Українцям пропонують назвати Волинські події "етнічними чистками"
П'ятниця, 30 травня 2003, 10:34
Польща та Україна не змогли узгодити текст спільної заяви про історичне примирення. Про це повідомив Німецькій хвилі народний депутат Микола Жулинський після завершення міжпарламентських українсько-польських переговорів у Києві. Наступний раунд консультацій відбудеться у Варшаві 10 червня.
У четвер делегації Верховної Ради та Сейму Республіки Польща планували затвердити остаточний текст декларації, ухвалення якої поставило б крапку в історичних суперечках двох країн. Депутат Ян Бира, який очолював делегацію Сейму, коментувати хід переговорів відмовився.
Як стало відомо "Німецькій хвилі" від одного з учасників зустрічі, дискусія була дуже гострою, але непродуктивною. Польська делегація, зокрема, пропонувала кваліфікувати дії Української повстанської армії у 40-х роках, як "етнічні чистки". Українська сторона заявила, що це може дати підстави рідним страчених "волинських поляків" у майбутньому подавати до міжнародного трибуналу військових злочинів у Гаазі позови на Україну.
Як стверджує народний депутат Микола Жулинський, польська сторона попросила таймаут, щоб узгодити текст заяви зі своїми фракціям у Сеймі. Дипломати докладають зусиль, щоб порозумітися до середини липня, коли Україна та Польща відзначатимуть 60-річчя волинської трагедії.
Окрім того, на думку незалежних оглядачів, відсутність обопільного пробачення заважає двом країнам просуватися шляхом європейської інтеграції.
Між тим у п'ятницю 39 народних депутатів України, що представляють різні парламентські фракції, засудили події на Волині 60-літньої давнини, що призвели до загибелі мирного польського населення.
"Ми, народні депутати України - представники різних парламентських фракцій і прихильники різних політичних поглядів, беззастережно засуджуємо дії, що призвели 60 років тому до масової загибелі мирного польського населення на Волині", - говориться у заяві, опублікованій в газеті "Голос України".
Автори особливо підкреслюють, що спроби вигородити людей, які заплямували свої руки кров'ю жінок і дітей, є "аморальними і винятково цинічними", і вважають неприпустимими "спроби деяких громадських діячів і парламентаріїв своїми не зваженими, чисто емоційними і псевдопатріотичними заявами спровокувати польсько-український розбрат" у цьому питанні.
Одночасно автори заяви закликали керівні кола Польщі "однозначно засудити дії, що викликали масову загибель мирного українського населення", повідомляє Інтерфакс-Україна.
Заяву, зокрема, підписали спікер парламенту Володимир Литвин, депутати Віктор Мусіяка (група "Європейський вибір"), Нестор Шуфрич (фракція СДПУ(О), Тарас Чорновіл (фракція "Наша Україна"), Олександр Карпов (фракція Народно-демократичної партії), Борис Андресюк (СДПУ(О), Юрій Кармазін ("Наша Україна").
Коментуючи заяву, Шуфрич нагадав, що близько двох тижнів назад група депутатів опублікувала іншу заяву, пов'язану з волинськими подіями. За його словами, у заяві 33-х депутатів, що є представниками переважно націонал-демократичного напрямку, говорилося винятково про провину польської сторони. Депутат підкреслив, що і польській, і українській стороні є в чому себе дорікнути, однак говорити винятково про польську провину, фактично вигороджуючи тих, хто вбивав безневинних поляків, аморально.
За даними українських істориків, під час українсько-польського конфлікту на Волині у 1943-1944 роках жертвами поляків стали не менше 20 тис. українців. Поляки говорять про загибель від рук бійців ОУН-УПА 80-100 тис. польських громадян.
У 60-у річницю цих трагічних подій Польща хоче домовитися про те, щоб польські громадяни з родинами могли відвідати місця трагедії. У той же час низка радикальних політичних організацій в Україні закликають політиків відмовитися від участі у заходах, присвячених річниці "подій на Волині".
У четвер делегації Верховної Ради та Сейму Республіки Польща планували затвердити остаточний текст декларації, ухвалення якої поставило б крапку в історичних суперечках двох країн. Депутат Ян Бира, який очолював делегацію Сейму, коментувати хід переговорів відмовився.
Як стало відомо "Німецькій хвилі" від одного з учасників зустрічі, дискусія була дуже гострою, але непродуктивною. Польська делегація, зокрема, пропонувала кваліфікувати дії Української повстанської армії у 40-х роках, як "етнічні чистки". Українська сторона заявила, що це може дати підстави рідним страчених "волинських поляків" у майбутньому подавати до міжнародного трибуналу військових злочинів у Гаазі позови на Україну.
Як стверджує народний депутат Микола Жулинський, польська сторона попросила таймаут, щоб узгодити текст заяви зі своїми фракціям у Сеймі. Дипломати докладають зусиль, щоб порозумітися до середини липня, коли Україна та Польща відзначатимуть 60-річчя волинської трагедії.
Окрім того, на думку незалежних оглядачів, відсутність обопільного пробачення заважає двом країнам просуватися шляхом європейської інтеграції.
Між тим у п'ятницю 39 народних депутатів України, що представляють різні парламентські фракції, засудили події на Волині 60-літньої давнини, що призвели до загибелі мирного польського населення.
"Ми, народні депутати України - представники різних парламентських фракцій і прихильники різних політичних поглядів, беззастережно засуджуємо дії, що призвели 60 років тому до масової загибелі мирного польського населення на Волині", - говориться у заяві, опублікованій в газеті "Голос України".
Автори особливо підкреслюють, що спроби вигородити людей, які заплямували свої руки кров'ю жінок і дітей, є "аморальними і винятково цинічними", і вважають неприпустимими "спроби деяких громадських діячів і парламентаріїв своїми не зваженими, чисто емоційними і псевдопатріотичними заявами спровокувати польсько-український розбрат" у цьому питанні.
Одночасно автори заяви закликали керівні кола Польщі "однозначно засудити дії, що викликали масову загибель мирного українського населення", повідомляє Інтерфакс-Україна.
Заяву, зокрема, підписали спікер парламенту Володимир Литвин, депутати Віктор Мусіяка (група "Європейський вибір"), Нестор Шуфрич (фракція СДПУ(О), Тарас Чорновіл (фракція "Наша Україна"), Олександр Карпов (фракція Народно-демократичної партії), Борис Андресюк (СДПУ(О), Юрій Кармазін ("Наша Україна").
Коментуючи заяву, Шуфрич нагадав, що близько двох тижнів назад група депутатів опублікувала іншу заяву, пов'язану з волинськими подіями. За його словами, у заяві 33-х депутатів, що є представниками переважно націонал-демократичного напрямку, говорилося винятково про провину польської сторони. Депутат підкреслив, що і польській, і українській стороні є в чому себе дорікнути, однак говорити винятково про польську провину, фактично вигороджуючи тих, хто вбивав безневинних поляків, аморально.
За даними українських істориків, під час українсько-польського конфлікту на Волині у 1943-1944 роках жертвами поляків стали не менше 20 тис. українців. Поляки говорять про загибель від рук бійців ОУН-УПА 80-100 тис. польських громадян.
У 60-у річницю цих трагічних подій Польща хоче домовитися про те, щоб польські громадяни з родинами могли відвідати місця трагедії. У той же час низка радикальних політичних організацій в Україні закликають політиків відмовитися від участі у заходах, присвячених річниці "подій на Волині".
