Северинсен буде слідкувати за роботою журналістів під час виборів
Вівторок, 10 червня 2003, 13:04
Рада Європи обговорюватиме ситуацію щодо України на вересневій сесій, і з-поміж інших питань буде обговорюватися проблема медійного середовища.
Про це повідомила співдоповідач Ради Європи по Україні Ханне Северинсен у своєму зверненні до Інституту масової інформації та учасників Форуму українських журналістів, що відбувається у вівторок у Києві.
"Я чекаю на те, що результатом дискусії стане подовження моніторингової процедури, і я сподіваюсь, що ми матимемо змогу уважно відстежувати періоди до, впродовж і після виборів", - йдеться у документі.
У зверненні Северинсен також нагадала, що Рада Європи обговорювала тему існування засобів масової інформації в Україні, і у резолюції від вересня 2001 року було заявлено: "ПАРЄ засуджує вбивства журналістів, агресії і залякування, спрямовані проти них. Ми закликаємо українську владу дотримуватися букви закону, проводити свою медіа політику, яка б переконливо демонструвала повагу до свободи висловлювання в країні".
Окрім цього, нагадує Северинсен, ПАРЄ також кілька разів обговорювала тему відсутності безпеки для журналістів в Україні – зокрема, вбивства журналістів Гонгадзе і Александрова. "Ми вважаємо розслідування цих справ тестом на демократію в Україні", - йдеться у зверненні.
"Застосування Конституції і законів в Україні є дуже незадовільним", - констатує Северинсен. – "Генеральна прокуратура дуже нечасто розслідує факти тиску проти журналістів - і, здається, це вже стало правилом, що йдеться саме про журналістів, які критикують владу".
"У цих медіа у свавільній формі відбуваються перевірки – податкові, санітарні, пожежні. Інколи результатом є те, що газета змушена закритися або змінити редакційну політику. Цензура заборонена, але самоцензура залишається", - зазначає Северинсен.
Звертає вона також увагу і на поняття "неформальної цензури", що означає, що новини набувають особливого стилю оформлення під різними кутами". "Останні півроку дискусія навколо "темників" свідчить про погіршення ситуації, але позитивним знаком є те, що і серед журналістів зростає усвідомлення ситуації", - вважає Северинсен.
"Я бажаю всього найкращого новій професійній спілці журналістів. Я сподіваюсь, що журналісти в Україні свідомі власної відповідальності як четвертої влади в становленні демократії. Вони є особами, які роблять надзвичайно важливий внесок на користь свободи і демократії в своїй країні. Україна потребує багатьох сміливих журналістів, які можуть плюралістично розповідати про наступні президентські вибори", - йдеться у зверненні Северинсен.
Інститут Масової Інформації
Про це повідомила співдоповідач Ради Європи по Україні Ханне Северинсен у своєму зверненні до Інституту масової інформації та учасників Форуму українських журналістів, що відбувається у вівторок у Києві.
"Я чекаю на те, що результатом дискусії стане подовження моніторингової процедури, і я сподіваюсь, що ми матимемо змогу уважно відстежувати періоди до, впродовж і після виборів", - йдеться у документі.
У зверненні Северинсен також нагадала, що Рада Європи обговорювала тему існування засобів масової інформації в Україні, і у резолюції від вересня 2001 року було заявлено: "ПАРЄ засуджує вбивства журналістів, агресії і залякування, спрямовані проти них. Ми закликаємо українську владу дотримуватися букви закону, проводити свою медіа політику, яка б переконливо демонструвала повагу до свободи висловлювання в країні".
Окрім цього, нагадує Северинсен, ПАРЄ також кілька разів обговорювала тему відсутності безпеки для журналістів в Україні – зокрема, вбивства журналістів Гонгадзе і Александрова. "Ми вважаємо розслідування цих справ тестом на демократію в Україні", - йдеться у зверненні.
"Застосування Конституції і законів в Україні є дуже незадовільним", - констатує Северинсен. – "Генеральна прокуратура дуже нечасто розслідує факти тиску проти журналістів - і, здається, це вже стало правилом, що йдеться саме про журналістів, які критикують владу".
"У цих медіа у свавільній формі відбуваються перевірки – податкові, санітарні, пожежні. Інколи результатом є те, що газета змушена закритися або змінити редакційну політику. Цензура заборонена, але самоцензура залишається", - зазначає Северинсен.
Звертає вона також увагу і на поняття "неформальної цензури", що означає, що новини набувають особливого стилю оформлення під різними кутами". "Останні півроку дискусія навколо "темників" свідчить про погіршення ситуації, але позитивним знаком є те, що і серед журналістів зростає усвідомлення ситуації", - вважає Северинсен.
"Я бажаю всього найкращого новій професійній спілці журналістів. Я сподіваюсь, що журналісти в Україні свідомі власної відповідальності як четвертої влади в становленні демократії. Вони є особами, які роблять надзвичайно важливий внесок на користь свободи і демократії в своїй країні. Україна потребує багатьох сміливих журналістів, які можуть плюралістично розповідати про наступні президентські вибори", - йдеться у зверненні Северинсен.
Інститут Масової Інформації
