"Вербування" Литвина
Середа, 12 березня 2003, 10:52
Аграрна партія бачить своїм лідером Голову Верховної Ради
Від суботнього з'їзду Аграрної партії України мало хто чекає сенсацій. А дарма. В середовищі тихих аграрників закрутилася "крута" інтрига: своїм лідером дехто захотів бачити самого Голову Верховної Ради Володимира Литвина. Поки більшість обласних партійних конференцій звично висували на цю посаду львівського екс-губернатора нардепа Михайла Гладія, два партзібрання - київське міське і житомирське обласне - ні з того ні із сього зробили ставку на козирнішу кандидатуру.
Події розгорталися, наче по писаному. Ініціативі низів передував знаковий "підігрів" мас через міністерську газету "Сільський час", на сторінках якої, не без вказівки згори, часто-часто заблимав усміхнений Володимир Михайлович. Потім у Мінагрополітики на звітно-виборчу конференцію зібралася Київська міська організація АПУ, яку очолює заступник "сільського" держсекретаря Валентин Яковенко.
І от на цій нараді за участю віце-прем'єра, міністра й заступників голів облдержадміністрацій з питань АПК керівник партревкому Григорій Сидоренко раптом запропонував висунути на лідера голову Ради. Загал здивувався, але пропозицію підтримав. Минає ще кілька днів: хоп - і за те саме рішення голосують житомиряни. З усього видно, без "адмінресурсу" тут не обійшлося. А хто сьогодні керує селянами всія України? Правильно, аграрний віце-прем'єр Іван Кириленко.
Не принципово згадувати геніальний передвиборчий план "Кириленка-Литвина" й інші пікантні нюанси, пов'язані зі співпрацею віце й спікера на виборах, де Литвин був головою "ЗаЄди", а Кириленко керував штабом. Але зазначити, що саме завдяки протекції Володимира Михайловича Аграрна фракція у ВР змінила свою думку й рекомендувала в "коаліційний уряд" Кириленка замість Козаченка, варто. Чи то Іван Григорович вирішив просто удружити своєму благодійнику, чи то його спонукали інші мотиви (наприклад, зрозумів, що самому з Гладієм не тягатися), але факт залишається фактом: за просуванням Литвина в аграрники стоїть саме він.
Звичайно, громадськість буде дещо шокована: як це безпартійний науковець-історик - і на чолі АПУ? З іншого боку, сільська сфера не така вже чужа пану спікеру, який, ще будучи главою адміністрації президента, вміло попіднімав своїх земляків-житомирян на керівні крісла в МінАП. Для цих "селян" він справді в дошку "свій". До того ж йому непогано було б розжитися на свою "структурку" з прицілом на майбутні вибори. Звісно, президент радив йому не ув'язуватися, але...
УМ намагалася дізнатися, чи згоден Володимир Михайлович, не остання людина у державі, посилити своїм рейтингом вузькогалузеву АПУ. Але, схоже, він і сам досі не вирішив, як повестися в такій непевній ситуації. Що ж, Литвина висунуто, і він має аж два дні, щоб поставити крапку в цій трохи смішній аграрній історії.
Від суботнього з'їзду Аграрної партії України мало хто чекає сенсацій. А дарма. В середовищі тихих аграрників закрутилася "крута" інтрига: своїм лідером дехто захотів бачити самого Голову Верховної Ради Володимира Литвина. Поки більшість обласних партійних конференцій звично висували на цю посаду львівського екс-губернатора нардепа Михайла Гладія, два партзібрання - київське міське і житомирське обласне - ні з того ні із сього зробили ставку на козирнішу кандидатуру.
Події розгорталися, наче по писаному. Ініціативі низів передував знаковий "підігрів" мас через міністерську газету "Сільський час", на сторінках якої, не без вказівки згори, часто-часто заблимав усміхнений Володимир Михайлович. Потім у Мінагрополітики на звітно-виборчу конференцію зібралася Київська міська організація АПУ, яку очолює заступник "сільського" держсекретаря Валентин Яковенко.
І от на цій нараді за участю віце-прем'єра, міністра й заступників голів облдержадміністрацій з питань АПК керівник партревкому Григорій Сидоренко раптом запропонував висунути на лідера голову Ради. Загал здивувався, але пропозицію підтримав. Минає ще кілька днів: хоп - і за те саме рішення голосують житомиряни. З усього видно, без "адмінресурсу" тут не обійшлося. А хто сьогодні керує селянами всія України? Правильно, аграрний віце-прем'єр Іван Кириленко.
Не принципово згадувати геніальний передвиборчий план "Кириленка-Литвина" й інші пікантні нюанси, пов'язані зі співпрацею віце й спікера на виборах, де Литвин був головою "ЗаЄди", а Кириленко керував штабом. Але зазначити, що саме завдяки протекції Володимира Михайловича Аграрна фракція у ВР змінила свою думку й рекомендувала в "коаліційний уряд" Кириленка замість Козаченка, варто. Чи то Іван Григорович вирішив просто удружити своєму благодійнику, чи то його спонукали інші мотиви (наприклад, зрозумів, що самому з Гладієм не тягатися), але факт залишається фактом: за просуванням Литвина в аграрники стоїть саме він.
Звичайно, громадськість буде дещо шокована: як це безпартійний науковець-історик - і на чолі АПУ? З іншого боку, сільська сфера не така вже чужа пану спікеру, який, ще будучи главою адміністрації президента, вміло попіднімав своїх земляків-житомирян на керівні крісла в МінАП. Для цих "селян" він справді в дошку "свій". До того ж йому непогано було б розжитися на свою "структурку" з прицілом на майбутні вибори. Звісно, президент радив йому не ув'язуватися, але...
УМ намагалася дізнатися, чи згоден Володимир Михайлович, не остання людина у державі, посилити своїм рейтингом вузькогалузеву АПУ. Але, схоже, він і сам досі не вирішив, як повестися в такій непевній ситуації. Що ж, Литвина висунуто, і він має аж два дні, щоб поставити крапку в цій трохи смішній аграрній історії.