Америка "Кольчугу" не забула. Але готова не згадувати
П'ятниця, 14 березня 2003, 20:58
Америка все ще сердиться на Кучму, але потроху добрішає стосовно держави Україна. Раніше це було видно зі слів Пайфера й Паскуаля. Тепер спостереження підтверджується, читаючи свіжий виступ одного з керівників Держдепу, Елізабет Джонс, заступниці Коліна Пауела.
Це та сама пані, яка восени 2002 приїжджала до Києва з гнівним посланням Вашингтону після підтвердження записів про "Кольчугу". І ось цього четверга Джонс мала слово у одному з підкомітетів Палати представників США. Вона розповідала про американські пріоритети в Європі – і згадала Україну. Після Росії, але перед Туреччиною та Балканами.
Загалом виступ Джонс був сумішшю приємних авансів і невтішних діагнозів. Перше стосувалося можливих перспектив України. Друге – дій влади.
"Наші відносини з Україною пройшли крізь складний період. Санкція Кучми на передачу "Кольчуги" Іраку підірвала довіру. Але Україна ще залишається стратегічно важливою", - зазначила заступниця держсекретаря. "Майбутнє України буде мати значний вплив на майбутнє її сусідів та Європи в цілому", - заявила Джонс.
"Попри санкцію на передачу "Кольчуги" та серйозні занепокоєння щодо демократії та прав людини, ми переконані, що нам слід підтримувати наші широкомасштабні зобов'язання з усіма секторами українського суспільства, і особливо з тими, що підтримують політичні й економічні реформи. Це наш довгостроковий інтерес. Так само як і інтерес України".
Ще одним подарунком (у світлі нещодавніх заяв ЄС) стала репліка: "У своїй політиці США підтримують інтеграцію України до європейських та євроатлантичних інституцій".
Але відразу ж Банкова отримала укол: "Які б показники в економічних і політичних змінах не демонструвало нинішнє керівництво, нова генерація лідерів чекає на шанс надати реформам новий поштовх".
Що хоче Америка від стосунків з Україною? "Наша мета – протиставити двостороннім проблемам пошук практичних рішень. Вони можуть надати позитивної інерції у відносинах. Ми плануємо підштовхувати Україну до реформування системи експортного контролю. Це засіб, що у майбутньому унеможливить ситуації, подібні до скандалу з "Кольчугою". Ми запропонували американську допомогу в цьому".
Звучить стерпно. Але тут же випад: "Залишається унікальне питання "Кольчуги". І на нього може ніколи не бути дана повна відповідь".
І відразу ж пом'якшення: "Як на нинішній момент, ми віримо, що варто концентрувати нашу енергію на допомозі у втіленні реформ, які усуватимуть проблему нерозповсюдження".
Але далі у виступі – знову слова, що вказують на розчарування в українській владі: "Ми продовжуємо переспрямовувати допомогу з програм, де отримувачем грошей виступає влада, на більш пряму підтримку громадянського суспільства".
"Одна зі сфер, де ми фокусуємо особливу увагу – це свобода преси, яка, із нашої точки зору, перебуває під тиском в Україні і яка буде критично важливою у гарантуванні вільних і чесних президентських виборів в 2004. Ми будемо ретельно слідкувати за тим, як українська влада поводитиметься з незалежними журналістами та ЗМІ, особливо враховуючи наближення 2004 року", - заявила заступниця держсекретаря США.
Після цього – тема, яка може допомогти Києву відновити втрачені почуття: "Ми будемо продовжувати поглиблювати добру співпрацю, яку маємо з Україною в стратегічних питаннях. Українські офіційні особи вказали, що вони активно розглядають розгортання РХБ-батальйону в Перській затоці". І так далі.
США також заявили, що готові допомогти Україні в її участі у розв'язанні Придністровського конфлікту.
Ще одне позитивне згадування України – традиційне для американських найвищих чиновників у контексті боротьби з Іраком. "Ми знаємо, як виглядає справжнє роззброєння. Ми бачили це в Україні та Казахстані", - згадала Джонс відмову Києва від ядерного арсеналу.
Ще один раз слово "Україна" пролунало, коли заступниця Пауела говорила про НАТО. "Схвалений у Празі План дій Україна-НАТО вказує траєкторію. Вона, у випадку втілення Києвом, наблизить його до Альянсу та підкріпить внутрішні реформи". Сказано нейтрально.
Це та сама пані, яка восени 2002 приїжджала до Києва з гнівним посланням Вашингтону після підтвердження записів про "Кольчугу". І ось цього четверга Джонс мала слово у одному з підкомітетів Палати представників США. Вона розповідала про американські пріоритети в Європі – і згадала Україну. Після Росії, але перед Туреччиною та Балканами.
Загалом виступ Джонс був сумішшю приємних авансів і невтішних діагнозів. Перше стосувалося можливих перспектив України. Друге – дій влади.
"Наші відносини з Україною пройшли крізь складний період. Санкція Кучми на передачу "Кольчуги" Іраку підірвала довіру. Але Україна ще залишається стратегічно важливою", - зазначила заступниця держсекретаря. "Майбутнє України буде мати значний вплив на майбутнє її сусідів та Європи в цілому", - заявила Джонс.
"Попри санкцію на передачу "Кольчуги" та серйозні занепокоєння щодо демократії та прав людини, ми переконані, що нам слід підтримувати наші широкомасштабні зобов'язання з усіма секторами українського суспільства, і особливо з тими, що підтримують політичні й економічні реформи. Це наш довгостроковий інтерес. Так само як і інтерес України".
Ще одним подарунком (у світлі нещодавніх заяв ЄС) стала репліка: "У своїй політиці США підтримують інтеграцію України до європейських та євроатлантичних інституцій".
Але відразу ж Банкова отримала укол: "Які б показники в економічних і політичних змінах не демонструвало нинішнє керівництво, нова генерація лідерів чекає на шанс надати реформам новий поштовх".
Що хоче Америка від стосунків з Україною? "Наша мета – протиставити двостороннім проблемам пошук практичних рішень. Вони можуть надати позитивної інерції у відносинах. Ми плануємо підштовхувати Україну до реформування системи експортного контролю. Це засіб, що у майбутньому унеможливить ситуації, подібні до скандалу з "Кольчугою". Ми запропонували американську допомогу в цьому".
Звучить стерпно. Але тут же випад: "Залишається унікальне питання "Кольчуги". І на нього може ніколи не бути дана повна відповідь".
І відразу ж пом'якшення: "Як на нинішній момент, ми віримо, що варто концентрувати нашу енергію на допомозі у втіленні реформ, які усуватимуть проблему нерозповсюдження".
Але далі у виступі – знову слова, що вказують на розчарування в українській владі: "Ми продовжуємо переспрямовувати допомогу з програм, де отримувачем грошей виступає влада, на більш пряму підтримку громадянського суспільства".
"Одна зі сфер, де ми фокусуємо особливу увагу – це свобода преси, яка, із нашої точки зору, перебуває під тиском в Україні і яка буде критично важливою у гарантуванні вільних і чесних президентських виборів в 2004. Ми будемо ретельно слідкувати за тим, як українська влада поводитиметься з незалежними журналістами та ЗМІ, особливо враховуючи наближення 2004 року", - заявила заступниця держсекретаря США.
Після цього – тема, яка може допомогти Києву відновити втрачені почуття: "Ми будемо продовжувати поглиблювати добру співпрацю, яку маємо з Україною в стратегічних питаннях. Українські офіційні особи вказали, що вони активно розглядають розгортання РХБ-батальйону в Перській затоці". І так далі.
США також заявили, що готові допомогти Україні в її участі у розв'язанні Придністровського конфлікту.
Ще одне позитивне згадування України – традиційне для американських найвищих чиновників у контексті боротьби з Іраком. "Ми знаємо, як виглядає справжнє роззброєння. Ми бачили це в Україні та Казахстані", - згадала Джонс відмову Києва від ядерного арсеналу.
Ще один раз слово "Україна" пролунало, коли заступниця Пауела говорила про НАТО. "Схвалений у Празі План дій Україна-НАТО вказує траєкторію. Вона, у випадку втілення Києвом, наблизить його до Альянсу та підкріпить внутрішні реформи". Сказано нейтрально.
