Кучму посадили по центру і пообіцяли сприяти. У невизначеному майбутньому
П'ятниця, 23 травня 2003, 11:50
Приїзд Кучми до Зальцбургу припав якраз на день, коли сплило рівно півроку від дипломатичного ляпаса у Празі. Тоді на саміті НАТО, через непрошений приїзд українського "гаранта", змінили алфавіт розсадки президентів.
Нинішнє перебування Кучми у Зальцбурзі на щорічній неформальній зустрічі президентів Центральної Європи створює певну ілюзію. Наче все змінилося до навпаки.
Тепер Кучма знаходиться попереду й у центрі на всіх позуваннях 17 президентів: почесну варту він проходив першим, разом із господарем саміту австрійським лідером Томасом Клестілем і поляком Александром Кваснєвським. На "сімейному фото" президентів стоїть у центрі разом із Клестілем й італійським лідером Чампі. У цій же компанії Кучма сидів – також по центру – на спільній прес-конференції.
На груповому фотографуванні Кучмі відведено місце поруч із дружиною італійського президента, а Людмила Миколаївна буде стояти пліч-о-пліч із Клестілем.
Від такої гостинності може скластися враження: Захід немов спеціально, намагаючись реабілітуватися за Прагу, все робить для Леоніда Даниловича "красиво". Але насправді зв'язок нульовий. НАТОвський і Зальцбурзький саміти за своїм представництвом і значенням для світової політики різняться як сесії парламенту і сільради.
А нинішня постійна присутність Кучми у центрі має просте пояснення: за нормами протоколу, на всіх засіданнях і фотографуваннях президенти розставляються у порядку їх років роботи на посаді глави держави. І Кучма має другий, після Клестіля, досвід президентства. Український "гарант" почав правити у 1994, австрійський – у 1992. Наступним іде Кваснєвський, який з 1995 керує Польщею.
"Я вже багато дерев посадив на подібних самітах", - заявив Кучма у Зальцбурзі. "Якщо на перших самітах я себе почував як учень початкових класів, і всі інші президенти трошки – я не можу сказати зверхньо, але дуже насторожено ставилися до України: що це таке, що з нею буде завтра – то сьогодні зовсім інша річ. Я себе почуваю, вибачте за нескромність, рівним серед рівних, бо бачу відношення всіх моїх колег".
Ця зустріч – десяті неформальні збори президентів Центральної Європи. Більшість із яких має просто символічну владу. Представники ЄС у Зальцбурзі – президенти Німеччини, Австрії та Італії – керують державою формально. Реальні механізми знаходяться в руках прем'єрів. Навіть цілком можливо, що Кучма наділений найбільшими повноваженнями серед президентів із цього неформального клубу. І це ще один момент, який показує, наскільки серйозним було празьке приниження (де були присутні якраз прем'єри) і наскільки символічною є нинішня "централізація" Леоніда Даниловича.
Але при всьому цьому, звичайно, не можна не помітити і потепління відносин України із Заходом. Щоправда, підвищення температури відбувається без визнання кінцевої мети, якої прагне Київ – асоційоване членство в ЄС.
"Молдова та Україна – єдині представлені у Зальцбурзі держави, які географічно належать до Європи, але які у відносинах з ЄС не можуть розраховувати на більше, ніж на сусідське партнерство", - написала в день відкриття саміту Salzburger Nachrichten.
"Македонія, Албанія, Сербія та Боснія мають лише неясну перспективу членства в ЄС. Україна й Молдова, чиї президенти також приєдналися до зустрічі на берегах річки Зальцах, не є зараз кандидатами на членство в Євросоюзі", - зазначається у іншій австрійській газеті Der Standart.
Тема саміту, де говорилося про розширення ЄС, називалася так: роль членів ЄС у підтримці "європейської перспективи" країн Південно-Східної Європи. Україна ж на Балкани ще не переїжджала.
Сам Кучма сказав, що не підіймав перед президентами проблему строків асоційованого членства України в ЄС: "Сьогодні це не те питання, яке повинні обговорювати на зібранні".
І тут же додав, що інші президенти-учасники саміту "сприяють" вирішенню цього питання на користь України: "Вони з великою повагою ставляться до України, і це мене насамперед радує. І та дискусія, і слова пана Клестіля, що він бачить Україну асоційованим членом у майбутній Європі... Я думаю, це самий головний сигнал для України. Такі слова лунали у виступах більшості старих учасників цього процесу.
Мені дуже сподобалося, що дуже чітко висловився президент Румунії: обов'язково, ми не можемо рухатися далі, якщо рядом з нами не буде таких країн як Україна й Молдова.
Думаю, я не дарма послався на виступ Рау: час іде, ми стаємо іншими, і те, що було практично неможливо, сьогодні є під питанням, а завтра стає реальним. Це розвиток Європи, який не має альтернатив і не буде мати", – сказав Кучма після першого дня пленарного засідання.
Після першого дня саміту прес-секретар Кучми Олена Громницька роздала ще одну обнадійливу цитату із закритого засідання. Це були слова австрійського президента Томаса Клестіля: "Розширення ЄС не повинно закінчуватися доти, поки його членами не стануть всі, хто цього бажає".
А під час двосторонньої зустрічі Чампі сказав Кучмі, що "Італія підтримує Україну у процесі здобуття асоційованого членства".
Водночас, як зазначив польський президент Александер Кваснєвський "Українській правді", зараз "складно говорити про якісь строки" набуття Україною асоційованого членства в ЄС. "Спочатку треба пройти статус сусіда, я вам не скажу жодного строку (асоційованого членства). Це складно, але ми готові говорити про це".
"Одна із тем зустрічі було майбутнє нашого регіону (після розширення ЄС), і всі говорили про Україну як про важливого партнера у Центральній Європі", - додав Кваснєвський.
У своєму виступі перед президентами Кучма запропонував поговорити про підтримку України на шляху до Євросоюзу. Але не зараз, а на наступній неформальній зустрічі: "Під час наших самітів склалася добра традиція обговорення сприяння країнам Південно-Східної Європи в наближенні їх до ЄС. Водночас аналогічної – якщо не більшої – уваги потребують i країни, розташовані на схід від майбутнього кордону ЄС, котрі визначили й реалізують свій європейський вибір".
Після засідання на брифінгу український "гарант" виглядав утомленим і поскаржився: "Ледь живий..." Хочеться сподіватися, що це єдина причина, через яку прес-секретар Кучми звернулася до деяких журналістів із пропозицією питати шефа лише про саміт, а внутрішні теми підіймати вже в Україні.
За лаштунками саміту
Леонід і Людмила Кучма, як і всі президенти, живуть у центрі Зальцбургу в п'ятизірковому готелі "Захер", що входить до мережі "Найкращі готелі світу". Українське подружжя займає двоє апартаментів на другому поверсі. Житлом забезпечували, звісно, організатори. Вартість одного апартаменту складає від 560 до 1890 євро на добу.
Під час заїзду президентів зранку в четвер біля входу до готелю поставили двох автоматників. Увечері ж покій лідерів держав оберігали по одному поліцейському на кожному розі.
До Зальцбургу Кучма привіз із собою 12 охоронців. Це при тому, що пересуваються президенти по місту всі на одному автобусі. Рух транспорту по маршруту слідування, як і в Україні, перекривають. Щоправда, у Зальцбурзі мешкає усього 150 тисяч, і "пробки" зникають через кілька хвилин.
Поїздка українських журналістів на саміт президентів організована за сприяння Фонду "Відродження".
Нинішнє перебування Кучми у Зальцбурзі на щорічній неформальній зустрічі президентів Центральної Європи створює певну ілюзію. Наче все змінилося до навпаки.
 |
На груповому фотографуванні Кучмі відведено місце поруч із дружиною італійського президента, а Людмила Миколаївна буде стояти пліч-о-пліч із Клестілем.
Від такої гостинності може скластися враження: Захід немов спеціально, намагаючись реабілітуватися за Прагу, все робить для Леоніда Даниловича "красиво". Але насправді зв'язок нульовий. НАТОвський і Зальцбурзький саміти за своїм представництвом і значенням для світової політики різняться як сесії парламенту і сільради.
А нинішня постійна присутність Кучми у центрі має просте пояснення: за нормами протоколу, на всіх засіданнях і фотографуваннях президенти розставляються у порядку їх років роботи на посаді глави держави. І Кучма має другий, після Клестіля, досвід президентства. Український "гарант" почав правити у 1994, австрійський – у 1992. Наступним іде Кваснєвський, який з 1995 керує Польщею.
"Я вже багато дерев посадив на подібних самітах", - заявив Кучма у Зальцбурзі. "Якщо на перших самітах я себе почував як учень початкових класів, і всі інші президенти трошки – я не можу сказати зверхньо, але дуже насторожено ставилися до України: що це таке, що з нею буде завтра – то сьогодні зовсім інша річ. Я себе почуваю, вибачте за нескромність, рівним серед рівних, бо бачу відношення всіх моїх колег".
 |
Але при всьому цьому, звичайно, не можна не помітити і потепління відносин України із Заходом. Щоправда, підвищення температури відбувається без визнання кінцевої мети, якої прагне Київ – асоційоване членство в ЄС.
"Молдова та Україна – єдині представлені у Зальцбурзі держави, які географічно належать до Європи, але які у відносинах з ЄС не можуть розраховувати на більше, ніж на сусідське партнерство", - написала в день відкриття саміту Salzburger Nachrichten.
"Македонія, Албанія, Сербія та Боснія мають лише неясну перспективу членства в ЄС. Україна й Молдова, чиї президенти також приєдналися до зустрічі на берегах річки Зальцах, не є зараз кандидатами на членство в Євросоюзі", - зазначається у іншій австрійській газеті Der Standart.
Тема саміту, де говорилося про розширення ЄС, називалася так: роль членів ЄС у підтримці "європейської перспективи" країн Південно-Східної Європи. Україна ж на Балкани ще не переїжджала.
Сам Кучма сказав, що не підіймав перед президентами проблему строків асоційованого членства України в ЄС: "Сьогодні це не те питання, яке повинні обговорювати на зібранні".
І тут же додав, що інші президенти-учасники саміту "сприяють" вирішенню цього питання на користь України: "Вони з великою повагою ставляться до України, і це мене насамперед радує. І та дискусія, і слова пана Клестіля, що він бачить Україну асоційованим членом у майбутній Європі... Я думаю, це самий головний сигнал для України. Такі слова лунали у виступах більшості старих учасників цього процесу.
Мені дуже сподобалося, що дуже чітко висловився президент Румунії: обов'язково, ми не можемо рухатися далі, якщо рядом з нами не буде таких країн як Україна й Молдова.
Думаю, я не дарма послався на виступ Рау: час іде, ми стаємо іншими, і те, що було практично неможливо, сьогодні є під питанням, а завтра стає реальним. Це розвиток Європи, який не має альтернатив і не буде мати", – сказав Кучма після першого дня пленарного засідання.
Після першого дня саміту прес-секретар Кучми Олена Громницька роздала ще одну обнадійливу цитату із закритого засідання. Це були слова австрійського президента Томаса Клестіля: "Розширення ЄС не повинно закінчуватися доти, поки його членами не стануть всі, хто цього бажає".
А під час двосторонньої зустрічі Чампі сказав Кучмі, що "Італія підтримує Україну у процесі здобуття асоційованого членства".
Водночас, як зазначив польський президент Александер Кваснєвський "Українській правді", зараз "складно говорити про якісь строки" набуття Україною асоційованого членства в ЄС. "Спочатку треба пройти статус сусіда, я вам не скажу жодного строку (асоційованого членства). Це складно, але ми готові говорити про це".
"Одна із тем зустрічі було майбутнє нашого регіону (після розширення ЄС), і всі говорили про Україну як про важливого партнера у Центральній Європі", - додав Кваснєвський.
У своєму виступі перед президентами Кучма запропонував поговорити про підтримку України на шляху до Євросоюзу. Але не зараз, а на наступній неформальній зустрічі: "Під час наших самітів склалася добра традиція обговорення сприяння країнам Південно-Східної Європи в наближенні їх до ЄС. Водночас аналогічної – якщо не більшої – уваги потребують i країни, розташовані на схід від майбутнього кордону ЄС, котрі визначили й реалізують свій європейський вибір".
Після засідання на брифінгу український "гарант" виглядав утомленим і поскаржився: "Ледь живий..." Хочеться сподіватися, що це єдина причина, через яку прес-секретар Кучми звернулася до деяких журналістів із пропозицією питати шефа лише про саміт, а внутрішні теми підіймати вже в Україні.
За лаштунками саміту
Леонід і Людмила Кучма, як і всі президенти, живуть у центрі Зальцбургу в п'ятизірковому готелі "Захер", що входить до мережі "Найкращі готелі світу". Українське подружжя займає двоє апартаментів на другому поверсі. Житлом забезпечували, звісно, організатори. Вартість одного апартаменту складає від 560 до 1890 євро на добу.
Під час заїзду президентів зранку в четвер біля входу до готелю поставили двох автоматників. Увечері ж покій лідерів держав оберігали по одному поліцейському на кожному розі.
До Зальцбургу Кучма привіз із собою 12 охоронців. Це при тому, що пересуваються президенти по місту всі на одному автобусі. Рух транспорту по маршруту слідування, як і в Україні, перекривають. Щоправда, у Зальцбурзі мешкає усього 150 тисяч, і "пробки" зникають через кілька хвилин.
Поїздка українських журналістів на саміт президентів організована за сприяння Фонду "Відродження".
