Звільняти генпрокурорів депутатам заборонила ще Катерина II - Піскун
Понеділок, 23 червня 2003, 11:07
Генеральний прокурор України Святослав Піскун виступає за позбавлення Верховної Ради права виражати недовіру генпрокурору, що тягне за собою його відставку.
"Такої норми немає в жодній європейській країні", - сказав він, виступаючи у понеділок на засіданні "круглого столу" з питання реформування прокуратури України.
Піскун підкреслив, що завдяки цій нормі прокуратура потрапляє "у залежність від сил, представлених у парламенті".
"280 років тому Катерина Друга написала у своєму трактаті й указі, що генпрокурор Росії не може ходити в парламент і звітувати там, тому що у парламенті дві партії, і кожна партія хоче мати свого генерального прокурора. Тому навіть Катерина заборонила звітувати перед партіями у парламенті", - сказав Піскун.
В інтерв'ю журналістам в перерві засідання "круглого столу" Піскун пояснив свою позицію тим, що парламент, висловлюючи недовіру генпрокурору, керується не юридичними, професійними, а політичними міркуваннями. "Вирішив парламент висловити недовіру, а за що? - А просто недовіру", - сказав він.
Генпрокурор підкреслив, що не проти самого механізму висловлення недовіри парламентом, але ця процедура повинна базуватися на висновку спеціального органу. Таким органом може бути, наприклад, Вища рада юстиції, до якої входять фахівці, що ухвалюють рішення не з політичних мотивів, відзначив Піскун.
Він висловив упевненість у тому, що у Верховній Раді знайдуться депутати, які підтримають його пропозицію, а президент, з його слів, "у принципі, не проти цього".
Виступаючи на засіданні "круглого столу", говорячи загалом про процес реформування прокурорської системи, Піскун підкреслив, що прокурор "не може стояти збоку від процесу розслідування злочинів: без нього не може вирішуватися питання про порушення оперативно-пошукової справи, порушення кримінального виробництва і пред'влення звинувачення".
Тим часом голова парламентського комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович виступає проти позбавлення парламенту права висловлювати недовіру генеральному прокурору, оскільки це поставить його у залежність тільки від президента.
Про це депутат заявив журналістам у понеділок, коментуючи відповідну ініціативу Піскуна.
На думку Стретовича, існуюча система призначення і звільнення генпрокурора створює контрбаланс впливу на нього президента і парламента.
Наразі, згідно з Конституцією, генпрокурор призначається парламентом за поданням президента, а звільнений може бути главою держави, а також парламентом - через механізм висловлення недовіри.
"Конституцією 1996 року була закладена схема, за якою генпрокурор повинен служити не Верховній Раді, не президенту, а закону", - підкреслив депутат. На його думку, якщо парламент буде позбавлений права висловлювати недовіру генпрокурору, то "він буде служити одному пану - президенту України".
На думку депутата, президент повинен бути позбавлений права одноосібно знімати генпрокурора. "Призначення і зняття генпрокурора повинно відбуватися тільки зі згоди парламенту", - сказав Стретович.
Як повідомлялося, необхідність прийняття нового закону про прокуратуру і реформування супутнього законодавства викликано закінченням дії перехідних положень Конституції. Згідно з прийнятими Україною зобов'язаннями перед Радою Європи, прокуратура повинна бути позбавлена функцій загального нагляду (нагляду за дотриманням і застосуванням законів) і функцій проведення попереднього (досудового) слідства, що закладено у Конституції України.
Піскун призначений генпрокурором України в липні 2002 року.
Інтерфакс-Україна
"Такої норми немає в жодній європейській країні", - сказав він, виступаючи у понеділок на засіданні "круглого столу" з питання реформування прокуратури України.
Піскун підкреслив, що завдяки цій нормі прокуратура потрапляє "у залежність від сил, представлених у парламенті".
"280 років тому Катерина Друга написала у своєму трактаті й указі, що генпрокурор Росії не може ходити в парламент і звітувати там, тому що у парламенті дві партії, і кожна партія хоче мати свого генерального прокурора. Тому навіть Катерина заборонила звітувати перед партіями у парламенті", - сказав Піскун.
В інтерв'ю журналістам в перерві засідання "круглого столу" Піскун пояснив свою позицію тим, що парламент, висловлюючи недовіру генпрокурору, керується не юридичними, професійними, а політичними міркуваннями. "Вирішив парламент висловити недовіру, а за що? - А просто недовіру", - сказав він.
Генпрокурор підкреслив, що не проти самого механізму висловлення недовіри парламентом, але ця процедура повинна базуватися на висновку спеціального органу. Таким органом може бути, наприклад, Вища рада юстиції, до якої входять фахівці, що ухвалюють рішення не з політичних мотивів, відзначив Піскун.
Він висловив упевненість у тому, що у Верховній Раді знайдуться депутати, які підтримають його пропозицію, а президент, з його слів, "у принципі, не проти цього".
Виступаючи на засіданні "круглого столу", говорячи загалом про процес реформування прокурорської системи, Піскун підкреслив, що прокурор "не може стояти збоку від процесу розслідування злочинів: без нього не може вирішуватися питання про порушення оперативно-пошукової справи, порушення кримінального виробництва і пред'влення звинувачення".
Тим часом голова парламентського комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович виступає проти позбавлення парламенту права висловлювати недовіру генеральному прокурору, оскільки це поставить його у залежність тільки від президента.
Про це депутат заявив журналістам у понеділок, коментуючи відповідну ініціативу Піскуна.
На думку Стретовича, існуюча система призначення і звільнення генпрокурора створює контрбаланс впливу на нього президента і парламента.
Наразі, згідно з Конституцією, генпрокурор призначається парламентом за поданням президента, а звільнений може бути главою держави, а також парламентом - через механізм висловлення недовіри.
"Конституцією 1996 року була закладена схема, за якою генпрокурор повинен служити не Верховній Раді, не президенту, а закону", - підкреслив депутат. На його думку, якщо парламент буде позбавлений права висловлювати недовіру генпрокурору, то "він буде служити одному пану - президенту України".
На думку депутата, президент повинен бути позбавлений права одноосібно знімати генпрокурора. "Призначення і зняття генпрокурора повинно відбуватися тільки зі згоди парламенту", - сказав Стретович.
Як повідомлялося, необхідність прийняття нового закону про прокуратуру і реформування супутнього законодавства викликано закінченням дії перехідних положень Конституції. Згідно з прийнятими Україною зобов'язаннями перед Радою Європи, прокуратура повинна бути позбавлена функцій загального нагляду (нагляду за дотриманням і застосуванням законів) і функцій проведення попереднього (досудового) слідства, що закладено у Конституції України.
Піскун призначений генпрокурором України в липні 2002 року.
Інтерфакс-Україна
