерсантЪ".
Українська сторона не поширювала ніяких офіційних повідомлень про засідання наглядової ради і його результати. У прес-службах зацікавлених відомств за станом на ранок п'ятниці будь-яка інформація для преси з цього приводу також була відсутня.
Згідно з даними "КоммерсантЪ", у переговорах брали участь віце-прем'єр уряду Росії Віктор Христенко, заступники голови правління АТ "Газпром" Юрій Комаров і Олександр Рязанов, а також представники французької компанії Gaz de France.
За даними агентства "Інтерфакс-Україна", зустріч проходила в НАК "Нафтогаз України". Україну на ній, крім керівництва НАК, представляв віце-прем'єр Віталій Гайдук.
Як пише "Коммерсантъ", Україна ще на початку червня запропонувала Росії й Німеччині дві моделі співробітництва.
Відповідно до першого учасники консорціуму купують російський газ на кордоні України й Росії за фіксованою ціною, а потім учасники консорціуму будуть продавати доставлений газ на українському західному кордоні Румунії, Угорщини, Болгарії та Польщі. Отриманий від продажу прибуток спочатку повинен цілком інвестуватися в розвиток української газотранспортної системи.
У відповідності з другою моделлю, повідомляє російська газета, Україна згодна віддати ГТС у концесію, а кожний з учасників консорціуму повинен внести перший інвестиційний внесок у розмірі $500 млн.
"КоммерсантЪ" у статті наводить слова прес-секретаря голови правління "Газпрому" Сергія Куприянова про те, що Христенко прибув до Києва з метою обговорити послідовність інвестицій у проект, однак ніяких конкретних рішень не було прийнято і з цього питання.
У середині червня прем'єр Росії Михайло Касьянов заявив, що до кінця серпня Росія й Україна завершать підготовку всієї документації по міжнародному газотранспортному консорціуму, що дозволить підключитися до роботи з цього проекту третім країнам.
