Пінчук й Ахметов пред'являють претензії російським бізнесменам?
Четвер, 26 червня 2003, 13:35
Українські Фінансово-промислові групи, можливо, намагаються увійти в алюмінієвий бізнес. Але для цього їм доведеться "посунути" російські компанії, які працюють у цьому сегменті. Перші спроби вже зроблені. Фонд держмайна України заявив про намір розірвати договори купівлі-продажу акцій Миколаївського глиноземного заводу і Запорізького алюмінієвого комбінату через невиконання покупцями інвестиційних зобов'язань.
Ряд експертів вважають, що ініціатива Фонду виходить від українських фінансово-промислових груп. Серед зацікавлених осіб називають Віктора Пінчука й Рината Ахметова і навіть Олександра Ярославського, який тісно співробітничає з росіянами.
Не виключено, що представникам російського бізнесу на українському ринку доведеться потіснитися. 24 червня глава Фонду державного майна України Михайло Чечетов оприлюднив намір ФДМ розірвати договори купівлі-продажу 30% акцій Миколаївського глиноземного заводу (покупець - "Український Алюміній") і 68% акцій "Запорізького алюмінієвого заводу" (компанія "АвтоВАЗ-Інвест").
Цікаво, що згадані підприємства, які належать різним російським компаніям, фактично є ланками одного виробничого ланцюжка: МГЗ виробляє глинозем - сировина для виробництва первинного алюмінію, який випускає ЗАлК.
За "АвтоВАЗ-Інвестом" стоїть Борис Березовський, а за "Російським алюмінієм" - алюмінієвий магнат Олег Дерипаска. При цьому Березовський стверджує, що володіє достатнім пакетом акцій "РусАлу", щоб брати участь у прийнятті рішень.
Нагадаємо, перед продажем Миколаївського глиноземного навколо підприємства розгорівся скандал. До приходу на МГЗ "Російського алюмінію" господарем на підприємстві була компанія TransWourldGroup, підконтрольна братам Чорним, про неоднозначне минуле яких багато писали ЗМІ. Однак зацікавленість "Сибірського алюмінію", який потім увійшов до холдингу "Російського алюмінію", привела до того, що TWG залишила підприємство, а новим господарем став "РусАл".
У березні 2000 року дочірня компанія "СибАлу" - "Український алюміній" - перемогла на приватизаційному конкурсі і придбала 30% акцій МГЗ за $100,4 млн. За фіксованими умовами конкурсу, покупець повинен був забезпечити будівництво в Україні заводу з виробництва первинного алюмінію потужністю не менше за 100 тис. тонн на рік, здатного споживати не менше за 200 тис. тонн глинозему, виробленого МГЗ.
Покупець повинен був почати будівництво заводу не пізніше 2002 року. Крім того, володар 30% МГЗ зобов'язався забезпечити збільшення виробництва глинозему до 1,3 млн. тонн протягом двох років з моменту підписання договору купівлі-продажу акцій. На сьогоднішній день "Російський алюміній" через "УкрАл" і компанію, яка контролюється росіянами "Трудовий колектив МГЗ" фактично управляє 95% акцій заводу.
Приватизація Запорізького алюмінієвого заводу також була пов'язана з гучним скандалом. У кінці 2000 року ФДМ оголосив конкурс з продажу 68% акцій "ЗАлКу". Спочатку участь у конкурсі приймали компанії "Сибірський алюміній", "АвтоВАЗ-інвест", БРАЗ, Миколаївський глиноземний завод, консорціум "Металургія", Сумське НПО ім. Фрунзе.
Однак потім "СибАл", БРАЗ і МГЗ відкликали свої заявки, пояснюючи своє рішення великою кредиторською заборгованістю запорізького підприємства. При цьому у гру вступила зовнішньоторгівельна компанія "КрАЗ", пов'язана, за деякою інформацією, з групою "Фінанси і Кредит" (Олексій Кучеренко і Костянтин Жеваго).
У лютому-2001 "АвтоВАЗ-Інвест" зайняла у конкурсі друге місце, запропонувавши за акції "ЗАлКа" $68 млн.; "КрАЗ" запропонував $101,5 млн. Проте, ФДМ визначив переможцем "АвтоВАЗ-Інвест", оскільки "КрАЗ" не надав банківських гарантій і дозволу на купівлю від Антимонопольного комітету. Проти позиції Фонду виступив уряд, а посада прем'єр-міністра, яку займав тоді Віктор Ющенко, говорила про необхідність підписання договору купівлі-продажу з претендентом, який запропонував велику ціну. Але, незважаючи на позицію уряду, "АвтоВАЗ-Інвест" придбав "ЗАлК".
Повертаючись до сьогоднішніх подій, потрібно зазначити, що формально намір ФДМ повернути державі пакети двох підприємств пояснюється невиконанням російськими власниками їх інвестиційних зобов'язань, взятих при приватизації МГЗ і "ЗАлКа". Мотивом для розірвання договору з "УкрАлом" стало невиконання зобов'язань по будівництву алюмінієвого заводу у Харківській області. Як відзначив Чечетов, Фонд готує відповідне подання до суду.
Однак у компанії "Український алюміній" не згодні з главою Фонду держмайна і заявляють, що "УкрАл" у повному об'ємі виконує інвестиційні зобов'язання, які були прийняті при купівлі 30% Миколаївського глиноземного. За повідомленням прес-служби "УкрАла", факт виконання зобов'язань компанії був підтверджений у травні цього року офіційним документом ФДМ. "УкрАл" заявляє, що у 2002 році приступив до будівництва заводу, яке оцінюється більш ніж у $300 млн.
Коментуючи виконання інших інвестиційних зобов'язань, у компанії зазначають, що миколаївський завод нарощує виробництво продукції: у 2002 році при проектній потужності 1 млн. тонн глинозему в рік МГЗ зробив 1 млн. 126 тис. тонн. Сьогодні МГЗ фактично забезпечує 20% потреб "Російського Алюмінію" у сировині, і втрата підприємства, зі слів деяких експертів, буде мати негативні наслідки для росіян.
Що стосується планів ФДМ розірвати договір з власником Запорізького алюмінієвого комбінату, то, зі слів Михайла Чечетова, і "АвтоВАЗ-Інвест" не виконав ряд взятих на себе при купівлі 68% комбінату інвестзобов'язань. Проте, "АвтоВАЗ-Інвест", як відзначив агентству "Інтерфакс-Україна" заступник гендиректора цієї компанії Сергій Петров, переконаний, що відносини з Фондом вдасться нормалізувати.
При цьому Петров завірив, що "АвтоВАЗ-Інвест" виконує свої зобов'язання по "ЗАлКу", відзначивши наявність "невеликих розбіжностей" з ФДМ, які, зі слів росіянина, не принципові. Протиріччя виникли внаслідок звертання до судів третіх осіб ще у процесі приватизації підприємства. Судові заборони, накладені внаслідок позовів, відмічає Петров, перешкоджають виконанню деяких пунктів зобов'язань.
Враховуючи, що в українській приватизації мало що відбувається "просто так", без наявності інтересу сильних бізнес-гравців, що мають у своєму розпорядженні можливості впливу на владу, навряд чи саме по собі невиконання російськими компаніями інвестиційних зобов'язань стало причиною різких заяв голови ФДМ. Представник однієї з провідних фінансових компаній України прокоментував "Контексту" заяви Чечетова, які, на його думку, пов'язані насамперед із зростанням сили вітчизняних фінансово-промислових груп, що намагаються перерозподілити частину власності.
Непрямим підтвердженням цьому, відзначив експерт, може послужити і те, що Верховна Рада розглядає проект закону про реприватизацію. Прийняття цього документа, на думку аналітика, вигідне групам, які "свого часу щось не отримали". Так що ситуація з МГЗ і "ЗАлКом", говорить експерт, викликана інтересом українських ФПГ до цих підприємств. Слід врахувати, що українська влада досить вибірково розглядає ті чи інші конкретні ситуації, вирішуючи питання: коли варто вимагати виконання інвестзобов'язань, а коли - ні.
Існує декілька версій відносно того, хто саме може претендувати на підприємства. Як відзначив "Контексту" директор Центру досліджень суспільних процесів "Експерт" Костянтин Бондаренко, не виключено (хоч і малоймовірно) що група "УкрСиббанку" пішла у самостійне плавання і припинила стосунки зі своїми російськими партнерами в особі "Сибірського алюмінію", а потім "Російського алюмінію" і вирішила сама зайнятися алюмінієвим бізнесом в Україні.
Нагадаємо, "УкрСиббанк" виступає співзасновником "Українського алюмінію", де йому належить, за деякою інформацією, 25%. При цьому не виключено, що у складі власників "УкрАла" сталися зміни. Враховуючи те, що за "УкрСиббанком" фактично стоїть новообраний народний депутат Олександр Ярославський, за деяким даними, близький до представників найближчого оточення президента Кучми, група має потенціал для успішного лобіювання своїх інтересів.
Є й інші думки відносно можливого ініціатора спроби повернення у державну власність МГЗ і "ЗАлКа". Експерт однієї з київських фінансових компаній передбачив, що обидва ці підприємства потрапили до сфери інтересів впливового парламентарія, який контролює групу "Інтерпайп", Віктора Пінчука. Фахівці стверджують, що структури Пінчука раніше вже цікавилися МГЗ.
Ще однією версією є зацікавленість у підприємствах "Індустріального союзу Донбасу" і Рината Ахметова, які виявляють цікавість до алюмінієвого бізнесу.
На користь того, що припущення про можливу причетність "донеччан" до спроби переділу власності можуть виявитися недалекими від істини, свідчить, зокрема, заява віце-прем'єр-міністра Віталія Гайдука.
Віце-прем'єр з ПЕК, який є одним з фундаторів "Індустріального Союзу Донбасу", підтримав наміри ФДМ розірвати з компанією "Український алюміній" договір купівлі-продажу державних 30% акцій Миколаївського глиноземного заводу.
Враховуючи непогані позиції донецької групи в уряді, група може добитися змін у сфері власності алюмінієвих підприємств. Тим більше, що власник "АвтоВАЗ-Інвесту" і один з акціонерів "Російського Алюмінію" Борис Березовський втрапив у немилість у Росії і живе зараз у Великобританії.
Проте, навряд чи інші акціонери "РусАлу" на чолі з Олегом Дерипаскою без бою погодяться із заявленою спробою переділу "українського пирога"…
Ряд експертів вважають, що ініціатива Фонду виходить від українських фінансово-промислових груп. Серед зацікавлених осіб називають Віктора Пінчука й Рината Ахметова і навіть Олександра Ярославського, який тісно співробітничає з росіянами.
Не виключено, що представникам російського бізнесу на українському ринку доведеться потіснитися. 24 червня глава Фонду державного майна України Михайло Чечетов оприлюднив намір ФДМ розірвати договори купівлі-продажу 30% акцій Миколаївського глиноземного заводу (покупець - "Український Алюміній") і 68% акцій "Запорізького алюмінієвого заводу" (компанія "АвтоВАЗ-Інвест").
Цікаво, що згадані підприємства, які належать різним російським компаніям, фактично є ланками одного виробничого ланцюжка: МГЗ виробляє глинозем - сировина для виробництва первинного алюмінію, який випускає ЗАлК.
За "АвтоВАЗ-Інвестом" стоїть Борис Березовський, а за "Російським алюмінієм" - алюмінієвий магнат Олег Дерипаска. При цьому Березовський стверджує, що володіє достатнім пакетом акцій "РусАлу", щоб брати участь у прийнятті рішень.
Нагадаємо, перед продажем Миколаївського глиноземного навколо підприємства розгорівся скандал. До приходу на МГЗ "Російського алюмінію" господарем на підприємстві була компанія TransWourldGroup, підконтрольна братам Чорним, про неоднозначне минуле яких багато писали ЗМІ. Однак зацікавленість "Сибірського алюмінію", який потім увійшов до холдингу "Російського алюмінію", привела до того, що TWG залишила підприємство, а новим господарем став "РусАл".
У березні 2000 року дочірня компанія "СибАлу" - "Український алюміній" - перемогла на приватизаційному конкурсі і придбала 30% акцій МГЗ за $100,4 млн. За фіксованими умовами конкурсу, покупець повинен був забезпечити будівництво в Україні заводу з виробництва первинного алюмінію потужністю не менше за 100 тис. тонн на рік, здатного споживати не менше за 200 тис. тонн глинозему, виробленого МГЗ.
Покупець повинен був почати будівництво заводу не пізніше 2002 року. Крім того, володар 30% МГЗ зобов'язався забезпечити збільшення виробництва глинозему до 1,3 млн. тонн протягом двох років з моменту підписання договору купівлі-продажу акцій. На сьогоднішній день "Російський алюміній" через "УкрАл" і компанію, яка контролюється росіянами "Трудовий колектив МГЗ" фактично управляє 95% акцій заводу.
Приватизація Запорізького алюмінієвого заводу також була пов'язана з гучним скандалом. У кінці 2000 року ФДМ оголосив конкурс з продажу 68% акцій "ЗАлКу". Спочатку участь у конкурсі приймали компанії "Сибірський алюміній", "АвтоВАЗ-інвест", БРАЗ, Миколаївський глиноземний завод, консорціум "Металургія", Сумське НПО ім. Фрунзе.
Однак потім "СибАл", БРАЗ і МГЗ відкликали свої заявки, пояснюючи своє рішення великою кредиторською заборгованістю запорізького підприємства. При цьому у гру вступила зовнішньоторгівельна компанія "КрАЗ", пов'язана, за деякою інформацією, з групою "Фінанси і Кредит" (Олексій Кучеренко і Костянтин Жеваго).
У лютому-2001 "АвтоВАЗ-Інвест" зайняла у конкурсі друге місце, запропонувавши за акції "ЗАлКа" $68 млн.; "КрАЗ" запропонував $101,5 млн. Проте, ФДМ визначив переможцем "АвтоВАЗ-Інвест", оскільки "КрАЗ" не надав банківських гарантій і дозволу на купівлю від Антимонопольного комітету. Проти позиції Фонду виступив уряд, а посада прем'єр-міністра, яку займав тоді Віктор Ющенко, говорила про необхідність підписання договору купівлі-продажу з претендентом, який запропонував велику ціну. Але, незважаючи на позицію уряду, "АвтоВАЗ-Інвест" придбав "ЗАлК".
Повертаючись до сьогоднішніх подій, потрібно зазначити, що формально намір ФДМ повернути державі пакети двох підприємств пояснюється невиконанням російськими власниками їх інвестиційних зобов'язань, взятих при приватизації МГЗ і "ЗАлКа". Мотивом для розірвання договору з "УкрАлом" стало невиконання зобов'язань по будівництву алюмінієвого заводу у Харківській області. Як відзначив Чечетов, Фонд готує відповідне подання до суду.
Однак у компанії "Український алюміній" не згодні з главою Фонду держмайна і заявляють, що "УкрАл" у повному об'ємі виконує інвестиційні зобов'язання, які були прийняті при купівлі 30% Миколаївського глиноземного. За повідомленням прес-служби "УкрАла", факт виконання зобов'язань компанії був підтверджений у травні цього року офіційним документом ФДМ. "УкрАл" заявляє, що у 2002 році приступив до будівництва заводу, яке оцінюється більш ніж у $300 млн.
Коментуючи виконання інших інвестиційних зобов'язань, у компанії зазначають, що миколаївський завод нарощує виробництво продукції: у 2002 році при проектній потужності 1 млн. тонн глинозему в рік МГЗ зробив 1 млн. 126 тис. тонн. Сьогодні МГЗ фактично забезпечує 20% потреб "Російського Алюмінію" у сировині, і втрата підприємства, зі слів деяких експертів, буде мати негативні наслідки для росіян.
Що стосується планів ФДМ розірвати договір з власником Запорізького алюмінієвого комбінату, то, зі слів Михайла Чечетова, і "АвтоВАЗ-Інвест" не виконав ряд взятих на себе при купівлі 68% комбінату інвестзобов'язань. Проте, "АвтоВАЗ-Інвест", як відзначив агентству "Інтерфакс-Україна" заступник гендиректора цієї компанії Сергій Петров, переконаний, що відносини з Фондом вдасться нормалізувати.
При цьому Петров завірив, що "АвтоВАЗ-Інвест" виконує свої зобов'язання по "ЗАлКу", відзначивши наявність "невеликих розбіжностей" з ФДМ, які, зі слів росіянина, не принципові. Протиріччя виникли внаслідок звертання до судів третіх осіб ще у процесі приватизації підприємства. Судові заборони, накладені внаслідок позовів, відмічає Петров, перешкоджають виконанню деяких пунктів зобов'язань.
Враховуючи, що в українській приватизації мало що відбувається "просто так", без наявності інтересу сильних бізнес-гравців, що мають у своєму розпорядженні можливості впливу на владу, навряд чи саме по собі невиконання російськими компаніями інвестиційних зобов'язань стало причиною різких заяв голови ФДМ. Представник однієї з провідних фінансових компаній України прокоментував "Контексту" заяви Чечетова, які, на його думку, пов'язані насамперед із зростанням сили вітчизняних фінансово-промислових груп, що намагаються перерозподілити частину власності.
Непрямим підтвердженням цьому, відзначив експерт, може послужити і те, що Верховна Рада розглядає проект закону про реприватизацію. Прийняття цього документа, на думку аналітика, вигідне групам, які "свого часу щось не отримали". Так що ситуація з МГЗ і "ЗАлКом", говорить експерт, викликана інтересом українських ФПГ до цих підприємств. Слід врахувати, що українська влада досить вибірково розглядає ті чи інші конкретні ситуації, вирішуючи питання: коли варто вимагати виконання інвестзобов'язань, а коли - ні.
Існує декілька версій відносно того, хто саме може претендувати на підприємства. Як відзначив "Контексту" директор Центру досліджень суспільних процесів "Експерт" Костянтин Бондаренко, не виключено (хоч і малоймовірно) що група "УкрСиббанку" пішла у самостійне плавання і припинила стосунки зі своїми російськими партнерами в особі "Сибірського алюмінію", а потім "Російського алюмінію" і вирішила сама зайнятися алюмінієвим бізнесом в Україні.
Нагадаємо, "УкрСиббанк" виступає співзасновником "Українського алюмінію", де йому належить, за деякою інформацією, 25%. При цьому не виключено, що у складі власників "УкрАла" сталися зміни. Враховуючи те, що за "УкрСиббанком" фактично стоїть новообраний народний депутат Олександр Ярославський, за деяким даними, близький до представників найближчого оточення президента Кучми, група має потенціал для успішного лобіювання своїх інтересів.
Є й інші думки відносно можливого ініціатора спроби повернення у державну власність МГЗ і "ЗАлКа". Експерт однієї з київських фінансових компаній передбачив, що обидва ці підприємства потрапили до сфери інтересів впливового парламентарія, який контролює групу "Інтерпайп", Віктора Пінчука. Фахівці стверджують, що структури Пінчука раніше вже цікавилися МГЗ.
Ще однією версією є зацікавленість у підприємствах "Індустріального союзу Донбасу" і Рината Ахметова, які виявляють цікавість до алюмінієвого бізнесу.
На користь того, що припущення про можливу причетність "донеччан" до спроби переділу власності можуть виявитися недалекими від істини, свідчить, зокрема, заява віце-прем'єр-міністра Віталія Гайдука.
Віце-прем'єр з ПЕК, який є одним з фундаторів "Індустріального Союзу Донбасу", підтримав наміри ФДМ розірвати з компанією "Український алюміній" договір купівлі-продажу державних 30% акцій Миколаївського глиноземного заводу.
Враховуючи непогані позиції донецької групи в уряді, група може добитися змін у сфері власності алюмінієвих підприємств. Тим більше, що власник "АвтоВАЗ-Інвесту" і один з акціонерів "Російського Алюмінію" Борис Березовський втрапив у немилість у Росії і живе зараз у Великобританії.
Проте, навряд чи інші акціонери "РусАлу" на чолі з Олегом Дерипаскою без бою погодяться із заявленою спробою переділу "українського пирога"…