Хто, чому і за скільки ходить на мітинги?
Середа, 26 лютого 2003, 11:31
Поцікавтеся цими питаннями в офісах українських партій, якщо хочете зіпсувати з ними стосунки
В історії вітчизняної мітингоманії був період, коли на масові акції ходили "за так", зі спортивної чи патріотичної цікавості — в часи визвольних змагань.
Сьогодні чимало мітингів поставлено на комерційну основу, гонорар за участь — не бозна-який, але принаймні на похід до "Мак-Дональдса" чи бодай пляшку пива вистачить. В партіях зазвичай обурюються на спроби дізнатися ціну ідеологічної відданості учасників масових акцій. Хоч, якщо виходити з міркування, що час — це гроші, то чому ними не може бути мітинговий час?
Секретар ЦК КПУ Валерій Мішура сказав, що моє питання "провокаційне й некоректне".
— З бюджету на наші мітинги не беремо ні копійки!
— Чудово. А людям, що приїжджають протестувати до столиці, повертаєте гроші за дорогу?
— Може, комусь і повертаємо, а комусь і ні.
Другий заступник київського міського комітету КПУ Сергій Мнацаканов повідомив, що в протестних акціях можуть взяти участь від 7000 до 10000 комуністів, переважно, людей пенсійного і передпенсійного віку:
— Надто, якщо акція відбувається у робочий день. Ті, хто працюють, вийшовши на неї, можуть втратити роботу.
— Учасників акції стимулюють матеріально?
— Ну що ви?! Єдиний стимул — це ідейні переконання.
— Але за ідейні переконання з Житомира до Києва на мітинг не доїдеш.
— Послухайте, вам ніхто не скаже про гроші. Може, перша особа партії скаже. Хоч наша партія не зацікавлена у наданні такої інформації.
В офісі "Батьківщини" телефонну слухавку взяв її виконавчий секретар Арнольд Радовиць. Він сказав, що інформація про організаційно-фінансовий бік мітингів "є суто конфіденційною і ми дамо її лише тоді. коли Турчинов дасть добро". І взагалі — може, я з СБУ, чому "Батьківщина" має ділитися зі мною своїми партійними таємницями?
— Принаймні, скільки партійців беруть участь в спільних акціях протесту?
— Яких?
— Наприклад, тих, що за компанію з "Нашою Україною", іншими членами "четвірки"
— Це теж конфіденційна інформація. "Наша Україна", до речі, дуже погано з організацією людей працює. Потім кажуть "ми пахалі", а насправді "паше" наша партія.
В офісі Української Народної Партії (вчорашній УНР Костенка) дали зрозуміти, що гроші за участь у мітингах — це секрет Полішинеля.
— Усі знають, що "Батьківщина", "Яблуко" чи УНКП (націонал-консерватори) платять мітингуючим — від 8 до 20 гривень, — поділився спостереженнями Микола Бичек, голова Шевченківської районної організації УНП.
— Скільки платить УНП?
— Ніскільки. Члени УНП виходять на мітинги безкоштовно. Наші витрати під час масових акцій стосуються лише виготовлення транспарантів, пов'язок тощо. Це невеликі гроші — у нас є професійний художник, за виготовлення чорно-білого транспаранта він отримує 5 грн., кольорового — 7. Плюс кошти на купівлю матерії, фанери тощо.
— Скільки людей УНП може організувати на мітинги?
— Під час осінньої акції протесту з Києва було 600 людей, вони йшли організованою колоною. Тоді брали участь і молоді люди, і середнього віку, і старші. На дрібніші акції місцевого значення приходять переважно студенти й пенсіонери.
В СДПУ(о) з ентузіазмом поцікавилися:
— Ви хочете в нашому мітингу участь взяти?
— Ні, дізнатися, хто бере участь у ваших мітингах — свого часу ваша партія організовувала акції на підтримку президента.
— Зараз відсутня людина, що могла б з вами про це поговорити.
Людина була відсутня і під час наступних моїх спроб з'ясувати питання.
Народний депутат Анатолій Грязєв (Соціалістична партія) на запитання про партійні фінанси відповів таке:
— У нас зовсім немає грошей, ми не Медведчуки. Живемо на внески, хоч на останньому з'їзді вирішили і їх не збирати — у людей немає жодних прибутків. На рік обласна київська організація витрачає десь 500-700 гривень. А мітинги організовуємо за рахунок не коштів, а ентузіазму.
Олександр Черненко, речник Комітету Виборців України, який недавно здійснював моніторинг українських партій:
— В нашому законодавстві нема заборони стосовно плати за участь в акціях протесту. Хоч є, звичайно, певні моральні застереження. Можу сказати, що напевне не чув, аби комуністична партія чи ті, що входять до блоку "Наша Україна", платили своїм людям за участь у мітингах.
Заборона стосується використання державних коштів на якісь політичні заходи. Такі випадки були, коли паралельно з мітингами опозиції прокотилися акції на підтримку влади від НДП, "Регіонів" та інших пропрезидентських партій. У нас нема прямих свідчень про пряме використання коштів бюджету, але відомо, що залучався державний транспорт для проведення мітингів, а це порушення.
— Назвіть орієнтовний кошторис масової акції.
— Якщо говорити про Київ, то "вартість" одного учасника – майже 50 доларів, якщо він приїхав до столиці з регіону. Не йдеться про те, що ці гроші він отримав особисто – кошти йдуть на листівки, транспаранти, проїзд. Звичайно, це суб'єктивні розрахунки. В регіонах акція значно дешевша – долар-два на людину.
Та є проблема в тому, що багато коштів, коли йдуть з центру до регіонів, осідають у штабах. Сьогодні в Україні нема партії, яка легально й відкрито здійснює свої фінансові операції. Це один із елементів загальної ситуації – коли половина вітчизняної економіки в тіні.
Майбутні акції протесту опозиції, на думку Олександра Черненка, як і ті, що проводитимуть провладні партії на підтримку "гаранта", не будуть дуже дорогими — усім треба приберегти кошти для майбутніх президентських виборів.
В історії вітчизняної мітингоманії був період, коли на масові акції ходили "за так", зі спортивної чи патріотичної цікавості — в часи визвольних змагань.
Сьогодні чимало мітингів поставлено на комерційну основу, гонорар за участь — не бозна-який, але принаймні на похід до "Мак-Дональдса" чи бодай пляшку пива вистачить. В партіях зазвичай обурюються на спроби дізнатися ціну ідеологічної відданості учасників масових акцій. Хоч, якщо виходити з міркування, що час — це гроші, то чому ними не може бути мітинговий час?
Секретар ЦК КПУ Валерій Мішура сказав, що моє питання "провокаційне й некоректне".
— З бюджету на наші мітинги не беремо ні копійки!
— Чудово. А людям, що приїжджають протестувати до столиці, повертаєте гроші за дорогу?
— Може, комусь і повертаємо, а комусь і ні.
Другий заступник київського міського комітету КПУ Сергій Мнацаканов повідомив, що в протестних акціях можуть взяти участь від 7000 до 10000 комуністів, переважно, людей пенсійного і передпенсійного віку:
— Надто, якщо акція відбувається у робочий день. Ті, хто працюють, вийшовши на неї, можуть втратити роботу.
— Учасників акції стимулюють матеріально?
— Ну що ви?! Єдиний стимул — це ідейні переконання.
— Але за ідейні переконання з Житомира до Києва на мітинг не доїдеш.
— Послухайте, вам ніхто не скаже про гроші. Може, перша особа партії скаже. Хоч наша партія не зацікавлена у наданні такої інформації.
В офісі "Батьківщини" телефонну слухавку взяв її виконавчий секретар Арнольд Радовиць. Він сказав, що інформація про організаційно-фінансовий бік мітингів "є суто конфіденційною і ми дамо її лише тоді. коли Турчинов дасть добро". І взагалі — може, я з СБУ, чому "Батьківщина" має ділитися зі мною своїми партійними таємницями?
— Принаймні, скільки партійців беруть участь в спільних акціях протесту?
— Яких?
— Наприклад, тих, що за компанію з "Нашою Україною", іншими членами "четвірки"
— Це теж конфіденційна інформація. "Наша Україна", до речі, дуже погано з організацією людей працює. Потім кажуть "ми пахалі", а насправді "паше" наша партія.
В офісі Української Народної Партії (вчорашній УНР Костенка) дали зрозуміти, що гроші за участь у мітингах — це секрет Полішинеля.
— Усі знають, що "Батьківщина", "Яблуко" чи УНКП (націонал-консерватори) платять мітингуючим — від 8 до 20 гривень, — поділився спостереженнями Микола Бичек, голова Шевченківської районної організації УНП.
— Скільки платить УНП?
— Ніскільки. Члени УНП виходять на мітинги безкоштовно. Наші витрати під час масових акцій стосуються лише виготовлення транспарантів, пов'язок тощо. Це невеликі гроші — у нас є професійний художник, за виготовлення чорно-білого транспаранта він отримує 5 грн., кольорового — 7. Плюс кошти на купівлю матерії, фанери тощо.
— Скільки людей УНП може організувати на мітинги?
— Під час осінньої акції протесту з Києва було 600 людей, вони йшли організованою колоною. Тоді брали участь і молоді люди, і середнього віку, і старші. На дрібніші акції місцевого значення приходять переважно студенти й пенсіонери.
В СДПУ(о) з ентузіазмом поцікавилися:
— Ви хочете в нашому мітингу участь взяти?
— Ні, дізнатися, хто бере участь у ваших мітингах — свого часу ваша партія організовувала акції на підтримку президента.
— Зараз відсутня людина, що могла б з вами про це поговорити.
Людина була відсутня і під час наступних моїх спроб з'ясувати питання.
Народний депутат Анатолій Грязєв (Соціалістична партія) на запитання про партійні фінанси відповів таке:
— У нас зовсім немає грошей, ми не Медведчуки. Живемо на внески, хоч на останньому з'їзді вирішили і їх не збирати — у людей немає жодних прибутків. На рік обласна київська організація витрачає десь 500-700 гривень. А мітинги організовуємо за рахунок не коштів, а ентузіазму.
Олександр Черненко, речник Комітету Виборців України, який недавно здійснював моніторинг українських партій:
— В нашому законодавстві нема заборони стосовно плати за участь в акціях протесту. Хоч є, звичайно, певні моральні застереження. Можу сказати, що напевне не чув, аби комуністична партія чи ті, що входять до блоку "Наша Україна", платили своїм людям за участь у мітингах.
Заборона стосується використання державних коштів на якісь політичні заходи. Такі випадки були, коли паралельно з мітингами опозиції прокотилися акції на підтримку влади від НДП, "Регіонів" та інших пропрезидентських партій. У нас нема прямих свідчень про пряме використання коштів бюджету, але відомо, що залучався державний транспорт для проведення мітингів, а це порушення.
— Назвіть орієнтовний кошторис масової акції.
— Якщо говорити про Київ, то "вартість" одного учасника – майже 50 доларів, якщо він приїхав до столиці з регіону. Не йдеться про те, що ці гроші він отримав особисто – кошти йдуть на листівки, транспаранти, проїзд. Звичайно, це суб'єктивні розрахунки. В регіонах акція значно дешевша – долар-два на людину.
Та є проблема в тому, що багато коштів, коли йдуть з центру до регіонів, осідають у штабах. Сьогодні в Україні нема партії, яка легально й відкрито здійснює свої фінансові операції. Це один із елементів загальної ситуації – коли половина вітчизняної економіки в тіні.
Майбутні акції протесту опозиції, на думку Олександра Черненка, як і ті, що проводитимуть провладні партії на підтримку "гаранта", не будуть дуже дорогими — усім треба приберегти кошти для майбутніх президентських виборів.