Крик міліцейської душі

П'ятниця, 14 березня 2003, 13:25
Переді мною лежить акуратно зшитий стосик списаних білих аркушів паперу. На першій сторінці напис "Твір на тему: Абстрактні міркування, або Ще раз про гнилу систему внутрішніх органів". Здається, початок не обіцяє нічого надприродного...

Починаємо читати і волосся на голові починає ворушитися. Це лист, адресований редакції, написаний людиною, яка віддала чимало років свого життя роботі у правоохоронних органах. І не важливо, з "колишніх" вона або з тих, хто дотепер тягне лямку у системі. Ця людина знає українську правоохоронну систему зсередини. Її погляди багато у чому відрізняються від поглядів журналістів або звичайних громадян. Отже, без коментарів і редакційних правок. Це крик міліцейської душі…


"Даний матеріал написаний на основі особистого 5-річного досвіду роботи в органах, а також на основі досвіду працівників прокуратури і МВС, тих, що вже вийшли у відставку, або ж працюють й донині.

Отже, з чого почати:

Перше, з основи, так би мовити, із бази правоохоронних органів. Будь-який мент вам скаже, що завдання МВС, СБУ, прокуратури - ні, не подумайте, що в охороні нашого з вами спокою, і не у захисті простих смертних від хуліганів, "відморозків" і наркоманів, квартирних злодіїв, ґвалтівників і вбивць, а головне, тобто найперше й основне завдання - виконати покажчик, або, кажучи оперативною мовою (ментівською), "зрубати палку".

Що означає "зрубати цю палку"? Це значить порушити проти громадянина нашої з вами улюбленої Батьківщини кримінальну справу і по можливості довести її до суду.

Але є одне маленьке "але". По-перше, порушити кримінальну справу проти простого роботяги - це легко, і посадити його на зону теж легко, тому що відкупитися грошей немає. Будь-який громадянин нашої країни, який побував у місцях "не столь отдаленных", вам скаже, що у в'язницях і таборах тягнуть термін зеки в основному (відсотків на 80%) за відро картоплі, п’ятірко курей або поросят, вкрадених у колгоспі або у сусіда. Це я до того, що якщо красти, то, як казали у Радянському Союзі, - вагонами, тобто мільйонами, тільки не українських купонів, а у сенсі нормальної валюти.

По-друге, якщо навіть вдалося порушити кримінальну справу проти громадянина, який має рухоме й нерухоме майно, то довести таку справу до суду практично неможливо в Україні. Ви запитаєте чому? Та тому, що керівники тієї ж прокуратури або СБУ з МВС теж, як кажуть, їсти хочуть, при цьому не найгіршу їжу, а у багатьох з них є ще діти й онуки, яких треба влаштувати у престижний вуз, купити їм квартиру й до квартири, машину і под., а у багатьох з них (тобто начальників) є ще й коханки, причому не дешеві, і т.д. і т.п.

Питання, на які такі гроші, на зарплату, чи що, наші керівники правоохоронних органів купують собі дорогі іномарки, обідають у ресторанах, роблять євроремонти у своїх квартирах? Отож бо й воно, тому і сидять у наших в'язницях в основному прості смертні.

І ще раз про показники в органах правопорядку - дуже сумно, але деякі чесні менти (таких залишилося дуже мало) навіть йдуть з життя, якщо "завалили" показник.

І ще один парадокс - показники боротьби зі злочинністю в органах ростуть з кожним роком усе більше й більше, а простому смертному виходити ввечері на вулицю все страшніше й страшніше, причому цей страх росте пропорційно росту розкривання цих самих злочинів (зґвалтувань, вбивств, тілесних ушкоджень тощо).

Дивно якось, міліції й прокуратур у країні багато, всі бачать, що багато, а користі ніякої, тому що у нашій країні всі беруть, тому і гуляють на волі бандити, злодії, ґвалтівники й убивці.

Про ціни в органах правопорядку

У суді такса 1 тис. доларів за рік, тобто якщо вам світить 5 років в’язниці, то судді треба дати 5 тис. доларів, і ви відкараскаєтеся яким-небудь роком чи двома умовно. Але, як кажуть бандити, це довго чекати і занадто дорого, набагато дешевше домовитися відразу, так би мовити, на місці злочину - тобто "вирішити питання" з опером, якому вдалося тебе піймати - це коштує у залежності від важкості злочину від 50 доларів до 1,5 тис. доларів, і ніяких міліцейських протоколів і пояснень.

Про шкоду наркоманії

Наркомани нас уже просто дістали, практично у будь-який багатоповерхівці ми спостерігаємо на сходових майданчиках уже використані одноразові шприци. А мешканці практично будь-якої багатоповерхівки скаржаться на сусідів квартир, в яких варять так звану "ширку". Тобто всі бачать, усі знають, а вони її все варять, продають і вживають. Обкрадають наші квартири серед білого дня, бо коли у наркомана-системника починається "ломка", то він за кубик ширки і матір рідну задушить.

Дивно якось виходить, начебто у системі МВС є ціле управління по боротьбі з наркобізнесом і наркоманами, а користі жодної. Самі так звані "бариги", тобто громадяни нашої батьківщини, що продають ці самі наркотики щорічно, кажуть, що тому вони дотепер на волі, що працюють під "дахом" того ж СБУ або МВС. І такса скромна - 100-200 доларів на місяць з одного бариги.

Чому іноді навіть генерали стріляються

Ви ніколи не запитували себе, як людина, яка вирішила покінчити з цим нікчемним життям самогубством, яка стріляє з бойового пістолета калібру 9 мм собі у голову, залишається живою, при цьому не зачепивши жодної життєво важливої кісточки й мозку? Ви скажете - випадковість. Може бути, а може, це просто хід, як говорять шахісти, "конем".

Тим більше, що самогубець - не проста цивільна людина, а генерал МВС з величезним оперативним стажем, один з кращих оперів кримінального розшуку. Чи не правда, дивно все це якось. Я думаю, що ті, хто пропрацював в органах, зрозуміють, до чого я веду.

Про схеми заробітку в органах правопорядку

Не треба вигадувати велосипед, скаже вам будь-який мент, який пропрацював в органах хоча б декілька років.

Схема "гол" + "пас" означає наступне.

"Наїхали" на бандита або на нечесного бізнесмена менти. Що робить у цьому випадку цей бізнесмен або бандит? Правильно, шукає знайомого мента, який "вирішить питання", тобто виступить посередником між бандитом і тими хто на нього наїхав, іншими словами, дасть хабар. І "поховає" кримінальну справу, яку вже ніби почали.

Однак це ще не вся схема, є у неї і продовження: бандит, який відкупився перший раз, або бізнесмен може "випадково" послизнутися ще не один раз, особливо якщо менти, які наїхали, побачили, що у нього (бізнесмена) ще є гроші.

Якось випадково почув розмову двох бізнесменів, один із яких розповів таку історію:

Один фірмач узяв до себе на роботу колишнього мента (опера), той попрацював на фірмі півроку, а потім на фірму звалилися неприємності з усіх боків - і прокуратура перевіряє, і податкова, і УБОЗ… При цьому працівник фірми, він же колишній мент, пропонує за визначену плату, знову ж, "вирішити" всі проблеми, які виникли.

Далі додумуйте самі. Загалом, про наші внутрішні органи ще можна говорити й говорити, все одно дарма".

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування