Кучма хоче сидіти в кріслі президента ще 3 роки?
Четвер, 6 березня 2003, 11:05
Пропозиції президента "варто розглядати насамперед як спробу продовжити свої повноваження без формального запровадження третього терміну, а також спробою президента забезпечити собі надійний імунітет після відставки", вважає голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.
"Усі інші пропозиції президента є спробами увести суспільство в безпредметну дискусію навколо цілком другорядних питань, із тим щоб закамуфлювати справжні наміри", заявляє депутат. Він додав, що не бачить можливості, щоб депутати необхідною більшістю підтримали ці пропозиції.
Крім того Томенко переконаний, що конституційні пропозиції президента, у разі серйозних спроб їхньої реалізації, здатні підірвати лояльність частини нинішніх пропрезидентських сил.
"Головний зміст запропонованих поправок очевидний – намагання продовжити президентські повноваження щонайменше до 2006 року. Адже саме ця мета стоїть за пропозицією президента синхронізувати в часі вибори до Верховної Ради і вибори президента, провівши їх протягом одного року", вважає Томенко.
На думку депутата, пропозиція запровадити двопалатний парламент в унітарній Україні є "намаганням поєднати важкопоєднувані типи державного устрою".
"Насправді двопалатність парламенту є спробою зменшити вплив частини парламенту, яку планується обирати на пропорційній основі, а також – найголовніше – спробою достойного працевлаштування президента та голів місцевих державних адміністрацій після їхньої відставки".
Президент не має права ініціювати нові зміни системи влади раніше, ніж через п‘ять років після попереднього референдуму 98-го року, заявив "Німецькій хвилі" депутат Верховної Ради від фракції "Наша Україна" Юрій Оробець.
На його думку, Кучма брутально порушує Конституцію і тоді, коли заявляє про пряму дію результатів референдуму, оскільки це суперечить чинній Конституції. Загалом, на думку Юрія Оробця, запропонований президентом варіант перерозподілу повноважень не дає реальної влади парламенту: "Шановний пан президент, як ЦК КПРС — всім керує, всіх призначає і ні за що, нібито, не відповідає."
На думку політолога Віктора Небоженка, промова президента Кучми містить надто багато суперечливих положень, щоб бути переданою в парламент без додаткових виправлень. Політолог зауважив, що черговий президентський проект державного устрою України радше нагадує російську модель, де влада була сконцентрована в руках президента через криваві конфлікти 93 року, ніж демонструє наслідування європейських традицій.
Лідер партії "Яблуко" Михайло Бродський вважає, що якщо коаліційний уряд все-таки буде формуватися парламентом, то саме фракції мають домовлятися, щодо кандидатур міністра внутрішніх справ, міністра оборони, голів СБУ і ДПА України, Секретаря Ради нацбезпеки і оборони. "В іншому разі політична реформа не матиме сенсу, бо й надалі залишається ризик позазаконного використання силових структур, завдяки залежності яких від президента "сформований парламентом уряд танцюватиме під президентську дудку".
Він також скритикував пропозицію Кучми про всенародне обговорення проекту змін. "Таке явище як всенародне обговорення є ознакою виключно авторитарних режимів, й Україна не виняток з цього правила, - сказав Бродський. – Яке може бути обговорення, коли опозиція у нас – з кляпом в роті, бо немає жодного доступу до телебачення?"
"Усі інші пропозиції президента є спробами увести суспільство в безпредметну дискусію навколо цілком другорядних питань, із тим щоб закамуфлювати справжні наміри", заявляє депутат. Він додав, що не бачить можливості, щоб депутати необхідною більшістю підтримали ці пропозиції.
Крім того Томенко переконаний, що конституційні пропозиції президента, у разі серйозних спроб їхньої реалізації, здатні підірвати лояльність частини нинішніх пропрезидентських сил.
"Головний зміст запропонованих поправок очевидний – намагання продовжити президентські повноваження щонайменше до 2006 року. Адже саме ця мета стоїть за пропозицією президента синхронізувати в часі вибори до Верховної Ради і вибори президента, провівши їх протягом одного року", вважає Томенко.
На думку депутата, пропозиція запровадити двопалатний парламент в унітарній Україні є "намаганням поєднати важкопоєднувані типи державного устрою".
"Насправді двопалатність парламенту є спробою зменшити вплив частини парламенту, яку планується обирати на пропорційній основі, а також – найголовніше – спробою достойного працевлаштування президента та голів місцевих державних адміністрацій після їхньої відставки".
Президент не має права ініціювати нові зміни системи влади раніше, ніж через п‘ять років після попереднього референдуму 98-го року, заявив "Німецькій хвилі" депутат Верховної Ради від фракції "Наша Україна" Юрій Оробець.
На його думку, Кучма брутально порушує Конституцію і тоді, коли заявляє про пряму дію результатів референдуму, оскільки це суперечить чинній Конституції. Загалом, на думку Юрія Оробця, запропонований президентом варіант перерозподілу повноважень не дає реальної влади парламенту: "Шановний пан президент, як ЦК КПРС — всім керує, всіх призначає і ні за що, нібито, не відповідає."
На думку політолога Віктора Небоженка, промова президента Кучми містить надто багато суперечливих положень, щоб бути переданою в парламент без додаткових виправлень. Політолог зауважив, що черговий президентський проект державного устрою України радше нагадує російську модель, де влада була сконцентрована в руках президента через криваві конфлікти 93 року, ніж демонструє наслідування європейських традицій.
Лідер партії "Яблуко" Михайло Бродський вважає, що якщо коаліційний уряд все-таки буде формуватися парламентом, то саме фракції мають домовлятися, щодо кандидатур міністра внутрішніх справ, міністра оборони, голів СБУ і ДПА України, Секретаря Ради нацбезпеки і оборони. "В іншому разі політична реформа не матиме сенсу, бо й надалі залишається ризик позазаконного використання силових структур, завдяки залежності яких від президента "сформований парламентом уряд танцюватиме під президентську дудку".
Він також скритикував пропозицію Кучми про всенародне обговорення проекту змін. "Таке явище як всенародне обговорення є ознакою виключно авторитарних режимів, й Україна не виняток з цього правила, - сказав Бродський. – Яке може бути обговорення, коли опозиція у нас – з кляпом в роті, бо немає жодного доступу до телебачення?"
