Донецькі йдуть по стопах СДПУ(О) – вводять цензуру в Інтернеті
Понеділок, 17 березня 2003, 14:55
Нові власники відомої інтернет-газети ForUm звільнили редактора відділу політики Андрія Миселюка. Формальною причиною звільнення стала публікація, присвячена початку судового процесу у США проти президента України Леоніда Кучми за позовом колишнього депутата Верховної Ради Олександра Єльяшкевича.
Про це повідомив сам Андрій Миселюк, уточнивши, що звільнення відбулося минулого тижня.
За словами Миселюка, інші журналісти FоrUм'у, негативно розцінили факт звільнення. Вони вважають, що з наближенням президентських виборів ситуація у газеті буде й надалі погіршуватися, а тому вже підшукують собі нові місця роботи, зазначив колишній співробітник FоrUм'у.
ForUm, який з кінця минулого року перейшов під контроль прихильників нового прем'єр-міністра Віктора Януковича, останнім часом намагається уникати публікацій, які б дратували Кучму.
Як повідомлялося, раніше був зміщений зі своєї посади в.о. головного редактора всеукраїнської газети "Сегодня" і звільнений його заступник. Як відомо,
"Сегодня" також перейшла під контроль "донецької групи".
Коментар Андрія Миселюка:
- Ситуація, відверто кажучи, виходить непроста. З одного боку, з багатьох причин важко говорити про те, що діється зараз у FоrUм'і. По-перше, тому що пишеш з позиції "скривдженого" - звільненого; по-друге, колеги продовжують працювати у газеті і найменше хочеться своїм коментарем створити їм додаткові труднощі й проблеми. Тому підкреслюю: все, що сказано нижче – винятково МОЯ точку зору на конфлікт, що виник у газеті. У той же час, є необхідність пояснити деякі речі нашим читачам через інші ЗМІ через неможливість зробити це на FоrUм'і, а також спробувати самому розібратися з тим, що відбулося.
При цьому щонайменше хочеться "зводити рахунки" з інвесторами, які мають право на свою оцінку моєї позиції і моєї роботи. І зовсім не хочеться здобувати собі ореол борця, що постраждав за бажання говорити правду. Після того, як до категорії борців за свободу слова записалися всі, кому не ліньки, а деякі ще й вдало заробляють на цьому політичні й економічні дивіденди, робити з себе нову "жертву цензури" як мінімум огидно. До того ж я завжди вважав і вважаю, що головне завдання журналіста – надавати максимально об'єктивну інформацію, а не скаржитися на те, що "середовище заїло". Саме цим я займатимуся надалі, а поки спробую показати, що цьому намагається заважати. На прикладі окремо взятої інтернет-газети.
Отже, минулого тижня на сайті ForUm з моєї подачі з'явилася замітка з коментарями про те, як колишній депутат Єльяшкевич подав в американський суд позов на президента Кучму. Причина появи замітки в розділі "Коментарі" - важливість і сенсаційність події, яка відбулася. З мого погляду, як журналіста. Не кожного ж дня на нашого президента подають позови до іноземних судів! При цьому оцінні судження (добре це або погано і до чого це може призвести) у замітці для коментарів цілком були відсутні; їх висловлювали експерти, які були опитані газетою.
Проте, наступного дня головний редактор FоrUм'у сповістив мені, що за бажанням і велінням "донецьких" інвесторів газети я звільнений з посади редактора відділу політики. Причина – поява замітки про позов до Кучми. Самі представники інвесторів своє рішення аргументувати особисто мені не вважали за потрібне. Причому, наскільки я зрозумів, рішення "Звільнити!" редакторові було передано у формі категоричного наказу, який не обговорюється.
Формально, це є не що інше, як звільнення з політичних мотивів. У той же час, я цілком припускаю, що при нагоді добродії інвестори цілком можуть пояснити свою кадрову ініціативу, наприклад, моїм недостатнім професіоналізмом і своїм баченням оптимізації творчого процесу. Хоча у листопаді минулого року, після перепродажу видання й приходу "донецьких", представники останніх божилися нам, журналістам, що вони здобували не бренд "ForUm", а саме колектив газети, оскільки вважають його високопрофесійним...
Тоді ж новими інвесторами були проанонсовані певні зміни редакційної політики. Зокрема, були висловлені побажання пом'якшити критику окремих дій президента (в ідеалі – відмовитися від неї). Крім того, було настійливо рекомендовано позитивне ставлення до будь-яких прем'єрських ініціатив. У журналістів FоrUм'у було своє розуміння того, наскільки ці пропозиції узгоджуються із завданням інвесторів "робити цікаву газету", але ми сподівалися на досягнення компромісу з інвесторами з вироблення редакційної лінії.
І сподівалися зберегти головне – максимально можливу у цих умовах об'єктивність і цікавість – тобто обличчя газети. Будучи реалістами, ми, звичайно, усвідомлювали, що з інтересами нових "спонсорів" доведеться рахуватися і готові були це робити. Звичайно, до розумної межі. Виявилося, що ця межа розумілася двома сторонами дещо по-різному.
Якийсь час журналістам газети вдавалося відстоювати курс на об'єктивність, що я схильний пояснювати не стільки силою нашого переконання, скільки зайнятістю
"донецьких". Після перемоги свого прем'єра вони спочатку святкували перемогу, потім готувалися до переїзду з Донецька до Києва, потім переїжджали, після чого відзначали переїзд, облаштовувалися, оглядалися на новому місці і т.д. Іноді знаходили час і для того, щоб згадати про зміст газети. Тоді між інвесторами й журналістами виникали неминучі тертя, але кілька разів після обговорень із представниками інвесторів проблем, що виникали, вдавалося знаходити компроміс.
Проте, із головним побажанням – писати так, щоб зайвий раз не дратувати Кучму, виникли проблеми. Із самого початку свого створення ForUm не був опозиційним виданням, і міг позитивно оцінити ті чи інші кроки влади, зокрема й президента та його адміністрації.
Інша справа, що цих позитивних кроків і дій, на погляд журналістів видання, було набагато менше, ніж негативних. І про останні ми намагалися також інформувати наших читачів, оскільки, благо, апологетів президентського курсу вистачає вже навіть в он-лайні. ForUm поповнювати їхні ряди не збирався.
У результаті чого і виникло протиріччя у методології роботи: журналісти газети бачили свою роботу як і раніше - в об'єктивній й оперативній подачі подій та інтерпретації найважливіших із них за допомогою експертів. Інвестори ж вважали, що ми повинні активно "формувати позитивний імідж" прем'єра і з усіх сил намагатися зайвий раз не дратувати президента чимось гостреньким. Їхні резони теж зрозумілі – наші публікації за деякою інформацією подавалися президентові як матеріали з "газети Януковича".
Однак при всій повазі до Януковича ставати його рупором ми не зобов'язувалися, хоча і готові були висвітлювати прем'єрські ініціативи, які дійсно заслуговують на увагу. Підсумком цих "методологічних суперечок" зрештою стало беззастережне кадрове рішення інвесторів з моєї персони. Тим самим, як мені здається, сподвижники прем'єра тільки додали турбот своєму патронові, спровокувавши непотрібний Януковичу скандал, пов'язаний з "наїздами" на свободу слова у "його" ж газеті.
Утім, мене і моїх колег набагато більше ніж імідж Януковича вже довгий час турбує питання про те, чи можна зараз робити максимально об'єктивне видання, орієнтоване на оперативне висвітлення подій і їхню максимально широку експертну інтерпретацію? Те, що у FоrUм'і цього вже не вийде, "донецькі" нам старанно доводили всі 4 місяці володіння авторськими правами на наш бренд. День розуміння того, що це дійсно так, ми віддаляли як могли.
Але він прийшов. Я у цьому переконаний на всі 100%. Після спілкування з моїми колегами, у мене склалося враження, що і вони дійшли того ж висновку. Якось не хочеться працювати у ключі, що його якось визначив колишній заступник Януковича Олександр Гурбич, який нещодавно теж переїхав до Києва: "При бажанні й місто, й область можуть створювати свою інформаційну парасольку від проникнення різного роду непотрібних і якоюсь мірою агресивних для Донбасу, як це видно останнім часом, за публікаціями, що з'являються в Інтернеті, спрямованими проти його курсу, проти його розвитку у тому режимі, у якому він діє зараз" (цитата інтернет-газети "Обком").
Тому я сподіваюся, що колективові газети вдасться найближчим часом вже спрацьованою командою відродити ForUm без "донецьких" понять про чистоту й правильність інформаційного жанру. Відродити, звичайно, вже під іншою назвою і з дещо іншим наповненням. Благо, задумів за останні кілька місяців народилося досить. Для нового проекту вже готова шухляда для пропозицій і побажань – new_forum@ukr.net. Сподіваюся, в у недалекому майбутньому наш проект "виявить себе" і в Інтернеті. Тому, до швидкої зустрічі.
Андрій Миселюк, колишній редактор відділу політики інтернет-газети ForUm
Статтю, за яку було звільнено нашого колегу, читайте тут
P.S. Додаються "речові докази" - матеріал про "підсудного Кучму" і коментарі до нього, що стали формальною причиною для звільнення. Подивитися їх в Інтернеті на сайті FоrUм'у, на жаль, вже не можна – матеріал зняли одночасно зі мною. Дивно, як точно потрапив у ціль у наших коментарях Тарас Чорновіл: "На мою думку, ця справа не отримає широкого розголосу в Україні..."
Про це повідомив сам Андрій Миселюк, уточнивши, що звільнення відбулося минулого тижня.
За словами Миселюка, інші журналісти FоrUм'у, негативно розцінили факт звільнення. Вони вважають, що з наближенням президентських виборів ситуація у газеті буде й надалі погіршуватися, а тому вже підшукують собі нові місця роботи, зазначив колишній співробітник FоrUм'у.
ForUm, який з кінця минулого року перейшов під контроль прихильників нового прем'єр-міністра Віктора Януковича, останнім часом намагається уникати публікацій, які б дратували Кучму.
Як повідомлялося, раніше був зміщений зі своєї посади в.о. головного редактора всеукраїнської газети "Сегодня" і звільнений його заступник. Як відомо,
"Сегодня" також перейшла під контроль "донецької групи".
Коментар Андрія Миселюка:
- Ситуація, відверто кажучи, виходить непроста. З одного боку, з багатьох причин важко говорити про те, що діється зараз у FоrUм'і. По-перше, тому що пишеш з позиції "скривдженого" - звільненого; по-друге, колеги продовжують працювати у газеті і найменше хочеться своїм коментарем створити їм додаткові труднощі й проблеми. Тому підкреслюю: все, що сказано нижче – винятково МОЯ точку зору на конфлікт, що виник у газеті. У той же час, є необхідність пояснити деякі речі нашим читачам через інші ЗМІ через неможливість зробити це на FоrUм'і, а також спробувати самому розібратися з тим, що відбулося.
При цьому щонайменше хочеться "зводити рахунки" з інвесторами, які мають право на свою оцінку моєї позиції і моєї роботи. І зовсім не хочеться здобувати собі ореол борця, що постраждав за бажання говорити правду. Після того, як до категорії борців за свободу слова записалися всі, кому не ліньки, а деякі ще й вдало заробляють на цьому політичні й економічні дивіденди, робити з себе нову "жертву цензури" як мінімум огидно. До того ж я завжди вважав і вважаю, що головне завдання журналіста – надавати максимально об'єктивну інформацію, а не скаржитися на те, що "середовище заїло". Саме цим я займатимуся надалі, а поки спробую показати, що цьому намагається заважати. На прикладі окремо взятої інтернет-газети.
Отже, минулого тижня на сайті ForUm з моєї подачі з'явилася замітка з коментарями про те, як колишній депутат Єльяшкевич подав в американський суд позов на президента Кучму. Причина появи замітки в розділі "Коментарі" - важливість і сенсаційність події, яка відбулася. З мого погляду, як журналіста. Не кожного ж дня на нашого президента подають позови до іноземних судів! При цьому оцінні судження (добре це або погано і до чого це може призвести) у замітці для коментарів цілком були відсутні; їх висловлювали експерти, які були опитані газетою.
Проте, наступного дня головний редактор FоrUм'у сповістив мені, що за бажанням і велінням "донецьких" інвесторів газети я звільнений з посади редактора відділу політики. Причина – поява замітки про позов до Кучми. Самі представники інвесторів своє рішення аргументувати особисто мені не вважали за потрібне. Причому, наскільки я зрозумів, рішення "Звільнити!" редакторові було передано у формі категоричного наказу, який не обговорюється.
Формально, це є не що інше, як звільнення з політичних мотивів. У той же час, я цілком припускаю, що при нагоді добродії інвестори цілком можуть пояснити свою кадрову ініціативу, наприклад, моїм недостатнім професіоналізмом і своїм баченням оптимізації творчого процесу. Хоча у листопаді минулого року, після перепродажу видання й приходу "донецьких", представники останніх божилися нам, журналістам, що вони здобували не бренд "ForUm", а саме колектив газети, оскільки вважають його високопрофесійним...
Тоді ж новими інвесторами були проанонсовані певні зміни редакційної політики. Зокрема, були висловлені побажання пом'якшити критику окремих дій президента (в ідеалі – відмовитися від неї). Крім того, було настійливо рекомендовано позитивне ставлення до будь-яких прем'єрських ініціатив. У журналістів FоrUм'у було своє розуміння того, наскільки ці пропозиції узгоджуються із завданням інвесторів "робити цікаву газету", але ми сподівалися на досягнення компромісу з інвесторами з вироблення редакційної лінії.
І сподівалися зберегти головне – максимально можливу у цих умовах об'єктивність і цікавість – тобто обличчя газети. Будучи реалістами, ми, звичайно, усвідомлювали, що з інтересами нових "спонсорів" доведеться рахуватися і готові були це робити. Звичайно, до розумної межі. Виявилося, що ця межа розумілася двома сторонами дещо по-різному.
Якийсь час журналістам газети вдавалося відстоювати курс на об'єктивність, що я схильний пояснювати не стільки силою нашого переконання, скільки зайнятістю
"донецьких". Після перемоги свого прем'єра вони спочатку святкували перемогу, потім готувалися до переїзду з Донецька до Києва, потім переїжджали, після чого відзначали переїзд, облаштовувалися, оглядалися на новому місці і т.д. Іноді знаходили час і для того, щоб згадати про зміст газети. Тоді між інвесторами й журналістами виникали неминучі тертя, але кілька разів після обговорень із представниками інвесторів проблем, що виникали, вдавалося знаходити компроміс.
Проте, із головним побажанням – писати так, щоб зайвий раз не дратувати Кучму, виникли проблеми. Із самого початку свого створення ForUm не був опозиційним виданням, і міг позитивно оцінити ті чи інші кроки влади, зокрема й президента та його адміністрації.
Інша справа, що цих позитивних кроків і дій, на погляд журналістів видання, було набагато менше, ніж негативних. І про останні ми намагалися також інформувати наших читачів, оскільки, благо, апологетів президентського курсу вистачає вже навіть в он-лайні. ForUm поповнювати їхні ряди не збирався.
У результаті чого і виникло протиріччя у методології роботи: журналісти газети бачили свою роботу як і раніше - в об'єктивній й оперативній подачі подій та інтерпретації найважливіших із них за допомогою експертів. Інвестори ж вважали, що ми повинні активно "формувати позитивний імідж" прем'єра і з усіх сил намагатися зайвий раз не дратувати президента чимось гостреньким. Їхні резони теж зрозумілі – наші публікації за деякою інформацією подавалися президентові як матеріали з "газети Януковича".
Однак при всій повазі до Януковича ставати його рупором ми не зобов'язувалися, хоча і готові були висвітлювати прем'єрські ініціативи, які дійсно заслуговують на увагу. Підсумком цих "методологічних суперечок" зрештою стало беззастережне кадрове рішення інвесторів з моєї персони. Тим самим, як мені здається, сподвижники прем'єра тільки додали турбот своєму патронові, спровокувавши непотрібний Януковичу скандал, пов'язаний з "наїздами" на свободу слова у "його" ж газеті.
Утім, мене і моїх колег набагато більше ніж імідж Януковича вже довгий час турбує питання про те, чи можна зараз робити максимально об'єктивне видання, орієнтоване на оперативне висвітлення подій і їхню максимально широку експертну інтерпретацію? Те, що у FоrUм'і цього вже не вийде, "донецькі" нам старанно доводили всі 4 місяці володіння авторськими правами на наш бренд. День розуміння того, що це дійсно так, ми віддаляли як могли.
Але він прийшов. Я у цьому переконаний на всі 100%. Після спілкування з моїми колегами, у мене склалося враження, що і вони дійшли того ж висновку. Якось не хочеться працювати у ключі, що його якось визначив колишній заступник Януковича Олександр Гурбич, який нещодавно теж переїхав до Києва: "При бажанні й місто, й область можуть створювати свою інформаційну парасольку від проникнення різного роду непотрібних і якоюсь мірою агресивних для Донбасу, як це видно останнім часом, за публікаціями, що з'являються в Інтернеті, спрямованими проти його курсу, проти його розвитку у тому режимі, у якому він діє зараз" (цитата інтернет-газети "Обком").
Тому я сподіваюся, що колективові газети вдасться найближчим часом вже спрацьованою командою відродити ForUm без "донецьких" понять про чистоту й правильність інформаційного жанру. Відродити, звичайно, вже під іншою назвою і з дещо іншим наповненням. Благо, задумів за останні кілька місяців народилося досить. Для нового проекту вже готова шухляда для пропозицій і побажань – new_forum@ukr.net. Сподіваюся, в у недалекому майбутньому наш проект "виявить себе" і в Інтернеті. Тому, до швидкої зустрічі.
Андрій Миселюк, колишній редактор відділу політики інтернет-газети ForUm
Статтю, за яку було звільнено нашого колегу, читайте тут
P.S. Додаються "речові докази" - матеріал про "підсудного Кучму" і коментарі до нього, що стали формальною причиною для звільнення. Подивитися їх в Інтернеті на сайті FоrUм'у, на жаль, вже не можна – матеріал зняли одночасно зі мною. Дивно, як точно потрапив у ціль у наших коментарях Тарас Чорновіл: "На мою думку, ця справа не отримає широкого розголосу в Україні..."
