Адвокат ніколи не програє?

Тепер вже і не згадати, хто перед обличчям опозиції, яка так загрозливо об'єднується, надоумивши Кучму закритися Медведчуком: Пінчук? Волошин? Підхльоснутий черговою порцією спиртного страх перед майбутнім? Не важливо. Отож, купив наш рудий на старість собі золотого півника. Щоб типу "царюй, лежачи на боці!" Навіщо людині, яка дотепер переконана, що Голландія й Нідерланди - дві європейські країни, пам'ятати про уроки пушкінського царя, що довірився у казці такому ж енергійному антикризовому півнику? Коротше, купив.

Зараз прийшов час: Медведчук виставив Кучмі рахунок. Рахунок називається
"президентські пропозиції по зміні Конституції". Кучмин заслужений (і не раз!) юрист чітко знає: пиши правильно, навіть якщо диктують помилково. Вже відпали маскувальні "благоглупості", дозволені Кучмі на першому етапі медведчуківського проекту, у вигляді двопалатного парламенту й бажання передоручити народу приймати закони. Зараз наш вершник без голови з жахом усвідомлює, куди заніс його вірний (ха-ха три рази!) кінь.

Відповідь проста, як рахунок у футболі: продовження царського терміну без повноважень Кучми в обмін на повновладдя прем'єра парламентсько-президентської республіки (о) Медведчука. Етапи "великого шляху": розпуск парламенту, автоматична відставка прем'єра (ну, вибач, ми цілилися не у тебе), призначення в.о. прем'єром заздалегідь вирощеного Кірпи, продовження повноважень вишколеної ЦВК, дострокові парламентські вибори в умовах повномасштабного розгулу адмінресурсу есдеківських міністрів (до речі, які очолюють найбільш масові структури: Мінсоцполітики, Міносвіти, Мінтранс, Міноборони - майже всі, крім в'язниць і дурдомів), есдеківських губернаторів, міських районних князьків.

Тотальна фальсифікація, щільно завішена пропагандою вірних телеканалів і газет. Не можна увесь час нахабно обманювати всіх, та й не потрібно: під час виборів цілком достатньо. Найбільша фракція (о) висуває на прем'єра свого "золотого півника", який поблажливо одержує Указ з рук нікому вже не потрібного Кучми. Його навіть клювати по чолі не треба - нехай живе у Конча-Заспі, а ще краще у Барвисі. А може і треба, але - потім. Адвокат ніколи не програє, клієнт - досить часто. Особливо, у рік соціал-демократії...

Отже, останнє питання: де взяти 300 голосів? Є 240 рабів чарівної лампи адміністрації президента готових, якщо добре потерти, проголосувати навіть за власну страту. Вони ще пишатися будуть тим, що у ході важких переговорів (зі зняттям штанів) вирвали у президента розгін парламенту, а не розстріл.

Хіба от тільки донецькі? Так кишка тонка - з донецької мухи можна зробити тільки одного слона. І то ненадовго. Хрін з ним, із президентством, підемо назад у рідні степи, щипати свою "зелень". Чи надовго?

Хто ще поповнить ряди ковалів Вітьчиного щастя, хто стане ху - от у чому питання. Немає такої мети, яка не виправдала б солідні кошти. Або є, колеги по опозиції? Відкиньмо казки й примовки. Давайте домовимося не виправдовувати зрадництво країни будь-якими, у тому числі благозвучними і юридично вивіреними поясненнями. Згадаємо сумний день кидалова імені Програми уряду: грати з бандитами по-чесному не можна. Не можна і по-нечесному. Ахіллесова п'ята захована у голові політиканів.

3 липня, у четвер уся країна буде відчувати себе у літаку над Чорним морем. Кожний, хто при голосуванні проекту від Кучми-Медведчука натисне кнопку "за" - убиває країну.

Я глибоко сподіваюся, що це розуміють не тільки Мороз і Тимошенко, але і Симоненко. Дуже хочу вірити, що цього разу не візьме гріх на душу Ющенко і його ду-уже плюралістична фракція. Добродії Костенко, Тарасюк, Пинзеник, Порошенко, Рибачук не шукайте нюансів. Або ви - або вас. Говоріть Кучмі і Медведчуку: так-так, ні-ні. Решта - від лукавого.