Звіт Amnesty International. Україна: Заарештовані сплять почергово
Середа, 4 червня 2003, 14:20
Звіт відображає події з січня по грудень 2002
Президент: Леонід Кучма
Голова уряду: Віктор Янукович (до листопада – Анатолій Кінах)
Смертна кара: скасована для всіх видів злочинів
Міжнародний кримінальний суд: Статут підписаний
Продовжувала надходити інформація про систематичне застосування тортур та жорстокого поводження із затриманими працівниками правоохоронних органів. Умови утримання у в’язницях і надалі не відповідають мінімальним міжнародним стандартам, і нерідко є жорстокими, нелюдськими та такими, що принижують людську гідність. Не досягнуто жодного прогресу у виявленні винних за "зникнення" журналіста Георгія Гонгадзе та вбивство тележурналіста Ігоря Александрова. Продовжуються утиски свободи преси.
Тортури та жорстоке поводження
Продовжують надходити повідомлення про тортури та знущання з боку працівників міліції. Міжнародна Амністія давно занепокоєна цим питанням. Це питання піднімається й у звіті Комітету Ради Європи з Попередження Тортур. Комітет здійснив три візити до України в 1998, 1999, 2000 рр. Звіти Комітету про результати візитів були опубліковані у жовтні 2002 р.
У своїх висновках Комітет наголосив, що люди, які перебувають у міліцейських відділках, опиняються у великій небезпеці фізичного насильства, особливо в перші години арешту та під час допитів, які здійснюються з метою отримання свідчень.
Під час візитів у 1998 та 2000 рр. Комітет отримав "велику кількість" повідомлень про жорстоке поводження, зокрема: побиття ногами, кулаками, кийками. Проте, Комітет також отримував скарги на жорстокіші форми знущань, які можна кваліфікувати як тортури: електрошок, погрози зброєю, опіки цигарками, удушення за допомогою одягання протигаза або поліетиленового пакету на голову затриманого, побиття людини, яка закована у кайдани, підвішування за руки-ноги, биття по п’ятах тощо.
Скарги про жорстокі методи поводження не обмежуються періодом попереднього затримання. Під час візиту в 2000 році Комітету до кількох в’язниць, була отримана велика кількість повідомлень про жорстоке поводження з ув’язненими. До в’язнів застосовували: удари кулаками, різними дерев’яними предметами, гумовими палицями або арматурою.
Комітет стурбовано заявив, що багато заарештованих, які перебувають СІЗО та в’язницях побоюються спілкуватися з членами делегації, а також відмовилися від медичного обстеження експертами делегації. Така поведінка пов’язана з тим, що люди бояться репресій.
Жорстокі умови у в’язницях
Небагато було зроблено для покращення умов утримання у СІЗО та в’язницях. Ці умови досі не відповідають мінімальним міжнародним стандартам. Проблема переповнення камер ускладнюється загальною політикою утримання підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів під вартою та фактичним невикористанням альтернативних форм покарань, які не передбачають затримання. Прогалини у юридичній системі призводять до тривалого досудового ув’язнення.
Після свого візиту в 2000 р. до Сімферополя, Комітет описав умови утримання в СІЗО №15: "Більшість заарештованих є жертвами жахливих умов утримання. Заарештовані були втиснуті у переповнені камери, де фактично не було природного світла, мало штучного освітлення та погана вентиляція… До того ж, у камерах не вистачає ліжок, тому в багатьох камерах затримані сплять почергово… У той час, коли в деяких камерах провели косметичний ремонт, більшість залишаються в брудному й аварійному стані, в них повно тарганів та інших паразитів".
Напади на журналістів
Розслідування у справі " зникнення" 16 вересня 2000 року журналіста газети "Українська правда" Георгія Гонгадзе затягувалося упродовж 2002 р. У липні новопризначений Генеральний Прокурор, Святослав Піскун, створив спеціальну слідчу комісію для з’ясування обставин "зникнення" журналіста. Але це не дало суттєвих результатів. Відсутність прогресу в розслідуванні справи спровокувало як вітчизняну, так і зарубіжну критику.
Таким же чином немає успіхів у виявленні винних у побитті до смерті Ігоря Александрова, керівника телевізійної компанії ТОР, що сталося в місті Слов’янськ в липні 2001 року. 17 травня 2002 року Донецькій суд, на підставі недостатніх доказів, визнав невинним у вбивстві Ігоря Александрова безпритульного чоловіка. Українська та міжнародна преса поділяють думку, що вбивство Александрова пов’язано із розслідуванням про урядову корупцію та організовану злочинність.
Свобода слова
Досі залишається актуальним питання про значне втручання влади у діяльність засобів масової інформації. ЗМІ звинувачують владу в спробах придушити діяльність журналістів за допомогою різноманітних адміністративних важелів. Надходять повідомлення про фізичні напади на журналістів, погрози журналістам з боку невідомих осіб.
15 квітня Черкаський суд виніс вирок редактору газети "Свобода" Олегу Ляшку - 10 років ув’язнення. Олег Ляшко був затриманий 24 березня, коли намагався перешкодити працівникам правоохоронних органів, які вдерлися до приватного видавництва "Республіка" з наказом конфіскувати оргтехніку газети "Свобода". 23 березня правоохоронні органи втопили у річці 107 тис. наклад газети "Свобода", де містилась інформація про корупцію високопоставленого державного урядовця.
Президент: Леонід Кучма
Голова уряду: Віктор Янукович (до листопада – Анатолій Кінах)
Смертна кара: скасована для всіх видів злочинів
Міжнародний кримінальний суд: Статут підписаний
Продовжувала надходити інформація про систематичне застосування тортур та жорстокого поводження із затриманими працівниками правоохоронних органів. Умови утримання у в’язницях і надалі не відповідають мінімальним міжнародним стандартам, і нерідко є жорстокими, нелюдськими та такими, що принижують людську гідність. Не досягнуто жодного прогресу у виявленні винних за "зникнення" журналіста Георгія Гонгадзе та вбивство тележурналіста Ігоря Александрова. Продовжуються утиски свободи преси.
Тортури та жорстоке поводження
Продовжують надходити повідомлення про тортури та знущання з боку працівників міліції. Міжнародна Амністія давно занепокоєна цим питанням. Це питання піднімається й у звіті Комітету Ради Європи з Попередження Тортур. Комітет здійснив три візити до України в 1998, 1999, 2000 рр. Звіти Комітету про результати візитів були опубліковані у жовтні 2002 р.
У своїх висновках Комітет наголосив, що люди, які перебувають у міліцейських відділках, опиняються у великій небезпеці фізичного насильства, особливо в перші години арешту та під час допитів, які здійснюються з метою отримання свідчень.
Під час візитів у 1998 та 2000 рр. Комітет отримав "велику кількість" повідомлень про жорстоке поводження, зокрема: побиття ногами, кулаками, кийками. Проте, Комітет також отримував скарги на жорстокіші форми знущань, які можна кваліфікувати як тортури: електрошок, погрози зброєю, опіки цигарками, удушення за допомогою одягання протигаза або поліетиленового пакету на голову затриманого, побиття людини, яка закована у кайдани, підвішування за руки-ноги, биття по п’ятах тощо.
Скарги про жорстокі методи поводження не обмежуються періодом попереднього затримання. Під час візиту в 2000 році Комітету до кількох в’язниць, була отримана велика кількість повідомлень про жорстоке поводження з ув’язненими. До в’язнів застосовували: удари кулаками, різними дерев’яними предметами, гумовими палицями або арматурою.
Комітет стурбовано заявив, що багато заарештованих, які перебувають СІЗО та в’язницях побоюються спілкуватися з членами делегації, а також відмовилися від медичного обстеження експертами делегації. Така поведінка пов’язана з тим, що люди бояться репресій.
Жорстокі умови у в’язницях
Небагато було зроблено для покращення умов утримання у СІЗО та в’язницях. Ці умови досі не відповідають мінімальним міжнародним стандартам. Проблема переповнення камер ускладнюється загальною політикою утримання підозрюваних у скоєнні кримінальних злочинів під вартою та фактичним невикористанням альтернативних форм покарань, які не передбачають затримання. Прогалини у юридичній системі призводять до тривалого досудового ув’язнення.
Після свого візиту в 2000 р. до Сімферополя, Комітет описав умови утримання в СІЗО №15: "Більшість заарештованих є жертвами жахливих умов утримання. Заарештовані були втиснуті у переповнені камери, де фактично не було природного світла, мало штучного освітлення та погана вентиляція… До того ж, у камерах не вистачає ліжок, тому в багатьох камерах затримані сплять почергово… У той час, коли в деяких камерах провели косметичний ремонт, більшість залишаються в брудному й аварійному стані, в них повно тарганів та інших паразитів".
Напади на журналістів
Розслідування у справі " зникнення" 16 вересня 2000 року журналіста газети "Українська правда" Георгія Гонгадзе затягувалося упродовж 2002 р. У липні новопризначений Генеральний Прокурор, Святослав Піскун, створив спеціальну слідчу комісію для з’ясування обставин "зникнення" журналіста. Але це не дало суттєвих результатів. Відсутність прогресу в розслідуванні справи спровокувало як вітчизняну, так і зарубіжну критику.
Таким же чином немає успіхів у виявленні винних у побитті до смерті Ігоря Александрова, керівника телевізійної компанії ТОР, що сталося в місті Слов’янськ в липні 2001 року. 17 травня 2002 року Донецькій суд, на підставі недостатніх доказів, визнав невинним у вбивстві Ігоря Александрова безпритульного чоловіка. Українська та міжнародна преса поділяють думку, що вбивство Александрова пов’язано із розслідуванням про урядову корупцію та організовану злочинність.
Свобода слова
Досі залишається актуальним питання про значне втручання влади у діяльність засобів масової інформації. ЗМІ звинувачують владу в спробах придушити діяльність журналістів за допомогою різноманітних адміністративних важелів. Надходять повідомлення про фізичні напади на журналістів, погрози журналістам з боку невідомих осіб.
15 квітня Черкаський суд виніс вирок редактору газети "Свобода" Олегу Ляшку - 10 років ув’язнення. Олег Ляшко був затриманий 24 березня, коли намагався перешкодити працівникам правоохоронних органів, які вдерлися до приватного видавництва "Республіка" з наказом конфіскувати оргтехніку газети "Свобода". 23 березня правоохоронні органи втопили у річці 107 тис. наклад газети "Свобода", де містилась інформація про корупцію високопоставленого державного урядовця.
