Україна створює нову "залізну завісу"
П'ятниця, 7 лютого 2003, 12:40
Боротьбі влади України з нелегальними іммігрантами з країн "третього світу", які намагаються через територію України проникнути до країн Євросоюзу, присвятив матеріал впливовий французький тижневик L'Express.
Жильбер Шарль у матеріалі "Імміграція: останній кордон" наводить дані Міжнародної організації з міграції, згідно з якими на цей час в Україні знаходяться 550 тисяч нелегальних мігрантів.
"На заході України, поблизу міста Мукачево, сотні нелегалів з країн "третього світу" караються у колишній радянській казармі, що загубилася у гущавині лісу. Це своєрідний Гулаг для нелегальних іммігрантів, у порівнянні з яким нещодавно закритий у Франції табір для біженців "Сангатт" може здатися п'ятизірковим готелем. Ось вже більше ніж півроку в очікуванні своєї висилки тут під спостереженням військових і собак караються сотні нелегалів з Азії й Африки. "Вони поводяться з нами як з тваринами. Тут справжнє пекло", - скаржиться африканець, показуючи на крихітну кімнату, в якій тісняться дев'ять ув'язнених.
Зовні - температура мінус 10 градусів, вікна з вибитим склом закриті шматками картону, а кімната не опалюється. Тут немає ані душу, ані гарячої води. Затримані просять дати їм ручку, щоб написати лист до Верховного комісаріату ООН зі справ біженців або відправити вістку своїм сім'ям, які утримуються в ув'язненні в іншому таборі, в кількох кілометрах звідси.
Два рази на день їм дають брудний картопляний суп і шматок несвіжого хліба. "Я вже другий раз тут, - говорить Абдул з Бангладеш, який уже рік безуспішно намагається потрапити до Європи. - В перший раз вони мене тримали півроку, потім відправили поїздом у Київ. Приїхавши туди, я знову попрямував до кордону, і знову був арештований поліцією".
Серед затриманих - афганці, китайці, сомалійці, нігерійці, житель Іраку. Всі вони покинули свої країни, рятуючись від убогості або війни. Вони дізналися, що до Європи можна потрапити через кордони цієї колишньої радянської республіки, вони ринули сюди із сусідніх країн. Вони мріють попасти на процвітаючий Захід. Вони прибувають до України на поїздах, автомобілях і на теплоходах через Чорне море.
30 тисяч нелегалів були заарештовані минулому року в цьому регіоні Закарпаття, який межує з трьома країнами, що вступають до Євросоюзу з січня 2004 року - Польщею, Словаччиною і Угорщиною. "Феномен нелегальної міграції набув загрозливих масштабів після розширення ЄС, - говорить Стефен Кук, директор регіонального відділення Міжнародної організації з міграції у Києві. – Влада України робить все, що в її силах, щоб створити заслін нелегальній імміграції, але в них недостатньо коштів".
Економіка колишньої радянської республіки у плачевному стані - середня щомісячна зарплата в країні становить 150 євро. Після того, як нещодавно президент країни Леонід Кучма був звинувачений у продажу Іраку військових радарів, стосунки країни із Заходом ускладнилися. Тим часом росте корупція на всіх рівнях, що сприяє контрабанді зброї, наркотиків, а також напливу нелегальних іммігрантів.
На сніжній рівнині біля підніжжя Карпат, добре видно чорну довгу лінію: це колючий дріт, який колись відділяв СРСР від країн східної Європи. У селі Берехово, що знаходиться на кордоні з Угорщиною, загін українських прикордонників охороняє 20-кілометрову ділянку колишньої "залізної завіси". У комуністичну епоху через цей колючий дріт проходив електричний струм, однак сьогодні ця система вже несправна.
"Нелегали часто переходять кордон пішки, групами по 15 осіб, перелізаючи через колючий дріт", - говорить капітан Микола Прус, який керує групою з двадцяти призовників, що проходять тут свою термінову службу. "Іноді нелегали примудряються сховатися в грузовиках-рефрижераторах, - говорить капітан Євген Баргман, який служить на митному посту Чоп - величезному КПП на дорозі між Києвом і Угорщиною, де щодня проїжджають близько 9 тисяч автомобілів. Нерідко нелегали подорожують у пекельних умовах: нещодавно українські прикордонники виявили за допомогою собак 35 нелегалів, які лежали всередині сховища в кузові вантажівки, де була вмонтована подвійна стеля.
Менше ніж половину затриманих нелегалів видворяють за межі Закарпаття. Всі інші, як правило, без паспорта, переводяться до табору Мукачево з метою встановлення особи. Для того, щоб видворити з України нелегалів, останніх мають визнати посольства їх країни. Формально затримані не можуть утримуватися тут більш 30 днів, але деякі чекають тут своєї долі довгими місяцями.
"Ці люди знаходяться тут у важких умовах: прийшов час, щоб міжнародні організації взяли ініціативу у свої руки", - говорить Альберт Пірчак, директор Neeka - українського відділення неурядової організації, що здійснює свою діяльність у центральній Європі.
Отже, на рештках колишньої радянської імперії створюється нова "залізна завіса". Сьогодні вона вже не відділяє комуністів від вільного світу. Тепер ця завіса покликана захистити процвітаючий Захід від жителів "третього світу", які животіють. Однак ані колючий дріт, ані стіни не можуть їх зупинити, оскільки на відміну від жителів Заходу їм нема чого втрачати".
Оригінал читайте тут:
La derniere frontiere
Переклад ІноСмі.Ru
Жильбер Шарль у матеріалі "Імміграція: останній кордон" наводить дані Міжнародної організації з міграції, згідно з якими на цей час в Україні знаходяться 550 тисяч нелегальних мігрантів.
"На заході України, поблизу міста Мукачево, сотні нелегалів з країн "третього світу" караються у колишній радянській казармі, що загубилася у гущавині лісу. Це своєрідний Гулаг для нелегальних іммігрантів, у порівнянні з яким нещодавно закритий у Франції табір для біженців "Сангатт" може здатися п'ятизірковим готелем. Ось вже більше ніж півроку в очікуванні своєї висилки тут під спостереженням військових і собак караються сотні нелегалів з Азії й Африки. "Вони поводяться з нами як з тваринами. Тут справжнє пекло", - скаржиться африканець, показуючи на крихітну кімнату, в якій тісняться дев'ять ув'язнених.
Зовні - температура мінус 10 градусів, вікна з вибитим склом закриті шматками картону, а кімната не опалюється. Тут немає ані душу, ані гарячої води. Затримані просять дати їм ручку, щоб написати лист до Верховного комісаріату ООН зі справ біженців або відправити вістку своїм сім'ям, які утримуються в ув'язненні в іншому таборі, в кількох кілометрах звідси.
Два рази на день їм дають брудний картопляний суп і шматок несвіжого хліба. "Я вже другий раз тут, - говорить Абдул з Бангладеш, який уже рік безуспішно намагається потрапити до Європи. - В перший раз вони мене тримали півроку, потім відправили поїздом у Київ. Приїхавши туди, я знову попрямував до кордону, і знову був арештований поліцією".
Серед затриманих - афганці, китайці, сомалійці, нігерійці, житель Іраку. Всі вони покинули свої країни, рятуючись від убогості або війни. Вони дізналися, що до Європи можна потрапити через кордони цієї колишньої радянської республіки, вони ринули сюди із сусідніх країн. Вони мріють попасти на процвітаючий Захід. Вони прибувають до України на поїздах, автомобілях і на теплоходах через Чорне море.
30 тисяч нелегалів були заарештовані минулому року в цьому регіоні Закарпаття, який межує з трьома країнами, що вступають до Євросоюзу з січня 2004 року - Польщею, Словаччиною і Угорщиною. "Феномен нелегальної міграції набув загрозливих масштабів після розширення ЄС, - говорить Стефен Кук, директор регіонального відділення Міжнародної організації з міграції у Києві. – Влада України робить все, що в її силах, щоб створити заслін нелегальній імміграції, але в них недостатньо коштів".
Економіка колишньої радянської республіки у плачевному стані - середня щомісячна зарплата в країні становить 150 євро. Після того, як нещодавно президент країни Леонід Кучма був звинувачений у продажу Іраку військових радарів, стосунки країни із Заходом ускладнилися. Тим часом росте корупція на всіх рівнях, що сприяє контрабанді зброї, наркотиків, а також напливу нелегальних іммігрантів.
На сніжній рівнині біля підніжжя Карпат, добре видно чорну довгу лінію: це колючий дріт, який колись відділяв СРСР від країн східної Європи. У селі Берехово, що знаходиться на кордоні з Угорщиною, загін українських прикордонників охороняє 20-кілометрову ділянку колишньої "залізної завіси". У комуністичну епоху через цей колючий дріт проходив електричний струм, однак сьогодні ця система вже несправна.
"Нелегали часто переходять кордон пішки, групами по 15 осіб, перелізаючи через колючий дріт", - говорить капітан Микола Прус, який керує групою з двадцяти призовників, що проходять тут свою термінову службу. "Іноді нелегали примудряються сховатися в грузовиках-рефрижераторах, - говорить капітан Євген Баргман, який служить на митному посту Чоп - величезному КПП на дорозі між Києвом і Угорщиною, де щодня проїжджають близько 9 тисяч автомобілів. Нерідко нелегали подорожують у пекельних умовах: нещодавно українські прикордонники виявили за допомогою собак 35 нелегалів, які лежали всередині сховища в кузові вантажівки, де була вмонтована подвійна стеля.
Менше ніж половину затриманих нелегалів видворяють за межі Закарпаття. Всі інші, як правило, без паспорта, переводяться до табору Мукачево з метою встановлення особи. Для того, щоб видворити з України нелегалів, останніх мають визнати посольства їх країни. Формально затримані не можуть утримуватися тут більш 30 днів, але деякі чекають тут своєї долі довгими місяцями.
"Ці люди знаходяться тут у важких умовах: прийшов час, щоб міжнародні організації взяли ініціативу у свої руки", - говорить Альберт Пірчак, директор Neeka - українського відділення неурядової організації, що здійснює свою діяльність у центральній Європі.
Отже, на рештках колишньої радянської імперії створюється нова "залізна завіса". Сьогодні вона вже не відділяє комуністів від вільного світу. Тепер ця завіса покликана захистити процвітаючий Захід від жителів "третього світу", які животіють. Однак ані колючий дріт, ані стіни не можуть їх зупинити, оскільки на відміну від жителів Заходу їм нема чого втрачати".
Оригінал читайте тут:
La derniere frontiere
Переклад ІноСмі.Ru
