В Україні немає свободи слова - "Фрідом Хаус"
П'ятниця, 2 травня 2003, 13:50
Організація "Фрідом Хаус" оприлюднила доповідь щодо свободи преси у світі. Рейтинги Росії, України та Венесуели в цій доповіді суттєво знизилися порівняно з минулою.
Серед 27 країн колишнього Радянського Союзу та центральної та східної Європи до категорії "вільних" було занесено 9 країн, 8 потрапили до категорії "частково вільних", і 10 - до "не вільних".
Рейтинги Росії та Вірменії понизилися із "частково вільних" до "не вільних" країн після того, як кожна з них закрила провідну незалежну телестанцію.
Україна потрапила до категорії "не вільних" країн після того, як проти кількох журналістів було відкрито карні справи з політичних причин, а декого переслідували податковими перевірками, пише "Фрідом Хаус".
Організація також зауважує, що українських та російських журналістів, які розслідують корупцію в державі, переслідують і деколи застосовують до них насильство.
Оціночна шкала виглядає так: 0-30 балів - "вільна" країна, 31-60 - "частково вільна", 61-100 - "не вільна".
Український рейтинг становить 67. У поясненні в доповіді говориться, що держава цензорує телепокази, триває переслідування та перешкоди у роботі незалежних мас-медіа, влада неспроможна належним чином розслідувати напади проти журналістів.
Свобода слова в Україні, твердить "Фрідом Хаус", постійно зменшується через постійний політичний тиск та цензуру влади.
Стаття 34 Конституції та закон про друковані ЗМІ, прийнятий 1991 року, гарантують свободу слова, пише "Фрідом Хаус", але на практиці журналісти не мають цієї можливості.
Адміністрація, говориться в доповіді, регулярно видає журналістам інструкції ("темники"), де даються вказівки щодо теми та подачі новинних матеріалів.
За повідомленням Європейського інституту мас-медіа, під висвітлення виборчої кампанії 2002 року державне телебачення цілком очевидно пропагувало правлячу партію.
Хоч електронні та друковані ЗМІ в Україні переважно належать державі, пише "Фрідом Хаус", держава контролює основні друкарські центри та центри розповсюдження.
Автори доповіді також посилаються на заяву організації "Репортери без кордонів", які твердять, що протягом останніх чотирьох років за підозрілих обставин загинуло десятеро журналістів, а ще 41 серйозно постраждав під час нападів.
У жовтні минулого року в Білорусі було знайдено тіло директора агенції новин "Українські новини" Михайла Коломійця, через тиждень після того, як він зник у Києві. Агенція, очолювана Коломійцем, іноді публікувала критичні матеріали про діяльність влади. На кінець року справа про його загибель лишалася відкритою.
Нашуміле вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе також лишається нерозкритим.
Виконавчий редактор звіту "Фрідом Хаус" Карен Карлекар розповіла про роботу над звітом кореспонденту Української служби Бі-Бі-Сі .
Яка динаміка спостерігається зі свободою слова в Україні?
- В останні кілька років в Україні простежується погіршення стану з засобами масової інформації, і цього року ми вирішили, що настав час вперше перевести її до категорії країн, де засоби масової інформації вважаються невільними. Тут посилюється тиск держави на мас-медіа, і Україна, можна сказати, заслужила називатися невільною у цьому плані.
Які категорії враховуються при визначенні стану зі свободою слова у країні?
-Перший аспект - це правове поле, що включає закони й норми, які можуть бути використані проти мас-медіа. Другий аспект - це політичний вплив, і третій - економічний вплив на засоби масової інформації. Ми аналізуємо стан в усіх цих категоріях.
Які є серйозні конкретні вияви проблем зі свободою слова в Україні?
- Один із прикладів - це недостатні зусилля з боку уряду для розслідування випадків вбивства чи переслідування журналістів. Це тривала проблема в Україні. Справа Гонгадзе - найбільш відома, але є інші випадки смерті журналістів за загадкових обставин, які не розслідувані.
Крім того, продовжується державна цензура на телебаченні, переслідування незалежних засобів інформації й нерівність умов діяльності мас-медіа під час виборів.
На вашу думку, що є найбільшою проблемою для України, подолавши яку, вона може вийти з кола країн, де засоби масової інформації - невільні?
- Основна проблема полягає в уряді. Ставлення уряду до преси - це головний фактор. Журналісти завжди пишуть статті, критикуючи уряд, але це дуже складно, якщо уряд має вороже ставлення до мас-медіа.
Увесь звіт читайте тут
Серед 27 країн колишнього Радянського Союзу та центральної та східної Європи до категорії "вільних" було занесено 9 країн, 8 потрапили до категорії "частково вільних", і 10 - до "не вільних".
Рейтинги Росії та Вірменії понизилися із "частково вільних" до "не вільних" країн після того, як кожна з них закрила провідну незалежну телестанцію.
Україна потрапила до категорії "не вільних" країн після того, як проти кількох журналістів було відкрито карні справи з політичних причин, а декого переслідували податковими перевірками, пише "Фрідом Хаус".
Організація також зауважує, що українських та російських журналістів, які розслідують корупцію в державі, переслідують і деколи застосовують до них насильство.
Оціночна шкала виглядає так: 0-30 балів - "вільна" країна, 31-60 - "частково вільна", 61-100 - "не вільна".
Український рейтинг становить 67. У поясненні в доповіді говориться, що держава цензорує телепокази, триває переслідування та перешкоди у роботі незалежних мас-медіа, влада неспроможна належним чином розслідувати напади проти журналістів.
Свобода слова в Україні, твердить "Фрідом Хаус", постійно зменшується через постійний політичний тиск та цензуру влади.
Стаття 34 Конституції та закон про друковані ЗМІ, прийнятий 1991 року, гарантують свободу слова, пише "Фрідом Хаус", але на практиці журналісти не мають цієї можливості.
Адміністрація, говориться в доповіді, регулярно видає журналістам інструкції ("темники"), де даються вказівки щодо теми та подачі новинних матеріалів.
За повідомленням Європейського інституту мас-медіа, під висвітлення виборчої кампанії 2002 року державне телебачення цілком очевидно пропагувало правлячу партію.
Хоч електронні та друковані ЗМІ в Україні переважно належать державі, пише "Фрідом Хаус", держава контролює основні друкарські центри та центри розповсюдження.
Автори доповіді також посилаються на заяву організації "Репортери без кордонів", які твердять, що протягом останніх чотирьох років за підозрілих обставин загинуло десятеро журналістів, а ще 41 серйозно постраждав під час нападів.
У жовтні минулого року в Білорусі було знайдено тіло директора агенції новин "Українські новини" Михайла Коломійця, через тиждень після того, як він зник у Києві. Агенція, очолювана Коломійцем, іноді публікувала критичні матеріали про діяльність влади. На кінець року справа про його загибель лишалася відкритою.
Нашуміле вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе також лишається нерозкритим.
Виконавчий редактор звіту "Фрідом Хаус" Карен Карлекар розповіла про роботу над звітом кореспонденту Української служби Бі-Бі-Сі .
Яка динаміка спостерігається зі свободою слова в Україні?
- В останні кілька років в Україні простежується погіршення стану з засобами масової інформації, і цього року ми вирішили, що настав час вперше перевести її до категорії країн, де засоби масової інформації вважаються невільними. Тут посилюється тиск держави на мас-медіа, і Україна, можна сказати, заслужила називатися невільною у цьому плані.
Які категорії враховуються при визначенні стану зі свободою слова у країні?
-Перший аспект - це правове поле, що включає закони й норми, які можуть бути використані проти мас-медіа. Другий аспект - це політичний вплив, і третій - економічний вплив на засоби масової інформації. Ми аналізуємо стан в усіх цих категоріях.
Які є серйозні конкретні вияви проблем зі свободою слова в Україні?
- Один із прикладів - це недостатні зусилля з боку уряду для розслідування випадків вбивства чи переслідування журналістів. Це тривала проблема в Україні. Справа Гонгадзе - найбільш відома, але є інші випадки смерті журналістів за загадкових обставин, які не розслідувані.
Крім того, продовжується державна цензура на телебаченні, переслідування незалежних засобів інформації й нерівність умов діяльності мас-медіа під час виборів.
На вашу думку, що є найбільшою проблемою для України, подолавши яку, вона може вийти з кола країн, де засоби масової інформації - невільні?
- Основна проблема полягає в уряді. Ставлення уряду до преси - це головний фактор. Журналісти завжди пишуть статті, критикуючи уряд, але це дуже складно, якщо уряд має вороже ставлення до мас-медіа.
Увесь звіт читайте тут
