Куратор України в Єврокомісії: Асоційоване членство України в ЄС? Ніде не було такого рішення
Субота, 28 червня 2003, 12:04
Угода про асоційоване членство України в ЄС якщо і буде колись ухвалена, то це є перспективною невизначеного майбутнього. Такий охолоджуючий душ прописав Києву Ґерхард Лоґан, який є керівником підрозділу Росії, України, Білорусі та Молдови генеральної дирекції зовнішніх відносин Єврокомісії.
За цією складною посадою криється, що він фактично є найвищим чиновником Єврокомісії, який безпосередньо займається Україною. Дирекцію зовнішніх відносин очолює відомий Кріс Паттен, комісар ЄС із питань зовнішньої політики.
До речі, цього тижня Паттен заявив, що прийняття балканських країн (Албанії, Боснії, Хорватії, Македонії, Сербії-Чорногорії) до Євросоюзу є "обґрунтованим" – так само, як і нинішнє розширення ЄС. Про європерспективи України він не сказав жодного слова.
На що може розраховувати Україна у відносинах з ЄС, Ґерхард Лоґан розповів у інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі.
Бі-Бі-Сі: Україна очікує, що після виконання Угоди про партнерство й співробітництво постане питання про асоційоване членство в ЄС. Чи можливе ухвалення нового Плану дій щодо України з перспективою асоційованого членства?
Ґерхард Лоґан: Ніхто не може зараз сказати, як розвиватимуться ці стосунки, і чи готові усі країни-члени ЄС підтримати договір про асоціацію з Україною. Хто може це спрогнозувати? Це неможливо, тому що ніде не було такого рішення. Треба трохи почекати. Політика сусідства має різні етапи.
Перший етап - оцінка виконання Угоди про партнерство й співробітництво. З Україною ми це вже зробили в березні і оприлюднили звіт - дуже хороший звіт, дуже інтенсивна робота. Другий етап - плани дій, які ми розроблятимемо з кожною країною-сусідом ЄС окремо, зокрема й із Україною. Гадаю, після літньої паузи ми вже почнемо обговорювати з Україною цей план.
Бі-Бі-Сі: Що буде ціллю такого договору?
Ґерхард Лоґан: План дій окреслюватиме специфічні цілі, які можуть походити з різних галузей суспільного життя, такі як економічна політика, політика безпеки, тощо. Які саме цілі, буде обговорено на саміті Україна-Трійка ЄС у жовтні в Ялті.
Але щоб план дій обіцяв за виконання цих цілей асоційоване членство - такого не буде. Цей план дій мусить бути розроблений, мусить поставити цілі, ми маємо вирішити, на який термін його запроваджувати, наскільки далеко і наскільки глибоко зайдуть відносини між Україною та ЄС у ньому. Наразі це ще незрозуміло. Це буде другим етапом.
Висновки засідання Ради міністрів у червні говорять про те, що такі плани дій з усіма країнами-сусідами мають існувати з 2004 року, точніше, щонайраніше з 2004 року. Але це вимагає потужної підготовки, тому ми дискутуватимемо це з Україною вже на саміті в Ялті.
Разом із тим політика сусідства передбачає, що ці країни мають наблизитися до ЄС, до внутрішнього європейського ринку, але для цього потрібні реформи. Це теж частина цього процесу, після закінчення якого буде третій етап.
Це перспектива нової тіснішої форми співробітництва, яка окреслена в березневому документі, але яка не є обов'язковою і впроваджуватиметься за необхідності. Тобто перспектива є, Україна цього бажає, але коли і за яких умов це відбудеться - незрозуміло.
Бі-Бі-Сі: Чи буде новий План дій Україна-ЄС обмежений часом?
Ґерхард Лоґан: На який термін буде розрахований цей план, побачимо. Ми собі уявляємо, що це буде десь 3-4-5 років. Але, можливо, ми поділимо його на два етапи. Тоді не можна виключати, що після першої фази треба буде змінювати цілі, тому що виявиться, що рамкові умови вже інші, або що з'явилася можливість щось зробити швидше.
Чому ж тоді це відкидати? Це може бути своєрідна "роллінг програм", наприкінці кожної фази якої перевірятиметься, чи відповідають нові умови початковим умовам.
Бі-Бі-Сі: Ви маєте цим на увазі, що у 2004 в Україні мають відбутися вибори президента і це може вплинути на план дій?
Ґерхард Лоґан: Це ще невідомо. Кожен може робити власні прогнози щодо результату виборів. Зрозуміло, що ми зацікавлені в тому, щоб процес реформ в Україні продовжувався і не переривався новим президентом.
Бі-Бі-Сі: А чи може процес інтеграції бути прискореним?
Ґерхард Лоґан: Залежить від особи при владі. Наприклад, Ющенко був потужним реформатором. Хто стане наступним президентом, і як він буде впроваджувати ці реформи, невідомо. Ви, напевне, хочете знати, що ми можемо зробити для просування реформ. Тут я маю сказати, що наші можливості впливу обмежені. Це питання внутрішньої політики, і не в усе можна втручатися ззовні.
Бі-Бі-Сі: Припускаємо, що президентом стає реформатор, і реформи прискорюються. Чи є тоді можливість зміни цього плану дій?
Ґерхард Лоґан: Можливості завжди відкриті. Тому й добре робити ці плани дій такими, щоб можна було їх потім змінювати. Чи готовий Євросоюз вносити так звані "приваблюючі моменти", щоб ці реформи прискорити? На даному етапі ні.
За цією складною посадою криється, що він фактично є найвищим чиновником Єврокомісії, який безпосередньо займається Україною. Дирекцію зовнішніх відносин очолює відомий Кріс Паттен, комісар ЄС із питань зовнішньої політики.
До речі, цього тижня Паттен заявив, що прийняття балканських країн (Албанії, Боснії, Хорватії, Македонії, Сербії-Чорногорії) до Євросоюзу є "обґрунтованим" – так само, як і нинішнє розширення ЄС. Про європерспективи України він не сказав жодного слова.
На що може розраховувати Україна у відносинах з ЄС, Ґерхард Лоґан розповів у інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі.
Бі-Бі-Сі: Україна очікує, що після виконання Угоди про партнерство й співробітництво постане питання про асоційоване членство в ЄС. Чи можливе ухвалення нового Плану дій щодо України з перспективою асоційованого членства?
Ґерхард Лоґан: Ніхто не може зараз сказати, як розвиватимуться ці стосунки, і чи готові усі країни-члени ЄС підтримати договір про асоціацію з Україною. Хто може це спрогнозувати? Це неможливо, тому що ніде не було такого рішення. Треба трохи почекати. Політика сусідства має різні етапи.
Перший етап - оцінка виконання Угоди про партнерство й співробітництво. З Україною ми це вже зробили в березні і оприлюднили звіт - дуже хороший звіт, дуже інтенсивна робота. Другий етап - плани дій, які ми розроблятимемо з кожною країною-сусідом ЄС окремо, зокрема й із Україною. Гадаю, після літньої паузи ми вже почнемо обговорювати з Україною цей план.
Бі-Бі-Сі: Що буде ціллю такого договору?
Ґерхард Лоґан: План дій окреслюватиме специфічні цілі, які можуть походити з різних галузей суспільного життя, такі як економічна політика, політика безпеки, тощо. Які саме цілі, буде обговорено на саміті Україна-Трійка ЄС у жовтні в Ялті.
Але щоб план дій обіцяв за виконання цих цілей асоційоване членство - такого не буде. Цей план дій мусить бути розроблений, мусить поставити цілі, ми маємо вирішити, на який термін його запроваджувати, наскільки далеко і наскільки глибоко зайдуть відносини між Україною та ЄС у ньому. Наразі це ще незрозуміло. Це буде другим етапом.
Висновки засідання Ради міністрів у червні говорять про те, що такі плани дій з усіма країнами-сусідами мають існувати з 2004 року, точніше, щонайраніше з 2004 року. Але це вимагає потужної підготовки, тому ми дискутуватимемо це з Україною вже на саміті в Ялті.
Разом із тим політика сусідства передбачає, що ці країни мають наблизитися до ЄС, до внутрішнього європейського ринку, але для цього потрібні реформи. Це теж частина цього процесу, після закінчення якого буде третій етап.
Це перспектива нової тіснішої форми співробітництва, яка окреслена в березневому документі, але яка не є обов'язковою і впроваджуватиметься за необхідності. Тобто перспектива є, Україна цього бажає, але коли і за яких умов це відбудеться - незрозуміло.
Бі-Бі-Сі: Чи буде новий План дій Україна-ЄС обмежений часом?
Ґерхард Лоґан: На який термін буде розрахований цей план, побачимо. Ми собі уявляємо, що це буде десь 3-4-5 років. Але, можливо, ми поділимо його на два етапи. Тоді не можна виключати, що після першої фази треба буде змінювати цілі, тому що виявиться, що рамкові умови вже інші, або що з'явилася можливість щось зробити швидше.
Чому ж тоді це відкидати? Це може бути своєрідна "роллінг програм", наприкінці кожної фази якої перевірятиметься, чи відповідають нові умови початковим умовам.
Бі-Бі-Сі: Ви маєте цим на увазі, що у 2004 в Україні мають відбутися вибори президента і це може вплинути на план дій?
Ґерхард Лоґан: Це ще невідомо. Кожен може робити власні прогнози щодо результату виборів. Зрозуміло, що ми зацікавлені в тому, щоб процес реформ в Україні продовжувався і не переривався новим президентом.
Бі-Бі-Сі: А чи може процес інтеграції бути прискореним?
Ґерхард Лоґан: Залежить від особи при владі. Наприклад, Ющенко був потужним реформатором. Хто стане наступним президентом, і як він буде впроваджувати ці реформи, невідомо. Ви, напевне, хочете знати, що ми можемо зробити для просування реформ. Тут я маю сказати, що наші можливості впливу обмежені. Це питання внутрішньої політики, і не в усе можна втручатися ззовні.
Бі-Бі-Сі: Припускаємо, що президентом стає реформатор, і реформи прискорюються. Чи є тоді можливість зміни цього плану дій?
Ґерхард Лоґан: Можливості завжди відкриті. Тому й добре робити ці плани дій такими, щоб можна було їх потім змінювати. Чи готовий Євросоюз вносити так звані "приваблюючі моменти", щоб ці реформи прискорити? На даному етапі ні.
