На причетність до вбивства Гонгадзе, Смірнов перевіряє... чеченців
Четвер, 27 березня 2003, 18:43
Українських журналістів убивають зовсім не через їхню професійну діяльність. І переконати у зворотному міністра внутрішніх справ Юрія Смірнова не зможе ніхто й ніщо.
Це зазначено у листі до депутатів, де Смірнов звітує про виконання парламентської постанови за підсумками слухань 4 грудня минулого року. Раніше про хід розслідування та його наслідки у листі до депутатів звітував генеральний прокурор Святослав Піскун.
Як і у Піскуна, у Смірнова є сенсаційні та важливі подробиці розслідування справи Гонадзе. Виявляється, у ході пошуків убивць "проводяться заходи щодо відпрацювання злочинних груп, що діють на етнічній основі, вихідців з кавказького регіону, осіб чеченської національності".
При цьому, правда, не вказано, чому обрано саме ці етнічні групи. Про "роль" чеченців у вбивстві Гонгадзе громадськість дізналася із записів майора Мельниченка, де у розмові з Кравченком Кучма наказує відвезти Гонгадзе у Чечню і "залишити там без штанів". То чи не виходить, що своїми словами Смірнов наводить на думку, що така розмова велася і такий наказ справді Кучма віддав?
Проте нещодавно президент ще раз пояснив всім, хто "ще не розуміє" - записів Мельниченка немає, "їх в природі не існує". "Бо це комп'ютерні записи", - емоційно сказав президент, і додав, що "ця тема цікавить тільки "Українську правду".
У своєму листі Смірнов також повідомляє, що у ході розслідування справи Гонгадзе "поновлено склад слідчо-оперативної групи", до якої включені "найбільш досвідчені" працівники МВС та Генпрокуратури. Спільний план роботи цієї групи "затверджений" першим заступником держсекретаря МВС Черкасовим і заступником генпрокурора Шокіним.
Окрім цього, "на причетність до вбивства журналіста проведена перевірка 68 учасників організованих груп та ряду криміналітетів" Києва та області. "Тільки у минулому році відпрацьовано 1215 осіб, які скоїли тяжкі злочини", пише міністр.
Як повідомляє Смірнов, особливу увагу правоохоронці приділяють кримінальним справам, порушеним після 16 вересня 2000 року "за фактами навмисних вбивств, де у трупів були відчленовані голови". Особи, які ці злочини вчинили, також перевіряються на причетність до вбивства Георгія Гонгадзе.
Справа Александрова
Вживаються також і заходи щодо "всебічного" розслідування обставин вбивства Ігоря Александрова, звітує Смірнов. Так наприклад, "направлені відповідні міжнародні доручення до Росії й Латвії та отримано згоду на участь працівників МВС при проведенні слідчих дій на території цих держав".
За словами Смірнова, у ході розслідування "перевіряється" версія про те, що Александрова вбили через "професійну діяльність". Справа про вбивство журналіста нараховує близько 200 томів.
Щодо обставин смерті директора інформаційного агентства Михайла Коломійця, то "у даний час проводиться посмертна психолого-психіатрична експертиза на основі допиту осіб, які останніми спілкувалися з журналістом".
Журналісти-алкоголіки
Незважаючи на такі резонансні вбивства відомих журналістів, міністр МВС продовжує наполягати, що "у більшості" злочинів проти працівників ЗМІ протягом 1995-2002 років "професійна діяльність потерпілих мотивом скоєння злочинів не була".
Правда, у листі Смірнов не уточняє, скільки це – більшість, і, головне, що було мотивом злочину. Хоча наводить цифри: протягом семи останніх років було вбито 12 журналістів, скоєно 2 замахи на життя працівників ЗМІ і зафіксовано 3 випадки завдання тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками.
Міністр також не наводить жодного випадку притягнення посадових осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Більше того, за даними Смірнова, у 2002 році не було зареєстровано жодного злочину за статтею 171 Кримінального Кодексу - "Перешкоджання професійній діяльності журналістів".
Пам'ятаючи, що 4 грудня журналісти говорили у парламенті не просто так, а про цензуру, і їх справедлива критика стосувалася не тільки адміністрації президента, а й міністерства внутрішніх справ, Смірнов зазначає наступне:
"У засобах масової інформації, у тому числі на сторінках преси, інтернет-видань, радіо, телебачення майже кожний день висвітлюються питання, пов'язані із вбивством журналіста Георгія Гонгадзе. Всі критичні зауваження на адресу органів внутрішніх справ ретельно вивчаються, їм дається принципова оцінка, вживаються відповідні заходи по усуненню недоліків, про що інформується керівництво редакції".
Ну як же тут не згадати свіжу історію з підлеглим Смірнова, черкаським генералом Кочегаровим, начальником УМВС Черкаської області, який намагався покінчити життя самогубством!? У передсмертній записці генерал звинуватив у доведенні до самогубства черкаську журналістку, яка критикувала діяльність черкаської міліції. А може це ми просто не "доганяємо" міліцейської логіки? Може саме такими і є "відповідні заходи по усуненню недоліків" роботи міністерства внутрішніх справ?
Це зазначено у листі до депутатів, де Смірнов звітує про виконання парламентської постанови за підсумками слухань 4 грудня минулого року. Раніше про хід розслідування та його наслідки у листі до депутатів звітував генеральний прокурор Святослав Піскун.
Як і у Піскуна, у Смірнова є сенсаційні та важливі подробиці розслідування справи Гонадзе. Виявляється, у ході пошуків убивць "проводяться заходи щодо відпрацювання злочинних груп, що діють на етнічній основі, вихідців з кавказького регіону, осіб чеченської національності".
При цьому, правда, не вказано, чому обрано саме ці етнічні групи. Про "роль" чеченців у вбивстві Гонгадзе громадськість дізналася із записів майора Мельниченка, де у розмові з Кравченком Кучма наказує відвезти Гонгадзе у Чечню і "залишити там без штанів". То чи не виходить, що своїми словами Смірнов наводить на думку, що така розмова велася і такий наказ справді Кучма віддав?
Проте нещодавно президент ще раз пояснив всім, хто "ще не розуміє" - записів Мельниченка немає, "їх в природі не існує". "Бо це комп'ютерні записи", - емоційно сказав президент, і додав, що "ця тема цікавить тільки "Українську правду".
У своєму листі Смірнов також повідомляє, що у ході розслідування справи Гонгадзе "поновлено склад слідчо-оперативної групи", до якої включені "найбільш досвідчені" працівники МВС та Генпрокуратури. Спільний план роботи цієї групи "затверджений" першим заступником держсекретаря МВС Черкасовим і заступником генпрокурора Шокіним.
Окрім цього, "на причетність до вбивства журналіста проведена перевірка 68 учасників організованих груп та ряду криміналітетів" Києва та області. "Тільки у минулому році відпрацьовано 1215 осіб, які скоїли тяжкі злочини", пише міністр.
Як повідомляє Смірнов, особливу увагу правоохоронці приділяють кримінальним справам, порушеним після 16 вересня 2000 року "за фактами навмисних вбивств, де у трупів були відчленовані голови". Особи, які ці злочини вчинили, також перевіряються на причетність до вбивства Георгія Гонгадзе.
Справа Александрова
Вживаються також і заходи щодо "всебічного" розслідування обставин вбивства Ігоря Александрова, звітує Смірнов. Так наприклад, "направлені відповідні міжнародні доручення до Росії й Латвії та отримано згоду на участь працівників МВС при проведенні слідчих дій на території цих держав".
За словами Смірнова, у ході розслідування "перевіряється" версія про те, що Александрова вбили через "професійну діяльність". Справа про вбивство журналіста нараховує близько 200 томів.
Щодо обставин смерті директора інформаційного агентства Михайла Коломійця, то "у даний час проводиться посмертна психолого-психіатрична експертиза на основі допиту осіб, які останніми спілкувалися з журналістом".
Журналісти-алкоголіки
Незважаючи на такі резонансні вбивства відомих журналістів, міністр МВС продовжує наполягати, що "у більшості" злочинів проти працівників ЗМІ протягом 1995-2002 років "професійна діяльність потерпілих мотивом скоєння злочинів не була".
Правда, у листі Смірнов не уточняє, скільки це – більшість, і, головне, що було мотивом злочину. Хоча наводить цифри: протягом семи останніх років було вбито 12 журналістів, скоєно 2 замахи на життя працівників ЗМІ і зафіксовано 3 випадки завдання тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками.
Міністр також не наводить жодного випадку притягнення посадових осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Більше того, за даними Смірнова, у 2002 році не було зареєстровано жодного злочину за статтею 171 Кримінального Кодексу - "Перешкоджання професійній діяльності журналістів".
Пам'ятаючи, що 4 грудня журналісти говорили у парламенті не просто так, а про цензуру, і їх справедлива критика стосувалася не тільки адміністрації президента, а й міністерства внутрішніх справ, Смірнов зазначає наступне:
"У засобах масової інформації, у тому числі на сторінках преси, інтернет-видань, радіо, телебачення майже кожний день висвітлюються питання, пов'язані із вбивством журналіста Георгія Гонгадзе. Всі критичні зауваження на адресу органів внутрішніх справ ретельно вивчаються, їм дається принципова оцінка, вживаються відповідні заходи по усуненню недоліків, про що інформується керівництво редакції".
Ну як же тут не згадати свіжу історію з підлеглим Смірнова, черкаським генералом Кочегаровим, начальником УМВС Черкаської області, який намагався покінчити життя самогубством!? У передсмертній записці генерал звинуватив у доведенні до самогубства черкаську журналістку, яка критикувала діяльність черкаської міліції. А може це ми просто не "доганяємо" міліцейської логіки? Може саме такими і є "відповідні заходи по усуненню недоліків" роботи міністерства внутрішніх справ?
