Україна "проковтнула" реформу Кучми
Середа, 28 травня 2003, 18:47
Всенародне обговорення реформ президента відбулося. При чому найактивніше на розпечених сонцем кухнях, за келихом прохолодного пива обговорювали перспективу двопалатного парламенту та всенародний референдум.
Соціологи підвели риску під опитуваннями громадської думки щодо пропозицій Кучми змінити країну з президентської на парламентсько-президентську. На замовлення адміністрації президента та за дорученням самого Кучми громадську думку вивчали Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), служба "СОЦІС", Український інститут соціальних досліджень та Центр "Соціальний моніторинг" (УІСД/ЦСМ) та Український Центр Економічних та Політичних Досліджень ім. Олександра Разумкова.
Як повідомив на підсумковій прес-конференції у середу Анатолій Гриценко (центр Разумкова), питання анкети формувалися соціологами та адміністрацією президента – Віктором Медведчуком, Олегом Рафальським та Михайлом Погребинським.
Реформи Кучми обговорювали... на кухнях
Всі п'ять соціологічних служб майже одностайно визнали – обговорення відбулося, проте народ не сильно розбирався у тому, що обговорювали.
Якби зараз відбувся референдум щодо пропозицій президента, то стан українця можна порівняти зі станом командос. Перед ним вибухівка, яку слід знешкодити, перерізавши один з двох проводів – червоний чи синій? Який різати – невідомо. Так прокоментував результати опитування Гриценко: "Це велика відповідальність, а рівень обізнаності - мінімальний".
Як свідчать результати опитування, з УСІМА запропонованими положеннями знайомий тільки кожен четвертий українець – від 23 до 27%. Однак перевірочне питання показало, що дехто з респондентів повівся надто самовпевнено: спочатку казав, що знає "все", а потім, в кінці анкети, визнавав, що знайомий з "більшістю" пропозицій президента.
На питання "Чи були ви знайомі до сьогодні з пропозиціями президента Кучми, і якщо були, то якою мірою?" (процент серед усіх опитаних) були отримані наступні відповіді:
На думку Гриценка, 12% тих, хто знайомий з пропозиціями Кучми, - це дуже й дуже мало. А як виявилося у ході опитування тих, хто може відрізнити нижню палату від верхньої, а тим більше відрізнити їх призначення, ще менше.
Окрім проваленої роботи на місцях, соціологи пояснюють це тим, що обговорення пропозицій Кучми тривало "неофіційно", тобто у "приватних розмовах із родичами, друзями, колегами". У цьому зізналися від 32% до 34% респондентів.
Найбільша розбіжність у результатах опитування спостерігається у даних щодо проведення публічних обговорень реформи. Так, на питання "Чи були у вашому населеному пункті публічні обговорення, в яких Ви при бажанні могли взяти участь?", були отримані наступні результати:
Так, були
КМІС – 11%
СОЦІС – 13%
УІСД/ЦСМ – 14%
УЦЕПД – 16%
Ні, не було
КМІС – 31%
СОЦІС – 36%
УІСД/ЦСМ – 27%
УЦЕПД – 25%
Пояснюючи таку різницю, соціологи відзначили, що активне обговорення політреформи залежало від влади на місцях.
Якщо брати всіх опитаних, то у процентному співвідношенні у "неформальному" всенародному обговоренні реформ президента взяли участь більше половини населення, а у проголошеному "формальному" обговоренні тільки 6-8%.
Отже, за результатами аналізу всіх можливих обговорень, які навів Валерій Хмелько, президент Київського міжнародного інституту соціології, вийшло, що:
- 47% населення знайомі з пропозицією президента щодо проведення всенародного референдуму;
- 44% знайомі (22% не знайомі) із пропозицією ввести двопалатний парламент;
- 46% знають (31% не знає) про пропозицію президента призначати половину Конституційного суду.
Ще одним важливим чинником формування громадської думки соціологи назвали засоби масової інформації. Так, за даними Хмелька, 96% респондентів дізналися про реформу із ЗМІ. При чому 85-89% були поінформовані з екранів телевізорів, а майже кожен другий прочитав про це у газеті.
Конкретне ставлення до конкретних пропозицій
Тепер щодо конкретних пропозицій президента. Двопалатний парламент "набрав" майже однакову кількість голосів: третина підтримала, третина - не підтримала, і ще третина не змогла визначитися з відповіддю. При чому розбіжність між даними п'яти служб у межах похибки.
Директор СОЦІСА Микола Чурилов вважає, що такі результати свідчать про те, що ідея двопалатного парламенту не знайшла підтримки у населення.
Питання про двопалатний парламент стало своєрідною пасткою для респондентів. Так, серед тих, хто вважає, що знайомий з пропозицією президента про створення верхньої палати депутатів, 11%-13% зазначили, що у проекті реформ визначений спосіб обрання представників до верхньої палати, хоча насправді цього там немає.
Або ж ще такий момент. Пропозицію зменшення кількості депутатів з 450 до 381 підтримують від 76% до 78% опитаних, проте тільки третина респондентів підтримує ідею двопалатного парламенту.
На думку Анатолія Гриценка, "якби у переліку була пропозиція скоротити адміністрацію президента чи Кабінет міністрів" відсоток був би аж ніяк не меншим. Тож великої різниці – скорочувати парламент чи апарат Кучми – народ не бачить.
Але не все так безнадійно. Соціологи відзначили "народну" тенденцію - за послаблення влади президента та посилення влади парламенту. Так, за право парламенту відправляти у відставку прем'єр-міністра висловилися 35-41% респондентів. Не підтримали таку пропозицію 21- 26% опитаних.
Пропозицію залишити за Кучмою призначення силових міністрів підтримали 37-42% опитаних. Не підтримують – від 25 до 29%.
І ще більше – 62-67% респондентів – "за" те, щоб депутат, обраний від політичної партії чи блоку, у разі виходу з фракції цієї партії, був позбавлений депутатських повноважень.
В питанні всенародного референдуму народ майже підтримав Кучму. Винесення законів на всеукраїнський референдум підтримують від 45% до 49% опитаних всіма соціологічними службами, НЕ підтримують від 23% до 29%.
На думку Анатолія Гриценка, позитивний відгук на таку пропозицію свідчить лише про те, що народ "намагається підтягнути" до себе владу, мати можливість впливати на ситуацію в Україні. Проте такий результат аж ніяк не говорить про те, що люди готові приймати серйозні рішення.
Народ знову повірив байкам президента
Коментуючи результати соціологічного опитування, голова правління Українського інституту соціальних досліджень Олександр Яременко зазначив, що є всі підстави вважати, що "пропозиції Кучми отримали згоду" серед широких мас, як знак схвалення подальших дій.
На думку політолога, враховуючи високий рівень недовіри до президента Кучми зокрема і до влади в Україні в цілому, можна зробити висновок, що народ видав Кучмі аванс довіри.
Проте, на думку Яременка, у народу є "мудрість" та "досвід" розібратися у пропозиціях Кучми. "Індикаторами" цього є два моменти – непідтримка пропозиції Кучми призначати силовиків та позбавлення мандата депутата, який перейшов із фракції тієї партії, від якої потрапив у парламент.
Не згоден з його позицією Анатолій Гриценко, який, коментуючи наслідки президентської реформи, зазначив, що 47% респондентів побачили у пропозиціях Кучми бажання посилити владу президента. Причиною цього політолог вважає парламентські слухання з політичної реформи та недовіру народу до Кучми особисто. Президенту "дуже важко щось ініціювати", зазначив Гриценко, "йому просто не вірять".
За даними Гриценка, ще 55% відчули, що політична реформа призведе до продовження повноважень Кучми.
24% чекають на покращення ситуації у країні після кучминих реформ, ще 18% чекають на погіршення ситуації, і ще 42% думають, що нічого не зміниться. Тому, сказав Гриценко, полемізуючи з Яременком, говорити про кредит довіри Кучми не доводиться.
"Якщо президент виносить на обговорення пропозиції щодо зміни політичної системи у країні, а 40% не чекають жодних змін – це величезна проблема", - зазначив політолог, і додав, що дуже високий показник – 35% - тих, хто взагалі відмовлявся висловлюватися щодо пропозицій президента.
Новому президенту – нову країну. Назустріч достроковим виборам?
Більше половини опитаних соціологами українців вважають, що Кучму, депутатів та мерів міст слід переобрати у 2004 році.
На питання "Якщо будуть прийняті зміни до Конституції, згідно з якими вибори депутатів Верховної Ради, органів місцевого самоврядування і президента мають проводитися протягом одного року, то, в якому році, на вашу думку, треба провести перші такі вибори", були отримані такі результати:
А от серед тих, хто знайомий з пропозиціями президента, "за" переобрання всіх представників влади у 2004 році висловилися від 60% до 65%.
Одна четверта (20-24%) опитаних також вважає, що проводити реформу слід до президентських виборів 2004 року. Тоді як серед "обізнаних" таку ідею підтримують трохи більше третини.
Довіра до опозиції зрівняється з нулем?
Для опозиції результати моніторингу громадської думки теж виявилися не надто радісними - більшість населення не знають про альтернативну точку зору на політичну реформу Кучми. Але найгірше, що половина навіть НЕ бажає знати, що думає з цього приводу опозиція.
На питання соціологів "Чи знайомі ви з точкою зору опозиції стосовно реформи", більше 64% респондентів всіх п'яти служб відповіли "Ні".
Бажаючі дізнатися про думку Тимошенко, Мороза, Ющенка та Симоненка
"склалися" у наступні показники:
КМІС – 37%
СОЦІС – 46%
УІСД/ЦСМ – 40%
УЦЕПД – 45%
А от тих, хто вже не вірить словам опозиції, і навіть чути їх не хоче, виявилося більше половини:
КМІС – 50%
СОЦІС – 54%
УІСД/ЦСМ – 49%
УЦЕПД – 43%.
Коментуючи такі результати, Анатолій Гриценко погодився, що відсоток недовіри до опозиції досить високий.
Соціологи навіть відзначають падіння президентського рейтингу Ющенка "внаслідок його низької активності" на фоні певного росту показників Юлії Тимошенко. Ріст показників Тимошенко пояснюється її активними діями щодо визволення колишніх колег з "ЄЕСУ" з СІЗО.
Гриценко відзначив також ріст рейтингу Януковича.
Взагалі, якби президентські вибори відбувалися найближчої неділі, то голоси розділились би наступним чином:
Соціологічне опитування було проведене з 15 по 22 травня 2003 року в усіх адміністративно-територіальних одиницях України: 24 областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі.
Кожна соціологічна компанія проводила самостійне дослідження за національною вибірковою сукупністю, репрезентативною за основними соціально-демографічними ознаками стосовно дорослого населення (від 18 років та старші). Всі опитування проводилися одночасно, за однаковими анкетами та однаковим методом опитування – інтерв'ю за місцем проживання респондентів.
Кількість опитаних:
КМІС – 2018
СОЦІС – 2040
УІСД/ЦСМ – 2033
УЦЕПД – 2026.
Загальна кількість опитаних – 8117. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,3- 2,2 відсотка для кожної окремої вибіркової сукупності.
Соціологи підвели риску під опитуваннями громадської думки щодо пропозицій Кучми змінити країну з президентської на парламентсько-президентську. На замовлення адміністрації президента та за дорученням самого Кучми громадську думку вивчали Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), служба "СОЦІС", Український інститут соціальних досліджень та Центр "Соціальний моніторинг" (УІСД/ЦСМ) та Український Центр Економічних та Політичних Досліджень ім. Олександра Разумкова.
Як повідомив на підсумковій прес-конференції у середу Анатолій Гриценко (центр Разумкова), питання анкети формувалися соціологами та адміністрацією президента – Віктором Медведчуком, Олегом Рафальським та Михайлом Погребинським.
Реформи Кучми обговорювали... на кухнях
Всі п'ять соціологічних служб майже одностайно визнали – обговорення відбулося, проте народ не сильно розбирався у тому, що обговорювали.
Якби зараз відбувся референдум щодо пропозицій президента, то стан українця можна порівняти зі станом командос. Перед ним вибухівка, яку слід знешкодити, перерізавши один з двох проводів – червоний чи синій? Який різати – невідомо. Так прокоментував результати опитування Гриценко: "Це велика відповідальність, а рівень обізнаності - мінімальний".
Як свідчать результати опитування, з УСІМА запропонованими положеннями знайомий тільки кожен четвертий українець – від 23 до 27%. Однак перевірочне питання показало, що дехто з респондентів повівся надто самовпевнено: спочатку казав, що знає "все", а потім, в кінці анкети, визнавав, що знайомий з "більшістю" пропозицій президента.
На питання "Чи були ви знайомі до сьогодні з пропозиціями президента Кучми, і якщо були, то якою мірою?" (процент серед усіх опитаних) були отримані наступні відповіді:
 |
Окрім проваленої роботи на місцях, соціологи пояснюють це тим, що обговорення пропозицій Кучми тривало "неофіційно", тобто у "приватних розмовах із родичами, друзями, колегами". У цьому зізналися від 32% до 34% респондентів.
Найбільша розбіжність у результатах опитування спостерігається у даних щодо проведення публічних обговорень реформи. Так, на питання "Чи були у вашому населеному пункті публічні обговорення, в яких Ви при бажанні могли взяти участь?", були отримані наступні результати:
Так, були
КМІС – 11%
СОЦІС – 13%
УІСД/ЦСМ – 14%
УЦЕПД – 16%
Ні, не було
КМІС – 31%
СОЦІС – 36%
УІСД/ЦСМ – 27%
УЦЕПД – 25%
Пояснюючи таку різницю, соціологи відзначили, що активне обговорення політреформи залежало від влади на місцях.
Якщо брати всіх опитаних, то у процентному співвідношенні у "неформальному" всенародному обговоренні реформ президента взяли участь більше половини населення, а у проголошеному "формальному" обговоренні тільки 6-8%.
Отже, за результатами аналізу всіх можливих обговорень, які навів Валерій Хмелько, президент Київського міжнародного інституту соціології, вийшло, що:
- 47% населення знайомі з пропозицією президента щодо проведення всенародного референдуму;
- 44% знайомі (22% не знайомі) із пропозицією ввести двопалатний парламент;
- 46% знають (31% не знає) про пропозицію президента призначати половину Конституційного суду.
Ще одним важливим чинником формування громадської думки соціологи назвали засоби масової інформації. Так, за даними Хмелька, 96% респондентів дізналися про реформу із ЗМІ. При чому 85-89% були поінформовані з екранів телевізорів, а майже кожен другий прочитав про це у газеті.
Конкретне ставлення до конкретних пропозицій
Тепер щодо конкретних пропозицій президента. Двопалатний парламент "набрав" майже однакову кількість голосів: третина підтримала, третина - не підтримала, і ще третина не змогла визначитися з відповіддю. При чому розбіжність між даними п'яти служб у межах похибки.
Директор СОЦІСА Микола Чурилов вважає, що такі результати свідчать про те, що ідея двопалатного парламенту не знайшла підтримки у населення.
Питання про двопалатний парламент стало своєрідною пасткою для респондентів. Так, серед тих, хто вважає, що знайомий з пропозицією президента про створення верхньої палати депутатів, 11%-13% зазначили, що у проекті реформ визначений спосіб обрання представників до верхньої палати, хоча насправді цього там немає.
Або ж ще такий момент. Пропозицію зменшення кількості депутатів з 450 до 381 підтримують від 76% до 78% опитаних, проте тільки третина респондентів підтримує ідею двопалатного парламенту.
На думку Анатолія Гриценка, "якби у переліку була пропозиція скоротити адміністрацію президента чи Кабінет міністрів" відсоток був би аж ніяк не меншим. Тож великої різниці – скорочувати парламент чи апарат Кучми – народ не бачить.
Але не все так безнадійно. Соціологи відзначили "народну" тенденцію - за послаблення влади президента та посилення влади парламенту. Так, за право парламенту відправляти у відставку прем'єр-міністра висловилися 35-41% респондентів. Не підтримали таку пропозицію 21- 26% опитаних.
Пропозицію залишити за Кучмою призначення силових міністрів підтримали 37-42% опитаних. Не підтримують – від 25 до 29%.
І ще більше – 62-67% респондентів – "за" те, щоб депутат, обраний від політичної партії чи блоку, у разі виходу з фракції цієї партії, був позбавлений депутатських повноважень.
В питанні всенародного референдуму народ майже підтримав Кучму. Винесення законів на всеукраїнський референдум підтримують від 45% до 49% опитаних всіма соціологічними службами, НЕ підтримують від 23% до 29%.
На думку Анатолія Гриценка, позитивний відгук на таку пропозицію свідчить лише про те, що народ "намагається підтягнути" до себе владу, мати можливість впливати на ситуацію в Україні. Проте такий результат аж ніяк не говорить про те, що люди готові приймати серйозні рішення.
Народ знову повірив байкам президента
Коментуючи результати соціологічного опитування, голова правління Українського інституту соціальних досліджень Олександр Яременко зазначив, що є всі підстави вважати, що "пропозиції Кучми отримали згоду" серед широких мас, як знак схвалення подальших дій.
На думку політолога, враховуючи високий рівень недовіри до президента Кучми зокрема і до влади в Україні в цілому, можна зробити висновок, що народ видав Кучмі аванс довіри.
Проте, на думку Яременка, у народу є "мудрість" та "досвід" розібратися у пропозиціях Кучми. "Індикаторами" цього є два моменти – непідтримка пропозиції Кучми призначати силовиків та позбавлення мандата депутата, який перейшов із фракції тієї партії, від якої потрапив у парламент.
Не згоден з його позицією Анатолій Гриценко, який, коментуючи наслідки президентської реформи, зазначив, що 47% респондентів побачили у пропозиціях Кучми бажання посилити владу президента. Причиною цього політолог вважає парламентські слухання з політичної реформи та недовіру народу до Кучми особисто. Президенту "дуже важко щось ініціювати", зазначив Гриценко, "йому просто не вірять".
За даними Гриценка, ще 55% відчули, що політична реформа призведе до продовження повноважень Кучми.
24% чекають на покращення ситуації у країні після кучминих реформ, ще 18% чекають на погіршення ситуації, і ще 42% думають, що нічого не зміниться. Тому, сказав Гриценко, полемізуючи з Яременком, говорити про кредит довіри Кучми не доводиться.
"Якщо президент виносить на обговорення пропозиції щодо зміни політичної системи у країні, а 40% не чекають жодних змін – це величезна проблема", - зазначив політолог, і додав, що дуже високий показник – 35% - тих, хто взагалі відмовлявся висловлюватися щодо пропозицій президента.
Новому президенту – нову країну. Назустріч достроковим виборам?
Більше половини опитаних соціологами українців вважають, що Кучму, депутатів та мерів міст слід переобрати у 2004 році.
На питання "Якщо будуть прийняті зміни до Конституції, згідно з якими вибори депутатів Верховної Ради, органів місцевого самоврядування і президента мають проводитися протягом одного року, то, в якому році, на вашу думку, треба провести перші такі вибори", були отримані такі результати:
 |
Одна четверта (20-24%) опитаних також вважає, що проводити реформу слід до президентських виборів 2004 року. Тоді як серед "обізнаних" таку ідею підтримують трохи більше третини.
Довіра до опозиції зрівняється з нулем?
Для опозиції результати моніторингу громадської думки теж виявилися не надто радісними - більшість населення не знають про альтернативну точку зору на політичну реформу Кучми. Але найгірше, що половина навіть НЕ бажає знати, що думає з цього приводу опозиція.
На питання соціологів "Чи знайомі ви з точкою зору опозиції стосовно реформи", більше 64% респондентів всіх п'яти служб відповіли "Ні".
Бажаючі дізнатися про думку Тимошенко, Мороза, Ющенка та Симоненка
"склалися" у наступні показники:
КМІС – 37%
СОЦІС – 46%
УІСД/ЦСМ – 40%
УЦЕПД – 45%
А от тих, хто вже не вірить словам опозиції, і навіть чути їх не хоче, виявилося більше половини:
КМІС – 50%
СОЦІС – 54%
УІСД/ЦСМ – 49%
УЦЕПД – 43%.
Коментуючи такі результати, Анатолій Гриценко погодився, що відсоток недовіри до опозиції досить високий.
Соціологи навіть відзначають падіння президентського рейтингу Ющенка "внаслідок його низької активності" на фоні певного росту показників Юлії Тимошенко. Ріст показників Тимошенко пояснюється її активними діями щодо визволення колишніх колег з "ЄЕСУ" з СІЗО.
Гриценко відзначив також ріст рейтингу Януковича.
Взагалі, якби президентські вибори відбувалися найближчої неділі, то голоси розділились би наступним чином:
 |
Кожна соціологічна компанія проводила самостійне дослідження за національною вибірковою сукупністю, репрезентативною за основними соціально-демографічними ознаками стосовно дорослого населення (від 18 років та старші). Всі опитування проводилися одночасно, за однаковими анкетами та однаковим методом опитування – інтерв'ю за місцем проживання респондентів.
Кількість опитаних:
КМІС – 2018
СОЦІС – 2040
УІСД/ЦСМ – 2033
УЦЕПД – 2026.
Загальна кількість опитаних – 8117. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,3- 2,2 відсотка для кожної окремої вибіркової сукупності.
