Чорні дні Чернігова
Понеділок, 9 червня 2003, 13:52
Отже, президент АКБ "Укрсиббанк" Олександр Ярославський за попередніми даними обраний депутатом Верховної Ради. У Чернігові. На довиборах. У неділю, 8 червня.
За даними окружної виборчої комісії за нього проголосували 19, 846 виборців, що склало 27,06% від тих, хто взяв участь у голосуванні. За ним - самовисуванець Дмитро Іванов, підтриманий опозиційною "трійкою" - 17, 455 голосів (23,8%). Замикає п"єдестал виборчої пошани - Олександра Кужель, яку підтримало 10, 280 виборців (14,01%).
Як повідомили УП у виборчій комісії, зі 164 тисяч виборців, у виборах взяли участь 73, 276. У результаті підрахунку голосів було виявлено 7, 849 недійсних бюлетенів, що склало 10,7%.
Кореспондент УП спостерігав за древнім руським містом у день голосування. Репортерські враження.
Дільниці
Високої активності виборців, як і завжди - під час літніх голосувань, не спостерігалося. Першими до дільниць дочовгали бабусі-пенсіонерки. За п"ять хвилин вони залишали дільниці в шоці. Адже у бюлетенях навпроти імені їхньої улюблениці - "тимчасово непрацюючої" Вітренко Наталії Михайлівни стояв жирний штамп "Вибув".
Напередодні, 7 червня, окружна виборча комісія з другої спроби таки зняла лідерку ПСПУ з перегонів. Формальною причиною стала оплата друкованих агітаційних матеріалів не з виборчого фонду кандидата в нардепи. Сама Вітренко з таким формулюванням, звісно, не погоджується й обіцяє вже найближчим часом завалити скаргами усі судові інстанції - до Європейського суду з прав людини включно.
Але це все було сказано вже пообіді, коли Вітренко разом із довіреними особами, екс-депутатами Володимиром Марченком і Людмилою Безуглою, відвідала прес-центр. Цього разу місцеві та столичні журналісти працювали в комфортних умовах прес-центру, зорганізованого спільно Чернігівським прес-клубом та Комітетом виборців України.
А до того, не раз довелося спостерігати як невдоволені пенсіонери ледве не за грудки хапали голів і просто представників виборчих комісій, які не могли дати зрозуміле "протестному електорату" пояснення, чому "нашу й вашу Наташу" зняли з виборів.
Дехто розвертався і йшов із дільниць геть. Інші - брали бюлетені і починали псувати кров і нерви виборчкомівцям за наявні, на їхню думку, порушення закону безпосередньо у бюлетені. Це міг бути трохи навкіс поставлений штамп "Вибув", або відтиск печатки, який трохи заходив на відривний талон… Треті писали слово "ВІТРЕНКО" прямо згори злополучного штампу. Четверті - безпосередньо на урні для голосування…
Але, як виявилося, найбільше серед потенційних виборців Наталі Михайлівни було тих, хто все-таки дав бій "злочинному режиму" та "проамериканській опозиції" - це ті, хто поставив галочку або плюсик навколо позиції "проти всіх". За останніми даними, їх було 8, 201 тисяч, тобто 11,18% виборців. Цього дня кандидат "ПРОТИ ВСІХ" був у Чернігові у фаворі.
Кандидати
Взагалі заявили про своє бажання представляти округ у парламенті 38 осіб. У виборчий бюлетень були внесені прізвища 33-х. До дня волевиявлення "дожив" лише 21 (двадцять один).
Найвідоміші - екс-глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель (підтримувана політичною партією "Трудова Україна" і особисто Сергієм Тігіпком), банкір Олександр Ярославський (йому сприяла "влада"), Наталя Вітренко (ПСПУ), екс-прес-секретар Чорновола Дмитро Понамарчук, екс-депутат Олександр Пухкал, а також редактор місцевої молодіжної газети "Гарт" Дмитро Іванов, якого підтримала опозиція у форматі "трійки" (СПУ-БЮТ-"Наша Україна").
Комуністи висунули свою людину, можливо, непогану, але в даних умовах завідомо непрохідну. Щоправда, редактор-опозиціонер Іванов вказував під час публічних заходів, що його підтримують не тільки Олександр Мороз, Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко, але й поет-комуніст Борис Ілліч Олійник. Компартія з цього приводу робила офіційне пояснення, що це особиста позиція шановного законодавця, а не позиція власне КПУ.
На виборах добре себе показала… фракція СПУ. Понад половина її членів працювали на окрузі, який мав скерувати до Києва її майбутнього члена Дмитра Іванова. Семенюк, Рудьковський, Сподаренко та інші проводили зустрічі з виборцями, вели діалог із владою. Щоправда, це не допомогло опозиційному газетяру потрапити в оплачений з виборчого фонду телеефір. Як тільки виступила Наталя Вітренко, так відразу невідомий (знову "невстановлена особа"!) зробив куди треба дзвінок про… замінування телецентру. Вибухівку шукали міліціонери з собаками (чи пси з ментами?) рівно до 24-ї, коли офіційно вступила в силу заборона на політичну рекламу та агітацію.
Місто
Політично-активні городяни стверджують, що ще за кілька днів увесь центр Чернігова був завішаний бігбордами з портретами Олександра Ярославського. У день виборів місто рясніло іншими велетенськими дошками - "Укрсиббанку", який й очолює кандидат. Та ще й тролейбуси носили на своїх гарячих запилених боках гасла на підтримку бізнесмена. Може тому, що місцевим транспортникам дуже до вподоби діяльність очолюваного Ярославським благодійного фонду, а може з якоїсь іншої біди…
Конкуренція листівок у дні перед 8 червня набула ознак війни. Сила-силенна фальшивих листівок - скажімо, довелося бачити заклик голосувати проти Вітренко, підписаний… "Володимиром Марченком", насправді, її вічним санчо пансою - зброєносцем і просто редактором партійної газети "Досвітні вогні".
На офсетну поліграфію Ярославського якісь добродії наклеювали зелененькі купюри, псевдодолари, де замість просвітлених облич президентів у перуках був поміщений сам Олександр Владиленович. Думається, що від цього він не надто зрадів.
Дуже багато вгатив у наочну агітацію та пропаганду "син землі Чернігівської" Олександр Пухкал. Але не до всіх зміст його послань дійшов: чималий пакунок його пафосних листівок вранці у день виборів можна було бачити в кущах посеред міста.
Особливо не щастило плакатам узгодженого кандидата Іванова. Хтось свідомо й дуже наполегливо видряпував очі його паперовим агітаторам Віктору Ющенку та Олександру Морозу. Може тому, що декому просто соромно дивитися в очі останнім моральним політикам …
Піар на тлі страху
На думку прес-секретаря КВУ Олександра Черненка, це були чи не перші вибори останнього часу, де не був прямо задіяний т.зв. "адмінресурс". Голова Комітету виборців Ігор Попов навіть заявив на післявиборчій прес-конференції, що в його підлеглих, які вели спостереження немає претензій до виконавчої влади. Не були задіяні в чистому вигляді й основні схеми фальсифікації - "карусель",
"піраміда", "хусточка"… Це коли чисті бюлетені виносяться з виборчих дільниць, передаються за фінансову чи іншу матеріальну винагороду, як пишуть у міліцейських рапортах "невстановленим особам", а потім ті роблять з ними якісь маніпуляції, внаслідок яких ті чудесним чином потрапляють до скриньок. Як казав один кіноперсонаж, "ловкость рук и никакого мошеничества".
Не доведено, отже, нічого й не було?… Голова обласної організації УНП Володимир Ступак розповів, що за його інформацією ще напередодні дня виборів у команді кандидата N. було близько сотні винесених із виборчкомів "документів суворої звітності" для реалізації "технології плаваючого бюлетеня". Керівник Чернігівського обласного КВУ Олександр Соломаха продовжує думку наступним чином: "Якщо "карусель" із бюлетенями закрутили, а в кандидатів немає про це інформації, то існує два варіанти - або нічого не було (що навряд), або люди просто бояться давати свідчення...".
Замість резюме
Я не хочу сказати, що на цих виборах закон і право торжествували. Бо інакше мене розірвуть на дрібні шматочки ті самі вітренківські бабусі та не подадуть руки знайомі соціалісти. Просто "влада" (до речі, цим евфемізмом користуються всі без винятку кандидати - від суперопозиційних до нібито прорежимних) навчилась проводити вибори так, щоб спостерігачі фіксували численні, але малосуттєві для загальної картини порушення (на кшталт помилок у прізвищах виборців), але не бачили справжньої картини того, що відбувається. Тому на емоційному рівні цілком співчуваєш екстравагантним ескападам товаришки Вітренко чи гнівним тирадам пані Кужель, але розумієш, що майже нічого з того вони не зможуть довести у суді.
Люди справді бояться. Все місто гуде, що десь на заводі "Хімволокно" давали по червінцю за позитивне голосування за Ярославського. Але ніхто про це не скаже вголос.
І є чого боятися. Бо за два дні до виборів на Дмитра Іванова скоїли напад якісь, звісно, "невстановлені" молодики. Тільки зареєстрований дванадцятизарядний пістолет "Форт" у руках, міцне українське слово на устах та чоловіча сила дозволили йому довести кампанію до кінця. Але хто буде розслідувати інцидент?
Так, влада (вже без лапок!) нічого не боїться. Якщо вже член майже сімейної для Леоніда Кучми "Трудової України" Олександра Кужель змушена заявити - "Це не політика в країні, а геноцид. У цій схемі, яка реалізується, або Медведчук перемагає на виборах, або людина, яку він веде. Він вніс мене у темники, але президент повинен мене почути…".
Це була генеральна репетиція. Вистава десь за півтора роки. Завіса.
За даними окружної виборчої комісії за нього проголосували 19, 846 виборців, що склало 27,06% від тих, хто взяв участь у голосуванні. За ним - самовисуванець Дмитро Іванов, підтриманий опозиційною "трійкою" - 17, 455 голосів (23,8%). Замикає п"єдестал виборчої пошани - Олександра Кужель, яку підтримало 10, 280 виборців (14,01%).
Як повідомили УП у виборчій комісії, зі 164 тисяч виборців, у виборах взяли участь 73, 276. У результаті підрахунку голосів було виявлено 7, 849 недійсних бюлетенів, що склало 10,7%.
Кореспондент УП спостерігав за древнім руським містом у день голосування. Репортерські враження.
Дільниці
Високої активності виборців, як і завжди - під час літніх голосувань, не спостерігалося. Першими до дільниць дочовгали бабусі-пенсіонерки. За п"ять хвилин вони залишали дільниці в шоці. Адже у бюлетенях навпроти імені їхньої улюблениці - "тимчасово непрацюючої" Вітренко Наталії Михайлівни стояв жирний штамп "Вибув".
Напередодні, 7 червня, окружна виборча комісія з другої спроби таки зняла лідерку ПСПУ з перегонів. Формальною причиною стала оплата друкованих агітаційних матеріалів не з виборчого фонду кандидата в нардепи. Сама Вітренко з таким формулюванням, звісно, не погоджується й обіцяє вже найближчим часом завалити скаргами усі судові інстанції - до Європейського суду з прав людини включно.
Але це все було сказано вже пообіді, коли Вітренко разом із довіреними особами, екс-депутатами Володимиром Марченком і Людмилою Безуглою, відвідала прес-центр. Цього разу місцеві та столичні журналісти працювали в комфортних умовах прес-центру, зорганізованого спільно Чернігівським прес-клубом та Комітетом виборців України.
А до того, не раз довелося спостерігати як невдоволені пенсіонери ледве не за грудки хапали голів і просто представників виборчих комісій, які не могли дати зрозуміле "протестному електорату" пояснення, чому "нашу й вашу Наташу" зняли з виборів.
Дехто розвертався і йшов із дільниць геть. Інші - брали бюлетені і починали псувати кров і нерви виборчкомівцям за наявні, на їхню думку, порушення закону безпосередньо у бюлетені. Це міг бути трохи навкіс поставлений штамп "Вибув", або відтиск печатки, який трохи заходив на відривний талон… Треті писали слово "ВІТРЕНКО" прямо згори злополучного штампу. Четверті - безпосередньо на урні для голосування…
Але, як виявилося, найбільше серед потенційних виборців Наталі Михайлівни було тих, хто все-таки дав бій "злочинному режиму" та "проамериканській опозиції" - це ті, хто поставив галочку або плюсик навколо позиції "проти всіх". За останніми даними, їх було 8, 201 тисяч, тобто 11,18% виборців. Цього дня кандидат "ПРОТИ ВСІХ" був у Чернігові у фаворі.
Кандидати
Взагалі заявили про своє бажання представляти округ у парламенті 38 осіб. У виборчий бюлетень були внесені прізвища 33-х. До дня волевиявлення "дожив" лише 21 (двадцять один).
Найвідоміші - екс-глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель (підтримувана політичною партією "Трудова Україна" і особисто Сергієм Тігіпком), банкір Олександр Ярославський (йому сприяла "влада"), Наталя Вітренко (ПСПУ), екс-прес-секретар Чорновола Дмитро Понамарчук, екс-депутат Олександр Пухкал, а також редактор місцевої молодіжної газети "Гарт" Дмитро Іванов, якого підтримала опозиція у форматі "трійки" (СПУ-БЮТ-"Наша Україна").
Комуністи висунули свою людину, можливо, непогану, але в даних умовах завідомо непрохідну. Щоправда, редактор-опозиціонер Іванов вказував під час публічних заходів, що його підтримують не тільки Олександр Мороз, Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко, але й поет-комуніст Борис Ілліч Олійник. Компартія з цього приводу робила офіційне пояснення, що це особиста позиція шановного законодавця, а не позиція власне КПУ.
На виборах добре себе показала… фракція СПУ. Понад половина її членів працювали на окрузі, який мав скерувати до Києва її майбутнього члена Дмитра Іванова. Семенюк, Рудьковський, Сподаренко та інші проводили зустрічі з виборцями, вели діалог із владою. Щоправда, це не допомогло опозиційному газетяру потрапити в оплачений з виборчого фонду телеефір. Як тільки виступила Наталя Вітренко, так відразу невідомий (знову "невстановлена особа"!) зробив куди треба дзвінок про… замінування телецентру. Вибухівку шукали міліціонери з собаками (чи пси з ментами?) рівно до 24-ї, коли офіційно вступила в силу заборона на політичну рекламу та агітацію.
Місто
Політично-активні городяни стверджують, що ще за кілька днів увесь центр Чернігова був завішаний бігбордами з портретами Олександра Ярославського. У день виборів місто рясніло іншими велетенськими дошками - "Укрсиббанку", який й очолює кандидат. Та ще й тролейбуси носили на своїх гарячих запилених боках гасла на підтримку бізнесмена. Може тому, що місцевим транспортникам дуже до вподоби діяльність очолюваного Ярославським благодійного фонду, а може з якоїсь іншої біди…
Конкуренція листівок у дні перед 8 червня набула ознак війни. Сила-силенна фальшивих листівок - скажімо, довелося бачити заклик голосувати проти Вітренко, підписаний… "Володимиром Марченком", насправді, її вічним санчо пансою - зброєносцем і просто редактором партійної газети "Досвітні вогні".
На офсетну поліграфію Ярославського якісь добродії наклеювали зелененькі купюри, псевдодолари, де замість просвітлених облич президентів у перуках був поміщений сам Олександр Владиленович. Думається, що від цього він не надто зрадів.
Дуже багато вгатив у наочну агітацію та пропаганду "син землі Чернігівської" Олександр Пухкал. Але не до всіх зміст його послань дійшов: чималий пакунок його пафосних листівок вранці у день виборів можна було бачити в кущах посеред міста.
Особливо не щастило плакатам узгодженого кандидата Іванова. Хтось свідомо й дуже наполегливо видряпував очі його паперовим агітаторам Віктору Ющенку та Олександру Морозу. Може тому, що декому просто соромно дивитися в очі останнім моральним політикам …
Піар на тлі страху
На думку прес-секретаря КВУ Олександра Черненка, це були чи не перші вибори останнього часу, де не був прямо задіяний т.зв. "адмінресурс". Голова Комітету виборців Ігор Попов навіть заявив на післявиборчій прес-конференції, що в його підлеглих, які вели спостереження немає претензій до виконавчої влади. Не були задіяні в чистому вигляді й основні схеми фальсифікації - "карусель",
"піраміда", "хусточка"… Це коли чисті бюлетені виносяться з виборчих дільниць, передаються за фінансову чи іншу матеріальну винагороду, як пишуть у міліцейських рапортах "невстановленим особам", а потім ті роблять з ними якісь маніпуляції, внаслідок яких ті чудесним чином потрапляють до скриньок. Як казав один кіноперсонаж, "ловкость рук и никакого мошеничества".
Не доведено, отже, нічого й не було?… Голова обласної організації УНП Володимир Ступак розповів, що за його інформацією ще напередодні дня виборів у команді кандидата N. було близько сотні винесених із виборчкомів "документів суворої звітності" для реалізації "технології плаваючого бюлетеня". Керівник Чернігівського обласного КВУ Олександр Соломаха продовжує думку наступним чином: "Якщо "карусель" із бюлетенями закрутили, а в кандидатів немає про це інформації, то існує два варіанти - або нічого не було (що навряд), або люди просто бояться давати свідчення...".
Замість резюме
Я не хочу сказати, що на цих виборах закон і право торжествували. Бо інакше мене розірвуть на дрібні шматочки ті самі вітренківські бабусі та не подадуть руки знайомі соціалісти. Просто "влада" (до речі, цим евфемізмом користуються всі без винятку кандидати - від суперопозиційних до нібито прорежимних) навчилась проводити вибори так, щоб спостерігачі фіксували численні, але малосуттєві для загальної картини порушення (на кшталт помилок у прізвищах виборців), але не бачили справжньої картини того, що відбувається. Тому на емоційному рівні цілком співчуваєш екстравагантним ескападам товаришки Вітренко чи гнівним тирадам пані Кужель, але розумієш, що майже нічого з того вони не зможуть довести у суді.
Люди справді бояться. Все місто гуде, що десь на заводі "Хімволокно" давали по червінцю за позитивне голосування за Ярославського. Але ніхто про це не скаже вголос.
І є чого боятися. Бо за два дні до виборів на Дмитра Іванова скоїли напад якісь, звісно, "невстановлені" молодики. Тільки зареєстрований дванадцятизарядний пістолет "Форт" у руках, міцне українське слово на устах та чоловіча сила дозволили йому довести кампанію до кінця. Але хто буде розслідувати інцидент?
Так, влада (вже без лапок!) нічого не боїться. Якщо вже член майже сімейної для Леоніда Кучми "Трудової України" Олександра Кужель змушена заявити - "Це не політика в країні, а геноцид. У цій схемі, яка реалізується, або Медведчук перемагає на виборах, або людина, яку він веде. Він вніс мене у темники, але президент повинен мене почути…".
Це була генеральна репетиція. Вистава десь за півтора роки. Завіса.
