Гарантія для гаранта?
Середа, 26 березня 2003, 16:34
"Ми, як громадяни України, впевнені в правильності вибору курсу Президента України і гарантуємо свою підтримку..."
"Наш жіночий трудовий колектив підтримує запропоновані Вами зміни у Конституції України щодо переходу до парламентсько-президентської форми правління..."
...Аж серце защеміло від ностальгії за світлим радянським минулим. Адже вищенаведені цитати - це витримки з "численних телеграм" на адресу "нашого рулєвого" (у нинішніх умовах - президента), які бурхливим потоком хлинули до столиці, щойно гарант звернувся до свого народу з промовою "стосовно змін до Конституції України та політичного устрою держави".
Хто тільки не висловив "блискавкою" теплі слова на адресу Леоніда Даниловича - трудові колективи Волочиської центральної районної бібліотеки й Веселинівської районної гуманітарної гімназії, освітяни Першотравневого району Миколаївської області й депутати міських, селищних та районних рад. І це, звісно, тільки мізерна частка адресантів Банкової, про яких згадала на президентському інтернет-сайті скромна адміністрація глави держави. А ще ж є десятки, чи вже, може, й сотні "окремих громадян"...
Скажіть чесно, вам, як громадянину цієї держави, протягом кількох останніх років спадало на думку пожертвувати своїми кревними гривнями й надіслати президентові телеграму, в тексті якої було б щось, окрім нарікань на своє злиденне життя? Отож-бо.
Можливо, й за часів радянського "прекрасного дальока" пересічний трудящий не здогадався б висловити письмову підтримку з'їзду КПРС і особисто улюбленому генсеку, "так дєржать" комуністичним побратимам Республіки Конго чи "рукі прочь" янкі від Нікарагуа. Та в цьому й не було потреби - для таких передових ініціатив існували парткоми, парторги і... збори трудових колективів.
Є вони й в Україні-2003. Виявляється, саме на таких зборах втомлені після робочого дня трудящі дружно піднімають руки "за": надіслати телеграму, підтримати ініціативу... Чи розбирається народ у тому, яку реформу, яку палату парламенту (чи не №6?) підтримує? Чи змушують? Чи "фіолетово"?
Обговорення для галочки. Чи Льонєчки
Справді, коли дикторка центрального телебачення радісно повідомляє про "трудові звершення", "перевиконання плану" і масове прагнення громадян підтримати
"центральну" ініціативу, виникає враження, що часи й не мінялися (хіба що дикторки УТ-1, розібрані різними олігархами, явно "посексапільнішали"). Офіційних "ворогів народу" в незалежній Україні вже (чи ще?) немає, та, мабуть, скоро з'являться. Політв'язні ж уже є...
А поки що в ностальгуючих за "колективною" радянською минувшиною "елементів" інша розвага: завдяки ініціативним радникам гаранта, котрі вже голови зламали над тим, як би "продовжити" Кучму ще бодай на один президентський термін, народ активно обговорює запропоновану главою держави конституційну реформу. Бо іншого виходу в цього народу просто немає - недарма ж існує відповідний президентський Указ під назвою "Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України".
А відведено на ці "реформістські" дебати всього-на-всього два місяці, так що доводиться поспішати. Ну й іноді "людей смішити". Бо ж переважній більшості доярок та бібліотекарок, із волочиськими включно, та реформа до одного місця: головне - родину якось прогодувати, а вони там хай вносять, що куди заманеться.
Що не слід приймати, аби потім не імплементувати
І даремно. Бо у країні Кучми №3, та ще й з практично безправним парламентом, годувати родину легше точно не стане. А конституційна реформа за Кучмою, нагадаємо, передбачає кілька основних моментів. Насамперед, зміну форми правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську й перерозподіл конституційних повноважень між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів.
Це, можна сказати, позитив. Хоча й себе (тобто, вибачте, особу, яка сидітиме у президентському кріслі після 2004 року), Л.Д. не надто образив: за новими правилами гарант "має отримати право достроково розпускати парламент" у разі неспроможності депутатів "протягом визначеного Конституцією часу сформувати більшість", неспроможності цієї більшості сформувати уряд та у випадку, якщо парламент не може прийняти державний бюджет на наступний рік.
Далі - небезпечніше. По-перше, глава держави пропонує "розділити в часі вибори до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та вибори Президента", проте проводити усі їх гамузом, тобто протягом одного року.
Що більшість експертів і політологів, не кажучи вже про політиків, однозначно сприйняли як намір узаконити продовження повноважень Кучми до 2008 року. А по-друге, гарант знову витяг із небуття поняття двопалатного парламенту, за запровадження якого свого часу проголосував на Всеукраїнському референдумі й ти, шановний читачу. Кажете, навіть на дільницю у 2000-му не ходили? Але ж "намалювали" 80 з гаком відсотків, які нібито висловилися за створення ще однієї палати, за скорочення депутатського складу і за щось там ще.
А вас, власне, ніхто й не питає. Бо треба президентові друга палата, і все тут. Адже засідатимуть у ній представники від усіх регіонів - областей та міст центрального підпорядкування (причому кількість їхня буде однаковою, незалежно від розмірів області). І насамперед - голови обласних держадміністрацій. Яких, якщо ви пам'ятаєте, поки що призначає Леонід Кучма...
"Пропозиція запровадити двопалатний парламент в унітарній Україні є намаганням поєднати важкопоєднувані типи державного устрою, - каже з цього приводу директор Інституту політики, народний депутат від "Нашої України", Микола Томенко. - Насправді двопалатність парламенту є спробою зменшити вплив тієї частини парламенту, яку планується обирати на пропорційній основі..."
А на думку політолога Віктора Небоженка, "поява Верхньої палати тільки збільшить конфлікт у парламенті. (...) Я вже не кажу про появу "двох Литвинів", які, поза сумнівом, будуть схожі один на одного, тому неминучий конфлікт як між ними, так і між їхніми апаратами й фракціями".
"Недоцільним" створення двопалатного парламенту в Україні вважає і сам Голова Верховної Ради, Володимир Литвин, уже зовсім не "підкаблучник" гаранта: спікер назвав ідею запровадити "регіональну" палату в державі з унітарним устроєм "сміливістю", фактично заперечивши цю потребу.
"Одобрямс" від керівників регіонів
Цікаво, а що про це, та й про конституційну реформу загалом, думають у самих регіонах? А в регіонах саме триває бурхливе, хоч і не завжди охоче, обговорення президентських ініціатив - чиновники і збори трудових колективів активно виконують президентський указ.
І навряд чи когось здивує, що найбільший ажіотаж в обласного керівництва викликає саме пропозиція створити двопалатний парламент. Скажімо, обома руками підтримують цю ідею "офіційні" кримчани: "Палата регіонів, запропонована президентом України як верхня палата Верховної Ради, повинна стати інструментом політичної рівноваги в державі", - переконаний прем'єр-міністр АРК Сергій Куніцин. На його думку, нижня палата, сформована з депутатів, які пройшли за партійними списками, представлятиме політичний спектр суспільства, а верхня палата - відображатиме інтереси регіонів, що збалансує політичні інтереси при переході на пропорційну систему виборів.
І марно дехто побоюється, що унітарному устрою України загрожуватиме якась небезпека. Бо набагато небезпечнішою, вважає кримський прем'єр, є збереження нинішньої ситуації, коли "регіони відчужені від прийняття стратегічних рішень".
Аналогічну позицію займають "губернатори" і в інших регіонах. Скажімо, глава Полтавської облдержадміністрації Євген Томін, як повідомив лідер місцевого організації Української народної партії Олександр Кулик, навіть не приховує "бажання влади створити цілком підконтрольну президентові другу палату": "губернатор", за словами Кулика, "опублікував в обласній пресі й у всіх районних газетах матеріали, де заявлено, що представники верхньої палати мають призначатися президентом".
Не дивно, що опозиційні сили Полтавщини, зокрема, партії, які входять до блоку "Наша Україна", виступають проти таких "реформ" і проводять активну роз'яснювальну роботу з мешканцями області, аби ті бодай знали, що саме підтримують їхні трудові колективи.
Нотки протесту
Що не може не радувати, так це наявність у країні демократії. Марно хтось каже, що свободу слова придушують - ну хіба в такому випадку на інтернет-сторінці президента розповідали про те, як хтось має нахабство не підтримувати його ініціатив? А в нас розповідають.
Скажімо, новина з розділу "У Львівській області розпочалося активне обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України": "19 березня в м. Жидачеві відбулися збори пайовиків райспоживспілки (80 осіб).( ...) Більшість учасників зборів зійшлася на тому, що політична реформа сьогодні на часі, особливо важливо врегулювати механізм відповідальності за ситуацію в державі парламентської більшості та Кабінету Міністрів".
Але (там само) "народний депутат Ігор Осташ виступив в ефірі Жидачівського районного радіомовлення" і, хоча й "зауважив, що деякі з пропонованих змін до Конституції є слушними", проте наголосив: "Але як система заходів вони не можуть бути підтримані. Особливо несприйнятним є запровадження двопалатного парламенту".
Ще один критик політичної реформи знайшовся у Севастополі, де на місцевому радіо під час дискусії керівників міськорганізацій Партії регіонів Шиловцева і Соцпартії Іванова останній "абсолютно не підтримав пропозиції президента".
На цьому перелік незгодних, здається, вичерпаний. Хіба ще на Тернопільщині збори "колективу територіального центру з обслуговування одиноких непрацездатних громадян" щось там висловлювались про "недоцільність переходу до двопалатного парламенту, зменшення кількості народних депутатів" та практики призначення глав адміністрацій, але це, мабуть, через надмірок спілкування з "одинокими". Адже в усіх інших регіонах обговорення проходить суто в позитивному ключі "одобрямсу".
Радо заслухали промови виступаючих з цього питання збори трудового колективу районного будинку культури, завідуючих сільськими клубами та бібліотекарів Білоцерківського району. Схвальними оплесками завершилося обговорення у Дзержинську й Червоноармійському районі на звітно-виборних конференціях Союзу "За єдність, злагоду та відродження".
Не сміялися вечорами на хуторах поблизу Диканьки - там відбувалися збори з обговорення конституційних змін у фірмі "Факел", районному цеху електрозв'язку, батьківському колективі Байрацької ЗОШ, райшляхдільниці, АТ "Шляховик"...
Вишневі усмішки - знущання над гарантом
Складно повірити в те, що ці цитати не з доповіді на звітно-партійній конференції 70-х років минулого століття, а з технічно просунутого сайту президента незалежної України 2003 року. Хоча не все ще так запліснявіло в наших регіонах. Хоча на кучмівській сторінці повідомлення про це шукати марно, інформаційне агентство УНІАН розповіло про міні-демарш депутатів міської ради міста Вишневе, що на Київщині. Так і не дочекався гарант від них телеграми з підбадьорливим текстом - не захотіли нечуйні народні обранці його ухвалити...
Ще й причепилися до міського голови Анатолія Гошка, який, власне, й висунув пропозицію підтримати президента добрим словом, з розпитуваннями, хто виступив ініціатором такої нісенітної ідеї. Хоча пан Анатолій і не думав приховувати - Києво-Святошинська райдержадміністрація Київської області виступила...
Можливо, обговорювати варто навіть хворобливі ідеї, аби зробити висновок щодо їх хворобливості чи навпаки. От тільки чи буде з усіх цих колективних зборів бодай якась користь, окрім, звичайно, кількох зайвих тонн макулатури на Банковій і робочих місць в "Укрпошті"?
Та й не всім же так пощастило, як киянам, яким дали можливість самостійно визначатися зі ставленням до конституційної реформи: згідно з відповідним розпорядженням мера, і стенди відповідні в бібліотеках виставлять, щоб громадяни ознайомлювалися з порівняльним аналізом статей діючої Конституції та нового законопроекту, і в навчальних закладах підготують тематичні виставки, і навіть скриньки спеціальні в міській та районних радах встановлять, щоб кожен пересічний мешканець туди міг укинути папірчика зі своєю власною пропозицією або зауваженням.
Але одразу попереджаємо: лайливі записочки до президента туди пропхати й не намагайтеся. Все одно до адресата не дійдуть. На відміну від пропозицій?
"Наш жіночий трудовий колектив підтримує запропоновані Вами зміни у Конституції України щодо переходу до парламентсько-президентської форми правління..."
...Аж серце защеміло від ностальгії за світлим радянським минулим. Адже вищенаведені цитати - це витримки з "численних телеграм" на адресу "нашого рулєвого" (у нинішніх умовах - президента), які бурхливим потоком хлинули до столиці, щойно гарант звернувся до свого народу з промовою "стосовно змін до Конституції України та політичного устрою держави".
Хто тільки не висловив "блискавкою" теплі слова на адресу Леоніда Даниловича - трудові колективи Волочиської центральної районної бібліотеки й Веселинівської районної гуманітарної гімназії, освітяни Першотравневого району Миколаївської області й депутати міських, селищних та районних рад. І це, звісно, тільки мізерна частка адресантів Банкової, про яких згадала на президентському інтернет-сайті скромна адміністрація глави держави. А ще ж є десятки, чи вже, може, й сотні "окремих громадян"...
Скажіть чесно, вам, як громадянину цієї держави, протягом кількох останніх років спадало на думку пожертвувати своїми кревними гривнями й надіслати президентові телеграму, в тексті якої було б щось, окрім нарікань на своє злиденне життя? Отож-бо.
Можливо, й за часів радянського "прекрасного дальока" пересічний трудящий не здогадався б висловити письмову підтримку з'їзду КПРС і особисто улюбленому генсеку, "так дєржать" комуністичним побратимам Республіки Конго чи "рукі прочь" янкі від Нікарагуа. Та в цьому й не було потреби - для таких передових ініціатив існували парткоми, парторги і... збори трудових колективів.
Є вони й в Україні-2003. Виявляється, саме на таких зборах втомлені після робочого дня трудящі дружно піднімають руки "за": надіслати телеграму, підтримати ініціативу... Чи розбирається народ у тому, яку реформу, яку палату парламенту (чи не №6?) підтримує? Чи змушують? Чи "фіолетово"?
Обговорення для галочки. Чи Льонєчки
Справді, коли дикторка центрального телебачення радісно повідомляє про "трудові звершення", "перевиконання плану" і масове прагнення громадян підтримати
"центральну" ініціативу, виникає враження, що часи й не мінялися (хіба що дикторки УТ-1, розібрані різними олігархами, явно "посексапільнішали"). Офіційних "ворогів народу" в незалежній Україні вже (чи ще?) немає, та, мабуть, скоро з'являться. Політв'язні ж уже є...
А поки що в ностальгуючих за "колективною" радянською минувшиною "елементів" інша розвага: завдяки ініціативним радникам гаранта, котрі вже голови зламали над тим, як би "продовжити" Кучму ще бодай на один президентський термін, народ активно обговорює запропоновану главою держави конституційну реформу. Бо іншого виходу в цього народу просто немає - недарма ж існує відповідний президентський Указ під назвою "Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України".
А відведено на ці "реформістські" дебати всього-на-всього два місяці, так що доводиться поспішати. Ну й іноді "людей смішити". Бо ж переважній більшості доярок та бібліотекарок, із волочиськими включно, та реформа до одного місця: головне - родину якось прогодувати, а вони там хай вносять, що куди заманеться.
Що не слід приймати, аби потім не імплементувати
І даремно. Бо у країні Кучми №3, та ще й з практично безправним парламентом, годувати родину легше точно не стане. А конституційна реформа за Кучмою, нагадаємо, передбачає кілька основних моментів. Насамперед, зміну форми правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську й перерозподіл конституційних повноважень між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів.
Це, можна сказати, позитив. Хоча й себе (тобто, вибачте, особу, яка сидітиме у президентському кріслі після 2004 року), Л.Д. не надто образив: за новими правилами гарант "має отримати право достроково розпускати парламент" у разі неспроможності депутатів "протягом визначеного Конституцією часу сформувати більшість", неспроможності цієї більшості сформувати уряд та у випадку, якщо парламент не може прийняти державний бюджет на наступний рік.
Далі - небезпечніше. По-перше, глава держави пропонує "розділити в часі вибори до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та вибори Президента", проте проводити усі їх гамузом, тобто протягом одного року.
Що більшість експертів і політологів, не кажучи вже про політиків, однозначно сприйняли як намір узаконити продовження повноважень Кучми до 2008 року. А по-друге, гарант знову витяг із небуття поняття двопалатного парламенту, за запровадження якого свого часу проголосував на Всеукраїнському референдумі й ти, шановний читачу. Кажете, навіть на дільницю у 2000-му не ходили? Але ж "намалювали" 80 з гаком відсотків, які нібито висловилися за створення ще однієї палати, за скорочення депутатського складу і за щось там ще.
А вас, власне, ніхто й не питає. Бо треба президентові друга палата, і все тут. Адже засідатимуть у ній представники від усіх регіонів - областей та міст центрального підпорядкування (причому кількість їхня буде однаковою, незалежно від розмірів області). І насамперед - голови обласних держадміністрацій. Яких, якщо ви пам'ятаєте, поки що призначає Леонід Кучма...
"Пропозиція запровадити двопалатний парламент в унітарній Україні є намаганням поєднати важкопоєднувані типи державного устрою, - каже з цього приводу директор Інституту політики, народний депутат від "Нашої України", Микола Томенко. - Насправді двопалатність парламенту є спробою зменшити вплив тієї частини парламенту, яку планується обирати на пропорційній основі..."
А на думку політолога Віктора Небоженка, "поява Верхньої палати тільки збільшить конфлікт у парламенті. (...) Я вже не кажу про появу "двох Литвинів", які, поза сумнівом, будуть схожі один на одного, тому неминучий конфлікт як між ними, так і між їхніми апаратами й фракціями".
"Недоцільним" створення двопалатного парламенту в Україні вважає і сам Голова Верховної Ради, Володимир Литвин, уже зовсім не "підкаблучник" гаранта: спікер назвав ідею запровадити "регіональну" палату в державі з унітарним устроєм "сміливістю", фактично заперечивши цю потребу.
"Одобрямс" від керівників регіонів
Цікаво, а що про це, та й про конституційну реформу загалом, думають у самих регіонах? А в регіонах саме триває бурхливе, хоч і не завжди охоче, обговорення президентських ініціатив - чиновники і збори трудових колективів активно виконують президентський указ.
І навряд чи когось здивує, що найбільший ажіотаж в обласного керівництва викликає саме пропозиція створити двопалатний парламент. Скажімо, обома руками підтримують цю ідею "офіційні" кримчани: "Палата регіонів, запропонована президентом України як верхня палата Верховної Ради, повинна стати інструментом політичної рівноваги в державі", - переконаний прем'єр-міністр АРК Сергій Куніцин. На його думку, нижня палата, сформована з депутатів, які пройшли за партійними списками, представлятиме політичний спектр суспільства, а верхня палата - відображатиме інтереси регіонів, що збалансує політичні інтереси при переході на пропорційну систему виборів.
І марно дехто побоюється, що унітарному устрою України загрожуватиме якась небезпека. Бо набагато небезпечнішою, вважає кримський прем'єр, є збереження нинішньої ситуації, коли "регіони відчужені від прийняття стратегічних рішень".
Аналогічну позицію займають "губернатори" і в інших регіонах. Скажімо, глава Полтавської облдержадміністрації Євген Томін, як повідомив лідер місцевого організації Української народної партії Олександр Кулик, навіть не приховує "бажання влади створити цілком підконтрольну президентові другу палату": "губернатор", за словами Кулика, "опублікував в обласній пресі й у всіх районних газетах матеріали, де заявлено, що представники верхньої палати мають призначатися президентом".
Не дивно, що опозиційні сили Полтавщини, зокрема, партії, які входять до блоку "Наша Україна", виступають проти таких "реформ" і проводять активну роз'яснювальну роботу з мешканцями області, аби ті бодай знали, що саме підтримують їхні трудові колективи.
Нотки протесту
Що не може не радувати, так це наявність у країні демократії. Марно хтось каже, що свободу слова придушують - ну хіба в такому випадку на інтернет-сторінці президента розповідали про те, як хтось має нахабство не підтримувати його ініціатив? А в нас розповідають.
Скажімо, новина з розділу "У Львівській області розпочалося активне обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України": "19 березня в м. Жидачеві відбулися збори пайовиків райспоживспілки (80 осіб).( ...) Більшість учасників зборів зійшлася на тому, що політична реформа сьогодні на часі, особливо важливо врегулювати механізм відповідальності за ситуацію в державі парламентської більшості та Кабінету Міністрів".
Але (там само) "народний депутат Ігор Осташ виступив в ефірі Жидачівського районного радіомовлення" і, хоча й "зауважив, що деякі з пропонованих змін до Конституції є слушними", проте наголосив: "Але як система заходів вони не можуть бути підтримані. Особливо несприйнятним є запровадження двопалатного парламенту".
Ще один критик політичної реформи знайшовся у Севастополі, де на місцевому радіо під час дискусії керівників міськорганізацій Партії регіонів Шиловцева і Соцпартії Іванова останній "абсолютно не підтримав пропозиції президента".
На цьому перелік незгодних, здається, вичерпаний. Хіба ще на Тернопільщині збори "колективу територіального центру з обслуговування одиноких непрацездатних громадян" щось там висловлювались про "недоцільність переходу до двопалатного парламенту, зменшення кількості народних депутатів" та практики призначення глав адміністрацій, але це, мабуть, через надмірок спілкування з "одинокими". Адже в усіх інших регіонах обговорення проходить суто в позитивному ключі "одобрямсу".
Радо заслухали промови виступаючих з цього питання збори трудового колективу районного будинку культури, завідуючих сільськими клубами та бібліотекарів Білоцерківського району. Схвальними оплесками завершилося обговорення у Дзержинську й Червоноармійському районі на звітно-виборних конференціях Союзу "За єдність, злагоду та відродження".
Не сміялися вечорами на хуторах поблизу Диканьки - там відбувалися збори з обговорення конституційних змін у фірмі "Факел", районному цеху електрозв'язку, батьківському колективі Байрацької ЗОШ, райшляхдільниці, АТ "Шляховик"...
Вишневі усмішки - знущання над гарантом
Складно повірити в те, що ці цитати не з доповіді на звітно-партійній конференції 70-х років минулого століття, а з технічно просунутого сайту президента незалежної України 2003 року. Хоча не все ще так запліснявіло в наших регіонах. Хоча на кучмівській сторінці повідомлення про це шукати марно, інформаційне агентство УНІАН розповіло про міні-демарш депутатів міської ради міста Вишневе, що на Київщині. Так і не дочекався гарант від них телеграми з підбадьорливим текстом - не захотіли нечуйні народні обранці його ухвалити...
Ще й причепилися до міського голови Анатолія Гошка, який, власне, й висунув пропозицію підтримати президента добрим словом, з розпитуваннями, хто виступив ініціатором такої нісенітної ідеї. Хоча пан Анатолій і не думав приховувати - Києво-Святошинська райдержадміністрація Київської області виступила...
Можливо, обговорювати варто навіть хворобливі ідеї, аби зробити висновок щодо їх хворобливості чи навпаки. От тільки чи буде з усіх цих колективних зборів бодай якась користь, окрім, звичайно, кількох зайвих тонн макулатури на Банковій і робочих місць в "Укрпошті"?
Та й не всім же так пощастило, як киянам, яким дали можливість самостійно визначатися зі ставленням до конституційної реформи: згідно з відповідним розпорядженням мера, і стенди відповідні в бібліотеках виставлять, щоб громадяни ознайомлювалися з порівняльним аналізом статей діючої Конституції та нового законопроекту, і в навчальних закладах підготують тематичні виставки, і навіть скриньки спеціальні в міській та районних радах встановлять, щоб кожен пересічний мешканець туди міг укинути папірчика зі своєю власною пропозицією або зауваженням.
Але одразу попереджаємо: лайливі записочки до президента туди пропхати й не намагайтеся. Все одно до адресата не дійдуть. На відміну від пропозицій?
