Друга листівка проти Ющенка: відомий замовник
Вівторок, 11 березня 2003, 23:00
"Наша Україна" заявляє про новий етап антиющенківської кампанії.
У ніч із вівторка на середу у областях Західної України знову були розповсюджені фальшиві листівки. Від імені Ющенка Кучму названо "батьком", а заяву "трьох" дворічної давності псевдо-Ющенко пояснює бажанням стати президентом. Крім того, лідеру "Нашої України" приписали прагнення погоджувати з Росією внутрішню й зовнішню політику держави.
Нові "листи" до виборців від псевдо-Ющенка з'явилися уже у трьох областях Західної України: Львівщині, Волині та Тернопільщині. Місцеві мажоритарники-члени "Нашої України" звернулися до прокурорів із вимогою припинити поширення фальшивок.
Член "Нашої України" Георгій Манчуленко також звернувся до прокурора Чернівецької області з цього приводу. Проте УП не змогла з'ясувати, чи роздають там нові листівки.
Цього разу листівки поширювалися не "Укрпоштою", а, вірогідно, через мережу "приватних розповсюджувачів", повідомив на прес-конференції у Києві керівник офісу Ющенка Олег Рибачук. Як і минулого разу, це двосторонні кольорові листівки, у лівому верхньому кутку – фото Ющенка. Починається словами: "Другий лист моїм виборцям…"
За ніч листівки з'явилися у містах Жовква, Великі Мости, Червоноград, Дрогобич та у деяких мікрорайонах Львова, при чому розкидалися вони "безсистемно". Рибачук пояснив, що представники блоку бачили велику кількість листівок, викинену в кювет чи просто складену в нерозкритих пачках під під'їздами чи поштовими скриньками. "Мережа розповсюдження гроші взяла, але порозкидала це по бруківці, розуміючи, що справа тут не чиста", - припустив Рибачук.
Як зазначив УП нардеп Петро Олійник, у Червонограді майже 90% листівок просто скинули на дамбу. Прямо на землі знайдено величезну кількість листівок між містами Жовква та Великі Мости, що на Львівщині. "Уявляєте, 20 кілометрів дороги устелені листівками", - заявив депутат.
Крім Львівщини, нові листівки знайшли на Волині та Тернопільщині. Там також побачили нерівномірність у розповсюдженні. Член "Нашої України" від Тернопільщини Ярослав Джоджик повідомив, що в деяких мікрорайонах облцентру "листи" розкидані у великій кількості, а в деяких – їх узагалі немає.
"Більше того, зафіксовано випадки, коли люди, які мають розповсюджувати ці фальшивки, просто їх викидають. Наприклад, у центральній частині міста, біля ринку "Торговиця" фальшивки розкидані пачками по тисячі штук. Це свідчить про те, що люди виконують цю брудну роботу за гроші, але без особливого задоволення", - зазначив депутат.
Незрозуміла ситуація на Івано-Франківщині. У середу губернатор області Михайло Вишиванюк заявив, що вони не причетні до розповсюдження в області листів від Ющенка. Водночас голова облосередку Української народної партії Наталія Токарєва повідомила УП, що в їх регіоні нові листівки поки не фіксували. Можливо, Вишиванюк відмежовувався від попередньої акції.
Говорячи про можливий наклад листівки, Рибачук припустив, що він може сягати у Львові 100 000 екземплярів. Це була його оцінка станом на ранок середи. Увечері ж депутат Петро Олійник назвав приголомшуючу цифру: 10-14 мільйонів. Він робить такі припущення з кількості просто розкиданих листівок.
За словами Олійника, вже з'ясовано, хто був замовником нової партії антиющенківської продукції. Листівка друкувалася на потужностях видавничого комплексу "Планета", який знаходиться на Дарницькому вагоноремонтному заводі у Києві. Замовник – столичне мале приватне підприємство "Поліграфпол".
Олійник додав, що ця фірма – "реальна". Зареєстрована в 1994 році, минулого року сплатила податків на 1000 гривень.
У офісі Ющенка не сумніваються у зв’язку нових листівок із попередньою акцією, де у "відкритих листах" від імені Ющенка пояснювалися його відносини з Тимошенко. "Це одна системна кампанія. Тут просто більш тонка робота", - зазначив Рибачук. Друга серія присвячена темі зіткнення Східної та Західної України.
Депутат також сказав, що "Нашій Україні" відомі "винуватці", що організували попередній етап кампанії. "І ця інформація також відома й тим, хто проводить слідство. І сповзти у них не буде можливості". Депутат сказав, що протягом місяця парламент знову заслухає силовиків із цього питання. "І цікаво буде, як вони пояснюватимуть, чому не знайдено замовників".
Рибачук скептично оцінює можливі наслідки цих акцій для рейтингу Ющенка: "Не думаю, що він постраждає. Думаю, реакція виборців буде зворотною".
Нижче - сам текст другого фальшивого листа Ющенка. (Виділення - як в оригіналі.)
Другий лист моїм виборцям
Дорогі друзі! Ви знаєте, що Президентська Адміністрація вже давно веде проти мене і моїх соратників неприховану війну. Ви бачили, яку шалену наклепницьку кампанію розгорнули підконтрольні адміністрації ЗМІ навколо мого першого відкритого листа, в якому я чесно й відверто відповів на всі питання про мої особисті та політичні взаємини з лідером партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко. Лють адміністративних посіпак ясно показала, наскільки я маю рацію, розпочавши з Вами відкрите листування. Бо лише чесність і прозорість моєї політики дозволить нам разом витримати всі випробування і вистояти до листопада 2004 року, коли я зможу, нарешті, стати Вашим Президентом. Крім того, досвід показав, що будь-яке замовчування проблем, які існують у наших взаєминах, послідовно й цинічно використовується нашими ворогами.
Сьогодні я хочу так само відверто висвітлити ще одне непросте і болюче питання. Йдеться про Звернення до українського народу від 13 лютого 2001 року, яке я, тодішній Прем’єр-міністр, підписав разом з Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою і головою Верховної Ради Іваном Степановичем Плющем.
Мені часто дорікали за це звернення. І за те, що я підписав його саме в розпал так званого "касетного скандалу". І за те, що підписав його в такій компанії, а найбільше за те, що я назвав Вас у зверненні "фашистами". Вас – чесних і відданих патріотів. Вас – кращих людей Галичини, совість української землі, які прийшли захистити мене. Боляче й соромно було мені чути, як усі ті, кого я глибоко й щиро поважаю, звинуватили мене у "зраді", називали "Іудою" і "зрадником"! Це ранило мене так само глибоко, як слова покійного В’ячеслава Чорновола, котрий колись назвав мене привселюдно "пустим місцем". В’ячеслав Максимович загинув, і я так і не зумів його переконати. Але ж Ви повинні розуміти, що поміркованість і політичну мудрість не можна вважати "зрадою"! А спільне звернення, поза всякими сумнівами, було справжнім виявом зваженості і політичної мудрості!
У своєму першому листі я вже говорив, і готовий повторити: то був важкий період, коли вирішувалася доля мого уряду. Я зобов’язаний був зберегти для патріотичних сил свою посаду Прем’єр-міністра, бо лише вона є в нашій країні надійною сходинкою до посади Президента. Заради цієї великої мети я готовий жертвувати будь-чим!
Тим більше, що для підписання звернення не вимагалося особливих жертв. Всі Ви знаєте й любите Івана Степановича Плюща, а щодо Президента, то я не раз казав, що ставлюся до нього як до справедливого батька.
Чи могли у мене виникнути сумніви підписувати чи ні спільну заяву з такими поважними людьми, такими видатними політиками?
Я завжди намагався Вас не обдурювати. Не буду лукавити: тоді, в лютому 2001 року, я розумів, що, називаючи Вас фашистами, я, можливо, ображу когось із Вас. Можливо, зачеплю чиїсь почуття. Однак будемо відверті один перед одним. І Ви, і я знаємо: щоб не трапилося між нами, у вирішальний день Ви однаково прийдете на виборчі дільниці і віддасте мені свої голоси. Проте ми маємо враховувати, що усіх Ваших голосів може не вистачити для того, щоб я став Президентом. Тому що Галичина і Волинь це, безперечно, найкраща і найпатріотичніша частина України, але, на жаль, Ви в меншості. Вирішальне слово на виборах належить південно-східним регіонам – Донбасу, Слобожанщині та Придніпров’ю. І їхня позиція для мене зараз важливіша за Вашу. Прошу мене зрозуміти – як Лідер нації я маю бути Президентом для всієї України, а не для однієї лише жменьки непоступливих галицьких патріотів.
Адже, врешті-решт, справа не лише у виборах, і навіть не стільки в них. Останнім часом мені стали докоряти за політичні консультації з Москвою. Але зрозумійте – на мене покладена важка, майже непосильна відповідальність за долю Національного Відродження, за майбутнє України! Десять років Незалежності показали: Росія наш головний партнер, єдиний стратегічний партнер у найповнішому розумінні цього слова. Тому нам необхідно встановити тісні та ефективні зв’язки з кращими представниками російської політичної еліти. Необхідно шукати шляхи для плідного й взаємовигідного співробітництва, в тому числі погоджувати зовнішню й внутрішню політику. Необхідно! Саме тому я веду перемовини з найпрогресивнішою частиною російського політичного керівництва - з Іриною Хакамадою, з Єгором Гайдаром, з Анатолієм Чубайсом, нарешті, з главою кремлівської адміністрації Олександром Волошиним, дружбою і повагою, котрого я пишаюся вже багато років. Хочу підкреслити, що всі ці політики переконані ліберали і стовідсоткові реформатори. І хоча я добре пам’ятаю, що російський лібералізм закінчується там, де починається українська незалежність, все ж мушу наголосити ще раз, - без тісного співробітництва з Російською Федерацією наша боротьба за Національне Відродження приречена на невдачу. Нарешті, Ви повинні зрозуміти, що для переважної більшості наших співгромадян Бандера і Шухевич ніколи не стануть світлим ідеалом. Ми можемо про це жалкувати, але саме такі реалії сьогодення.
Я вірю, що Ви мої друзі, мої соратники, станете моїми однодумцями. Вірю, ви зрозумієте і підтримаєте мене на важкому й тернистому шляху пошуку національного консенсусу.
Щиро Ваш, Віктор Ющенко
У ніч із вівторка на середу у областях Західної України знову були розповсюджені фальшиві листівки. Від імені Ющенка Кучму названо "батьком", а заяву "трьох" дворічної давності псевдо-Ющенко пояснює бажанням стати президентом. Крім того, лідеру "Нашої України" приписали прагнення погоджувати з Росією внутрішню й зовнішню політику держави.
Нові "листи" до виборців від псевдо-Ющенка з'явилися уже у трьох областях Західної України: Львівщині, Волині та Тернопільщині. Місцеві мажоритарники-члени "Нашої України" звернулися до прокурорів із вимогою припинити поширення фальшивок.
Член "Нашої України" Георгій Манчуленко також звернувся до прокурора Чернівецької області з цього приводу. Проте УП не змогла з'ясувати, чи роздають там нові листівки.
Цього разу листівки поширювалися не "Укрпоштою", а, вірогідно, через мережу "приватних розповсюджувачів", повідомив на прес-конференції у Києві керівник офісу Ющенка Олег Рибачук. Як і минулого разу, це двосторонні кольорові листівки, у лівому верхньому кутку – фото Ющенка. Починається словами: "Другий лист моїм виборцям…"
За ніч листівки з'явилися у містах Жовква, Великі Мости, Червоноград, Дрогобич та у деяких мікрорайонах Львова, при чому розкидалися вони "безсистемно". Рибачук пояснив, що представники блоку бачили велику кількість листівок, викинену в кювет чи просто складену в нерозкритих пачках під під'їздами чи поштовими скриньками. "Мережа розповсюдження гроші взяла, але порозкидала це по бруківці, розуміючи, що справа тут не чиста", - припустив Рибачук.
Як зазначив УП нардеп Петро Олійник, у Червонограді майже 90% листівок просто скинули на дамбу. Прямо на землі знайдено величезну кількість листівок між містами Жовква та Великі Мости, що на Львівщині. "Уявляєте, 20 кілометрів дороги устелені листівками", - заявив депутат.
Крім Львівщини, нові листівки знайшли на Волині та Тернопільщині. Там також побачили нерівномірність у розповсюдженні. Член "Нашої України" від Тернопільщини Ярослав Джоджик повідомив, що в деяких мікрорайонах облцентру "листи" розкидані у великій кількості, а в деяких – їх узагалі немає.
"Більше того, зафіксовано випадки, коли люди, які мають розповсюджувати ці фальшивки, просто їх викидають. Наприклад, у центральній частині міста, біля ринку "Торговиця" фальшивки розкидані пачками по тисячі штук. Це свідчить про те, що люди виконують цю брудну роботу за гроші, але без особливого задоволення", - зазначив депутат.
Незрозуміла ситуація на Івано-Франківщині. У середу губернатор області Михайло Вишиванюк заявив, що вони не причетні до розповсюдження в області листів від Ющенка. Водночас голова облосередку Української народної партії Наталія Токарєва повідомила УП, що в їх регіоні нові листівки поки не фіксували. Можливо, Вишиванюк відмежовувався від попередньої акції.
Говорячи про можливий наклад листівки, Рибачук припустив, що він може сягати у Львові 100 000 екземплярів. Це була його оцінка станом на ранок середи. Увечері ж депутат Петро Олійник назвав приголомшуючу цифру: 10-14 мільйонів. Він робить такі припущення з кількості просто розкиданих листівок.
За словами Олійника, вже з'ясовано, хто був замовником нової партії антиющенківської продукції. Листівка друкувалася на потужностях видавничого комплексу "Планета", який знаходиться на Дарницькому вагоноремонтному заводі у Києві. Замовник – столичне мале приватне підприємство "Поліграфпол".
Олійник додав, що ця фірма – "реальна". Зареєстрована в 1994 році, минулого року сплатила податків на 1000 гривень.
У офісі Ющенка не сумніваються у зв’язку нових листівок із попередньою акцією, де у "відкритих листах" від імені Ющенка пояснювалися його відносини з Тимошенко. "Це одна системна кампанія. Тут просто більш тонка робота", - зазначив Рибачук. Друга серія присвячена темі зіткнення Східної та Західної України.
Депутат також сказав, що "Нашій Україні" відомі "винуватці", що організували попередній етап кампанії. "І ця інформація також відома й тим, хто проводить слідство. І сповзти у них не буде можливості". Депутат сказав, що протягом місяця парламент знову заслухає силовиків із цього питання. "І цікаво буде, як вони пояснюватимуть, чому не знайдено замовників".
Рибачук скептично оцінює можливі наслідки цих акцій для рейтингу Ющенка: "Не думаю, що він постраждає. Думаю, реакція виборців буде зворотною".
Нижче - сам текст другого фальшивого листа Ющенка. (Виділення - як в оригіналі.)
Другий лист моїм виборцям
Дорогі друзі! Ви знаєте, що Президентська Адміністрація вже давно веде проти мене і моїх соратників неприховану війну. Ви бачили, яку шалену наклепницьку кампанію розгорнули підконтрольні адміністрації ЗМІ навколо мого першого відкритого листа, в якому я чесно й відверто відповів на всі питання про мої особисті та політичні взаємини з лідером партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко. Лють адміністративних посіпак ясно показала, наскільки я маю рацію, розпочавши з Вами відкрите листування. Бо лише чесність і прозорість моєї політики дозволить нам разом витримати всі випробування і вистояти до листопада 2004 року, коли я зможу, нарешті, стати Вашим Президентом. Крім того, досвід показав, що будь-яке замовчування проблем, які існують у наших взаєминах, послідовно й цинічно використовується нашими ворогами.
Сьогодні я хочу так само відверто висвітлити ще одне непросте і болюче питання. Йдеться про Звернення до українського народу від 13 лютого 2001 року, яке я, тодішній Прем’єр-міністр, підписав разом з Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою і головою Верховної Ради Іваном Степановичем Плющем.
Мені часто дорікали за це звернення. І за те, що я підписав його саме в розпал так званого "касетного скандалу". І за те, що підписав його в такій компанії, а найбільше за те, що я назвав Вас у зверненні "фашистами". Вас – чесних і відданих патріотів. Вас – кращих людей Галичини, совість української землі, які прийшли захистити мене. Боляче й соромно було мені чути, як усі ті, кого я глибоко й щиро поважаю, звинуватили мене у "зраді", називали "Іудою" і "зрадником"! Це ранило мене так само глибоко, як слова покійного В’ячеслава Чорновола, котрий колись назвав мене привселюдно "пустим місцем". В’ячеслав Максимович загинув, і я так і не зумів його переконати. Але ж Ви повинні розуміти, що поміркованість і політичну мудрість не можна вважати "зрадою"! А спільне звернення, поза всякими сумнівами, було справжнім виявом зваженості і політичної мудрості!
У своєму першому листі я вже говорив, і готовий повторити: то був важкий період, коли вирішувалася доля мого уряду. Я зобов’язаний був зберегти для патріотичних сил свою посаду Прем’єр-міністра, бо лише вона є в нашій країні надійною сходинкою до посади Президента. Заради цієї великої мети я готовий жертвувати будь-чим!
Тим більше, що для підписання звернення не вимагалося особливих жертв. Всі Ви знаєте й любите Івана Степановича Плюща, а щодо Президента, то я не раз казав, що ставлюся до нього як до справедливого батька.
Чи могли у мене виникнути сумніви підписувати чи ні спільну заяву з такими поважними людьми, такими видатними політиками?
Я завжди намагався Вас не обдурювати. Не буду лукавити: тоді, в лютому 2001 року, я розумів, що, називаючи Вас фашистами, я, можливо, ображу когось із Вас. Можливо, зачеплю чиїсь почуття. Однак будемо відверті один перед одним. І Ви, і я знаємо: щоб не трапилося між нами, у вирішальний день Ви однаково прийдете на виборчі дільниці і віддасте мені свої голоси. Проте ми маємо враховувати, що усіх Ваших голосів може не вистачити для того, щоб я став Президентом. Тому що Галичина і Волинь це, безперечно, найкраща і найпатріотичніша частина України, але, на жаль, Ви в меншості. Вирішальне слово на виборах належить південно-східним регіонам – Донбасу, Слобожанщині та Придніпров’ю. І їхня позиція для мене зараз важливіша за Вашу. Прошу мене зрозуміти – як Лідер нації я маю бути Президентом для всієї України, а не для однієї лише жменьки непоступливих галицьких патріотів.
Адже, врешті-решт, справа не лише у виборах, і навіть не стільки в них. Останнім часом мені стали докоряти за політичні консультації з Москвою. Але зрозумійте – на мене покладена важка, майже непосильна відповідальність за долю Національного Відродження, за майбутнє України! Десять років Незалежності показали: Росія наш головний партнер, єдиний стратегічний партнер у найповнішому розумінні цього слова. Тому нам необхідно встановити тісні та ефективні зв’язки з кращими представниками російської політичної еліти. Необхідно шукати шляхи для плідного й взаємовигідного співробітництва, в тому числі погоджувати зовнішню й внутрішню політику. Необхідно! Саме тому я веду перемовини з найпрогресивнішою частиною російського політичного керівництва - з Іриною Хакамадою, з Єгором Гайдаром, з Анатолієм Чубайсом, нарешті, з главою кремлівської адміністрації Олександром Волошиним, дружбою і повагою, котрого я пишаюся вже багато років. Хочу підкреслити, що всі ці політики переконані ліберали і стовідсоткові реформатори. І хоча я добре пам’ятаю, що російський лібералізм закінчується там, де починається українська незалежність, все ж мушу наголосити ще раз, - без тісного співробітництва з Російською Федерацією наша боротьба за Національне Відродження приречена на невдачу. Нарешті, Ви повинні зрозуміти, що для переважної більшості наших співгромадян Бандера і Шухевич ніколи не стануть світлим ідеалом. Ми можемо про це жалкувати, але саме такі реалії сьогодення.
Я вірю, що Ви мої друзі, мої соратники, станете моїми однодумцями. Вірю, ви зрозумієте і підтримаєте мене на важкому й тернистому шляху пошуку національного консенсусу.
Щиро Ваш, Віктор Ющенко
