Хто виступає гаманцем Кучми?

Очевидно, що Томенко отримує чимале задоволення, підловлюючи есдеків на якихось політтехнологічних глупощах. Під час всенародного обговорення змін до Конституції він причепився до бігбордів із гаслом "Хочеш жити в Європі – підтримай двопалатний парламент". Томенко звинуватив адміністрацію президента (читай Медведчука) у перекроюванні карти Європи. Бо "лише до складу Євросоюзу входять шість держав, які мають однопалатний парламент".

Рік тому він уже знущався над передвиборчими роликами про рік соціал-демократії, де Австрія згадувалася серед держав із правлячими есдеками при владі. Зрештою Медведчуку написав листа посол Австрії, де попросив не заграватися у передвиборчі технології – у них при владі праві.


Нинішні претензії Томенка за формою частково виправдані. Однопалатні парламенти дійсно творять закони у шести країнах ЄС. Деякі з них за площею є як пів-України, але населення малувато:

Греція – населення 10,5 млн, площа 131 тис. квадратних км
Данія – 5,3 млн, 43 тис кв. км
Люксембург – 430 тис, 2,5 тис кв. км
Португалія – 10 млн., 92 тис кв.км
Фінляндія – 5,1 млн., 338 тис. кв.км
Швеція – 8,8 млн., 450 тис кв.км.

Серед нових членів ЄС однопалатні парламенти в Естонії, Латвії, Словаччині та Угорщині.

У принципі, порівняння "Хочеш жити в Європі – обирай двопалатний парламент" не дуже коректне. Найвищій рівень ВВП на душу населення серед країн ЄС в однопалатному Люксембурзі (41,6 тис доларів). Друге місце – в однопалатній Данії (26,4 тисячі). У Фінляндії й Швеції теж пристойні 23 000 і 23 200. Хоча у Греції й Португалії два найнижчі показники.

При цьому всьому все ж, найбільші за територією держави Європи мають двопалатні парламенти. Проте ця тема "нечесної реклами" бікамералізму себе скоро може вичерпати – за прогнозом Литвина, Кучма-таки відмовиться від ідеї негайно вводити в Україні другу палату.

Однак, поруч із дослідженням числа палат у Європі, набагато цікавішим є інше питання, підняте Томенком. Хто ж таки сплачував і продовжує сплачувати за рекламу від імені Кучми, яка розходиться по всіх регіонах України?

За словами Томенка, взимку на депутатський запит щодо новорічних листівок Кучми Рахункова палата відповіла: "за рахунок спонсорських коштів". Хтось невідомий асигнував "гаранту" 1,444 мільйони на розсилку поздоровлень.

При цьому, як видно, Кучма повівся нечесно. Якщо це були б спонсорські гроші у чистому розумінні, то у відповідь Леонід Данилович мав би півроку ходити у футболці "Вася Хмельницький – за "Жінок України" (це як приклад – у пам'ять про колишні щедроти).

Після того Томенко надіслав запит щодо бігбордів із поздоровленнями Кучми жінкам на 8 березня. Рахункова палата відповіла: у Державному управлінні справами повідомили, що розміщення цієї реклами за рахунок коштів ДУСі не проводилося.

При цьому Державне управління справами є головним розпорядником бюджетних коштів, якими покриваються витрати на діяльність президента.

Рахункова у свою чергу написала Томенку, що інші джерела, які могли сплатити за рекламу, перевірити не може – бо не має права робити запити до приватних структур. Коло замкнулося. Єдине, що визнала ДУСя – що вони не витрачали гроші платників податків на ці бігборди. Тобто знову "гарант" скористався щедрістю невідомих людей, яким не шкода заплатити за любов президента до жінок. Що ці благодійники отримали натомість – також невідомо.

І ось почалося всенародне обговорення, і знову по всіх країні висять бігборди президента. У Києві – українською мовою. В Криму – російською. Тут підійшло 9 травня – і кучмини бігборди із привітаннями ветеранам склали компанію кучминим бігбордам про зміну Конституції. Тобто концентрація політично-забарвлених гасел на стендах стала зашкалювати…

Томенко продовжує надсилати запити про джерела фінансування цих рекламних щитів. Останній раз – до генерального прокурора.

Тим часом УП вдалося з'ясувати деякі принципи, за якими працюють київські агенції зовнішньої реклами. Вони ледь не зобов'язані безкоштовно віддавати якусь частину своїх стендів під те, щоб там висіла "соціальна реклама". Принаймні, так вони пояснюють. У протилежному випадку матимеш проблеми зі встановленням нових стендів для бігбордів.

Дехто віддає ті стенди, на які не вдалося знайти покупця. Дехто ті, на які вкажуть.

Ось історія одного бігборду… (Щоб не накликати лихо на рекламну агенцію, його назву називати не будемо.) Перед 9 травня бігборд із поздоровленням Кучми ветеранам повісили у центрі Києва. Для того, щоб народ дізнався про емоції "гаранта" в День перемоги, з цього стенду зняли інший бігборд, який висів перед цим. Це була реклама меблів "Меркс". Коли святкування 9 травня відгриміло, рідний бігборд повернувся на своє місце.

Ця точка викуплена у рекламної агенції до кінця року. Але для президента будь-хто може зробити виняток.

Вартість цього бігбордного місця – 500 доларів на місяць. Хоча висів він значно менше, і за нього ніхто не сплачував. За якими правилами були розвішані й сотні інших "кучминих" бігбордів по всій країні – не відомо.

Можливо, ніколи про це і не дізнаємося. Оскільки якщо бігборди вішали за гроші спонсорів президента, то це тхне корупційною діяльністю. Якщо ж безкоштовно, то це так само схоже на кримінал: зловживання владою і службовим становищем.

"Українська правда" неодноразово намагалася зв'язатися щодо цього питання з людиною, яку порадили у прес-службі президента – керівником ГУІП Сергієм Васильєвим. Однак, як і протягом останніх 9 місяців, цей чиновник відмовляється виконувати свої службові обов'язки, не спілкуючись із журналістами.