Піскун хоче покарати тих, хто обмовив Ющенка?
Вівторок, 4 березня 2003, 18:26
Генеральний прокурор Святослав Піскун заявив, що Генпрокуратура підготувала відповідний законопроект про зміни в Кримінальному кодексі України по відновленню кримінальної відповідальності за наклеп й образи.
Виступаючи з трибуни Верховної Ради, Піскун звернувся до депутатів з проханням внести цей законопроект на розгляд парламенту. Таке прохання було звернене до депутатів, оскільки Генпрокуратура не має права законодавчої ініціативи.
Нагадаємо, що у п'ятничному інтерв'ю газеті "2000" генпрокурор України висловив намір домагатися відновлення статті Кримінального кодексу, що передбачає кримінальну відповідальність за наклеп.
"Протягом півроку я намагаюся добитися, щоб Верховна Рада прийняла до розгляду проект закону про кримінальну відповідальність за наклеп", - сказав Піскун в інтерв'ю.
Тоді ж генпрокурор зазначив, що вважає неправильним те, що така стаття відсутня у новому Кримінальному кодексі. "Я вважаю, що у нашій країні є тисячі громадян, на яких звели наклеп. Вони не хочуть або не можуть витрачати час на нескінченні тяжби. Закон треба приймати негайно. Тоді дуже багато хто буде набагато обережніше висловлюватися на адресу інших людей", - сказав він.
Піскун також не згоден з думкою європейських парламентаріїв про те, що ця стаття архаїчна. "Це помилка. Вона дуже актуальна і необхідна, - сказав він, - Хіба це нормально, що наклепник не несе ніякого покарання? Це гірше крадіжки".
Тим часом, Микола Томенко у вівторок висловив думку, що відновлення у Кримінальному кодексі України відповідальності за наклеп і образи є введенням механізму знищення незалежних журналістів й опозиційних політиків.
Голова комітету з питань свободи слова і інформації, коментуючи ініціативу генпрокурора Піскуна, підкреслив, що чинне законодавство має досить можливостей для притягнення до кримінальної відповідальності за наклеп.
Зі слів Томенка, сам Піскун називав ці статті. Крім того, відзначив депутат, існують й інші форми контролю, зокрема, вказівка тиражу друкарської продукції, а також друкарні, яка займалася друком.
На думку народного депутата, подібні заяви генпрокурора - "це переведення стрілок". Він також зазначив, що "зробить все", щоб не допустити внесення таких змін до КК.
Томенко погодився з висловлюванням голови Держкомітету зв'язку і інформатизації Миколи Гончара, який зазначив, що головною метою поширення фальшивого листа до виборців від імені народного депутата Віктора Ющенка була ліквідація даного каналу поширення інформації.
Зі слів Томенка, ні для кого не секрет, що опозиція часто використовує таку форму переписки з виборцями. Організатори досягли своєї мети, зокрема, дискредитували політика і повністю заблокували цей канал спілкування з виборцями.
Нагадаємо, що новий Кримінальний кодекс України був прийнятий Верховною Радою 5 квітня 2001 року і набрав чинності 1 червня. До того Україна жила за КК, прийнятим 28 грудня 1960 р. Верховною Радою Української РСР, що набрав чинності 1 квітня 1961 р.
Скасування кримінальної відповідальності за наклеп у засобах масової інформації позитивно оцінили у Парламентській Асамблеї Ради Європи і ряді міжнародних правозахисних організацій, зокрема Freedom House.
Інтерфакс-Україна
Виступаючи з трибуни Верховної Ради, Піскун звернувся до депутатів з проханням внести цей законопроект на розгляд парламенту. Таке прохання було звернене до депутатів, оскільки Генпрокуратура не має права законодавчої ініціативи.
Нагадаємо, що у п'ятничному інтерв'ю газеті "2000" генпрокурор України висловив намір домагатися відновлення статті Кримінального кодексу, що передбачає кримінальну відповідальність за наклеп.
"Протягом півроку я намагаюся добитися, щоб Верховна Рада прийняла до розгляду проект закону про кримінальну відповідальність за наклеп", - сказав Піскун в інтерв'ю.
Тоді ж генпрокурор зазначив, що вважає неправильним те, що така стаття відсутня у новому Кримінальному кодексі. "Я вважаю, що у нашій країні є тисячі громадян, на яких звели наклеп. Вони не хочуть або не можуть витрачати час на нескінченні тяжби. Закон треба приймати негайно. Тоді дуже багато хто буде набагато обережніше висловлюватися на адресу інших людей", - сказав він.
Піскун також не згоден з думкою європейських парламентаріїв про те, що ця стаття архаїчна. "Це помилка. Вона дуже актуальна і необхідна, - сказав він, - Хіба це нормально, що наклепник не несе ніякого покарання? Це гірше крадіжки".
Тим часом, Микола Томенко у вівторок висловив думку, що відновлення у Кримінальному кодексі України відповідальності за наклеп і образи є введенням механізму знищення незалежних журналістів й опозиційних політиків.
Голова комітету з питань свободи слова і інформації, коментуючи ініціативу генпрокурора Піскуна, підкреслив, що чинне законодавство має досить можливостей для притягнення до кримінальної відповідальності за наклеп.
Зі слів Томенка, сам Піскун називав ці статті. Крім того, відзначив депутат, існують й інші форми контролю, зокрема, вказівка тиражу друкарської продукції, а також друкарні, яка займалася друком.
На думку народного депутата, подібні заяви генпрокурора - "це переведення стрілок". Він також зазначив, що "зробить все", щоб не допустити внесення таких змін до КК.
Томенко погодився з висловлюванням голови Держкомітету зв'язку і інформатизації Миколи Гончара, який зазначив, що головною метою поширення фальшивого листа до виборців від імені народного депутата Віктора Ющенка була ліквідація даного каналу поширення інформації.
Зі слів Томенка, ні для кого не секрет, що опозиція часто використовує таку форму переписки з виборцями. Організатори досягли своєї мети, зокрема, дискредитували політика і повністю заблокували цей канал спілкування з виборцями.
Нагадаємо, що новий Кримінальний кодекс України був прийнятий Верховною Радою 5 квітня 2001 року і набрав чинності 1 червня. До того Україна жила за КК, прийнятим 28 грудня 1960 р. Верховною Радою Української РСР, що набрав чинності 1 квітня 1961 р.
Скасування кримінальної відповідальності за наклеп у засобах масової інформації позитивно оцінили у Парламентській Асамблеї Ради Європи і ряді міжнародних правозахисних організацій, зокрема Freedom House.
Інтерфакс-Україна
