Телевізійне звернення Кучми
Середа, 5 березня 2003, 20:15
Телевізійне звернення
президента Кучми
з нагоди підписання Указу
про винесення на всенародне обговорення
проекту Закону України
"Про внесення змін до Конституції України"
Мої дорогі співвітчизники!
У минулорічному зверненні в День незалежності – як ви пам'ятаєте – я акцентував вашу увагу на необхідності політичної реформи. А саме: на переході до принципово нової для України політичної системи – парламентсько-президентської.
Від мого звернення минуло більш як півроку.
Та цей час не можна вважати втраченим. Ідея політичної реформи почала активно обговорюватися в суспільстві. Зав'язалася широка дискусія. Дедалі більше громадян ставлять конкретні запитання про зміст і терміни реформи.
За цей час в усіх без винятку політичних колах проявився весь спектр ставлення до неї – від повного сприйняття – до абсолютного заперечення.
Було створено комісію для опрацювання проекту реформи. Однак багато з тих, хто співав осанну новій системі, більше того – рекламував себе як прихований її автор – саботував її роботу. Маю на увазі спеціально запрошених до неї представників опозиції. Не дала узгоджених результатів і робота комісії, створеної Верховною Радою.
Можна довго міркувати, чому так сталося. Та висновок буде короткий. Більшість опозиціонерів, хоч і є прихильниками реформи, але розуміють її – значною мірою, вибачте, примітивно. Як суто арифметичний перерозподіл повноважень. Щось на зразок: забрати – та поділити.
Щоправда, найбільш реалістичні політики дедалі більше усвідомлюють необхідність конструктивних кроків у проведенні реформи. І сьогодні відкриваються реальні можливості для співпраці влади з опозицією. Але поки прийшло це розуміння, час для спільної роботи було втрачено.
Водночас, ризикувати майбутнім політичної реформи, майбутнім країни я – як президент – не хочу і не буду.
Саме тому я вирішив вивести обговорення реформи з кола протистояння полярних політичних сил. Якщо політики не зможуть чи не хочуть домовитися – арбітром має стати весь народ.
Люди мають обговорити основні положення реформи і самостійно висловити свою думку, а Верховна Рада – затвердити.
Я звертаюся до вас із проханням узяти участь в обговоренні проекту політичної реформи. Виношу її на суд державних структур, але найголовніше – на суд громадськості. На ваш суд, шановні співгромадяни.
Отже, чому слід переходити з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської моделі?
Якщо коротко: президентсько-парламентська система відіграла дуже важливу історичну роль – особливо в перші роки державності, забезпечуючи стабільність і суспільства, і держави. Але сьогодні абсолютно зрозуміло, що в діючій Конституції, по суті, був закладений механізм протистояння законодавчої та виконавчої влади.
Зараз ситуація в економіці стабільна, почалося поступове економічне зростання.
Останнім аргументом на користь реформи стали результати минулих виборів і підписання політичної угоди між парламентською більшістю і її урядом, створення самого коаліційного уряду. Маємо вже й практичний досвід співпраці уряду з фракціями більшості.
Тепер слід іти далі. Закріпити цей досвід у змінах до Конституції.
Яка реформа пропонується?
Маємо прийти до політичної системи, що відповідає найбільш поширеній у демократичних країнах Європи - парламентсько-президентській моделі. Виборці обирають до парламенту депутатів від тієї чи іншої партії. Партії, які отримали найбільшу підтримку, створюють фракції в парламенті. Ці фракції формують більшість. Більшість – формує уряд.
Більшість і уряд є стрижнем, серцевиною влади - за рахунок надання їм додаткових повноважень.
Про які повноваження йдеться? Передбачається змінити порядок призначення прем'єр-міністра та формування складу уряду.
Так, прем'єр-міністра має призначати парламент, президент – вносить кандидатуру на цю посаду, погоджену парламентською більшістю.
Парламент також затверджує склад уряду, а уряд – керівників центральних органів виконавчої влади. Таким чином кожному буде зрозуміло, хто і за що в державі відповідає. Ви – за те, щоб обрати гідних. Ті, кого ви обрали – за те, щоб зібратися в більшість, більшістю сформувати уряд – і далі підтримувати його законами. Уряд – за щоденне управління економікою та соціальною сферою. Якщо міністри з тієї чи іншої партії показали свою нездатність покращити ситуацію, – на наступних виборах ви - я переконаний - не будете за них голосувати.
За що відповідає президент? Він залишається гарантом конституційних прав і свобод громадян, незалежності та територіальної цілісності держави, верховним головнокомандувачем та представником держави на міжнародній арені.
Для виконання цих функцій за ним і закріплюється призначення лише міністрів оборони; внутрішніх справ; закордонних справ; з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; чотирьох інших керівників центральних відомств; глав державних адміністрацій – за поданням прем'єр-міністра. Це має заспокоїти тих, хто побоюється надмірного ослаблення інституту президентства.
Така компромісна пропозиція дає змогу закріпити в Конституції єдність більшості та її уряду – заради спільної відповідальності перед вами.
Але водночас – в Основному Законі мають бути передбачені гарантії стабільного функціонування такої конструкції влади. Щоб і зараз, і в майбутньому ті, кого ви обрали, не просто бажали, але й були зобов'язані створити більшість і сформувати уряд. Це буде основою стабільності в Україні.
Саме тому президент має отримати право достроково розпускати парламент. Особливо підкреслю для тих, хто постійно закидає мені прагнення узурпувати владу: це право потрібне не конкретному Леоніду Кучмі як людині, а всім, хто і після мене виконуватиме функції президента.
Це своє право президент може застосувати у трьох чітко визначених випадках. Перший: якщо депутати не спроможні протягом визначеного Конституцією часу сформувати більшість. Другий: якщо більшість не спроможна сформувати уряд. Третій: якщо парламент не може прийняти державний бюджет на наступний рік. І це – вичерпний перелік.
Важливим елементом реформи стане нова структура парламенту. А саме – розподіл парламенту на дві палати. Одна – формується від партій і блоків, що перемогли на виборах за пропорційною системою. Друга – на основі рівного представництва всіх регіонів – областей та міст центрального підпорядкування. Завданням палати регіонів буде забезпечення надійного представництва територій України.
Загальна чисельність Верховної Ради зменшується. Нагадаю, що і запровадження двопалатного парламенту, і зменшення депутатського корпусу – відповідають волевиявленню громадян під час всеукраїнського референдуму 2000 року.
Назву ще кілька запропонованих змін.
Слід розділити в часі вибори до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та вибори президента. Але щоб не перетворювати Україну на державу з безперервною виборчою кампанією, всі ці вибори мають відбуватися упродовж одного року – на один термін –п'ять років.
І ще одне. Результати всеукраїнського референдуму повинні мати пряму дію і не потребують затвердження будь-яким органом влади. Адже воля народу – найвищий закон. Це світова практика.
Шановні співвітчизники!
Завтра я передаю до Верховної Ради проект Закону "Про внесення змін до Конституції України". Я також підписав Указ про винесення його на всенародне обговорення. Цей законопроект буде оприлюднений у засобах масової інформації та виданий окремою брошурою.
І кожен громадянин зможе взяти участь в обговоренні проекту політичної реформи, висловити свої думки. Для цього буде багато можливостей: публічні дискусії, виступи в пресі, звернення до спеціальної робочої групи з питань реформи, у владні структури.
Усі пропозиції та зауваження будуть ретельно вивчені й узагальнені державними структурами – із залученням до цієї справи наукових і громадських організацій, засобів масової інформації – і будуть подані до Верховної Ради.
Ще раз прошу всіх, кому не байдуже майбутнє України, хто зацікавлений у збереженні демократичного напряму розвитку нашої держави, – взяти активну участь в обговоренні цього надзвичайно важливого питання.
Дякую за увагу!
президента Кучми
з нагоди підписання Указу
про винесення на всенародне обговорення
проекту Закону України
"Про внесення змін до Конституції України"
Мої дорогі співвітчизники!
У минулорічному зверненні в День незалежності – як ви пам'ятаєте – я акцентував вашу увагу на необхідності політичної реформи. А саме: на переході до принципово нової для України політичної системи – парламентсько-президентської.
Від мого звернення минуло більш як півроку.
Та цей час не можна вважати втраченим. Ідея політичної реформи почала активно обговорюватися в суспільстві. Зав'язалася широка дискусія. Дедалі більше громадян ставлять конкретні запитання про зміст і терміни реформи.
За цей час в усіх без винятку політичних колах проявився весь спектр ставлення до неї – від повного сприйняття – до абсолютного заперечення.
Було створено комісію для опрацювання проекту реформи. Однак багато з тих, хто співав осанну новій системі, більше того – рекламував себе як прихований її автор – саботував її роботу. Маю на увазі спеціально запрошених до неї представників опозиції. Не дала узгоджених результатів і робота комісії, створеної Верховною Радою.
Можна довго міркувати, чому так сталося. Та висновок буде короткий. Більшість опозиціонерів, хоч і є прихильниками реформи, але розуміють її – значною мірою, вибачте, примітивно. Як суто арифметичний перерозподіл повноважень. Щось на зразок: забрати – та поділити.
Щоправда, найбільш реалістичні політики дедалі більше усвідомлюють необхідність конструктивних кроків у проведенні реформи. І сьогодні відкриваються реальні можливості для співпраці влади з опозицією. Але поки прийшло це розуміння, час для спільної роботи було втрачено.
Водночас, ризикувати майбутнім політичної реформи, майбутнім країни я – як президент – не хочу і не буду.
Саме тому я вирішив вивести обговорення реформи з кола протистояння полярних політичних сил. Якщо політики не зможуть чи не хочуть домовитися – арбітром має стати весь народ.
Люди мають обговорити основні положення реформи і самостійно висловити свою думку, а Верховна Рада – затвердити.
Я звертаюся до вас із проханням узяти участь в обговоренні проекту політичної реформи. Виношу її на суд державних структур, але найголовніше – на суд громадськості. На ваш суд, шановні співгромадяни.
Отже, чому слід переходити з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської моделі?
Якщо коротко: президентсько-парламентська система відіграла дуже важливу історичну роль – особливо в перші роки державності, забезпечуючи стабільність і суспільства, і держави. Але сьогодні абсолютно зрозуміло, що в діючій Конституції, по суті, був закладений механізм протистояння законодавчої та виконавчої влади.
Зараз ситуація в економіці стабільна, почалося поступове економічне зростання.
Останнім аргументом на користь реформи стали результати минулих виборів і підписання політичної угоди між парламентською більшістю і її урядом, створення самого коаліційного уряду. Маємо вже й практичний досвід співпраці уряду з фракціями більшості.
Тепер слід іти далі. Закріпити цей досвід у змінах до Конституції.
Яка реформа пропонується?
Маємо прийти до політичної системи, що відповідає найбільш поширеній у демократичних країнах Європи - парламентсько-президентській моделі. Виборці обирають до парламенту депутатів від тієї чи іншої партії. Партії, які отримали найбільшу підтримку, створюють фракції в парламенті. Ці фракції формують більшість. Більшість – формує уряд.
Більшість і уряд є стрижнем, серцевиною влади - за рахунок надання їм додаткових повноважень.
Про які повноваження йдеться? Передбачається змінити порядок призначення прем'єр-міністра та формування складу уряду.
Так, прем'єр-міністра має призначати парламент, президент – вносить кандидатуру на цю посаду, погоджену парламентською більшістю.
Парламент також затверджує склад уряду, а уряд – керівників центральних органів виконавчої влади. Таким чином кожному буде зрозуміло, хто і за що в державі відповідає. Ви – за те, щоб обрати гідних. Ті, кого ви обрали – за те, щоб зібратися в більшість, більшістю сформувати уряд – і далі підтримувати його законами. Уряд – за щоденне управління економікою та соціальною сферою. Якщо міністри з тієї чи іншої партії показали свою нездатність покращити ситуацію, – на наступних виборах ви - я переконаний - не будете за них голосувати.
За що відповідає президент? Він залишається гарантом конституційних прав і свобод громадян, незалежності та територіальної цілісності держави, верховним головнокомандувачем та представником держави на міжнародній арені.
Для виконання цих функцій за ним і закріплюється призначення лише міністрів оборони; внутрішніх справ; закордонних справ; з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; чотирьох інших керівників центральних відомств; глав державних адміністрацій – за поданням прем'єр-міністра. Це має заспокоїти тих, хто побоюється надмірного ослаблення інституту президентства.
Така компромісна пропозиція дає змогу закріпити в Конституції єдність більшості та її уряду – заради спільної відповідальності перед вами.
Але водночас – в Основному Законі мають бути передбачені гарантії стабільного функціонування такої конструкції влади. Щоб і зараз, і в майбутньому ті, кого ви обрали, не просто бажали, але й були зобов'язані створити більшість і сформувати уряд. Це буде основою стабільності в Україні.
Саме тому президент має отримати право достроково розпускати парламент. Особливо підкреслю для тих, хто постійно закидає мені прагнення узурпувати владу: це право потрібне не конкретному Леоніду Кучмі як людині, а всім, хто і після мене виконуватиме функції президента.
Це своє право президент може застосувати у трьох чітко визначених випадках. Перший: якщо депутати не спроможні протягом визначеного Конституцією часу сформувати більшість. Другий: якщо більшість не спроможна сформувати уряд. Третій: якщо парламент не може прийняти державний бюджет на наступний рік. І це – вичерпний перелік.
Важливим елементом реформи стане нова структура парламенту. А саме – розподіл парламенту на дві палати. Одна – формується від партій і блоків, що перемогли на виборах за пропорційною системою. Друга – на основі рівного представництва всіх регіонів – областей та міст центрального підпорядкування. Завданням палати регіонів буде забезпечення надійного представництва територій України.
Загальна чисельність Верховної Ради зменшується. Нагадаю, що і запровадження двопалатного парламенту, і зменшення депутатського корпусу – відповідають волевиявленню громадян під час всеукраїнського референдуму 2000 року.
Назву ще кілька запропонованих змін.
Слід розділити в часі вибори до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та вибори президента. Але щоб не перетворювати Україну на державу з безперервною виборчою кампанією, всі ці вибори мають відбуватися упродовж одного року – на один термін –п'ять років.
І ще одне. Результати всеукраїнського референдуму повинні мати пряму дію і не потребують затвердження будь-яким органом влади. Адже воля народу – найвищий закон. Це світова практика.
Шановні співвітчизники!
Завтра я передаю до Верховної Ради проект Закону "Про внесення змін до Конституції України". Я також підписав Указ про винесення його на всенародне обговорення. Цей законопроект буде оприлюднений у засобах масової інформації та виданий окремою брошурою.
І кожен громадянин зможе взяти участь в обговоренні проекту політичної реформи, висловити свої думки. Для цього буде багато можливостей: публічні дискусії, виступи в пресі, звернення до спеціальної робочої групи з питань реформи, у владні структури.
Усі пропозиції та зауваження будуть ретельно вивчені й узагальнені державними структурами – із залученням до цієї справи наукових і громадських організацій, засобів масової інформації – і будуть подані до Верховної Ради.
Ще раз прошу всіх, кому не байдуже майбутнє України, хто зацікавлений у збереженні демократичного напряму розвитку нашої держави, – взяти активну участь в обговоренні цього надзвичайно важливого питання.
Дякую за увагу!
