В очікуванні війни та волі парламенту
Вівторок, 18 березня 2003, 10:18
У той час, як українські парламентарі не надто поспішають розглядати указ президента про направлення наших військових у район можливих бойових дій біля Іраку, 19-ий окремий батальйон радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних Сил України заявляє про повну готовність до своєї дислокації на Близький Схід у разі виникнення такої потреби.
Щоб продемонструвати це не на словах, а на ділі, керівництво Західного оперативного командування вирішило організувати масову екскурсію для журналістів на полігон полку армійської авіації у містечку Новий Калинів, що поблизу Самбора (місце постійної дислокації батальйону). У Новому Калинові ось уже чотири місяці від дня свого створення проводить підготовку 19-й батальйон. Представники ЗМІ мали змогу побачити не показове заняття, а реальне планове тренування усього батальйону, яке відбувається раз на місяць. Окремими ротами військові тренуються щодня.
Під час тренування вони показали, що не лише вміють справлятися зі своїми прямими обов'язками - визначати та ліквідовувати наслідки застосування радіаційної, біологічної та хімічної зброї, але й оборонятися від нападів диверсійних груп. Для забезпечення останнього кожен військовослужбовець озброєний штатною зброєю, а також в оснащенні батальйону знаходиться машина БТР-80, котра окрім спецобладнання, має кулемети.
Попри ймовірність застосування останніх, військові заявляють, що не бояться їхати на війну. За словами першого заступника командуючого Західного оперативного командування генерал-лейтенанта Валерія Фролова, для 19-ого батальйону немає особливої різниці між ліквідацією наслідків застосування біологічної, радіаційної та хімічної зброї у Перській затоці чи, наприклад, техногенної катастрофи на атомній станції в Україні. Єдиною відмінністю він вважає можливість виникнення перепон зі сторони терористичних груп.
З 531 військових особового складу 19-ого батальйону РХБ захисту (65 офіцерів, 35 прапорщиків, решта солдати та сержанти строкової служби за контрактом) п'ять були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 15% - брали участь у бойових діях, 6% - виконували миротворчі місії під егідою міжнародних організацій в Косові, Лівані, Югославії. Жодного військовослужбовця строкової служби в батальйоні немає, а зарахування його в особовий склад здійснювалося винятково на добровільних засадах. Середній вік батальйону тридцять років.
Те, що вибір американців впав саме на Самборський батальйон перед аналогічними батальйонами інших держав, військовослужбовці сприйняли цілком спокійно. Заступник командуючого західного оперативного командування Валерій Фролов не відкидає можливості, ще деякою мірою це було політичне рішення, але, як би там не було, він вважає батальйон високваліфікованим.
"Ми кращі серед інших, мабуть, тим, що укомплектовані сучасною технікою, яка може виконувати поставлені перед нами завдання. Інших способів виконання цих завдань ніхто ще не придумав", - заявив командир батальйону підполковник Юрій Онищук. Водночас, він дещо нелогічно зауважив: "Нашу сучасну техніку знають ще з часів Радянського Союзу".
Дійсно, в основному батальйон укомплектовано військовою технікою радянського виробництва, але військовослужбовці переконують, що вона цілком відповідає сучасним вимогам. Володіє особовий склад і вітчизняною продукцією, зокрема, приладами радіаційного контролю, розробленими львівськими фахівцями.
Свою придатність військові доводять і тим, що іноземні аташе, які були присутні на навчаннях батальйону у кінці минулого року, дали позитивну оцінку вишколу особового складу та відповідності сучасним вимогам батальйону.
Загалом 19-й окремий батальйон РХБ-захисту здатний виконувати завдання щодо ведення радіаційної й хімічної розвідки, виявлення випадків застосування біологічних (бактеріологічних) засобів, здійснювати збір та обробку інформації про радіаційну, хімічну і біологічну обстановку, вести дозиметричний і хімічний контроль, проводити аналіз та визначення типів отруйних речовин, проводити повну спеціальну обробку озброєння, техніки матеріальних засобів, дезінфекцію заражених ділянок місцевості, об'єктів та обладунків. Крім того, спроможний надавати допомогу населенню під час техногенних катастроф.
Проте, як повідомив Валерій Фролов, батальйон готовий до боротьби з усіма різновидами хімічної зброї, а от щодо біологічної, то не до всіх. Як розповів Юрій Онищук, є певні види мікробів, специфіку яких вони не можуть визначити, тобто, яка це бактеріологічна зброя. "Ми тільки можемо щодо них провести специфічну розвідку. Можемо виявити, але конкретно не можемо сказати, що це є. Цим уже медики займаються, але на це їм потрібен певний час. А так у цілому ми забезпечені усіма засобами захисту від біологічної зброї", - пояснив командир.
Окрім небезпеки постраждати від дій терористичних груп, для українських рятувальників на Близькому Сході є ще небезпека зараження однією з численних, часто смертоносних, інфекцій, розповсюджених у країнах зони Іраку. За рекомендацією ООН, особовому складу необхідно провести щеплення від черевного тифу, гепатиту А, правця, дифтерії, жовтої лихоманки. Дані вакцини навіть у 30%-ому запасі є у медичному підрозділі батальйону. Проте вакцин проти віспи та сибірської виразки, які є важливими при застосуванні біологічної зброї, в Україні не зареєстровано. Тому досягнуто домовленості, що у разі виникнення потреби, вакцину надасть американська сторона.
Від вакцинації, насамперед, залежатиме і тривалість остаточного збору батальйону після того, як його таки офіційно відправлять на Близький Схід. Адже організм людини виробляє імунітет від черевного тифу, гепатиту А, правця, дифтерії, жовтої лихоманки та віспи вже після одноразового щеплення, але протягом двох тижнів.
Водночас, вакцинація проти сибірської виразки потребує шести щеплень у два етапи. Тому у разі прийняття позитивного рішення про відправлення батальйону, щеплення проти цієї інфекції розпочнуть робити ще в Україні, а продовжать вже на місці дислокації. Тобто, реально українські військові можуть поїхати не повністю захищеними від "близькосхідних" інфекцій.
Але і розпочати раніше вакцинацію батальйон не може, оскільки достеменно невідомо, чи вони поїдуть на війну, а головне - в яку саме країну. Адже у кожній з них є свої інфекції, від чого і залежатиме кількість і види щеплень.
Попри те, що зараз батальйон мав би знаходитись у стані особливої готовності, зважаючи на ймовірне відрядження на Близький Схід, за словами його командира підполковника Юрія Онищука, батальйон виконує свою звичайну й буденну роботу. "Адже він завжди готовий до виконання своїх завдань. Окрім того, батальйон створювався не для того, щоб його кудись відправляли, а, насамперед, для ліквідації наслідків техногенних катастроф, які можуть виникнути у мирний час і в Україні, наприклад, на атомних станціях. Тому ми завжди готові до дій", - розповідає командир.
Водночас, військові утримуються від коментарів щодо доцільності участі України в американсько-іракському конфлікті. " Як скаже Верховна Рада й президент, таким чином і будемо діяти. Свою точку зору я залишу при собі", - висловився заступник командуючого Західного оперативного командування Валерій Фролов.
В основному військовослужбовці всі сходяться на одному: "Нас політика не має цікавити. Ми виконуємо свій обов'язок перед Конституцією". Проте, звичайно, що основною причиною бажання особового складу батальйону їхати на війну є фінансова вигода. Перебуваючи на території іноземної країни у стані готовності, вони отримуватимуть від 600 до 1000 умовних одиниць за місяць. А у разі виконання своїх прямих завдань рівень грошового утримання може бути збільшений. Зараз зарплата рядового сержанта становить 400-500 гривень, а офіцера - від 800. Загалом утримання батальйону у стані постійної готовності коштує державі сорок тисяч гривень за місяць.
Про те, що військові не проти поїхати заробити кошти, свідчить і те, що всі вони дали на це письмову згоду, а також це зробили їхні дружини чи матері.
А на запитання про компенсації родинам у разі смерті когось з особового складу батальйону, Валерій Фролов відповів: "Ми не збираємося помирати".
Отож, зараз основне слово за народними депутатами. Проте останні, схоже, наразі сприймають схвалення указу президента більше як винесення вироку військовим 19-ого батальйону. Як повідомив 13 березня нардеп від "Нашої України" Ігор Осташ, його фракція ще не визначилась із своєю позицією щодо цього питання. За його словами, "НУ" тільки починає активно дискутувати з цього приводу. Не має, на думку Осташа, і єдиної позиції у багатьох фракціях парламентської більшості.
"Позиція "Нашої України" залежатиме від багатьох факторів. Насамперед, вона виходитиме з гарантій, які даватимуться батальйону, бо рівень бактеріологічної атаки може бути надзвичайно серйозним. Тому б хотілося, щоб наші хлопці повернулися не каліками чи інвалідами", - роз'яснює "нашоукраїнець". Важливим аргументом для депутатів є й статус, в якому батальйон поїде на Близький Схід, а саме миротворчий під егідою ООН. Окрім того, на думку Осташа, при голосуванні має обов'язково бути врахована думка народу про доцільність відправки батальйону.
Якщо всі відповіді на ці питання депутати отримають в найближчі дні, то, за прогнозами "нашоукраїнця", справа батальйону на голосування може бути поставлена наступного тижня. "Окрім того, ми розуміємо, що ось-ось можуть розпочатися військові дії", - пояснює Ігор Осташ.
Проте остерігаються "нашоукраїнці" цього голосування і тому, що, на їхню думку, сам факт освячення відправки українського батальйону є певним освяченням чи мовчазною згодою на військові дії Америки без відповідних резолюцій Ради Безпеки та інших.
У відтермінуванні цього голосування аж до початку бойових дій чи навіть вже при нагальній потребі допомоги у ліквідації наслідків Осташ бачить і той позитив, що тоді "місія українського батальйону буде повністю виправдана, бо він матиме вже справу з наслідками, і це буде рятувальні місія".
А у той час, коли військові перебувають у постійному очікуванні війни та рішення парламенту, деякі нардепи просто блазнюють довкола питання українського батальйону.
Так 14 березня Зайчук та Бокий намагалися зареєструвати свої законопроекти з цього питання. Апарат Верховної Ради відмовив їм у цьому. Зміст законопроектів так і залишився неозвученим. Але не важко здогадатись, що він стосувався слів із виступу Бокия 7 січня: "...У зв`язку з цим (підписанням указу Кучмою - М.П.) група народних депутатів України, проконсультувавшись у своїх політичних силах, проконсультувавшись із багатьма виборцями, внесла законопроект, який покликаний, проект постанови Верховної Ради, який покликаний підтримати цей Указ Президента. Зокрема цим проектом планується направити в район можливих бойових дій миротворчий батальйон України під командуванням Верховного головнокомандуючого Збройних сил України капітана запасу Кучми Леоніда Даниловича. Комісаром батальйону призначити Табачника Дмитра Володимировича. Командирами рот призначити Медведчука Віктора Володимировича, Смірнова Юрія Олександровича, Піскуна Святослава Михайловича……"
Щоб продемонструвати це не на словах, а на ділі, керівництво Західного оперативного командування вирішило організувати масову екскурсію для журналістів на полігон полку армійської авіації у містечку Новий Калинів, що поблизу Самбора (місце постійної дислокації батальйону). У Новому Калинові ось уже чотири місяці від дня свого створення проводить підготовку 19-й батальйон. Представники ЗМІ мали змогу побачити не показове заняття, а реальне планове тренування усього батальйону, яке відбувається раз на місяць. Окремими ротами військові тренуються щодня.
Під час тренування вони показали, що не лише вміють справлятися зі своїми прямими обов'язками - визначати та ліквідовувати наслідки застосування радіаційної, біологічної та хімічної зброї, але й оборонятися від нападів диверсійних груп. Для забезпечення останнього кожен військовослужбовець озброєний штатною зброєю, а також в оснащенні батальйону знаходиться машина БТР-80, котра окрім спецобладнання, має кулемети.
Попри ймовірність застосування останніх, військові заявляють, що не бояться їхати на війну. За словами першого заступника командуючого Західного оперативного командування генерал-лейтенанта Валерія Фролова, для 19-ого батальйону немає особливої різниці між ліквідацією наслідків застосування біологічної, радіаційної та хімічної зброї у Перській затоці чи, наприклад, техногенної катастрофи на атомній станції в Україні. Єдиною відмінністю він вважає можливість виникнення перепон зі сторони терористичних груп.
З 531 військових особового складу 19-ого батальйону РХБ захисту (65 офіцерів, 35 прапорщиків, решта солдати та сержанти строкової служби за контрактом) п'ять були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 15% - брали участь у бойових діях, 6% - виконували миротворчі місії під егідою міжнародних організацій в Косові, Лівані, Югославії. Жодного військовослужбовця строкової служби в батальйоні немає, а зарахування його в особовий склад здійснювалося винятково на добровільних засадах. Середній вік батальйону тридцять років.
Те, що вибір американців впав саме на Самборський батальйон перед аналогічними батальйонами інших держав, військовослужбовці сприйняли цілком спокійно. Заступник командуючого західного оперативного командування Валерій Фролов не відкидає можливості, ще деякою мірою це було політичне рішення, але, як би там не було, він вважає батальйон високваліфікованим.
"Ми кращі серед інших, мабуть, тим, що укомплектовані сучасною технікою, яка може виконувати поставлені перед нами завдання. Інших способів виконання цих завдань ніхто ще не придумав", - заявив командир батальйону підполковник Юрій Онищук. Водночас, він дещо нелогічно зауважив: "Нашу сучасну техніку знають ще з часів Радянського Союзу".
Дійсно, в основному батальйон укомплектовано військовою технікою радянського виробництва, але військовослужбовці переконують, що вона цілком відповідає сучасним вимогам. Володіє особовий склад і вітчизняною продукцією, зокрема, приладами радіаційного контролю, розробленими львівськими фахівцями.
Свою придатність військові доводять і тим, що іноземні аташе, які були присутні на навчаннях батальйону у кінці минулого року, дали позитивну оцінку вишколу особового складу та відповідності сучасним вимогам батальйону.
Загалом 19-й окремий батальйон РХБ-захисту здатний виконувати завдання щодо ведення радіаційної й хімічної розвідки, виявлення випадків застосування біологічних (бактеріологічних) засобів, здійснювати збір та обробку інформації про радіаційну, хімічну і біологічну обстановку, вести дозиметричний і хімічний контроль, проводити аналіз та визначення типів отруйних речовин, проводити повну спеціальну обробку озброєння, техніки матеріальних засобів, дезінфекцію заражених ділянок місцевості, об'єктів та обладунків. Крім того, спроможний надавати допомогу населенню під час техногенних катастроф.
Проте, як повідомив Валерій Фролов, батальйон готовий до боротьби з усіма різновидами хімічної зброї, а от щодо біологічної, то не до всіх. Як розповів Юрій Онищук, є певні види мікробів, специфіку яких вони не можуть визначити, тобто, яка це бактеріологічна зброя. "Ми тільки можемо щодо них провести специфічну розвідку. Можемо виявити, але конкретно не можемо сказати, що це є. Цим уже медики займаються, але на це їм потрібен певний час. А так у цілому ми забезпечені усіма засобами захисту від біологічної зброї", - пояснив командир.
Окрім небезпеки постраждати від дій терористичних груп, для українських рятувальників на Близькому Сході є ще небезпека зараження однією з численних, часто смертоносних, інфекцій, розповсюджених у країнах зони Іраку. За рекомендацією ООН, особовому складу необхідно провести щеплення від черевного тифу, гепатиту А, правця, дифтерії, жовтої лихоманки. Дані вакцини навіть у 30%-ому запасі є у медичному підрозділі батальйону. Проте вакцин проти віспи та сибірської виразки, які є важливими при застосуванні біологічної зброї, в Україні не зареєстровано. Тому досягнуто домовленості, що у разі виникнення потреби, вакцину надасть американська сторона.
Від вакцинації, насамперед, залежатиме і тривалість остаточного збору батальйону після того, як його таки офіційно відправлять на Близький Схід. Адже організм людини виробляє імунітет від черевного тифу, гепатиту А, правця, дифтерії, жовтої лихоманки та віспи вже після одноразового щеплення, але протягом двох тижнів.
Водночас, вакцинація проти сибірської виразки потребує шести щеплень у два етапи. Тому у разі прийняття позитивного рішення про відправлення батальйону, щеплення проти цієї інфекції розпочнуть робити ще в Україні, а продовжать вже на місці дислокації. Тобто, реально українські військові можуть поїхати не повністю захищеними від "близькосхідних" інфекцій.
Але і розпочати раніше вакцинацію батальйон не може, оскільки достеменно невідомо, чи вони поїдуть на війну, а головне - в яку саме країну. Адже у кожній з них є свої інфекції, від чого і залежатиме кількість і види щеплень.
Попри те, що зараз батальйон мав би знаходитись у стані особливої готовності, зважаючи на ймовірне відрядження на Близький Схід, за словами його командира підполковника Юрія Онищука, батальйон виконує свою звичайну й буденну роботу. "Адже він завжди готовий до виконання своїх завдань. Окрім того, батальйон створювався не для того, щоб його кудись відправляли, а, насамперед, для ліквідації наслідків техногенних катастроф, які можуть виникнути у мирний час і в Україні, наприклад, на атомних станціях. Тому ми завжди готові до дій", - розповідає командир.
Водночас, військові утримуються від коментарів щодо доцільності участі України в американсько-іракському конфлікті. " Як скаже Верховна Рада й президент, таким чином і будемо діяти. Свою точку зору я залишу при собі", - висловився заступник командуючого Західного оперативного командування Валерій Фролов.
В основному військовослужбовці всі сходяться на одному: "Нас політика не має цікавити. Ми виконуємо свій обов'язок перед Конституцією". Проте, звичайно, що основною причиною бажання особового складу батальйону їхати на війну є фінансова вигода. Перебуваючи на території іноземної країни у стані готовності, вони отримуватимуть від 600 до 1000 умовних одиниць за місяць. А у разі виконання своїх прямих завдань рівень грошового утримання може бути збільшений. Зараз зарплата рядового сержанта становить 400-500 гривень, а офіцера - від 800. Загалом утримання батальйону у стані постійної готовності коштує державі сорок тисяч гривень за місяць.
Про те, що військові не проти поїхати заробити кошти, свідчить і те, що всі вони дали на це письмову згоду, а також це зробили їхні дружини чи матері.
А на запитання про компенсації родинам у разі смерті когось з особового складу батальйону, Валерій Фролов відповів: "Ми не збираємося помирати".
Отож, зараз основне слово за народними депутатами. Проте останні, схоже, наразі сприймають схвалення указу президента більше як винесення вироку військовим 19-ого батальйону. Як повідомив 13 березня нардеп від "Нашої України" Ігор Осташ, його фракція ще не визначилась із своєю позицією щодо цього питання. За його словами, "НУ" тільки починає активно дискутувати з цього приводу. Не має, на думку Осташа, і єдиної позиції у багатьох фракціях парламентської більшості.
"Позиція "Нашої України" залежатиме від багатьох факторів. Насамперед, вона виходитиме з гарантій, які даватимуться батальйону, бо рівень бактеріологічної атаки може бути надзвичайно серйозним. Тому б хотілося, щоб наші хлопці повернулися не каліками чи інвалідами", - роз'яснює "нашоукраїнець". Важливим аргументом для депутатів є й статус, в якому батальйон поїде на Близький Схід, а саме миротворчий під егідою ООН. Окрім того, на думку Осташа, при голосуванні має обов'язково бути врахована думка народу про доцільність відправки батальйону.
Якщо всі відповіді на ці питання депутати отримають в найближчі дні, то, за прогнозами "нашоукраїнця", справа батальйону на голосування може бути поставлена наступного тижня. "Окрім того, ми розуміємо, що ось-ось можуть розпочатися військові дії", - пояснює Ігор Осташ.
Проте остерігаються "нашоукраїнці" цього голосування і тому, що, на їхню думку, сам факт освячення відправки українського батальйону є певним освяченням чи мовчазною згодою на військові дії Америки без відповідних резолюцій Ради Безпеки та інших.
У відтермінуванні цього голосування аж до початку бойових дій чи навіть вже при нагальній потребі допомоги у ліквідації наслідків Осташ бачить і той позитив, що тоді "місія українського батальйону буде повністю виправдана, бо він матиме вже справу з наслідками, і це буде рятувальні місія".
А у той час, коли військові перебувають у постійному очікуванні війни та рішення парламенту, деякі нардепи просто блазнюють довкола питання українського батальйону.
Так 14 березня Зайчук та Бокий намагалися зареєструвати свої законопроекти з цього питання. Апарат Верховної Ради відмовив їм у цьому. Зміст законопроектів так і залишився неозвученим. Але не важко здогадатись, що він стосувався слів із виступу Бокия 7 січня: "...У зв`язку з цим (підписанням указу Кучмою - М.П.) група народних депутатів України, проконсультувавшись у своїх політичних силах, проконсультувавшись із багатьма виборцями, внесла законопроект, який покликаний, проект постанови Верховної Ради, який покликаний підтримати цей Указ Президента. Зокрема цим проектом планується направити в район можливих бойових дій миротворчий батальйон України під командуванням Верховного головнокомандуючого Збройних сил України капітана запасу Кучми Леоніда Даниловича. Комісаром батальйону призначити Табачника Дмитра Володимировича. Командирами рот призначити Медведчука Віктора Володимировича, Смірнова Юрія Олександровича, Піскуна Святослава Михайловича……"
